Справа № 600/5988/21-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Анісімов Олег Валерійович
Суддя-доповідач - Капустинський М.М.
28 червня 2022 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Капустинського М.М.
суддів: Сапальової Т.В. Ватаманюка Р.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 травня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
в листопаді 2022 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі - відповідач або ГУ ПФУ в Чернівецькій області), в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 12.06.2020 р. № 977090135965 в частині обчислення розміру її основної пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням показника середньої заробітної плати в розмірі 4888,83 грн.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, здійснити з 03 червня 2020 року перерахунок та виплату їй основної пенсії за віком, з урахуванням частини другої статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення, тобто за 2017-2019 роки, та виплатити заборгованість, що виникла починаючи з 03.06.2020 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що звернулась до ГУ ПФУ в Чернівецькій області із заявою про перехід на інший вид пенсії, згідно змісту якого просила при переході з пенсії за вислугу років на пенсію за віком застосувати показники середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2017-2019 роки. Проте, відповідач повідомив позивачу, що її переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", однак зазначив, що при переведенні на пенсію за віком з пенсії за вислугу років немає законних підстав для застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2017-2019 роки.
Позивач вважає відмову відповідача щодо не застосування середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2017-2019 роки при переведенні на пенсію за віком з пенсії за вислугу років протиправною виходячи з того, що на момент звернення до відповідача позивач набула право не на переведення з одного виду пенсії на інший на підставі статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), а на нове призначення пенсії за віком на загальних підставах із її новим обчисленням у відповідності до приписів статті 40 Закону № №1058-IV, оскільки за таким призначенням позивач звернулася вперше.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 травня 2022 року позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 12.06.2020 року № 977090135965 в частині обчислення розміру пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV з урахуванням показника середньої заробітної плати в розмірі 4888,83 грн.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, здійснити ОСОБА_1 з 03.06.2020 року перерахунок та виплату пенсії за віком з урахуванням вимог частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме за 2017-2019 роки.
В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Відповідач вважає, що згідно з ч. 3 статті 45 Закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Зауважує, що чинним законодавством передбачено застосування показника середньої заробітної плати по Україні за три роки, що передують року звернення за пенсією, лише в одному випадку, а саме: якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії (абзац третій ч.3 ст.45 Закону №1058-IV). Інших умов для застосування показника середньої заробітної плати по Україні за три роки, що передують року звернення за пенсією, при переведенні з одного виду пенсії на інший законодавством не передбачено.
Враховуючи вказане вище, вважають, що відсутні правові підстави для проведення перерахунку пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме, за 2017, 2018, 2019 роки.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п.3 ч.1 ст.311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що позивачу з 22.09.2005 року довічно призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", що підтверджується проколом про призначення пенсії від 16.11.2005 року
03.06.2020 року позивач звернулася до ГУ ПФУ в Чернівецькій області із заявою про призначення/перерахунок пенсії, при цьому вид пенсії у вказаній заяві зазначено - перехід на інший вид пенсії. Аргументами сторін підтверджується, що ОСОБА_1 звернулася із заявою про перехід із пенсії за вислугу років, призначеної відповідно Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пенсію за віком у відповідності до Закону №1058-IV.
Згідно рішення №977090135965 від 12.06.2020 року ОСОБА_1 з 03.06.2020 року призначено пенсії за віком згідно Закону №1058-IV.
Аргументами сторін також підтверджується, що позивач зверталась до ГУ ПФУ в Чернівецькій області із заявою щодо здійснення перерахунок призначеної їй пенсії за віком згідно Закону №1058-IV із застосування показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме, за 2017-2019 роки.
Листом від 13.08.2020 року ГУ ПФУ в Чернівецькій області повідомило позивачці, що підстав для застосування середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2017-2019 роки при переведенні з одного виду пенсії на інший немає. Вказано, що керуючись постановою Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 р. №251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році», для забезпечення індексації пенсії з 01.05.2020 р. проведений автоматизований перерахунок пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії в розмірі 1,11 (4404,35 грн. х 1,11 = 4888.83 грн.). В результаті чого середньомісячний розмір заробітної плати для обчислення пенсії зріс на 11 %. На підставі заяви позивачки від 03.06.2020 р. №1349 позивачку переведено на пенсію за віком з 03.06.2020 р. Страховий стаж на момент виникнення спірних правовідносин становив 41 рік З місяці 16 днів або 495 місяці (зарахований по 30.04.2020 р.). Коефіцієнт страхового стажу складав 0,41250 (495 місяці х 1% : 12 місяців : 100%, де 1% - величина оцінки одного року страхового стажу).
Для обчислення пенсії було враховано заробітну плату за періоди страхового стажу позивачки (виходячи з найбільш доцільного варіанту із наданих документів), а саме: з 01.07.2000 р. по 30.04.2020 р. (за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку).
Індивідуальний коефіцієнт заробітку для обчислення пенсії - 1,58813. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії становить 7764,10 грн. (4888,83 грн. - середня заробітна плата в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки х 1,58813).
З урахуванням викладеного вище, розмір пенсійної виплати позивачки з 03.06.2020 р. склав 3320,83 грн., в тому числі: 3202,69 грн. - основний розмір пенсії за віком, обчислений відповідно до ст.27 Закону, виходячи з її страхового стажу та заробітку (7764,10 грн. х 0,41250); 118,14 грн. - доплата за 11 років понад необхідних 30 років відповідно до ст. 28 Закону (11 % від 1074,00 грн., де 1074,00 грн. - прожитковий мінімум, встановлений на 31.12.2015, який використовується для обчислення пенсій працюючих осіб).
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, призначаючи пенсію за віком відповідно Закону №1058-IV протиправно не врахував при обчисленні розміру пенсії показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком, а відтак, діяв не на підставі Конституції та законів України.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) (в редакції, станом на момент призначення позивачу пенсії за вислугу років) право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Згідно з абзацом другим пункту 2.4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846, пенсії за вислугу років призначаються у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи.
Як свідчать матеріали справи, позивачу з 22.09.2005 року довічно призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII.
Положеннями частини 1 статті 5 Закону №1058-IV визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону
За приписами частини 1 статті 9 Закону №1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до положень частини 1 статті 10 Закону №1058-IV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Згідно з частиною 2 статті 40 Закону №1058-IV установлено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Положеннями частини 3 статті 45 Закону №1058-IV визначено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною 3 статті 45 Закону №1058-IV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Верховний Суд України від 29 листопада 2016 року у справі № 21-6331а15 та Верховний Суд у постанові від 22 лютого 2018 року у справі №К/9901/16/17 висловили свою позицію стосовно того, що при переведенні з пенсії призначеної згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пенсію згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» показник заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.
Суд звертає увагу апелянта, що позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону №1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону №1058-IV позивачка звернулась вперше.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у позивачки права на призначення пенсії за віком відповідно Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком.
Даний висновок узгоджується також з правовою позицією Верховного Суду, висловленою в постановах від 22 лютого 2018 року у справі №310/3774/17, від 22 січня 2019 року у справі №577/2457/17, від 01 липня 2019 року у справі №720/208/17, від 27 лютого 2020 року у справі №513/298/17, від 18 серпня 2020 року у справі № 263/6611/17, а також з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду в постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 876/5312/17, а тому суд відповідно до частини 5 статті 242 КАС України застосовує її до спірних правовідносин.
Визначаючись щодо вимоги позивача зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області виплатити заборгованість, що виникла починаючи з 03.06.2020 року, суд зазначає, що проведення перерахунку пенсії з 03.06.2020 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме за 2017-2019 роки, по своїй суті матиме наслідком виплату різниці між отримуваною позивачем пенсією до перерахунку та нарахованою пенсією після проведення перерахунку, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що така вимога позивача вирішується шляхом зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з 03.06.2020 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме за 2017-2019 роки, що є ефективним та достатнім способом захисту порушеному права позивача.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 травня 2022 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Капустинський М.М.
Судді Сапальова Т.В. Ватаманюк Р.В.