Постанова від 19.07.2010 по справі 2-а-95/10

№ 2-а-95/10

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАІНИ

19 липня 2010 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Дацюк О.І.

при секретарі Карі Ю.М.

за участі позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, відповідача Кула С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу № 2 ВДАІ м. Запоріжжя Кула Сергія Петровича про визнання дій неправомірними та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з вищезазначеним позовом до інспектора ДПС Кула С.П., в якому вказав, що постановою від 23.11.2009 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 2 КУпАП за те, що при проїзді перехрестя не пропустив пішоходів, які знаходились на проїжджій частині. Посилаючись, що порушення він не допускав, пішоходам перешкод не створював, просив скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності.

В судовому засіданні позивач підтримав адміністративний позов, пояснив, що пішоходів пропустив, тож порушень не допускав.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала, вказала, що доказів скоєння правопорушення не надано, свідки відповідачем не запрошувалися, тож постанова підлягає скасуванню.

Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечував повністю, вказав, що жодних порушень при складанні протоколу та винесенні постанови допущено не було, позивача зупинили, оскільки він не пропустив пішоходів, було запропоновано проглянути відеозапис, після чого складено протокол та винесено постанову.

В ході дослідження матеріалів справи судом встановлено наступне.

23.11.2009 року інспектором ДПС Кула С.П. складено протокол про адміністративне правопорушення, вчинене ОСОБА_1 за наступних обставин: 23.11.2009 року о 15.50 годині ОСОБА_1, керуючи автомобілем ЗАЗ 1103, державний номер НОМЕР_1, на перехресті пр. Леніна та вул. Грязнова у м. Запоріжжя при повороті ліворуч не надав переваги у русі пішоходам, які знаходились на проїжджій частині, на яку він повертав, чим порушив п. 16.9 Правил дорожнього руху.

Зазначений протокол підписаний ОСОБА_1 з запереченнями наступного змісту: «С протоколом не согласен, перехресток проехал согласно правилам дорожного движения. Свидетелей не было.».

23.11.2009 року інспектором ДПС Кула С.П. на підставі протоколу винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 2 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 гривень.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного рішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, а також іншими документами.

Стаття 71 КАС України вказує, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених сит 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Факт вчинення порушення позивачем підтверджено протоколом про адміністративне правопорушення, який є належним доказом по справі, обставини складення його підтверджено інспектором ДПС. Пояснення позивача, що порушення він не скоював, суд оцінює критично, оскільки позивач на відміну від інспектора ДПС є зацікавленою особою, крім того, при складенні протоколу вказав лише про незгоду з порушенням, більш докладних пояснень причин не згоди не надав.

Пояснення позивача на те, що відповідачем не було запрошено свідків правопорушення суд до уваги не бере, оскільки за особистими поясненнями позивача в протоколі про адміністративне правопорушення свідки відсутні.

Відеозапис правопорушення був знищений після спливу тримісячного строку з дня скоєння правопорушення відповідно до п. 11.20 Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом МВС України № 77 від 26.02.2009 року, тож зазначений доказ відсутній з поважних причин, про його витребування позивач раніше не заявляв, незважаючи на тривалий час розгляду справи.

Крім того, в позовній заяві позивач особисто вказує на наявність на момент проїзду пішохідного переходу пішоходів на проїжджій частині, зазначаючи лише, що їм не створено перешкоду чи небезпеку. Пункт 18.2 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМ України № 1306 від 10.10.2001 року (далі ПДД), на який позивач посилається в обґрунтування позову, у цьому випадку застосуванню не підлягає, оскільки стосується правил проїзду пішохідних переходів, а не перехресть.

Пункт 16.9 Правил дорожнього руху, вказує, що під час руху в напрямку стрілки, ввімкнутої в додатковій секції одночасно з жовтим або червоним сигналом світлофора, водій має дати дорогу транспортним засобам і пішоходам, що рухаються з інших напрямків.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у скоєнні порушення доведена повністю, а відповідачем цілком правомірно складено протокол та винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності.

Стаття 122 ч. 2 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема, за порушення водіями правил проїзду перехресть.

Стаття 33 КУпАП вказує, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Оцінивши у сукупності досліджені докази, приймаючи до уваги, що позивачеві визначений мінімальний розмір штрафу, передбачений ст. 122 ч. 2 КУпАП, суд дійшов висновку, що підстави для задоволення позову відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158, 160-163, 185, 186 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

В адміністративному позові ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу № 2 ВДАІ м. Запоріжжя Кула Сергія Петровича про визнання дій неправомірними та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Постанову може бути оскаржено шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення та апеляційної скарги на постанову суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подання апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання такої заяви, через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.І. Дацюк

Попередній документ
10499045
Наступний документ
10499047
Інформація про рішення:
№ рішення: 10499046
№ справи: 2-а-95/10
Дата рішення: 19.07.2010
Дата публікації: 02.08.2010
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Шевченківський районний суд м. Запоріжжя
Категорія справи:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Зареєстровано (18.09.2015)
Дата надходження: 18.09.2015