Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
21.06.2022м. ХарківСправа № 922/5017/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Погорелової О.В
при секретарі судового засідання Федоровій К.О.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "УА-Системи", м. Харків
про стягнення коштів
за участю представників учасників справи:
позивача -
відповідача - не з'явився,
Позивач, Акціонерне товариство "Укргазвидобування", звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "УА-Системи", в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь пеню у розмірі 1871217,39 грн. та штраф у розмірі 2846500,27 грн., що загалом становить 4717717,66 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує на порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №042/4 від 18.01.2021 щодо поставки товару у визначені договором строки. Витрати з оплати судового збору у розмірі 70765,77 грн. позивач просить суд покласти на відповідача. Судовий збір у розмірі 1453,98 грн. позивач просить суд повернути як надмірно сплачений.
Ухвалою суду від 22.12.2021 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Рух справи висвітлено у відповідних ухвалах суду.
10.01.2022 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому він проти позову заперечує та просить суд відмовити в його задоволенні. В обґрунтування заперечень проти позову відповідач вказує на те, що відповідач поставив товар по договору у повному обсязі, що не заперечується позивачем і підтверджується наданими ним разом з позовом копіями первинних документів. Однак, у період дії договору відбулися обставини непереборної сили, які істотно ускладнили належне виконання відповідачем зобов'язань в частині поставки товару позивачеві у строки, визначені договором. Так, 22.03.2021 відповідач одержав від ARCA Regler GmbH лист, яким відповідача було повідомлено про те, що через ситуацію, викликану пандемією COVID-19, яка склалась у Німеччині, компанією буди запроваджені рекомендовані заходи безпеки та обмеження, такі як зменшення кількості працівників на виробничих об'єктах та скорочення робочих змін. Теж саме було запроваджено й постачальниками виробника. Тому ARCA Regler GmbH повідомило про можливе збільшення термінів виробництва та поставки обладнання за публічною закупівлею ідентифікаційний номер UA-2020-07-09-004688-C, лот 4, до 210 календарних днів. Невідкладно, після отримання листа від ARCA Regler GmbH, TOB "УА-Системи" листом №421 від 24.03.2021 повідомило АТ "Укргазвидобування" та Філію ГПУ "Шебелинкагазвидобування" АТ "Укргазвидобування" про виникнення у виробника ускладнень щодо своєчасної поставки товару через пандемію та звернулось із пропозицією про перенесення строків поставки товару за позиціями 1-12 специфікації за договором зі 150 календарних днів до 210 календарних днів. У подальшому, листом від 14.04.2021 №555 відповідач повторно звернувся до АТ "Укргазвидобування" та Філії ГПУ "Шебелинкагазвидобування" АТ "Укргазвидобування" з аналогічною пропозицією. Однак, АТ "Укргазвидобування" відмовилося подовжити строки поставки та жодної відповіді не надало. ARCA Regler GmbH листом від 27.04.2021 повідомило відповідача про остаточну неможливість своєчасної поставки товару у встановлений договоакупівлею ідентифікаційний номер UA-2020-07-09-004688-C, лот 4, до 210 календарних днів. Невідкладно, після отримання листа від ARCA Regler GmbH, TOB "УА-СИСТЕМИ" листом №421 від 24.03.2021 повідомило АТ "Укргазвидобування" та Філію ГПУ "Шебелинкагазвидобування" АТ "Укргазвидобування" про виникнення у виробника ускладнень щодо своєчасної поставки товару через пандемію та звернулось із пропозицією про перенесення строків поставки товару за позиціями 1-12 специфікації за договором зі 150 календарних днів до 210 календарних днів. У подальшому, листом від 14.04.2021 №555 відповідач повторно звернувся до АТ "Укргазвидобування" та Філії ГПУ "Шебелинкагазвидобування" АТ "Укргазвидобування" з аналогічною пропозицією. Однак, АТ "Укргазвидобування" відмовилося подовжити строки поставки, жодної відповіді не надало. ARCA Regler GmbH листом від 27.04.2021 повідомило відповідача про остаточну неможливість своєчасної поставки товару у встановлений договором термін через загальний вплив пандемії та збільшення термінів поставки до 210 днів. Не отримавши жодної відповіді від позивача, відповідач звернувся до Харківської торгово-промислової палати з метою встановлення юридичного факту настання обставин непереборної сили, що перешкоджають належному виконанню зобов'язань за договором. Інформаційно-аналітичним листом №247/63.01-6 від 03.06.2021 Харківська торгово-промислова палата встановлено, що для ТОВ "УА-СИСТЕМИ" відбулись об'єктивні обставини, які ускладнюють своєчасне виконання зобов'язань за договором поставки від 18.01.2021 №042/4 через введення жорстких карантинних обмежень соціального та економічного характеру, зокрема: дотримання соціальної дистанції, перебування на робочому місці не більше 50% працівників, скорочення соціальних контактів тощо. Особливо жорсткий карантин був запроваджений у Німеччині у березні-квітні 2021 року. Безпека та здоров'я працівників та ділових партнерів, виконання нормативно-правових актів є пріоритетним, тому підприємствами Німеччини були вжиті відповідні заходи, що призвели до невиконання зобов'ції. Пошук альтернативних закордонних виробників товару з певними технічними характеристиками, в тому числі укладання з ними договорів, тягнув би за собою необхідність здійснення обов'язкового попереднього узгодження цих питань з покупцем та проведення додаткових тендерних процедур, що потребувало б додаткового часу, та у будь-якому випадку призвело до порушення строків поставки за договором. Окрім того, закупівля товару в інших виробників могла призвести до фактичного збільшення його вартості, що є неприпустимим. Отже, відповідач стверджує, що обставини, які склались для ТОВ "УА-Системи", а саме: введення карантинних обмежень Німецькими урядовими органами, неможливість закупівлі певного товару у іншого виробника, є обставинами, які істотно вплинули на належне виконання відповідачем умов договору. Відповідач наголошує, що вищезазначені обставини були зумовлені причинами, які не залежали від нього і перебували поза його контролем. Виникнення зазначених обставин ТОВ "УА-Сиситеми" не могло усунути самостійно, при всій турботливості та обачності.
17.01.2022 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач повністю відхиляє аргументи відповідача та вказує на те, що відповідачем не надано жодних доказів виключної неможливості виконання своїх зобов'язань за договором, у тому числі шляхом постачання продукції виробництва ARСA Regler GmgH придбаної у інших постачальників. Відповідач, будучи обізнаним про строки поставки за договором, про ускладнення, що сталися у його контрагента, не вчиняючи інших дій по забезпеченню своєчасної поставки товару на виконання умов договору, несе ризики пов'язані з порушенням зазначених умов договору. Відповідач у відзиві посилається як на доказ повідомлення позивача про настання обставин непереборної сили на лист відповідача за вих. №421 від 24.03.2021. Проте, в даному листі відповідачем зазначено про зміну планового терміну виготовлення обладнання виробником зважаючи на загострену ситуацію з пандемією COVID-19 у світі; запропоновано "взяти до уваги ускладнену логістику під час пандемії COVID-19 та погодити підписання додаткової угоди..."; запропоновано укласти додаткову угоду до договору, якою продовжити строки поставки продукції. Тобто, у зазначеному листі відповідачем не повідомлено позивача про безпосередню дію обставин непереборної сили щодо відповідача та неможливість виконувати зобов'язання за договором унаслідок дії цих обставин. Представлений відповідачем в якості підтвердження форс-мажорних обставин Інформаційно-аналітичний лист Харківської торгово-промислової палати за вих. №247/63.01-6 від 03.06.2021 не є належним документом, який виданий Торгово-промисловою палатою України що засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), оскільки він не є сертифікатом про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) відповідно до Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) затвердженими Рішенням Президії ТПП України від 18.12.2015 №44(5), зокрема: в порушення п. 6.11.6 Регламенту його не підписано уповноваженою особою; в порушення п. 5.3.2 Регламенту номер 247/63.01-6 не відповідає вимогам присвоєння номеру сертифікату про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили). Формулювання надане в Інформаційно-аналітичному листі Харківської торгово-промислової палати за вих. №247/63.01-6 від 03.06.2021 обставин "…які ускладнюють своєчасне виконання зобов'язань за договором" не відповідає визначенню форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) наданих у ч.2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" як надзвичайних та невідворотних обставин, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань. Крім того, в порушення п. 8.3. договору, Інформаційно-аналітичний лист Харківської торгово-промислової палати за вих. № 247/63.01-6 від 03.06.2021 не містить не тільки підтвердження настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), але й строку їх дії. Таким чином, на переконання позивача, надані відповідачем копії листа відповідача за вих. №421 від 24.03.2021 (вх. №ШГВ7/719-003.1.1-05 від 24.03.2021) та Інформаційно-аналітичного листа Харківської торгово-промислової палати за вих. № 247/63.01-6 від 03.06.2021, не є належними та допустимими доказами що підтверджують виконання відповідачем вимог розділу VIII договору, і позиція відповідача заявлена у відзиві про наявність підстав для звільнення відповідача від відповідальності за неналежне виконання зобов'язань за договором є жодним чином не підтвердженою.
11.04.2022 до суду від відповідача надійшло клопотання в якому він просить суд зменшити розмір нарахованих позивачем штрафних санкцій до 47 177,17 грн.
29.04.2022 до суду від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, в яких позивач просить суд відхилити зазначене клопотання відповідача як необґрунтованого та безпідставного.
У судовому засіданні 21.06.2022 представник позивача підтримав позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити. Проти клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій заперечував та просив суд відмовити в його задоволенні.
Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні 21.06.2022 не скористався, причину неявки не повідомив. Про місце, дату та час проведення судових засідань відповідач повідомлявся належним чином, відповідно до ст.ст. 120, 121 ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо.
Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, а тому суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
Між Акціонерним товариством "Укргазвидобування" (позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "УА-Сиситеми" (відповідач, постачальник) було укладено договір поставки №042/4 від 18.01.2021 (далі за текстом - договір).
Відповідно до п. 1.1 договору, постачальник зобов'язується поставити покупцеві арматуру трубопровідну: крани, вентилі, клапани та пристрої (далі - товар), зазначений в специфікації, що додається до договору і є його невід'ємною частиною), а покупець - прийняти і оплатити такий товар.
Згідно п. 1.2. договору, найменування/асортимент товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю товару та загальна ціна договору вказується у специфікації (далі - специфікація), яка є додатком №1 до договору та є його невід'ємною частиною. Строк поставки товару визначається графіком поставки товару, який є додатком №3 до договору та є його невід'ємною частиною.
Строк поставки, умови та місце поставки товару, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується в специфікації та графіку поставки до цього договору (п. 5.1. договору).
Так, згідно специфікації №1 від 18.01.2021 (що є додатком №1 до договору) сторони договору погодили поставку товарів (арматури трубопровідної в асортименті) загальною вартістю 53 744 400,00 грн.
Умови поставки товару за п. 2 специфікації №1 від 18.01.2021: "DDP-станція (склад) призначення".
Пунктом 3 вказаної специфікації встановлено строк поставки товару: відповідно до графіку поставки товару.
Згідно п. 5.2. договору, датою поставки товару є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі товару або видаткової накладної. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з дати підписання сторонами акту приймання-передачі товару або видаткової накладної (при наявності двох дат, датою підписання акту приймання-передачі товару або видаткової накладної вважається дата підписання покупцем).
Відповідно до п. 10.1 договору, договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін (за наявності), за умови надання постачальником забезпечення виконання своїх зобов'язань по договору, які відповідають вимогам, вказаним у п. 10.2 цього договору і діє до 30 липня 2021 року.
Згідно графіка поставки товару (додаток №3 до договору), строк поставки товару визначений наступним чином: для позицій №№1-8 специфікації №1 від 18.01.2021: "протягом 150 календарних днів з дати укладання договору. Дострокова поставка дозволяється". Тобто строк поставки товару для вказаних позицій складає з 19.01.2021 по 17.06.2021 включно. Для позицій №№9-12 специфікації №1 від 18.01.2021: "протягом 100 календарних днів з дати укладання договору. Дострокова поставка дозволяється". Тобто строк поставки товару для вказаних позицій складає з 19.01.2021 по 28.04.2021 включно. Для позиції №13 специфікації №1 від 18.01.2021: "50% протягом 100 календарних днів з дати укладання договору, 50% протягом 150 календарних днів з дати укладання договору. Дострокова поставка дозволяється". Тобто строк поставки товару для вказаної позицій складає: 50% - з 19.01.2021 по 28.04.2021 включно; 50% - з 19.01.2021 по 17.06.2021 включно.
Однак, порушуючи умови договору, постачальником не здійснено поставку товару у строки, визначені специфікацією № 1 від 18.01.2021 та графіком поставки товару.
У п. 7.9 договору сторони узгодили, що у разі невиконання постачальником взятих на себе зобов'язань з поставки товару у строки, зазначені у графіку поставки товару до даного договору, останній сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості із врахуванням ПДВ непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості з врахуванням ПДВ непоставленого або несвоєчасного поставленого товару.
Внаслідок порушення відповідачем строків поставки товару за договором, позивачем, відповідно до умов договору, відповідачу були нараховані пеня у розмірі 1 968 149,82 грн. та штраф у розмірі 2 846 500,27 грн.
Позивачем, на поштову адресу відповідача було направлено претензію (вих. №ШГВ3382-003.1.1-05 від 19.08.2021). Направлення претензії позивачем та отримання її відповідачем підтверджуються описом вкладення до цінного листа та повідомленням про вручення поштового відправлення. Відповідач на вказану претензію здійснив часткову оплату штрафних санкцій за договором у сумі 96932,43 грн. У подальшому погашення нарахованих штрафних санкцій за договором відповідачем не здійснювалось.
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 1 871 217,39 грн. нарахованої пені та 2 846 500,27 грн. штрафу.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно із ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до частини 1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 2 вказаної статті передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з частиною першою статті 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною другою ст. 266 ГК України передбачено, що загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до частини другої ст. 267 ГК України, строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 664 ЦК України визначено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 та ч. 1 ст. 218 ГК України).
Статтею 611 ЦК України визначені правові наслідки порушення зобов'язання, серед яких сплата неустойки.
Одним із видів господарських санкцій згідно із ч. 2 ст. 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).
Розмір штрафних санкцій відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій, сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Частиною 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
У п. 7.9 договору сторони узгодили, що у разі невиконання постачальником взятих на себе зобов'язань з поставки товару у строки, зазначені у графіку поставки товару до даного договору, останній сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості із врахуванням ПДВ непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості з врахуванням ПДВ непоставленого або несвоєчасного поставленого товару.
Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною 3 статті 549 ЦК України, частиною 6 статті 231 ГК України та статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", а право встановити у договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною 4 статті 231 ГК України. Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною 2 статті 231 ГК України. При цьому в інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Отже, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.04.2019 у справі №917/194/18, від 25.05.2018 у справі №922/1720/17, від 09.02.2018 у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 у справі №911/1351/17).
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що в порушення вищевказаних норм чинного законодавства та умов договору відповідач не здійснив своєчасну поставку товару в обумовлені договором строки.
Перевіривши правильність нарахування пені та штрафу, суд дійшов висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, здійснено позивачем арифметично вірно, а тому позовні вимоги в частині стягнення пені та штрафу у загальному розмірі 4717717,66 грн. є обґрунтованими.
При цьому, суд відхиляє посилання відповідача на виникнення форс-мажорних обставин, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1,2 ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
За приписами статті 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється лише від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Відповідно до ч.2 ст.14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
За змістом статті 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, яка не залежить від волі особи, яка допустила порушення зобов'язання, та повністю звільняє таку особу від відповідальності, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути.
Відповідно до п. 8.1 договору, сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором, у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо).
Згідно п. 8.2. договору, сторона, що не може виконувати зобов'язання, за цим договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 7 днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі.
Наслідком не повідомлення чи порушення строку повідомлення про обставини непереборної сили є втрата права такої сторони посилатися на дії обставин непереборної сили, як причину невиконання чи порушення строків виконання зобов'язань.
Відповідно до п. 8.3. договору, доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України або іншим уповноваженим, на це органом України таабо країни, у якій виникли такі обставини, або яка постраждала внаслідок таких обставин. У випадку, якщо постачальник надає документи, що є доказом, виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії, видані іншим уповноваженим органом., ніж Торгово-промислова палата, постачальник зобов'язаний надати документи, що підтверджують повноваження такого органу.
Як на доказ повідомлення позивача про настання обставин непереборної сили відповідач посилається на лист за вих. №421 від 24.03.2021 (вх. №ШГВ7/719-003.1.1-05 від 24.03.2021). Проте, у даному листі відповідачем зазначено про зміну планового терміну виготовлення обладнання виробником зважаючи на загострену ситуацію з пандемією COVID-19 у світі; запропоновано "взяти до уваги ускладнену логістику під час пандемії COVID-19 та погодити підписання додаткової угоди…"; запропоновано укласти додаткову угоду до договору, якою продовжити строки поставки продукції. Тобто, у зазначеному листі відповідачем не повідомлено позивача про безпосередню дію обставин непереборної сили щодо відповідача та неможливість виконувати зобов'язання за договором унаслідок дії цих обставин.
Відповідачем, в якості доказу на підтвердження виникнення обставин непереборної сили наданий Інформаційно-аналітичний лист Харківської торгово-промислової палати за вих. № 247/63.01-6 від 03.06.2021, проте, вказаний лист за формою та змістом не може вважатися документом що відповідно до умов договору підтверджує виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії, з огляду на наступне.
Засвідчення форс-мажорних обставин здійснюється в Україні відповідно до Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) затвердженим Рішенням Президії ТПП України від 18.12.2015 №44(5) (далі - Регламент).
Згідно п.3.3. Регламенту, сертифікат (в певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - сертифікат) - документ, за затвердженими Президією ТПП України відповідними формами, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.
У пункті 6.11 Регламенту встановлено вимоги до оформлення та видачі Сертифіката про форс-мажорні обставини (обставин непереборної сили), зокрема:
6.11.1 Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) викладається українською мовою за встановленою відповідною формою (Додатки № 5,6,7,8 до цього Регламенту).
6.11.2. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) оформлюється на бланку, який має зображення емблеми у вигляді жезлу Меркурія та найменування відповідної ТПП на українській та англійській мовах. Для виготовлення бланку використовується аркуш паперу формату А4.
6.11.3. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) підлягає обов'язковій реєстрації в Реєстрі сертифікатів відповідно до вимог п. 5.3. цього Регламенту.
6.11.4. Якщо текст Сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) перевищує одну сторінку, він роздруковується на одному аркуші з обох боків, з нумерацією з другої сторінки.
6.11.5. Якщо текст Сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) перевищує один аркуш (дві сторінки), він роздруковується на додаткових аркушах, з обох боків кожного аркуша з обов'язковою нумерацією всіх сторінок. У цьому разі ліві верхні кути такого Сертифіката загинаються на протилежний бік, скріплюються степлером та печаткою відповідної ТПП.
6.11.6. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) підписується уповноваженою особою, яка прийняла рішення про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), і першим віце-президентом або віце-президентом ТПП України/президентом, першим віце-президентом або віце-президентом регіональної ТПП.
6.11.7. На Сертифікаті про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) проставляється печатка ТПП України/регіональної ТПП на підпис першого віце-президента або віце-президента ТПП України/президента, першого віце-президента або віце-президента регіональної ТПП, який підписав такий Сертифікат.
6.11.8. Оригінал Сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) оформлюється в двох автентичних екземплярах, один з яких підлягає видачі Заявнику, а другий екземпляр підлягає зберіганню протягом 4 (чотирьох) років в ТПП України/регіональній ТПП, яка видала такий Сертифікат.
Відповідно до пп. 5.3.1 Регламенту, уповноважена особа ТПП України/регіональної ТПП після розгляду заяви, зобов'язана зареєструвати інформацію для оформлення сертифіката в Реєстрі сертифікатів для присвоєння йому реєстраційного номера.
Згідно п. 5.3.2 Регламенту Реєстраційний номер Сертифіката складається з трьох груп цифр (наприклад: 5301-18-0027), де: - перша група цифр означає індекс відповідної Торгово-промислової палати згідно з додатком №10 до Регламенту; друга група - останні цифри поточного року, в якому оформлюється Сертифікат; третя група - порядковий номер сертифіката.
Отже, наданий відповідачем в якості підтвердження форс-мажорних обставин Інформаційно-аналітичний лист Харківської торгово-промислової палати за вих. № 247/63.01-6 від 03.06.2021 не є належним документом, який виданий Торгово-промисловою палатою України, що засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), оскільки він не є Сертифікатом про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), відповідно до Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Як зазначалося вище по тексту рішення, відповідач звернувся до суду з клопотанням про зменшення розміру нарахованих позивачем штрафних санкцій.
В обґрунтування клопотання відповідач вказує на те, що:
- несвоєчасна поставка товару була викликана карантинними обмеженнями, встановленими німецькими урядовими органами, через які виробник не зміг своєчасно виконати поставку товару, що в свою чергу, призвело до виникнення обставини, які ускладнили своєчасне виконання зобов'язань ТОВ "УА-Системи" в частині поставки товару у строки, вказані в договорі;
- згідно з додатком 4 до договору поставки від 18.01.2021 №042/4 та у відповідності до документу тендерної пропозиції про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики були затверджені конкретні технічні характеристики товару. Згідно із специфікацією №1 до договору постачальник зобов'язався поставити товар - клапани, одним з виробників яких є ARCA Regler GmbH (Німеччина). Тому відповідач не мав об'єктивної можливості закупити у найкоротший термін даний товар у будь-якого іншого виробника аналогічної продукції. Пошук альтернативних закордонних виробників товару з певними технічними характеристиками, в тому числі укладання з ними договорів, тягнув би за собою необхідність здійснення обов'язкового попереднього узгодження цих питань з покупцем та проведення додаткових тендерних процедур, що потребувало б додаткового часу, та у будь-якому випадку призвело до порушення строків поставки за договором. Окрім того, закупівля товару в інших виробників могла призвести до фактичного збільшення його вартості, що є неприпустимим. Відповідач наголошує, що вищезазначені обставини були зумовлені причинами, які не залежали від нього і перебували поза його контролем. Виникнення зазначених обставин ТОВ "УА-Системи" не могло усунути самостійно, при всій турботливості та обачності. Ця зміна обставин призводить до порушення балансу майнових інтересів сторін договору, позбавляючи того, на що постачальник розраховував, вступаючи в договірні відносини, а саме: на своєчасне виконання поставки за договором. Крім того, для ТОВ "УА-Системи" за умови застосування санкцій за порушення строків поставки, передбачених розділом VII договору, виконання договору стає збитковим;
- ця зміна обставин призводить до порушення балансу майнових інтересів сторін договору, позбавляючи того, на що постачальник розраховував, вступаючи в договірні відносини, а саме: на своєчасне виконання поставки за договором. Крім того, для ТОВ "УА-Системи" за умови застосування санкцій за порушення строків поставки, передбачених розділом VII договору, виконання договору стає збитковим;
- отримавши від позивача лист-претензію № ШГВЗ382-003.1.1-05 від 19.08.2021 відповідач сплатив пеню за позиціями 9-12 у сумі 96 932,43 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2798 від 16.09.2021 та не заперечується позивачем;
- станом на 17.02.2022 відповідач має заборгованість перед кредиторами у розмірі 11 706 544,22 грн., що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку №631. Відповідач знаходиться в тяжкому фінансовому стані та перебуває на межі фінансової спроможності. Стягнення штрафних санкцій у заявленій позивачем сумі без їх зменшення призведе до затримки виплати заробітної плати працівникам підприємства, неспроможності винаймати необхідне для виробничої діяльності майно, неспроможності розрахуватись з кредиторами підприємства, що неминуче призведе до зупинення діяльності підприємства, а згодом до його банкрутства. Відповідач просить суд врахувати вжиття ним заходів щодо своєчасного виконання зобов'язання, незначне порушення строків поставки товару, матеріальний стан відповідача, невідповідність розміру стягуваної неустойки наслідкам неналежного виконання зобов'язання, а також те, що поставка здійснена у повному обсязі. При цьому, матеріали справи не містять доказів заподіяння збитків позивачу внаслідок прострочення поставки товару з боку відповідача;
- внаслідок настання обставин непереборної сили, а саме: військової агресії російської федерації проти України, що підтверджується листом Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 сплата штрафних санкцій, у тому розмірі, в якому вони вимагаються позивачем, призведе до банкрутства та припинення господарської діяльності ТОВ "УА-Системи". У свою чергу відповідач наголошує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "УА- Системи" є інжиніринговим науково-виробничим підприємством. Товариство організовує та виконує роботу щодо повного циклу виробництва витратомірів лічильників газу РГ-ОНТ, систем охоронно-пожежної сигналізації "Парус", систем контролю доступу та відеоспостереження, розробляє та впроваджує автоматизовані системи управління технологічними процесами в різноманітні галузі промисловості. Вказані потужності національного виробника ТОВ "УА-Системи" є вкрай необхідними в умовах воєнного стану та подальшої відбудови автоматизації і промислової безпеки як в нафтогазовій галузі, так і в масштабах промисловості України в цілому. Сплата штрафних санкцій, котрі зазначені в позовній заяві, призведе до ліквідації потужного національного виробника, який такий необхідний в даний час.
Розглядаючи вказане клопотання відповідача суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
При цьому, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд об'єктивно оцінює, чи є даний випадок винятком, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
В даній нормі під "іншими учасниками господарських відносин" слід розуміти третіх осіб, які не беруть участь в правовідносинах між боржником та кредитором, проте, наприклад, пов'язані з кредитором договірними відносинами. Отже, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Норми матеріального права, а саме ст. 233 ГК України, яка цілком кореспондується із ч.3 ст. 551 ЦК України встановлює, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду. В чинному законодавстві України відсутній перелік таких виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку. Судом при цьому враховуються фактичні обставини справи та надається оцінка наявним доказам, якими заявник обґрунтовує свої заперечення.
Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов'язання.
Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013 вбачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного зобов'язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
Отже, враховуючи вищенаведене, зважаючи на ступень виконання зобов'язання, причини неналежного виконання зобов'язання з боку відповідача, наслідки порушення зобов'язання, відповідність розміру стягуваної неустойки таким наслідкам, поведінку відповідача, суд дійшов висновку щодо необхідності зменшення розміру заявлених штрафних санкцій у вигляді пені та штрафу, що підлягає до стягнення з відповідача, до 1% від заявленої позивачем суми неустойки.
Таке зменшення розміру пені суд вважає оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та запобігатиме настанню негативних наслідків для сторін. Крім того, на думку суду, неустойка - це фінансова санкція, спрямована на спонукання сторони, винної у порушенні зобов'язання, до його виконання та дотримання в подальшому, а не засіб безпідставного збагачення.
Аналогічна правова позиція суду знайшла своє відображення у постанові Верховного Суду України від 04.11.2015 у справі № 6-1120цс15, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 703/1181/16-ц, від 20.03.2019 у справі № 761/26293/16-ц, постановах Верховного Суду від 20.06.2019 у справі №916/2283/18, від 12.06.2019 у справі №904/4085/18 та у справах №№ 924/1089/17, 903/827/17, 925/1587/17.
Отже, з відповідача підлягає стягненню 18 712,17 грн. пені та 28 465,00 грн. штрафу.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення 18 712,17 грн. пені та 28 465,00 грн. штрафу, як обґрунтованих, підтверджених доданими до матеріалів справи доказами та не спростованих відповідачем. В решті позову суд відмовляє.
Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа “Серявін проти України”, рішення від 10.02.2010).
Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по оплаті судового збору у розмірі 70765,77 грн. покладаються на відповідача.
Як свідчать матеріали справи, при поданні даної позовної позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 72 219,75 грн., згідно платіжного доручення №460572 від 24.11.2021. Таким чином, судовий збір було сплачено у більшому розмірі ніж це встановлено законом. Відповідно до пункту 1 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір повертається за клопотанням особи на підставі ухвали суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Таким чином поверненню підлягає сума надмірно сплаченого позивачем судового збору у розмірі 1453,98 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610-612, 626-629 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УА-СИСТЕМИ" (61004, м. Харків, вул. Москалівська, 93, код ЄДРПОУ 41210946) на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, код ЄДРПОУ 30019775) - 18 712,17 грн. пені, 28465,00 грн. штрафу та 70 765,77 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повернути з Державного бюджету України Акціонерному товариству "Укргазвидобування" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, код ЄДРПОУ 30019775) суму надмірно сплаченого судового збору у розмірі 1453,98 грн., про що постановити відповідну ухвалу після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Позивач - Акціонерне товариство "Укргазвидобування" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, код ЄДРПОУ 30019775).
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "УА-СИСТЕМИ" (61004, м. Харків, вул. Москалівська, 93, код ЄДРПОУ 41210946).
Повне рішення підписано 28 червня 2022 року.
Суддя О.В. Погорелова