Справа № 11 - 1924/ 2010 р. Головуючий у 1 інстанції : Брежнєв О.А.
Категорія ч.3 ст.152, ч.2 ст. 187 КК України Доповідач: Єстеніна В.В.
20 липня 2010 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Донецької області у складі:
головуючого: Єстєніної В.В.
суддів: Половінкіна Б.О., Парфенюка С.В.
за участю :
прокурора Кашарського Ф.В.
захисників: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
ОСОБА_3, ОСОБА_4
потерпілої ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку кримінальну справу за апеляцією прокурора на постанову Київського районного суду м. Донецька від 1 квітня 2010 року, яким кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимого,
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судимого,
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого,
у вчинені злочину, передбаченого ч.3 ст.152, ч.2 ст. 187 КК України повернуто прокурору на додаткове розслідування,
Органом досудового слідства підсудні ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 обвинувачуються у вчиненні такого злочину.
О 2-00 год. 24 травня 2007 року ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, будучи у стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою між собою, маючи умисел на зґвалтування малознайомої ОСОБА_5, знаходячись біля дому №11 по вул.. Солнцева в м. Донецьку, застосовуючи психічне та фізичне насильство, долаючи опір потерпілої, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 повалили ОСОБА_5 на землю і останній, утримуючи потерпілу в такому положенні, закрив тій рот рукою, перешкоджаючи покликати допомогу. Після цього всі троє, висловлюючи потерпілій погрозу насильством, небезпечним для її життя та здоров'я, а саме - вбивством, по черзі зґвалтували її, заподіявши при цьому легкі тілесні ушкодження у виді саден обох ліктьових суглобів, на передніх поверхнях обох стегон у нижній третині, на передній поверхні правої гомілки та в лівій клубовій області.
Після цього, вони ж за попереднім зговором між собою, застосувавши наведене вище фізичне та психічне насильство, небезпечне для життя та здоров'я потерпілої, заволоділи її майном вартістю 1085 грн., після чого з місця злочину втекли.
Органом досудового слідства скоєні ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 злочини кваліфіковані за ч. 3 ст. 153 та ч. 2 ст. 187 КК України.
Повертаючи кримінальну справу прокурору на додаткове розслідування, суд першої інстанції послався на те, що обвинувачення ґрунтується на показаннях потерпілої з девіантною поведінкою, яка спровокувала злочин стосовно неї в умовах неочевидності; що захисниками та підсудними в судовому засіданні заявлено про порушення процесуального законодавства при проведенні досудового слідства, внаслідок чого отримані докази є недопустимими; в судовому засіданні суд позбавлений можливості вирішити питання з цього приводу, оскільки свідки в судове засідання не з'явились, постанови суду про їх привід не виконані, як неповно виконано і судове доручення про перевірку заяв підсудних про застосування до них на досудовому слідстві недозволених методів слідства; органом досудового слідства також не дано оцінки показанням потерпілої про погрозу їй з боку підсудного ОСОБА_8 вбивством з метою приховання скоєного зґвалтування.
В апеляції прокурор ставить питання про скасування постанови суду та повернення справи на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою, оскільки висновки суду про девіантну поведінку потерпілої не засновані на матеріалах справи; неявка свідків до суду - не є підставою для повернення справи на додаткове розслідування; заяви підсудних про застосування до них на досудовому слідстві недозволених методів перевірені і по них прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи; висловлена під час скоєння злочину погроза вбивством органом досудового слідства розцінена як погроза насильством небезпечним для життя та здоров'я потерпілої, тобто - отримала свою оцінку.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав принесену апеляцію, захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, потерпілої ОСОБА_5, які не погодилися з апеляцією прокурора, перевіривши матеріали кримінальної справи, колегія суддів вважає апеляцію прокурора такою, що підлягає задоволенню, постанова суду - підлягає скасуванню з поверненням справи на новий судовий розгляд за таких підстав.
Як вбачається з постанови, суд першої інстанції, повертаючи кримінальну справу прокурору на додаткове розслідування, послався на те, що обвинувачення ґрунтується на показаннях потерпілої з девіантною поведінкою, яка спровокувала злочин стосовно неї в умовах неочевидності; що захисники та підсудні вказують на порушення процесуального законодавства при проведенні досудового слідства, внаслідок чого отримані докази є недопустимими, але суд позбавлений можливості вирішити питання з цього приводу, оскільки свідки в судове засідання не з'явились, а постанови суду про їх привід не виконані; органом досудового слідства не дано оцінки показанням потерпілої про погрозу їй з боку підсудного ОСОБА_8 вбивством з метою приховання скоєного зґвалтування.
Крім того, прокурором неповно виконано судове доручення про перевірку заяв підсудних про застосування до них на досудовому слідстві недозволених методів слідства.
Колегія суддів не може погодитися з наведеними висновками суду першої інстанції, оскільки вони не ґрунтуються на діючому кримінально-процесуальному законодавстві.
Так, відповідно до вимог ст. 281 КПК України та п.п. 9 - 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України « Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування» від 11 лютого 2005 року повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду допускається лише тоді, коли неповнота або неправильність досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні.
Якщо суд має змогу усунути виявлені недоліки досудового слідства під час судового розгляду справи шляхом більш ретельного допиту підсудного, потерпілого, свідків, виклику й допиту нових свідків, проведення додаткових чи повторних експертиз, витребування документів, давання судових доручень у порядку, передбаченому в ст. 3151 КПК, вчинення інших процесуальних дій, а також шляхом поновлення порушених під час розслідування справи процесуальних прав учасників процесу, направлення справи на додаткове розслідування є неприпустимим. За необхідності суд може відкласти її розгляд для витребування додаткових доказів (ст. 280 КПК).
Крім того, суд не може з власної ініціативи повернути справу на додаткове розслідування, коли під час її судового розгляду встановлено підстави для притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб, або підсудного - за інший злочин, або для збільшення обсягу обвинувачення.
За наявності підстав для кваліфікації дій обвинуваченого за статтею КК, якою передбачено відповідальність за більш тяжкий злочин, чи для збільшення обсягу обвинувачення справа може бути повернена на додаткове розслідування лише за умови, що прокурор не вправі змінити обвинувачення в суді (ч. 2 ст. 277 КПК), а також коли потерпілий чи його представник вважають, що підстави для цього є, а прокурор їх не вбачає.
Отже, відповідно до чинного законодавства, неявка в судове засідання свідків та невиконання органом дізнання постанов суду про їх привід ні є підставою для повернення справи прокурору для додаткового розслідування.
Крім того, з матеріалів справи не вбачається, щоби суд з'ясував причини неявки свідків в судове засідання та причини невиконання своїх постанов про їх привід та вжив наданих йому повноважень по застосуванню заходів реагування на неповагу до суду.
Не використав суд і передбаченої ст.. 315-1 КПК України можливості надати судове доручення органу досудового слідства з метою з'ясування питань, які на його переконання підлягають з'ясуванню і мають суттєве значення для вирішення справи.
Як свідчить протокол судового засідання, потерпіла та прокурор клопотань про повернення кримінальної справи на додаткове розслідування з метою збільшення обсягу обвинувачення (погроза вбивством потерпілій з метою приховання скоєного зґвалтування) в судовому засіданні не заявляли, а тому відповідно до вимог ст.. 275 КПК України ( межі судового розгляду ) з власної ініціативи суд позбавлений можливості повертати справу на додаткове розслідування з наведених підстав.
Відповідно до вимог п. 11 наведеної вище Постанови Верховного Суду України заява обвинуваченого чи підсудного про застосування щодо нього незаконних методів слідства сама по собі не є підставою для направлення справи на додаткове розслідування.
Якщо за своїм характером така заява є приводом до порушення кримінальної справи (п. 1 ч. 1 ст. 94 КПК), суддя (суд), попередивши заявника про кримінальну відповідальність за ст. 383 КК, направляє її за належністю прокурору. У разі, коли вирішення кримінальної справи в суді до перевірки прокурором цієї заяви виявиться неможливим, розгляд справи може бути відкладено до закінчення перевірки. Результати перевірки не є обов'язковими для суду і підлягають оцінці разом з іншими доказами.
Отже, рішення прокурора по заяві підсудних про застосування до них на досудовому слідстві недозволених методів також самі по собі ні є підставою для повернення справи на додаткове розслідування і підлягає оцінці у сукупності з іншими доказами по справі.
Крім того, відповідно до п. 13 вказаної постанови Пленуму Верховного Суду України постанова суду про повернення справи на додаткове розслідування має бути мотивованою: містити в собі обґрунтовані висновки про підстави для повернення справи на додаткове розслідування та вказівку на слідчі дії, які мають бути виконанні при цьому.
Постанова суду першої інстанції по даній справі явно не відповідає наведеним вимогам чинного кримінально-процесуального законодавства, оскільки не містить в собі ні фабули обвинувачення, пред'явленого підсудним органом досудового слідства; ні ґрунтовного аналізу підстав для повернення справи на додаткове розслідування, ні вказівки на слідчі дії, що мають бути при цьому виконані.
За наведених підстав постанова суду підлягає скасуванню, а кримінальна справа - поверненню на новий судовий розгляд.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.365,366 КПК України, колегія суддів
Апеляцію прокурора задовольнити повністю, постанову Київського районного суду м. Донецька від 1 квітня 2010 року, яким кримінальну справу по обвинуваченню: ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 а, обвинувачених у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.152 та ч.2 ст. 187 КК України повернуто прокурору на додаткове розслідування - скасувати, справу повернути на новий судовий розгляд в той же суд.
Запобіжний захід підсудним ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 залишити утримання під вартою.
Судді :