Справа № 560/3677/22
Головуючий у 1-й інстанції: Блонський В.К.
Суддя-доповідач: Капустинський М.М.
28 червня 2022 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Капустинського М.М.
суддів: Ватаманюка Р.В. Сапальової Т.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
в лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 09.07.2021 по 31.01.2022;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 09.07.2021 по 31.01.2022, в розмірі 129 078,99 грн.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.02.2022 позовну заяву ОСОБА_1 , залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху. Дану ухвалу позивачу направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення, на адресу позивача, вказану ним у позовній заяві.
Однак, поштове відправлення не вручене під час доставки з відміткою з "адресат відсутній за вказаною адресою".
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.04.2022 року позовну заяву повернуто позивачеві у відповідності до положень пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищевказану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послалась на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що, на її думку, виявилось у неналежному її повідомленні про винесення судом ухвали про залишення позовної заяви без руху. Зазначає, що ухвалу від 28.02.2022 року не отримував, оскільки 02.03.2022 року призваний по мобілізації та направлений для проходження військової служби до ВЧ НОМЕР_1 у зв'язку з введенням воєнного стану на території України.
Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що вимоги ухвали суду від 28.02.2022 року залишились не виконаними, а недоліки позовної заяви у встановлений строк не усунуті.
Дослідивши матеріали справи, суд зазначає та враховує наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Положеннями ч. 1 ст. 168 КАС України визначено, що позов пред'являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.
Частинами 1, 2 статті 169 КАС України закріплено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Процедурні питання вручення судового рішення врегульовані ст. 251 КАС України.
Так, приписами ч. ч. 5, 6, 7 ст. 251 КАС України визначено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
Колегія суддів зауважує, що повертаючи позовну заяву у зв'язку з невиконанням вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, суддя повинен пересвідчитись, що вжив вичерпних заходів для належного повідомлення позивача про необхідність виконання судового рішення та усунення недоліків позовної заяви, зокрема, як можливість надіслання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, так і інформування за допомогою засобів зв'язку.
З матеріалів справи встановлено, що ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2022 року залишено без руху позовну заяву ОСОБА_1 та встановлено останньому 5-денний термін з дня одержання копії ухвали для усунення визначених у ній недоліків.
Дану ухвалу направлено позивачу за вказаною позивачем в позовній заяві адресою.
31.03.2022 року Хмельницький окружний адміністративний суд звернувся до Хмельницької дирекції УДППЗ "Укрпошта" із проханням повідомити про результати переселення рекомендованого листа ОСОБА_1 .
За наслідком звернення до суду надійшло повідомлення від Хмельницької дирекції УДППЗ "Укрпошта" із зазначенням про те, що станом на 04.04.2022 року поштове відправлення адресоване на ім'я ОСОБА_1 значиться не врученим, зокрема, зазначено, що лист значиться не врученим під час доставки у зв'язку з відсутністю адресата вдома.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції дійшов висновку, що станом на 27 квітня 2022 року недоліки позовної заяви не усунуті, а тому наявні підстави для її повернення згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
При цьому, суд зазначив, що ухвала від 28.02.2022 про залишення позовної заяви без руху була надіслана позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що засвідчується відповідною довідкою секретаря судового засідання.
Аналіз наведених норм дозволяє зробити висновок про можливість повернення позовної заяви, у випадку не усунення її недоліків протягом строку, встановленого судом в ухвалі про залишення скарги без руху лише за умови обов'язкового встановлення факту отримання такої ухвали скаржником. Тобто, при застосуванні зазначених наслідків, суду слід обов'язково встановити факт отримання скаржником такої ухвали.
Натомість, колегія суддів звертає увагу, що позивач звертаючись до суду сказав свій номер мобільного телефону.
Всупереч вказаному, в матеріалах даної справи відсутня інформація про обізнаність позивача щодо винесеної ухвали від 28.02.2022 року.
Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що відповідно до ч. 11 ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Водночас, колегія суддів зауважує, що Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) у своїй практиці наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження. Для ЄСПЛ природа перешкод у реалізації права на доступ до суду не має принципового значення.
Таким чином, зміст права на захист полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
У справі «Bellet v. France» ЄСПР зазначив, що ст. 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Апеляційний суд зауважує, що судом першої інстанції не було вжито всіх необхідних дій для належного повідомлення позивача. Зокрема, серед іншого, суд не був позбавлений можливості повідомити позивача про наявність ухвали про залишення позовної заяви без руху в інших альтернативних способах (в телефонному режимі).
Крім того, судом першої інстанції не надано оцінку тій обставині, що Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/202, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні введено воєнний стан.
Колегія суддів доходить висновку, що у спірних правовідносинах ОСОБА_1 фактично був позбавлений гарантованого Конституцією України, законами та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод права на доступ до правосуддя, що полягає у безперешкодному отриманні судового захисту.
Суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву, не пересвідчився належним чином в отриманні позивачем копії ухвали суду від 28 лютого 2022 року про залишення без руху позовної заяви, та передчасно повернув позовну заяву, наслідком чого стало порушення права скаржника на судовий захист.
Статтею 320 КАС України передбачено право суду апеляційної інстанції за наслідками скасування ухвали суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно ч.3 ст.312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вбачає всі підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 та скасування ухвали суду першої інстанції від 27 квітня 2022 року, і як наслідок направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії скасувати.
Справу направити до Хмельницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Капустинський М.М.
Судді Ватаманюк Р.В. Сапальова Т.В.