вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
27.06.2022м. ДніпроСправа № 904/1958/21
За заявою Фізичної особи-підприємця Мовчан Михайла Васильовича про забезпечення позову у справі
за позовом Фізичної особи-підприємця Мовчан Михайла Васильовича
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРК РЕЛАКС"
про розірвання договору про відступлення права вимоги № 23/11/20 від 23.11.2020
Суддя Юзіков С.Г.
Позивач просить розірвати договір про відступлення права вимоги № 23/11/20 від 23.11.2020 укладений ФОП Мовчаном М.В. та ТОВ "ГРК РЕЛАКС".
24.06.2022 від Позивача надійшла заява про забезпечення позову, шляхом заборони Відповідачеві вчиняти будь-які дії по відчуженню готельного комплексу "Релакс" розташованого по вул. Дніпровській 414 А у м. Павлограді Дніпропетровської обл., який належить ТОВ "ГРК РЕЛАКС".
Заява мотивована тим, що в проваджені Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа № 904/7552/16 про визнання банкрутом ТОВ "Заман ЛТД". Кредиторами у справі є: ФОП Мовчан М.В., ПАТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ", ТОВ "Фінансова компанія "Форінт", ТОВ "ГРК РЕЛАКС". Відповідач свідомо ухиляється від виконання рішення суду в майбутньому, про що свідчить ухвала Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/7552/16 від 22.12.2021, якою задоволено клопотання ТОВ "Донбудмонтаж-2015" про заміну кредитора ТОВ "ГРК РЕЛАКС" його правонаступником ТОВ "Донбудмонтаж-2015". Крім того, Позивачеві стало відомо, що Відповідач має намір продати готельний комплекс "Релакс" іншим особам.
Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Згідно з ч.1, 5, 6 ст.140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими заявником вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частинами 1, 2 ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Про обов'язковість належного обґрунтування підстав вжиття заходів забезпечення позову також зазначив Верховний Суд в постанові від 03.04.2020 у справі №904/4511/19. Верховний Суд вказав, що, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. Отже, в кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
Подібна правова позиція висловлена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 13.01.2020 у справі №922/2163/17.
Водночас, вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів усіх учасників; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Вжиті заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати господарській діяльності учасників правовідносин.
При цьому, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.
Заява про вжиття заходів до забезпечення позову фактично мотивована тим, що у в'язку із незабезпеченням позову у Відповідача буде можливість здійснювати будь-які дії по відчуженню належного йому готельного комплексу "Релакс" та ухилитися від виконання майбутніх судових рішень.
Подана заява мотивована виключно припущенням про імовірну неможливість виконання рішення суду у даній справі, із заяви не вбачається відповідність запропонованих заходів забезпечення позову позовними вимогами у немайновому спорі, що не створює підстав для вжиття заходів забезпечення позову.
На думку суду, всупереч зазначеним вище положенням закону, Позивачем при поданні заяви не надано суду жодного доказу існування обставин, з якими закон пов'язує можливість вжиття заходів забезпечення позову. Зокрема, заявником належними та допустимими доказами не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та неможливість захисту прав, свобод та інтересів заявника без вжиття таких заходів.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.
На підставі ст. 129 ГПК України, судовий збір за подання заяви про забезпечення позову покладається на заявника.
Керуючись ст. 136, 137, 139, 140 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Відмовити в задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Мовчан Михайла Васильовича про забезпечення позову.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову покласти на Заявника.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 27.06.2022 та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 256 Господарського процесуального кодексу України до Центрального апеляційного господарського суду.
Суддя С.Г. Юзіков