Єдиний унікальний номер справи 185/4380/22
1-кп/185/474/22
29 червня 2022 року м. Павлоград.
Павлоградський міськрайонний суд
Дніпропетровської області
у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретаря - ОСОБА_2 ,
розглядаючи у підготовчому судовому засіданні у період воєнного стану в режимі відеоконференції кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12021041370000421 від 05.05.2022 року,
за участі:
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
24 червня 2022 року в провадження судді надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України.
Прокурор просить призначити кримінальне провадження до судового розгляду та викликати у судове засідання обвинуваченого, потерпілого, свідків.
Також, прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 , дію раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Обвинувачений, його захисник, не заперечували проти призначення кримінального провадження до судового розгляду, щодо продовження дії раніше обраного запобіжного заходу, просили обрати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Суд, вивчивши обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, вислухавши клопотання прокурора, думку учасників кримінального провадження, приходить до наступного висновку.
Вищевказане кримінальне провадження підсудне Павлоградському міськрайонному суду Дніпропетровської області відповідно до ст. 32, 33 КПК України.
Підстав для прийняття рішень, передбачених п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, немає.
Обвинувальний акт складено відповідно до вимог ст. 291 КПК України, та при його затвердженні прокурором дотримано вимоги процесуального закону, підстав для його повернення прокурору - немає.
Згідно з положеннями ч.1-2 ст.31 КПК України, кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснюється суддею одноособово, крім випадків, передбачених частинами другою, третьою та дванадцятою цієї статті.
Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів лише за клопотанням обвинуваченого.
Кримінальне провадження стосовно кількох обвинувачених здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів стосовно всіх обвинувачених, якщо хоча б один із них заявив клопотання про такий розгляд.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд роз'яснює обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього колегіально судом у складі трьох суддів.
Після роз'яснення судом вказаного вище права, від обвинуваченого ОСОБА_3 , не надійшло клопотання про розгляд кримінального провадження колегіально судом у складі трьох суддів.
З вказаних мотивів суд приходить до висновку про необхідність призначення до судового розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, у відкритому судовому засіданні та викликати у судове засідання обвинуваченого, потерпілого, свідків та розглядати вказане кримінальне провадження суддею одноособово.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Так, у відношенні обвинуваченого ОСОБА_3 , ухвалою слідчого судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строк дії якого закінчується 03.07.2022 року.
Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Суд враховує положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Крім того, суд зауважує, що указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року в країні введено воєнний стан. До обставин (ризиків), які враховуються при вирішенні питання про запобіжний захід, безумовно належить військова агресія проти України, що суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.
Вирішуючи питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у п.79 рішення у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 року, згідно якої питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обґрунтованою, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин, якими національні органи мотивували свої рішення, та належно задокументованих фактів, на які посилався заявник у своїх клопотаннях про звільнення з-під варти. Таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.
Суд вважає за доцільне продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , дію раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як це відповідає вимогам кримінального процесуального закону, ґрунтується на матеріалах кримінального провадження. Так, останній обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії особливо тяжкого, санкція якої передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі строком до 15 років з конфіскацією майна, тому, під загрозою суворого покарання та у зв'язку з нестійкими соціальними зв'язками, а саме останній не мав місця роботи, не одружений, на утриманні нікого не має, перебуваючи на свободі зможе ухилитися від явки до суду, продовжити свою злочинну діяльність спрямовану на покращення свого матеріального становища, оскільки альтернативних джерел доходу обвинувачений не має.
Ризики, які були враховані при обранні обвинуваченому вказаного запобіжного заходу не відпали, до теперішнього часу не перестали існувати та мають місце, а саме: може переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне порушення. Всі обставини, досліджені в ході судового засідання, у сукупності не дають достатні підстави про зміну запобіжного заходу обвинуваченому з тримання під вартою на інший, більш м'який, оскільки такий не буде в змозі гарантувати належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
У ст. 178 КПК України передбачений перелік обставин, що враховуються судом при вирішенні питання про запобіжний захід, серед яких вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.
Обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом не встановлено. Даних про незадовільний стан здоров'я обвинуваченого у суду не має.
За таких обставин, обвинуваченому ОСОБА_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має бути продовжено строком на 60 днів.
На підставі викладеного, керуючись ст. 331 КПК України, суд
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області на 05 липня 2022 року о 13 годині 00 хвилин.
Кримінальне провадження розглядати суддею одноособово.
У судове засідання викликати учасників кримінального провадження.
ОСОБА_3 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 27 серпня 2022 року.
Строк дії ухвали в частині продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - до 27 серпня 2022 року .
Ухвала в частині продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1 .