Справа № 404/5583/21
Номер провадження 2-др/404/6/22
29 червня 2022 року Кіровський районний суд м. Кіровограда
в складі: головуючого судді - Мохонько В.В.,
за участі секретаря - Добровольської Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення суду по цивільній справі № 404/5583/21 (номер провадження 2/404/1456/21) за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-
У березні 2022 року представник позивача звернулась в суд із заявою про ухвалення додаткового рішення суду у справі, якою просить стягнути на користь ОСОБА_1 з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» 4 250,00 грн. та з ОСОБА_2 4 250,00 грн. витрат понесених на професійну правничу допомогу.
Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 246, ч.1 ст. 270 ЦПК України, питання про ухвалення додаткового рішення призначено в судове засідання.
Позивач в судове засідання не з'явився, на електронну адресу суду представник позивача направила заяву про розгляд справи у їх відсутності, заяву про ухвалення додаткового рішення суду підтримала та просила задовольнити.
В судове засідання відповідач ОСОБА_2 , представник відповідача ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» не з'явились, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання.
Суд постановив, провести розгляд заяви у відсутності сторін, що не суперечить статті 270 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Судом з'ясовано, що рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда від 23.02.2022 року позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задоволено частково. Стягнуто із Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_1 32 960,64 грн. страхового відшкодування, а також 775,42 грн. сплаченого судового збору. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 8 282,77 грн. збитків, 3 000,00 грн. відшкодування моральної шкоди, а також 212,18 грн. сплаченого судового збору. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Позивачем в позовній заяві зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи та 23.02.2022 року представником позивача до закінчення судових дебатів у справі подано усну заяву, якою повідомлено щодо надання стороною позивача доказів понесених судових витрат у зв'язку з розглядом справи протягом п'яти днів після ухвалення судом рішення.
Представником позивача 25.02.2022 року (відправка поштою) подано заяву про ухвалення додаткового рішення суду по вищевказаній цивільній справі, щодо стягнення на користь ОСОБА_1 з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» 4 250,00 грн. та з ОСОБА_2 4 250,00 грн. витрат понесених на професійну правничу допомогу.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 ст. 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно ч. 8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно норм ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Статтею 134 ЦПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов'язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до вимог ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Представником позивача на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу суду надано: копію договору про надання правової допомоги №б/н від 05.07.2021 року, копію додатку №1 від 15.07.2021 року до договору про надання правової допомоги №б/н від 05.07.2021 року, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги від 23.02.2022 року, акт наданих послуг від 23.02.2022 року до договору про надання правової допомоги б/н від 05.07.2021 року, оригінал ордера серія КР №118535 від 13.07.2021 року, копію квитанції до прибуткового касового ордера №3/22 від 23.02.2022 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Отже, ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (пункт 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно п. 6 ч. 1 ст.1 Закону № 5076-VI, інші види правової допомоги види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).
Позивач та адвокат Осіпова Ю.Ю. у додатку №1 від 15.07.2021 року до договору про надання правової допомоги №б/н від 05.07.2021 року, детальному опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги від 23.02.2022 року, акті наданих послуг від 23.02.2022 року до договору про надання правової допомоги б/н від 05.07.2021 року обумовили розмір гонорару в сумі 8 500 грн., копією квитанції до прибуткового касового ордера №3/22 від 23.02.2022 підтверджується сплата ОСОБА_1 вказаної суми.
З огляду на викладене, суд, з урахуванням принципу співмірності та враховуючи складність предмету спору, вважає, що стороною позивача доведено понесення витрат за надання правничої допомоги у розмірі 8 500 грн.
Відповідачі не звертались до суду із клопотанням про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.
Отже, витрати на професійну правничу допомогу є документально підтвердженими та співмірними зі складністю цієї справи, наданим представником позивача - адвокатом Осіповою Ю.Ю. обсягом послуг у суді, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 141 ЦПК України обумовлено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, враховуючи, що судом позов ОСОБА_1 задоволено частково, відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 141 ЦПК України, на користь позивача підлягають стягненню понесені витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до задоволених позовних вимог з відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» у розмірі 3 629,50 грн. (85,4 %), з відповідача ОСОБА_2 у розмірі 994,50 грн. (23,4 %), а відтак заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення суду підлягає задоволенню частково.
На підставі викладеного, керуючись ст. 270 ЦПК України, суд
Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення суду по цивільній справі № 404/5583/21 (номер провадження 2/404/1456/21) за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_1 3 629,50 грн. витрат понесених на професійну правничу допомогу.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 994,50 грн. витрат понесених на професійну правничу допомогу.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, в редакції від 3 жовтня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Кіровський районний суд м. Кіровограда).
Повне судове рішення складено 29.06.2022 року.
Суддя Кіровського районного
суду м. Кіровограда В.В.Мохонько