Справа № 298/111/22
Номер провадження 2/298/134/22
22 червня 2022 року смт. Великий Березний
Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючої - судді Лютянської М.С.
при секретарі Вороняк А.А.
за участю представника позивача Ракущинець А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Великий Березний цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ “ Приватбанк”, третьої особи, що не заявляє самостійних вимог приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Бондар Ірина Михайлівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
27 січня 2022 року адвокат Ракущинець А.А. звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_1 до АТ КБ “ Приватбанк”, третьої особи, що не заявляє самостійних вимог приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Бондар Ірина Михайлівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. В позові посилається на те, що 30 вересня 2008 року між ЗАТ КБ «Приватбанк»(правонаступником усіх прав та обов'язків якого є Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк») та позивачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №MKL6GA0000000032, за умовами якого банк надав позивачу кредитні кошти у розмірі 23230,65 доларів США на наступні цілі:1) 20839,15 доларів США, з яких 20000 доларів США на споживчі цілі шляхом видачі готівки через касу;600 доларів США на сплату винагороди за надання фінансового інструменту у момент надання кредиту; 141,54 доларів США для сплати страхового платежу страхування майна за договором страхування майна на перший рік дії кредиту; 97,61 долар США для сплати особистого страхування за договором особистого страхування на перший рік кредиту;2) 2391,50 доларів США на сплату страхових платежів у випадках та в порядку, передбачених п.2.1.3, 2.2.7 даного договору, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,25% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту в розмірі 3,00% від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, винагороди за резервування ресурсів у розмірі 5,64 % річних від суми зарезервованих ресурсів, винагороди за проведення додаткового моніторингу, згідно п.7.2 даного договору, на строк з 30 вересня 2008 року по 30 вересня 2018 року з періодами сплати з 25 по 30 число кожного місяця щомісячного платежу у сумі 415,61 долар США згідно графіку погашення кредиту. Відповідно до додатку №1 до вказаного договору річна процентна ставка на залишок кредиту становить 15%, реальна процентна ставка 21%.
Відповідно до п.8.3 кредитного договору №MKL6GA0000000032 від 30 вересня 2008року забезпеченням виконання позичальником зобов'язань виступає іпотека будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 120,60 кв.м. забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором 30 вересня 2008 року між Банком та позивачем укладено нотаріально посвідчений договір іпотеки. За умовами цього договору позивач передав Банку в іпотеку належні йому на праві власності житловий будинок загальною площею 120,6 кв.м, житловою площею 56,70 кв.м та земельну ділянку площею 0,25 га, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 . Сторони погодили ціну договору іпотеки 140969,00 грн. в позові зазначається, що позивачу стало відомо, що разом із заявою про відкриття виконавчого провадження відповідач пред'явив до примусового виконання виконавчий лист - виконавчий напис №1986, виданий 10.07.2019 року.
Вказаний виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Боднар Іриною Михайлівною. Виконавчий напис вчинений на користь АТ Комерційний Банк «ПриватБанк» в рахунок примусового стягнення заборгованості за кредитним договором, укладеним з банком шляхом звернення стягнення на іпотечне майно-домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , який є майновим поручителем ОСОБА_2 за його кредитними зобов'язаннями перед АТ КБ'ПриватБанк». Всього підлягає до стягнення 123737,24 долари США, що еквівалентно 4315355,44 грн. та складається з 19057, 56 доларів США заборгованості за кредитом, 13158,05 доларів США заборгованості за відсотками, 4943,88 доларів США комісії, 86577,75 доларів США пені, нарахованих за період з 30.09.2008 року по 11.04.2019 року - 10 років 6 місяців 12 днів.
В той же час позивач зазначав, що вчинення вказаного виконавчого напису не відповідає вимогам загального та спеціального законодавства, яким регулюється здійснення даної процедури. Тому вважає, що він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.
В судовому засіданні представник позивача - адвокат Ракущинець А.А. позов підтримав та просив його задовольнити з підстав, наведених в ньому. Крім того, зазначив, що підставою для визнання виконавчого напису № 1986, виданого 10 липня 2019 року та вчиненого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Боднар Іриною Михайлівною на користь АТ Комерційний Банк “ ПриватБанк” є: - порушення процедури вчинення виконавчого напису;- сплив строку давності з дня виникнення права вимоги;- відсутність боргу, який може бути стягнутий за виконавчим написом, а також наявність спору.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, однак подав до суду відзив на позов, у якому зазначається, що банком нотаріусу були надані усі необхідні документи згідно з Переліком документів, затверджених Кабінетом Міністрів України, які підтверджують наявність правовідносин між кредитором та боржником, а також документи, які підтверджують заборгованість. Також у відзиві зазначається, що банком не порушено норма статті щодо позовної давності. Так, у даному випадку певною подією для початку перебігу строку має бути дата припинення дії договору. Але договір не був припинений у зв'язку з п.9.6.Умов та правил надання банківських послуг, які діяли на момент підписання договору. У цьому пункті чітко зазначено, що договір є дійсним до моменту належного виконання сторонами зобов'язань. Зобов'язання позивачем на сьогоднішній день не виконано. Більше того, особа зловживає своїм правом на звернення до суду задля ухилення від виконання договірних обов'язків. Тому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Третя особа приватний нотаріус Бондар І.М. в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи була оповіщена належним чином.
Заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_3 , дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, виходячи з їх належності, допустимості, достовірності та достатності,суд дійшов до такого висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
В судовому засіданні встановлено, що між позивачем та відповідачем 30 вересня 2008 року було укладено кредитний договір №MKL6GA0000000032, за умовами якого банк надав позивачу кредитні кошти у розмірі 23230,65 доларів США на наступні цілі:1) 20839,15 доларів США, з яких 20000 доларів США на споживчі цілі шляхом видачі готівки через касу;600 доларів США на сплату винагороди за надання фінансового інструменту у момент надання кредиту; 141,54 доларів США для сплати страхового платежу страхування майна за договором страхування майна на перший рік дії кредиту; 97,61 долар США для сплати особистого страхування за договором особистого страхування на перший рік кредиту;2) 2391,50 доларів США на сплату страхових платежів у випадках та в порядку, передбачених п.2.1.3, 2.2.7 даного договору, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,25% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту в розмірі 3,00% від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, винагороди за резервування ресурсів у розмірі 5,64 % річних від суми зарезервованих ресурсів, винагороди за проведення додаткового моніторингу, згідно п.7.2 даного договору, на строк з 30 вересня 2008 року по 30 вересня 2018 року з періодами сплати з 25 по 30 число кожного місяця щомісячного платежу у сумі 415,61 долар США згідно графіку погашення кредиту. Відповідно до додатку №1 до вказаного договору річна процентна ставка на залишок кредиту становить 15%, реальна процентна ставка 21%.
Також встановлено, що згідно постанови про відкриття виконавчого провадження від 07.12.2021 року головного державного виконавця Великоберезнянського відділу державної виконавчої служби в Ужгородському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м.Івано-Франківськ) відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису №1986, виданий 10.07.2019 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною про: звернення стягнення на нерухоме майно: домоволодіння, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , що належать на праві власності ОСОБА_1 , який є майновим поручителем ОСОБА_2 , за його кредитними зобов'язаннями перед АТ КБ «ПриватБанк». Всього підлягає до стягнення 3315355( три мільйони триста п'ятнадцять тисяч триста п'ятдесят п'ять) грн. 44 коп.
Судом встановлено обставини, які зазначені в позовній заяві. Ці обставини підтверджені відповідними документами, копіями судових рішень. Окрім цього, обставини щодо укладення кредитного договору, здійснення виконавчого напису також підтверджені відповідачем.
З установлених обставин, позицій та обґрунтувань сторін видно, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус не отримував від відповідача первинні документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення, тому у нотаріуса були відсутніми підстави вважати, що розмір заборгованості позивача перед відповідачем, а також процентів, зазначені у виконавчому написі є безспірними. Розрахунок боргу, здійснений відповідачем щодо наявності грошового зобов'язання позивача по кредиту, процентах річних не може вважатися документом, який підтверджує безспірність вимог банку до боржника.
Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Статтею 88 ЗУ «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Статтею 90 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Вчинення виконавчого напису нотаріусом регулюється главою 14 Закону України «Про нотаріат», постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», а також Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012№ 296/5 (далі - Порядок).
Відповідно до п.п. 1.1, 3.1, 3.2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за №296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
Так, відповідно до п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, для одержання виконавчого напису додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Таким чином, в обов'язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов'язання. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен був відмовити в здійсненні виконавчого напису.
Як роз'яснено у п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 31.01.1992 року «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні», при вирішенні справ пов'язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею, судам слід мати на увазі, що відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом і за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.
Відповідачем суду не надано документів, які свідчать про безспірність заборгованості позивача та наявність у нього права вимоги. Не надано таких документів і третьою особою - приватним нотаріусом .
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому суд, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Правову позицію з цього питання з аналогічними висновками висловлено Верховним Судом України у Постанові від 23.01.2018 у справі № 310/9293/15, яка в силу закону є обов'язковою до застосування у цій справі, оскільки мають місце аналогічні по своїй суті фактичні обставини справи та відповідно правовідносини.
З огляду на вищевикладене, беручи до уваги недоведеність відповідачем факту подання нотаріусу документів на підтвердження безспірної заборгованості позивача, а також заперечення позивача щодо наявності безспірної заборгованості перед відповідачем, наявність судового рішення ,яке набрало законної сили - суд дійшов висновку про задоволення позову та визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 263-265, 268 ЦПК України, Законом України «Про нотаріат», суд -
Позов ОСОБА_1 (мешканця АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 ) до АТ КБ “ Приватбанк”( ЄДРПОУ: 14360570, МФО 305299, адреса м. Київ,вул. Грушевського,буд.1Д) третьої особи, що не заявляє самостійних вимог приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Бондар Ірина Михайлівна ( 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Центральна, буд.6/9) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити повністю.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 1986, виданий 10 липня 2019 року вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Боднар Іриною Михайлівною на користь АТ Комерційний Банк “ ПриватБанк” в рахунок примусового стягнення заборгованості за кредитним договором, укладеним з банком шляхом звернення стягнення на іпотечне майно- домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , який є майновим поручителем ОСОБА_2 , за його кредитними зобов'язаннями перед АТ КБ “ ПриватБанк”.
Стягнути з АТ КБ “ ПриватБанк” на користь держави судовий збір у розмірі 992,40 грн.
Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено 30 червня 2022 року.
Головуюча : М.С. Лютянська