ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/6135/22
провадження № 1-кс/753/1110/22
про застосування запобіжного заходу
"24" червня 2022 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захісника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділу Дарницького управління поліції ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погодженого прокурором Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 13.06.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100020001635, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, українця, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого - 04.12.2018 Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі; 11.02.2021 ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області звільнено умовно - достроково на невідбуту частину покарання 1 рік 3 місяці 15 днів, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186 КК України,
24.06.2022 слідчий слідчого відділу Дарницького управління поліції ГУ НП у місті Києві ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186 КК України.
Клопотання вмотивоване тим, що в провадженні СВ Дарницького УП ГУНП в м. Києві перебуває кримінальне провадження № 12022100020001635, дані щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.06.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186 КК України.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 15.03.2022 № 2119-IX, продовжено з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб, крім того Указом Президента України від 18.04.2022 №259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затвердженого Законом України від 15.03.2022 № 2119-IX, продовжено з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб, крім того Указом Президента внесено часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указами від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 № 2119-ІХ, та від 18.04.2022 № 259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 № 2212-ІХ), продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , будучи раніше судимим на шлях виправлення та перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив та знову повторно вчинив корисливий злочин.
Так, 13.06.2022, близько 13 год. 00 хв., ОСОБА_5 , перебував за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: слідував за літньою жінкою та зайшов за нею до під'їзду № 1 вказаного житлового будинку та в цей же час у останнього виник раптовий злочинний умисел спрямований на відкрите, повторне, викрадення чужого майна (грабіж), в умовах воєнного стану.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне, відкрите викрадення чужого майна (грабіж), в умовах воєнного стану, ОСОБА_5 , зайшов до ліфту слідом за потерпілою ОСОБА_7 , діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, обрав об'єктом свого злочинного посягання майно, що перебувало у потерпілої ОСОБА_7 , а саме одну сережку фірми «xuping», з жовтого металу (медичне золото), з камінцем чорного кольору, (біжутерія), вартістю 164 грн. 00 коп., яка була на вусі у останньої.
Продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , 13.06.2022, близько 13 год. 00 хв., перебуваючи в ліфті на третьому поверсі, разом з потерпілою ОСОБА_7 , шляхом ривка із вуха, відкрито заволодів вищевказаним майном.
Відкрито заволодівши майном потерпілої, ОСОБА_5 , утримуючи при собі викрадене майно з місця злочину зник та розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив матеріального збитку потерпілій на загальну суму 164 грн. 00 коп.
Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюється у тому, що своїми умисними діями вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , будучи раніше судимим на шлях виправлення та перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив та знову повторно вчинив корисливий злочин.
Так, 18.06.2022, близько 13 год. 50 хв., ОСОБА_5 , перебував за адресою: АДРЕСА_3 , а саме: слідував за літньою жінкою та зайшов за нею до під'їзду вказаного житлового будинку та в цей час у останнього виник раптовий злочинний умисел спрямований на відкрите, повторне, викрадення чужого майна (грабіж), в умовах воєнного стану.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне, відкрите викрадення чужого майна (грабіж), в умовах воєнного стану, ОСОБА_5 , зайшов до ліфту слідом за потерпілою ОСОБА_8 , та діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, обрав об'єктом свого злочинного посягання майно, що перебувало у потерпілої ОСОБА_8 , а саме золоті сережки на вухах у останньої, загальною вагою 5 грамів, вартістю 5290 грн. 00 коп.
Продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , 18.06.2022, близько 13 год. 50 хв., на третьому поверсі вказаного будинку вийшов з ліфту разом з потерпілою ОСОБА_8 , та шляхом ривка із вух, відкрито заволодів вищевказаним майном.
Відкрито заволодівши майном потерпілої, ОСОБА_5 , утримуючи при собі викрадене майно з місця злочину зник та розпорядився ним на власний розсуд чим спричинив матеріального збитку потерпілій на загальну суму 5290 грн. 00 коп.
Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у тому, що своїми умисними діями вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , будучи раніше судимим на шлях виправлення та перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив та знову повторно вчинив корисливий злочин.
Так, 18.06.2022, близько 14 год. 55 хв., ОСОБА_5 , перебував за адресою: АДРЕСА_4 , а саме: слідував за літньою жінкою та зайшов за нею до під'їзду вказаного житлового будинку та в цей час у останнього виник раптовий злочинний умисел спрямований на відкрите, повторне, викрадення чужого майна (грабіж), в умовах воєнного стану.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне, відкрите викрадення чужого майна (грабіж), в умовах воєнного стану, ОСОБА_5 , знаходячись в під'їзді №1 вказаного житлового будинку діючи, умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, обрав об'єктом свого злочинного посягання майно, що перебувало у потерпілої ОСОБА_9 , а саме золота сережка на вусі у останньої, вагою 1,77 грамів, 583 проби, вартістю 1872 грн. 66 коп.
Продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , 18.06.2022 близько 14 год. 55 хв., підійшов до потерпілої та шляхом ривка із вуха, відкрито заволодів вищевказаним майном.
Відкрито заволодівши майном потерпілої, ОСОБА_9 , утримуючи при собі викрадене майно з місця злочину зник та розпорядився ними на власний розсуд чим спричинив матеріального збитку потерпілій на загальну суму 1872 грн. 66 коп.
Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюється у тому, що своїми умисними діями вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав у повному обсязі, просив задовольнити з підстав вказаних у його мотивувальній частині, зокрема враховуючи наявність у даному провадженні обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявності достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для їх запобігання, враховуючи особу підозрюваного та його соціального статусу застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Захисник проти задоволення клопотання заперечив, мотивуючи свої заперечення можливістю, з урахуванням особи підозрюваного, його щирого каяття та співпраці зі слідством, обрати тому запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою. З урахуванням відсутності, на думку сторони захисту, ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, просив в якості запобіжного заходу обрати для підозрюваного ОСОБА_5 цілодобовий домашній арешт. Також зазначив на відсутність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.
Підозрюваний підтримав позицію свого захисника.
Слідчий суддя, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали та проаналізувавши у системному зв'язку усі наявні на час розгляду клопотання відомості, які мають пряме та опосередковане значення при вирішення питання застосування заходу забезпечення кримінального провадження, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин в їх сукупності, приходить до наступного.
Метою застосування запобіжних заходів відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторони кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалах зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, а також наявність доказів, яким обґрунтовуються відповідні обставини.
В судовому засіданні встановлено, що подане клопотання відповідає вимогам ст. ст. 183, 184 КПК України, а вручення письмового повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення та копії клопотання і матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, здійснено з дотриманням строків, передбачених ч. 2 ст. 278 КПК України та ч. 2 ст. 184 КПК України відповідно.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 вимога розумності підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування.
19.06.2022 ОСОБА_10 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186 КК України.
20.06.2022 ОСОБА_10 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозр у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186 КК України.
Наявність підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованих йому злочинів обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: змістом протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення чи іншу подію від 13.06.2022; змістом протоколу допиту потерпілої ОСОБА_7 ; змістом протоколу огляду місця події від 13.06.2022; змістом протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 18.06.2022; змістом протоколу огляду місця події від 18.06.2022; змістом протоколу огляду відеозапису від 22.06.2022; змістом протоколу допиту потерпілої ОСОБА_9 ; змістом протоколу затримання підозрюваного ОСОБА_5 у порядку ст. 208 КПК України; змістом протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 19.06.2022; змістом протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення чи іншу подію від 18.06.2022; змістом протоколу огляду місця події від 18.06.2022; змістом протоколу огляду відеозапису від 22.06.2022; змістом протоколу допиту потерпілої ОСОБА_8 від 18.06.2022; змістом протоколів пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 20.06.2022 та 17.06.2022.
Таким чином, з долучених до клопотання матеріалів вбачається, що існує висока ймовірність, що зазначені слідчим обставини мали місце, а ОСОБА_11 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186 КК України. Причетність ОСОБА_11 до вчинення зазначених кримінальних правопорушень підтверджується достатніми на цьому етапі розслідування доказами.
Стороною обвинувачення доведено існування ризиків, передбачених п.п. 1 та 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: можливості переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення з корисливих мотивів.
Так, про наявність ризику переховуватись від органів досудового розслідування, відповідно до п. 1 ч.1 ст.177 КПК України, свідчить той факт, що усвідомлюючи невідворотність реального покарання, а також тяжкість покарання у вигляді позбавлення волі строком від 7 до 10 років, що може спонукати до переховування від органів досудового розслідування та/або суду, та враховуючи що підозрюваний уже був раніше судимий за аналогічний злочин.
Існування ризику, передбаченого п.п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, щодо можливості вчинити інше кримінальне правопорушення з корисливих мотивів, підтверджується, зокрема, тим фактом, що підозрюваний є особою раніше судимою за аналогічний злочин, офіційно не працевлаштований, не має постійного джерела доходів, що буде спонукати до вчинення нових злочинів.
Наявність ризику перешкоджання кримінальному провадженню, а саме незаконно впливати на потерпілих таа свідків, слідчому судді не доведено, оскільки, хоча у клопотанні він зазначений, проте конкретизації в чому саме він полягає, ні слідчим у клопотанні, ні прокурором у судовому засіданні не вказано.
Отже, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого 4 ст. 186 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років, що згідно зі ст. 12 КК України, є тяжким злочином.
Наявність обґрунтованої підозри та наявність ризиків, передбачених п.п. 1 та 5 ч.1 ст. 177 КПК України, надають підстави для обрання запобіжного заходу відносно такого підозрюваного, оскільки існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, адже судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики, що є частиною національного законодавства України відповідно до Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини», тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції» (Letellier v France), 12369/86, 26.06.1991).
Практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру.
При цьому слідчий суддя враховує те, що відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Вичерпний перелік підстав застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначено у ч. 2 ст. 183 КПК України та розширеному тлумаченню не підлягає.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Ураховуючи санкцію кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, до останнього може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до положень ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання, розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа та інші.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, а також ризиків, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, що зазначені в п.п. 1 та 5 ч. 1 цієї статті, що є підставою для застосування до нього запобіжного заходу.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду й розуміння наслідків покарання може вплинути на зміну його процесуальної поведінки.
Підстави, які б свідчили про неможливість утримання підозрюваного в установах попереднього ув'язнення за станом здоров'я, відсутні.
Практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, тому саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є співмірним у цьому кримінальному провадженні.
Тримання під вартою є необхідною мірою в ній з огляду на те, що в ході розгляду було встановлено наявність передумов регламентованих ст. 194 даного Кодексу, тобто утримання під вартою відповідає критерію розумності.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що заявлені ризики існують, менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити їх уникнення та забезпечення покладених на підозрюваного обов'язків.
Щодо питання уникнення наявних ризиків шляхом застосування іншого запобіжного заходу не пов'язаного з триманням особи під вартою, то у світлі факторів пов'язаних з особою підозрюваного, його моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками, слідчий суддя вважає недостатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання вказаним ризикам.
Позиція сторони захисту щодо застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, жодним чином вказані висновки не спростовують.
З урахуванням сукупності викладених обставин, даних про особу підозрюваного, злочину, який ним вчинений, в силу характеру вчиненого діяння та одночасної потереби у проведенні слідчих (розшукових) дій, спрямованих на встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, для забезпечення належного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, слідчий суддя приходить до висновку про те, що прокурор довів дійсні підстави для застосування найсуворішого запобіжного заходу, а саме - тримання під вартою, й слідчий суддя вважає, що лише такий запобіжний захід забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного з урахуванням обставин правопорушення та його особи, адже підозрюваний не працевлаштований, зважаючи на вчинений ним злочин, й усвідомлення наслідків покарання, що може вплинути на його процесуальну поведінку - переховування від органів досудового розслідування та суду є підставою для застосування найсуворішого запобіжного заходу - тримання під вартою з правом внесення застави, у розмірі, який визначений слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, й з урахуванням того, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
У своєму клопотанні слідчий та у судовому засіданні прокурор просять визначити підозрюваному ОСОБА_5 в якості альтернативного запобіжного заходу заставу в розмірі 300 (триста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Аналізуючи можливість задоволення клопотання слідчого в цій частині, суд вважає недоведеним стороною обвинувачення виключності випадку щодо можливості визначення слідчим суддею застави в більшому розмірі, ніж це передбачено п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, та звертає увагу на наступні обставини.
Згідно з ч.4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням окрім обставин кримінального правопорушення, ще й майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Ч. 5 ст. 182 КПК України передбачено, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава в розмірі від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчинені тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути визначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімумів для працездатних осіб відповідно.
З огляду на встановлені ризики, враховуючи при цьому особу підозрюваного, його матеріальний стан, обсяг доказової бази, вже зафіксований в матеріалах кримінального провадження, суд приходить до висновку про відсутність виключних обставин, які б давали суду підстави для визначення розміру застави, який би перевищував максимальний розмір застави для тяжких злочинів, встановлений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України.
Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
Розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваного чи обвинуваченого у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 2 ч.5 ст. 182 КПК України).
Законом України від 02.12.2021 за № 1928-XI "Про Державний бюджет України на 2022 рік" розмір прожиткового мінімуму з 01.01.2022 встановлений в сумі 2 481 грн.
Керуючись п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, з урахуванням ступеню тяжкості злочину, особи підозрюваного, його майнового стану та процесуальної поведінки, визначити заставу у розмірі 40 (сорока) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 99 240 (дев'яносто дев'ять тисяч двісті сорок) (2481 грн. х 40 п.м. = 99 240) грн., яка буде достатньою для виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
Норма статті 194 КПК України передбачає необхідність визначення обов'язків, з передбачених цією статтею, які будуть покладені на підозрюваного.
Керуючись ст.ст. 7, 110, 131, 132, 176-178, 183, 186, 193-197, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого слідчого відділу Дарницького управління поліції ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погодженого прокурором Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 13.06.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100020001635, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186 КК України - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 54 (п'ятдесят чотири) дні, тобто до 22 серпня 2022 року.
Час тримання під вартою відраховувати з моменту фактичного затримання підозрюваного, тобто з 18.06.2022 року 18 год. 40 хв.
Встановити ОСОБА_5 заставу в розмірі 40 (сорока) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 99 240 (дев'яносто дев'ять тисяч двісті сорок) гривень, та надати можливість йому або іншій особі внести зазначену суму на спеціальний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві, та надати документ, що підтверджує сплату слідчому, прокурору, суду.
У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_5 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд.
З моменту звільнення ОСОБА_5 з-під варти у зв'язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого або прокурора;
- прибувати до слідчого, прокурора чи суду, в залежності від стадії кримінального провадження, за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні.
Вказані обов'язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_5 строком на 2 місяці, який починається з моменту звільнення з-під варти після внесення застави, але не більше ніж на строк досудового розслідування.
У разі невиконання вказаних обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовуються у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали виготовлений 29.06.2022.
Слідчий суддя ОСОБА_1