Справа № 348/2487/20
Провадження № 1-кп/348/94/22
29 червня 2022 року м.Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретарів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю: прокурора - ОСОБА_4 ,
потерпілого - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Надвірна кримінальне провадження №12020095200000166 від 22.09.2020 року про обвинувачення:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , з повною загальною середньою освітою, працюючого по тимчасових заробітках, неодруженого, на утриманні немає нікого, згідно ст.89 КК України несудимого, українця, громадянина України, у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.296 КК України, -
Обвинувачений ОСОБА_6 вчинив умисні дії, які виразились в хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалися особливою зухвалістю.
Кримінальний проступок ним вчинено при наступних обставинах:
Зокрема, 20.09.2020 року близько 13 год. 20 хв. обвинувачений ОСОБА_6 перебував в приміщенні торговельного комплексу «Піраміда», що за адресою: АДРЕСА_2 .
Стоячи в черзі у касовій зоні, ОСОБА_6 , в присутності оточуючих, безпричинно розпочав конфлікт із потерпілим ОСОБА_5 , який в той час здійснював оплату придбаної ним продукції.
Під час вказаної суперечки обвинувачений почав ображати потерпілого та нецензурно висловлюватись в присутності оточуючих, при цьому на неодноразові зауваження продавця-консультанта припинити свою зухвалу поведінку не відреагував і продовжував грубо порушувати громадський порядок, чим спричинив порушення режиму роботи вказаного закладу.
Продовжуючи свою протиправну діяльність, ОСОБА_6 покликав ОСОБА_5 до коридору даного торгового комплексу, де надалі безпричинно, діючи з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, всупереч загальноприйнятим нормам поведінки у суспільстві, проявляючи неповагу до оточуючих, з особливою зухвалістю, бажаючи проявити свою зверхність та зневагу у поведінці з оточуючими, виражався нецензурною лайкою в присутності інших осіб, незважаючи на зауваження оточуючих, перебуваючи в громадському місці, під надуманим приводом наніс близько двох ударів руками ОСОБА_5 в обличчя від яких останній впав на землю.
В результаті хуліганських дій обвинуваченого ОСОБА_6 потерпілому ОСОБА_5 було спричинено тілесні ушкодження у вигляді садна та синця обличчя, що згідно висновку судово-медичної експертизи № 236 від 23.09.2020 року відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку не визнав тапояснив суду, що ОСОБА_5 він знав як жителя с.Пнів, з яким конфліктів раніше не мав.
20.09.2020 року в обід він зайшов в приміщення торговельного комплексу «Піраміда», що в с.Пнів, де вже перебували декілька покупців. Біля каси попереду нього стояв ОСОБА_5 , якому він зробив зауваження у зв'язку тим, що той, на його думку, довго вибирав собі вино, а ОСОБА_5 у відповідь образив його, через що між ними виникла словесна суперечка.
В подальшому він вийшов в коридор магазину, а ОСОБА_5 залишився всередині приміщення. Після цього він зняв з себе футболку і хотів зайти в магазин щоб для з'ясування стосунків вивести звідти потерпілого, однак продавці його не пустили.
Коли ж ОСОБА_5 вийшов в коридор магазину, між ними виникла бійка, в ході якої ОСОБА_5 наніс йому один удар в обличчя, а він в свою чергу наніс йому два-три удари, від яких той впав на землю, після чого бійка була припинена працівниками магазину.
Вважає, що на вказані дії його спровокував сам потерпілий, а тому свою вину він не визнає.
Зазначив, що у разі визнання його винуватим, при призначенні покарання він покладається на розсуд суду.
Незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_6 своєї вини у пред'явленому йому обвинуваченні, його винуватість повністю доводиться іншими зібраними в даному провадженнні та дослідженими в судовому засіданні доказами.
Зокрема, допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 суду пояснив, що знає ОСОБА_6 як жителя с.Пнів Надвірнянського району і жодних конфліктів раніше між ними не було.
20.09.2020 року близько 13 год. 20 хв. він разом із своєю неповнолітньою дочкою ОСОБА_7 перебував в приміщенні торговельного комплексу «Піраміда», що в с.Пнів. Коли він був біля каси і розраховувався за придбаний товар, до нього ззаді підійшов ОСОБА_6 , який на його думку був у стані алкогольного сп'яніння, став впритул і почав чіплятися та ображати його. Працівники магазину зробили ОСОБА_6 зауваження та вивели з приміщення.
Коли він розрахувавшись за покупки вийшов в коридор магазину, обвинувачений одразу, нічого не пояснюючи, почав його бити, наносячи удари по голові, внаслідок чого він впав на землю, а ОСОБА_6 продовжував наносити йому удари ногами по різних ділянках тіла та ображати нецензурними словами.
Також потерпілий ствердив, що вказані події відбувались в присутності працівників магазину та на очах його восьмирічної дочки, яка сильно налякалася і почала плакати.
В подальшому, коли працівникам магазину вдалось відтягнути від нього обвинуваченого, останній пішов з коридору магазину в невідомому напрямку, а він пішов помитися в туалет в приміщенні магазину.
Крім того вказав, що внаслідок протиправних дій ОСОБА_6 , роботу магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на деякий час було порушено, оскільки працівники змушені були припиняти дії обвинуваченого.
Разом з тим, потерпілий ОСОБА_5 зазначив, що на даний час він претензій до обвинуваченого не має і просить карати останнього згідно закону, про що подав письмову заяву.
Також вина ОСОБА_6 доводиться показами свідків у кримінальному провадженні №12020095200000166 від 22.09.2020 року.
Зокрема, допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_8 суду пояснила, що 20.09.2020 року вона перебувала на кухні в торговельному комплексі «Піраміда», що в с.Пнів, оскільки проходила стажування в цьому закладі. В обідній час вона почула крики з приміщення магазину і вийшовши в торговий зал побачила конфлікт між двома особами, якими, як їй відомо на даний час, були ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .
На підлозі магазину було багато крові, розкидані речі, а також плакала дочка потерпілого, яка бачила дані події. Внаслідок конфлікту роботу закладу на деякий час було призупинено.
Свідок ОСОБА_9 вказав, що працює в ТК «Піраміда», що знаходиться в с.Пнів по вул.Українських Січових Стрільців, 135А, Надвірнянського району Івано-Франківської області - охоронцем. 20.09.2020 року він був в даному торговельному комплексі коли в обідній час ОСОБА_6 почав конфлікт з ОСОБА_5 , який мав місце біля касової зони. Він зробив зауваження і ОСОБА_6 вийшов в коридор магазину, а потерпілий із своєю дочкою залишився в магазині. Через деякий час він почув крики і побачив бійку в коридорі магазину, а саме що потерпілий лежав на землі, а ОСОБА_6 знаходячись зверху на ньому наносив удари. Він відтягнув ОСОБА_6 від потерпілого і той вийшов на вулицю, а потерпілий ОСОБА_5 пішов всередину в магазин щоб помитися.
Також свідок ствердив, що бачив на обличчі в потерпілого кров, натомість в обвинуваченого тілесних ушкоджень він не бачив.
Крім того зазначив, що працівники магазину намагалися припинити хуліганські дії ОСОБА_6 , які на декілька хвилин порушили звичну роботу магазину.
Свідок ОСОБА_10 пояснила суду, що працює продавцем в торговельному комплексі « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що в с.Пнів. І ОСОБА_6 і ОСОБА_5 вона знає як відвідувачів магазину. 20.09.2020 року близько 13 год. 00 хв. вона працювала на касі в даному магазині та була свідком конфлікту між обвинуваченим і потерпілим, який відбувся біля касової зони, однак причини конфлікту вона не пригадує.
В подальшому, вона була очевидцем бійки між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 в коридорі магазину, внаслідок якої на підлозі в коридорі з'явилася кров. Деталі конфлікту та бійки внаслідок спливу багато часу пригадати не може. Вказала, що під час конфлікту в магазині були також інші відвідувачі. Дані події вплинули на звичний режим роботи магазину.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 зазначила, що працює касиром в торговельному комплексі « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що в с.Пнів. Обвинуваченого та потерпілого вона також знає як відвідувачів магазину. 20.09.2020 року близько 13 год. вона працювала на касі в магазині і в цей час почула сварку між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , що мала місце на іншій касі магазину, які словесно сперечалися, ображали один одного, а також вона чула нецензурну лексику.
Трохи пізніше вона побачила бійку в коридорі магазину і неповнолітню дочку потерпілого, що в цей час стояла біля вхідних дверей і плакала. Вона спробувала заспокоїти дитину, а інший продавець магазину ОСОБА_10 та сторож ОСОБА_9 намагалися припинити бійку. В цей час в магазині були інші відвідувачі, проте у зв'язку з даними подіями роботу магазину на деякий час було припинено.
Крім того, винуватість ОСОБА_6 в скоєному підтверджується письмовими доказами, а саме:
- витягом з ЄРДР за №12020095200000166 від 22.09.2020 року, з якого вбачається, що 20.09.2020 року близько 13 год. 20 хв. в приміщенні торговельного комплексу «Піраміда», що за адресою: с.Пнів, вул.Українських Січових Стрільців, 135А, Надвірнянського району Івано-Франківської по власних потребах перебував ОСОБА_5 . В цей час в магазині також знаходився ОСОБА_6 . Стоячи в черзі в касовій зоні ОСОБА_5 зробив зауваження ОСОБА_6 щодо соціальної дистанції, в зв'язку з чим між ними виникла словесна суперечка, в ході якої обвинувачений та потерпілий вийшли до коридору даного комплексу, де в подальшому ОСОБА_6 безпричинно, діючи з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, всупереч загальноприйнятим нормам поведінки у суспільстві, проявляючи неповагу до оточуючих, з особливою зухвалістю, бажаючи проявити свою зверхність та зневагу у поведінці з оточуючими, наніс ОСОБА_5 близько двох ударів руками в обличчя, від яких останній впав на землю (а.к.п.59-60);
- протоколом прийняття заяви від ОСОБА_5 про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, готується) від 22.09.2020 року, з якої вбачається що 20.09.2020 року близько 13 год. 30 хв. в с.Пнів по вул.С.Стрільців, біля магазину «Піраміда» ОСОБА_6 спричинив йому (ОСОБА_5 ) тілесні ушкодження у вигляді спадин обличчя (а.к.п.61);
- висновком експерта №236 від 23.09.2020 року, яким встановлено, що у ОСОБА_5 мали місце садно та синець обличчя, які отримані від дії тупого твердого предмету, можуть відповідати терміну утворення вказаному в даній постанові і згідно «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Характер, локалізація, виявлених тілесних ушкоджень, не виключають можливості їх утворення і від ударів руками чи ногами у вказані анатомічні ділянки, в кількості не менше 2 фізичних контактних дій (а.к.п.63);
- протоколом огляду речового доказу від 23.09.2020 року та фототаблицями до нього, яким являється CD-R диск із відеозаписом за 20.09.2020 року із камери відеонагляду, що розташована в приміщенні торговельного комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_2 », місцезнаходження: АДРЕСА_2 , який був наданий 23.09.2020 року керуючою вказаного магазину ОСОБА_12 .
Вказаним оглядом деталізовано обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_6 хуліганських дій відносно потерпілого ОСОБА_5 , а саме нанесення останньому 20.09.2020 року близько 13 год. 20 хв. в АДРЕСА_2 , в приміщенні коридору магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » тілесних ушкоджень (а.к.п.65-76);
- протоколом огляду місця події від 12.11.2020 року та фототаблицями до нього, яким зафіксовано і відображено територію та приміщення торговельного комплексу «Піраміда», що знаходиться за вище вказаною адресою, де мали місце хуліганські дії, вчинені ОСОБА_6 (а.к.п.80-88);
- листом керуючої торговельного комплексу «Піраміда» ОСОБА_12 від 11.11.2020 року, згідно якого 20.09.2020 року в період часу з 13 год. 20 хв. по 13 год. 26 хв. у вказаному закладі ОСОБА_6 було порушено громадський порядок, в результаті чого було припинено режим роботи даного торгового комплексу (а.к.п.90).
Зазначені докази по справі зібрані відповідно до вимог кримінально-процесуального закону, вони є допустимими, та такими, що в їх сукупності безпосередньо вказують на вчинення обвинуваченим діянь, інкримінованих йому стороною обвинувачення, відповідають показанням потерпілої та свідків у даному провадженні.
В ході судового розгляду всі учасники судового засідання погодились з дослідженим судом обсягом доказів, оскільки клопотань про дослідження доказів, що не були предметом розгляду не надходило, заперечень щодо неповноти з'ясування обставин під час розгляду в умовах закінчення з'ясування обставин кримінального провадження сторони також не заявляли.
Судом розглянуті всі клопотання щодо забезпечення розгляду кримінального провадження доказами.
Суд приймає докази, надані сторонами кримінального провадження та докази одержані під час судового розгляду.
Статтею 84 КПК України визначено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Згідно ст.85 КПК України докази є належними, якщо вони прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
У відповідності до вимог ст.94 КПК України, суд оцінює кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного рішення. Жоден доказ не має наперед установленої сили. При цьому має бути усунено всі розумні сумніви.
Аналізуючи показання потерпілого та свідків, суд надає їм віри, оскільки вони є послідовними, узгоджуються між собою та знаходяться в об'єктивному зв'язку із матеріалами кримінального провадження, стверджуються іншими доказами та не викликають в суду сумнівів щодо їх правдивості.
Суд оцінює критично показання обвинуваченого ОСОБА_6 про те, що на вчинення наведених вище протиправних дій його спровокував потерпілий ОСОБА_5 , оскільки такі твердження повністю спростовуються письмовими матеріалами, які долучені до матеріалів кримінального провадження, поясненнями потерпілого і свідків, які є послідовними та логічними і не викликають сумнівів в їх правдивості, і розцінює їх як такі, що направлені на уникнення обвинуваченим кримінальної відповідальності за скоєне.
Таким чином, дослідивши зібрані у кримінальному провадженні докази, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого у скоєнні інкримінованого йому кримінального проступку, повністю доведена та вважає, що умисні дії ОСОБА_6 , які виразились в хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалися особливою зухвалістю, вірно кваліфіковані за ч.1 ст.296 КК України.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_6 покарання, суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.296 КК України, яке відноситься відповідно до вимог ст.12 КК України до кримінальних проступків, обставини вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого: має постійне місце проживання та реєстрації за яким характеризуються позитивно, на обліку в психіатричному і наркологічному кабінетах не перебуває, згідно ст.89 КК України вважається несудимим, його поведінку до і після вчинення кримінального проступку, ставлення до скоєного, а також обставини, що обтяжують і пом'якшують покарання.
Як обтяжуючу вину ОСОБА_6 обставину, відповідно до ч.1 ст.67 КК України, судом враховано вчинення ним кримінального правопорушення у присутності дитини.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , відповідно до ст.66 КК України, суд враховує відсутність у потерпілого претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого.
Відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
З врахуванням всіх обставин кримінального провадження та даних про особу обвинуваченого ОСОБА_6 , суд прийшов до висновку, що йому слід призначити покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, в межах санкції інкримінованої йому статті, що передбачає покарання за вчинене кримінальне правопорушення, а саме у виді обмеження волі.
Разом з тим, беручи до уваги всі дані про особу обвинуваченого ОСОБА_6 , суд вважає, що виправлення обвинуваченого ще можливе без його тримання в кримінально-виконавчій установі відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення нагляду з обов'язковим залученням до праці, і що є підстави звільнити його від відбування призначеного основного покарання у виді обмеження волі з випробовуванням, застосувавши ст.75 КК України, а тому з врахуванням вищенаведеного, суд прийшов до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_6 слід визначити іспитовий строк - 1 рік.
Згідно ст.76 КК України на обвинуваченого ОСОБА_6 під час іспитового строку слід покласти обов'язок періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
На думку суду, саме таке основне покарання у виді обмеження волі, але з іспитовим строком, буде достатнім і необхідним для виправлення ОСОБА_6 та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень, справедливим у співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
Суд констатує, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Стівен Вілкокс та Скотт Херфорд проти Сполученого Королівства, заяви № № 43759/10 та 43771/12», зазначає, що хоча, в принципі, питання належної практики з призначення покарань в значній мірі виходить за рамки Конвенції, Суд допускає, що грубо непропорційний вирок (діяння та покарання) може кваліфікуватися як жорстоке поводження, що суперечить статті 3 Конвенції, в момент його винесення.
Дане ж покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 р.; «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 р.; «Ісмайлова проти Росії» від 29.11.2007 р.).
Тобто, як наслідок, формальні моменти не можуть бути вирішальними, головною є можливість у кожній конкретній справі оцінити основному мету застосування певного заходу та характер впливу на особу, які можуть істотно відрізнятися, навіть, за зовнішньої подібності відповідних примусових заходів, бо суд стоїть на тій позиції, що незалежно від того, що вчинили злочинці, визнання їх людської гідності передбачає надання їм можливості ресоціалізувати себе за час відбування покарання з перспективою колись стати відповідальним членом вільного суспільства, що, у цій ситуації, при застосуванні саме такого покарання, є можливим.
Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, оскільки справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню, так як Конституційний Суд України у Рішенні від 02.11.2004 року № 15-рп/2004 зазначив, що: «Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад кримінального правопорушення та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому кримінальному правопорушенню; категорія справедливості передбачає, що покарання за кримінальне правопорушення повинно бути домірним кримінальному правопорушенню».
Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.
У той час, як призначення будь-якого іншого виду покарання без звільнення від його відбування, суд сприймає, як діяння, яке б вказувало на те, що саме у цій ситуації, та обставинах при яких було вчинено кримінальний проступок, воно сприймалося б, як грубо непропорційне (діяння та покарання), як наслідок, у світлі практики, ЄСПЛ, сприймалося б як жорстоке поводження, тобто суперечило статті 3 Конвенції, в момент його винесення.
Враховуючи наведене, обраний обвинуваченому такий вид покарання, на переконання суду, відповідатиме не тільки тяжкості вчиненого ОСОБА_6 кримінального правопорушення та обставинам провадження, але й особі самого обвинуваченого, є обгрунтованим та буде відповідати меті покарання.
Відносно запобіжного заходу, суд констатує наступне:
Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, запобіжний захід щодо обвинуваченого на стадії досудового розслідування та судового розгляду не обирався. Таким чином, запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_6 на момент розгляду даного провадження - відсутній.
Разом з тим, беручи до уваги обставини вчинення кримінального проступку, особу обвинуваченого, а також те, що суд прийшов до висновку про можливість звільнення ОСОБА_6 від відбування призначеного основного покарання у виді обмеження волі з випробовуванням, застосувавши ст.75 КК України та визначивши іспитовий строк, суд приходить до висновку про можливість не обирати запобіжний захід обвинуваченому до вступу вироку в законну силу.
Питання речових доказів слід вирішити, керуючись правилами, викладеними в ст.100 КПК України.
Судові витрати у даному кримінальному провадженні, питання щодо яких має вирішувати суд - відсутні.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся, арешт на майно - не накладався.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.100, 369, 370, 371, 373, 374, 381, 382, 395 КПК України, суд, -
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.296 КК України та призначити йому покарання - 2 (два) роки обмеження волі.
Застосувати до ОСОБА_6 ст.75 КК України і звільнити його від відбування призначеного покарання у виді обмеження волі з випробуванням з іспитовим строком - 1 (один) рік.
Згідно п.п.1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України під час іспитового строку покласти на ОСОБА_6 наступні обов'язки:
- періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 до вступу вироку в законну силу - не обирати.
Речовий доказ: CD-R диск марки «RIDATA» із відеозаписом за 20.09.2020 року із камери відеоспостереження, що розташована в приміщенні торговельного комплексу «Піраміда», місцезнаходження: с.Пнів, вул.Українських Січових Стрільців, 135А, Надвірнянського району Івано-Франківської області, який згідно постанови дізнавача-інспектора СД Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_13 від 23.09.2020 року зберігається при матеріалах кримінального провадження №12020095200000166 від 22.09.2020 року, після набрання вироком законної сили - залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Вирок суду може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_6 - в той самий строк з часу отримання копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1