ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/21607/20
провадження № 1-кс/753/1092/22
"24" червня 2022 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 , із секретарем судового засідання ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в залі суду клопотання слідчого СВ Дарницького УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 , подане в рамках кримінального провадження № 12020100020005076, внесеного до ЄРДР від 13.12.2020 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358, про арешт майна.
До провадження слідчого судді надійшло клопотання слідчого слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12020100020005076.
Обґрунтовуючи внесене клопотання слідчий посилається на те, що у провадженні слідчого відділу Дарницького УП ГУНП у м. Києві, перебувають матеріали кримінального провадження за № 12020100020005076 від 13.12.2020, за фактом заволодіння ОСОБА_4 чужим майном шляхом обману (шахрайства) в особливо великих розмірах з використанням завідомо підроблених документів, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України.
21.06.2022 за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 10:06 год. по 11:20 год. на підставі ухвали слідчого судді Дарницького районного суд було проведено обшук, в ході якого виявлено та вилучено: телескопічну металеву палицю з надписом 5.11 в чохлі; анкету на поселення в кімнату відпочинку на 1 арк.; повідомлення абоненту 228-51-18 на 8 арк.; клаптик паперу з рукописними надписами на 1 арк.; акт передачі ключів на 1 арк.; рахунок на оплату №14477 від 01.12.2020 на 1 арк.; договір № WA134017 від 01.12.2020 на 6 арк.; витяг з ДРРП на 1 арк.; форму «Райфайзен Банк Аваль», на 14 арк.
21.06.2022 постановою слідчого слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві вилучені речі та предмети визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.
Для запобігання можливості знищення, відчуження речового доказу, та керуючись ч. 2 ст. 170 КПК України, слідчий просив клопотання задовольнити.
В судовому засіданні слідчий клопотання підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні.
В судовому засіданні захисник підозрюваного ОСОБА_4 - ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на його невідповідність вимогам КПК України та невмотивованість.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника ОСОБА_5 .
Вислухавши слідчого, підозрюваного та його захисника, слідчий суддя, дослідивши матеріали, якими обґрунтовується внесене клопотання, приходить до наступного.
У провадженні слідчого відділу Дарницького УП ГУНП у м. Києві, перебувають матеріали кримінального провадження за № 12020100020005076 від 13.12.2020, за фактом заволодіння ОСОБА_4 чужим майном шляхом обману (шахрайства) в особливо великих розмірах з використанням завідомо підроблених документів, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що 16.11.2020 року державним реєстратором Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_2 за ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 04.04.2011 року, виданого приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_7 . Органом досудового розслідування встановлено, що вказаний договір приватним нотаріусом ОСОБА_7 не посвідчувався. Слідчий вказує, що у органу досудового розслідування є достатньо підстав вважати, що до вчинення вищевказаного правопорушення причетний ОСОБА_4 .
Ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 17.06.2022 надано дозвіл групі слідчих Дарницького УП ГУНП у м. Києві, а саме слідчим слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та прокурорам ОСОБА_6 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 на проведення обшуку квартири АДРЕСА_3 з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання та вилучення договору купівлі продажу квартири від 04.04.2011 року (нотаріальний бланк серії НОМЕР_1 ), сім-картки операторів мобільного зв'язку, мобільних терміналів зв'язку, комп'ютерної техніки, матеріальних носіїв інформації, чорнових записів, інших предметів та документів, які містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення та мають значення для даного кримінального провадження.
Згідно протоколу обшуку від 21.06.2022 за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 10:06 год. по 11:20 год. на підставі ухвали слідчого судді Дарницького районного суду було проведено санкціонований обшук, в ході якого виявлено та вилучено: телескопічну металеву палицю з надписом 5.11 в чохлі; анкету на поселення в кімнату відпочинку на 1 арк.; повідомлення абоненту 228-51-18 на 8 арк.; клаптик паперу з рукописними надписами на 1 арк.; акт передачі ключів на 1 арк.; рахунок на оплату №14477 від 01.12.2020 на 1 арк.; договір № WA134017 від 01.12.2020 на 6 арк.; витяг з ДРРП на 1 арк.; форму «Райфайзен Банк Аваль», на 14 арк.
Як визначено ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Частиною 3 статті 132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Згідно зі ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Суд враховує, що поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, а тому зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, враховуючи положення статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», виходить з того, що згідно із практикою ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).
Описана у клопотанні фабула у сукупності з матеріалами кримінального провадження, доданими до клопотання, на даному етапі провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358КК України.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом першим частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Згідно ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Частиною 5 статті 171 КПК України передбачено, що клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
21.06.2022 постановою слідчого слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві вилучені речі та предмети визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.
Враховуючи наявність достатніх підстав вважати, що мало місце вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358КК України, майно, яке вилучене 21.06.2022 під час проведення обшуку у квартирі АДРЕСА_3 , а саме: телескопічна металева палиця з надписом 5.11 в чохлі; анкета на поселення в кімнату відпочинку на 1 арк.; повідомлення абоненту 228-51-18 на 8 арк.; клаптик паперу з рукописними надписами на 1 арк.; акт передачі ключів на 1 арк.; рахунок на оплату №14477 від 01.12.2020 на 1 арк.; договір № WA134017 від 01.12.2020 на 6 арк.; витяг з ДРРП на 1 арк.; форма «Райфайзен Банк Аваль», на 14 арк., відповідає критеріям речових доказів, зазначеним у статті 98 КПК України, оскільки може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, можуть бути предметами, що були об'єктом кримінально протиправних дій, враховуючи правову підставу для арешту майна, а також з метою об'єктивного всебічного досудового розслідування та необхідності встановлення обставин скоєння злочину, слідчий суддя дійшов висновку, що слідчим доведено необхідність арешту вказаного майна.
Керуючись статтями 170 - 173, 175 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого СВ Дарницького УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 - задовольнити.
Накласти арешт на телескопічну металеву палицю з надписом 5.11 в чохлі; анкету на поселення в кімнату відпочинку на 1 арк.; повідомлення абоненту 228-51-18 на 8 арк.; клаптик паперу з рукописними надписами на 1 арк.; акт передачі ключів на 1 арк.; рахунок на оплату №14477 від 01.12.2020 на 1 арк.; договір № WA134017 від 01.12.2020 на 6 арк.; витяг з ДРРП на 1 арк.; форму «Райфайзен Банк Аваль», на 14 арк., які вилучені 21.06.2022 під час проведення обшуку у квартирі АДРЕСА_3 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а особами, без виклику яких постановлено ухвалу - протягом того ж строку, з дня отримання її копії.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Копію ухвали вручити прокурору негайно після її постановлення, та направити слідчому, підозрюваному, не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Слідчий суддя: