Справа № 348/842/22
Провадження № 3/348/626/22
28 червня 2022 року суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Матолич В.В., розглянувши справу, яка надійшла з Івано-Франківського районного управління поліції відділення поліції №1 (м.Тисмениця) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,
встановила:
10.05.2022 о 14 год. 50 хв. в с.Тисменичани, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, а саме: автомобілем Skoda Octavia, реєстраційний номер НОМЕР_1 не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого допустив зіткнення із транспортним засобом Ravon R2, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , котрий зупинився попереду. Внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив п.12.1, п. 13.1 Правил дорожнього руху. Такими діями, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явився, хоча був належно повідомлений про час і місце проведення судового розгляду справи за адресою, зазначеною у матеріалах справи.
Згідно з ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 124 присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою. Однак, суд відповідно до вимог КУпАП повинен належно повідомити особу про час і місце проведення судового засідання та забезпечити особі право на справедливий суд. ОСОБА_1 двічі належно повідомили про судове засідання, однак, він у судове засідання повторно не з'явився.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 , оскільки він належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання, у судове засідання повторно не з'явився, не підтвердив поважних причин неявки.
Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Вирішуючи питання про розгляд справи за відсутності особи, суд враховує, що ОСОБА_1 був добре обізнаний з фактом складення на нього протоколу про адміністративне правопорушення. Окрім цього, він повідомив адресу місця проживання, за якою скеровувались судові повістки. Слід також звернути увагу і на той факт, що ОСОБА_1 не заявляв жодних клопотань до суду про витребування доказів, виклик свідків і не висловлювала своїх міркувань щодо законності складення на нього протоколу. Відповідно до письмових пояснень винуватість визнав.
Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з'ясування обставин справи, підстав для скерування справи для додаткового оформлення немає, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, суд вважає, що слід вирішити справу за відсутності ОСОБА_1 та в межах тих доказів, які є у матеріалах справи.
Диспозицією ст. 124 КУпАП, адміністративним правопорушенням визначено порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вина ОСОБА_1 доводиться такими доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП серії ААД № 110657 від 10.05.2022, відповідно до якого зафіксовано обставини вчинення адміністративного правопорушення;
- схемою місця ДТП, яка сталася 10.05.2022, відповідно до якої змальовано ділянку дороги на якій було вчинене адміністративне правопорушення, розташування транспортних засобів та елементи дорожньої обстановки;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 , відповідно до яких зазначив, що зупинивсяна забороняючий сигнал світлофора - "червоне", коли загорівся сигнал - "зелене", почав рух та допустив зіткнення з автомобілем, який рухався попереду. Внаслідок зіткнення автомобілі отримали механічні пошкодження;
- письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_2 , відповідно до яких зазначив, що після загорання зеленого світла світлофору почав рух, пригальмував і водій ззаду не дотримався безпечної дистанції внаслідок чого відбулося зіткнення автомобілів.
Статтею 23 КУпАП визначено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. При накладенні адміністративного стягнення на правопорушника суддя врахувала характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, а тому вважає, що на нього слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП України з порушника в дохід держави слід стягнути 496 грн. 20 коп. судового збору.
Керуючись ст. 283, 284 КУпАП, суддя,
постановила:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п"ятдесят) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок судового збору.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга на постанову про накладення адміністративного стягнення подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області.
Суддя Матолич В.В.