Копія
Справа № 397/963/21
н/п : 1-кп/397/32/22
29.06.2022 смт. Олександрівка
Олександрівський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 у кримінальному проваджені, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.08.2021 за № 12021121020000589 стосовно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 ,
який обвинувачується: за ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 308, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України (далі - КК України),
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та мешканця АДРЕСА_2 ,
який обвинувачується: за ч. 3 ст. 187 КК України,
за участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника-адвоката ОСОБА_6 ,
обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
У провадженні Олександрівського районного суду Кіровоградської області перебувають матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 308, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст. 309 КК України та ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 187 КК України.
У судовому засіданні прокурором подано клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 , оскільки ухвалою Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 04.05.2022 стосовно ОСОБА_3 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 02.07.2022.
Клопотання прокурор обґрунтовує тим, що необхідність продовження застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 найбільш суворого запобіжного заходу не відпала. Ризики вчинення обвинуваченим дій, передбачених статтею 177 КПК України, залишаються реальними. До таких ризиків прокурор, зокрема, відносить можливість обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.
У зв'язку з цим прокурор просить продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_3 строком на 60 днів.
У судовому засіданні прокурор підтримав заявлене клопотання.
Обвинувачений ОСОБА_3 заперечив проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу стосовно нього. При цьому надав суду письмове заперечення на клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Просив суд змінити запобіжний захід з утримання його під вартою на цілодобовий домашній арешт.
Захисник-адвокат ОСОБА_6 заперечила проти задоволення вказаного клопотання прокурора, мотивуючи свою позицію тим, що прокурор жодними належними та допустимими доказами не довів наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. При цьому, просила суд змінити запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_4 відніс вирішення даного клопотання на розсуд суду.
Задля об'єктивного вирішення питання про продовження строку дії тримання під вартою та зміну запобіжного заходу суду необхідно дати відповіді на наступні питання, стверджувальна відповідь на які не дозволить суду задовольнити клопотання прокурора та задовольнити клопотання сторони захисту:
1) чи на цей час відсутні обґрунтовані ризики, передбачені частиною першою статті 177 КПК України?
2) чи може будь-який із більш м'яких запобіжних заходів запобігти встановленим ризикам?
З огляду на наведене нижче обґрунтування суд приходить до висновку, що відповідь на вказані два питання є негативною.
Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців(частина третя статті 331 КПК України).
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається у порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу (частина друга статті 331 КПК України).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (частина друга статті 177 КПК України).
До таких ризиків частина перша статті 177 КПК України відносить можливість обвинуваченого:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до пункту третього частини першої статті 176 КПК України до запобіжних заходів відноситься тримання під вартою.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу (частина перша статті 183 КПК України).
Ризики вчинення обвинуваченим дій, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що обвинувачений обов'язково здійснюватиме такі дії. Однак суду необхідно встановити, чи обвинувачений наразі має об'єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
Як убачається з ухвали Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 04.05.2022 стосовно ОСОБА_3 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 02.07.2022. Судом установлено наявність таких ризиків, як можливість переховуватись від суду, впливати на свідків, які мешкають в одному населеному пункті з обвинуваченим та вчинити інше кримінальне правопорушення.
На думку суду, ризики переховуватися від суду, незаконного впливу на свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, продовжують існувати і на даний час. Суд уважає, що такі ризики є реальними. Обвинувачений на даному етапі має можливість їх реалізації за умови незастосування відповідного запобіжного заходу.
Зокрема, ризик переховування від суду залишається реальним з огляду на тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_3 , суворістю можливого покарання у виді позбавлення волі строком до 12 років, пов'язаними із цим негативними для особи наслідками.
Таким чином, суд уважає доведеним існування ризику переховування обвинуваченого ОСОБА_3 від суду.
Суд відхиляє доводи обвинуваченого з приводу того, що він не має на меті переховуватись від суду, про що свідчать надані повістки про виклик до слідчого, які він отримував і з'являвся за першою вимогою до слідчого, що вказує на відсутність з його боку будь-яких намірів переховуватись від суду. Так, суд зауважує, що з наданих суду копій повісток не вбачається, по-перше, що вони стосуються саме даного провадження, а по-друге вони не підтверджують фак з'явлення обвинуваченого до слідчого після отримання цих повісток.
Окрім цього, суд уважає доведеним існування ризику незаконного впливу ОСОБА_3 на свідків з якими він знайомий та мешкає в одному населеному пункті.
Показання свідків отримуються судом усно шляхом допиту особи безпосередньо в судовому засіданні. Так, суд зауважує, що на даний час жоден зі свідків судом не допитувався, а отже за відсутності дієвого запобіжного заходу такий ризик є реальним.
На існування такого ризику, як можливість вчинити інше кримінальне правопорушення ОСОБА_3 , свідчать відомості про його особу, який раніше неодноразово судимий (має 6 судимостей). Вказані обставини свідчать про те, що обвинувачений не бажає ставати на шлях виправлення, оскільки після відбування призначених покарань, на шлях виправлення не ставав, продовжував свої злочинні дії.
Отже, і надалі існують ризики, що зумовлювали застосування стосовно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки стороною обвинувачення було доведено наявність трьох ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. При цьому, жодних доказів протилежного, стороною захисту до суду не надано.
Одночасно із встановленням обставин, що зумовлюють існування зазначених ризиків, чинне законодавство зобов'язує суд перевірити також можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу до особи.
Частина перша статті 176 КПК України встановлює такі альтернативні триманню під вартою запобіжні заходи: особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт. Найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Висока імовірність переховування обвинуваченого від суду, його впливу на потерпілих та свідків, а також можливість вчинити інше кримінальне правопорушення, не дозволяє суду зробити висновок про можливість запобігти зазначеним ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу.
З приводу доводів обвинуваченого та його захисника-адвоката про можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, а саме у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем відбуття такого запобіжного заходу за адресою АДРЕСА_3 , про що надано копії документів на нерухомість, суд зазначає наступне. Вказані документи жодним чином не вказують про можливість у разі застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту визначити вказане домоволодіння, оскільки суду з цього приводу суду не надана згода власника.
З урахуванням вищенаведеного, суд не приймає доводи сторони захисту та обвинуваченого ОСОБА_3 щодо можливості зміни за запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, оскільки такий запобіжний захід не зможе у повній мірі забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків. За таких обставин, суд уважає, що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_3 необхідно задовольнити, а у задоволенні клопотання сторони захисту щодо зміни запобіжного заходу необхідно відмовити.
За таких обставин, суд уважає за необхідне продовжити ОСОБА_3 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів.
Окрім цього, з урахуванням вимог п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні. З урахуванням того, що визначення розміру застави є виключно правом суду, а не обов'язком, суд не вбачає підстав для такого. Окрім цього, суд зазначає, що ухвалою слідчого судді Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області, якою було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_3 розмір застави також визначено не було.
Враховуючи викладене, суд уважає, що клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_3 необхідно задовольнити.
Керуючись ст. 177, 183, 194, 331, 350, 372, 376 КПК України, суд,
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 , задовольнити.
У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника-адвоката ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 з утримання його під вартою на цілодобовий домашній арешт, відмовити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 27.08.2022.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення та може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя: /підпис/ ОСОБА_1
Згідно з оригіналом.
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.
Рішення станом на «___»_______________2022 року набрало законної сили.
Суддя Олександрівського районного суду
Кіровоградської області ОСОБА_1
Копію засвідчено «___»________________2022 року.