28 червня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/3250/20
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Казанчук Г.П. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 , інтереси якого представляє представник Ковальов Д.І., звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, що полягає в зволіканні із затвердженням проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 , у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Новостародубської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області площею до 2 га;
- зобов'язати відповідача затвердити проект землеустрою, розроблений за його замовленням ФОП ОСОБА_2 , та передати ОСОБА_1 . у власність. сформовану за рахунок вказаного проекту землеустрою земельну ділянку кадастровий номер 3524983700:02:000:5637 площею 2,0000 га, призначену для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Новостародубської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що отримавши рішення про дозвіл на розробку проекту землеустрою стосовно відведення земельної ділянки у власність був розроблений такий проект землеустрою. У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області із заявою про затвердження проекту землеустрою, проте наказом ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області №11-7881/14-20-СГ від 14.05.2020 року у затвердженні проекту землеустрою та передачі у власність земельної ділянки було відмовлено, оскільки ухвалою Петрівського районного суду Кіровоградської області від23.04.2020 року у справі №941/601/20 розпоряднику земель заборонено вчиняти дії по затвердженню розробленої земельної документації. Водночас, ОСОБА_1 вказує, що постановою Кропивницького апеляційного суду від 02.07.2020 року скасована ухвала Петрівського районного суду Кіровоградської області від 23.04.2020 року у вказаній справі. У зв'язку з чим 22.07.2020 року повторно звернувся до ГУ Держгеокадастру у Кіровоградської області із клопотанням про затвердження проекту землеустрою. Вказане клопотання протягом двох тижнів не розглянуто, а тому ГУ Держгеокадастр у Кіровоградській області допустив протиправну бездіяльність.
До суду від ГУ Держгеокадастру у Кіровоградської області (надалі відповідач) надійшов відзив на позов у якому позовні вимоги не визнані, вказуючи, що предметом даної справи є правомірність наказу від 14.05.2020 року, яким відмовлено в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, оскільки на бажану земельну ділянка Петрівським районним судом накладено заборону приймати будь-які рішення про затвердження проектів землеустрою.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.08.2020 року відкрито провадження у справі за цим позовом та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.35).
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31.05.2020 року розгляд справи зупинено.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.06.2022 року поновлено провадження у справі.
Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши позовну заяву та надані до неї докази, надані докази, суд, -
Наказом ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області ''Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою'' надано ОСОБА_1 дозвіл на роробоення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Новостародубської сільської ради Петрівського району , орієнтовний розмір 2,000 га, для ведення особистого селянського господарства (а.с.3).
На підставі вказаного наказу ФОП ОСОБА_2 розроблений проект землеустрою, земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 3524983700:02:000:5637 (а.с.5-7), який був поданий до ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області для затвердження.
Ухвалою Петрівського районного суду від 23 квітня 2020 року задоволено заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову, а саме, заборонено Головному правлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області приймати будь-які рішення (накази) про затвердження проектів землеустрою, на підставі яких сформовані земельні ділянки, у тому числі кадастровий номер 3524983700:02:000:5637.
Наказом ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від 14 травня 2020 року №11-7881/14-20/СГ ''Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки'' відмовлено у затвердженні проекту землеустрою через ухвалу Петрівського районного суду від 23.04.2020 року у справі №941/601/20, якою ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області заборонено приймати будь-які рішення (наказ) про затвердження проектів землеустрою (а.с.8).
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 02.07.2020 року скасована ухвала Петрівського районного суду від 23.04.2020 року (а.с.9-11).
В інтересах позивача, на підставі довіреності №671 від 27.05.2020 року, ОСОБА_4 направив на адресу відповідача заяву про затвердження проекту землеустрою (а.с.16), що підтверджується квитанцією про сплату поштових послуг (а.с.12-16).
Оскільки за повторною заявою позивача не було прийнято жодного рішення, тому представник позивача і інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду.
Отже, наявність протиправної бездіяльності стосовно не розгляду заяви про затвердження проекту землеустрою є предметом спору, переданого на вирішення адміністративного суду.
Вирішуючи спір, суд виходив з того, що порядок набуття права на землю громадянами та юридичними особами регламентований главою 19 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України).
Відповідно до частин 1, 2 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Відповідно до пункту "в" частини 3 статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Згідно з пунктом "б" частини 1 статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більше 2,0 га.
Частиною 4 статті 116 ЗК України передбачено, що передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання.
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульовано статтею 118 ЗК України.
Згідно частини 9 статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. Повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування передбачені статтею 122 ЗК України.
Згідно з частиною 4 татті 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Постановою Кабінету Міністрів України №15 від 14.01.2015 року затверджено Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру.
Відповідно до цього Положення Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №333 від 29.09.2016 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.10.2016 року за №1391/29521, затверджено Положення про Головне управління Держгеокадастру в області.
Згідно з цим Положенням Головне управління Держгеокадастру в області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.
Головне управління відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством (пп.13 п.4 Положення).
Відтак, станом на день виникнення правовідносин (липень 2020 року) до повноважень відповідача, як територіального органу Держгеокадастру, належалало розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення на території Кіровоградської області, у тому числі передача таких земельних ділянок безоплатно у власність громадянам у порядку, передбаченому статтею 118 ЗК України.
Отже, розглядаючи отримавши заяву позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності для ведення особистого селянського господарства, відповідач повинен був протягом двох тижнів перевірити цю заяву на відповідність її вимогам статей 116, 118, 121 ЗК України і за наслідками перевірки - затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (видати відповідний наказ) або, надати позивачу мотивовану відмову у наданні дозволу. Але знов ж такі у формі наказу.
Як вказує позивач, що жодного рішення за його заявою про затвердження проекту землеустрою відповідач не прийняв, при цьому, у відзиві на позов, відповідач помилково вказує на те, що предметом даного спору є наказу ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від 14.05.2020 року. При цьому, жодних доводів, які б стосувались би доводів позову, відповідач у відзиві не вказав.
Відповідно до частин 1, 2 статті 35 ЗК України громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва.
Іноземці та особи без громадянства, а також юридичні особи, можуть мати земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва на умовах оренди.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У ході судового розгляду справи відповідач не надав суду належних та достовірних доказів на підтвердження того, чому ним не було розглянуто заяву позивача про затвердження проекту землеустрою від 20.07.2020 року (а.с.12).
Як установив суд, відповідачем не було прийняте жодного рішення за заявою позивача, а тому така поведінка відповідача не відповідає принципам управлінської діяльності, закріпленим у частині 2 статті 2 КАС України, позаяк не було прийнято жодного рішення, що призвело до порушення права позивача на отримання обґрунтованого та мотивованого рішення за її заявою. Отже, така відмова є протиправною.
За правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09.04.2018 року у справі №П/9901/137/18 (800/426/17), під протиправною бездіяльністю суб'єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Отже, оскільки відповідачем не було прийнято жодного рішення за заявою позивача, тому суд дійшов висновку, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність саме стосовно не розгляду заяви позивача про затвердження проекту землеустрою від 22.07.2020 року.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України ''Про судоустрій і статус суддів'' встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України ''Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини'' суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі ''Рисовський проти України'' (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов'язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб'єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу ''доброго врядування''.
Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах ''Beyeler v. Italy '' № 33202/96, ''Oneryildiz v. Turkey'' № 48939/99, ''Moskal v. Poland'' № 10373/05).
Отже у даному спорі відповідачем допущена протиправна бездіяльність щодо неприйняття рішення за заявою позивача, а не як, зазначено позивачем, шляхом винесення протиправного рішення у формі листа.
Вирішуючи позовну вимогу про зобов'язання відповідача затвердити проект землеустрою та передати у власність земельну ділянку, суд зазначає наступне.
На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб'єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими необхідно розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
З огляду на наведене, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
У справі, що розглядається, повноваження щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою чи надання вмотивованої відмови у його затверджені, регламентовано положеннями Земельного кодексу України.
Умови, за яких орган відмовляє у наданні у затвердженні проекту землеустрою, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен затвердити проект землеустрою. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - затвердити проект землеустрою або відмовити. Згідно з законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями, тому зазначені повноваження не є дискреційними.
Щодо ефективності обраного позивачем способу захисту суд зазначає, що суд має право визнати бездіяльність суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язати вчинити певні дії. При цьому суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
В контексті обставин спору застосування такого способу захисту вимагає з'ясування судом, чи виконано позивачем усі визначені законом умови, необхідні для прийняття рішення щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою.
Жодного рішення за заявою позивача не було прийнято, відтак суд не вбачає за можливим здійснювати за відповідача перевірку відповідності заяви про затвердження проекту землеустрою усім вимогам законодавства. Більш того, матеріали справи взагалі не містить примірника проекту землеустрою, а відтак у задоволенні позовної вимоги щодо зобов'язання відповідача затвердити проект землеустрою та передати у власність земельну ділянку слід відмовити.
Принагідно суд зазначає, що станом на сьогоднішній день, змінились і повноваження відповідача стосовно розпорядження бажаної земельною ділянкою, проте це не позбавляє його обов'язку прийняти відповідне рішення за заявою позивача.
Підсумовуючи наведене, з'ясувавши характер спірних правовідносин сторін, характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб, суд дійшов до висновку, що з огляду на визнання протиправною бездіяльність ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області, порушене право позивача на отримання обґрунтованого рішення за його заявою про затвердження проекту землеустрою має бути відновлено шляхом зобов'язання відповідача розглянути цю заяву та вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, відповідно до вимог земельного законодавства.
Звертаючись до суду, позивач на меті має намір захистити своє право щодо не розгляду його заяви, а тому належним способом захисту у даній справі є зобов'язання відповідача розглянути заяву про затвердження проекту землеустрою від 20.07.2020 року протягом двотижневого строку, визначеного статтею 118 ЗК України, а відтак позовна заява підлягає частковому задоволенню.
За встановлених в цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що основні (суттєві) аргументи позовної заяви є частково обґрунтованими, у зв'язку з чим позов слід задовольнити частково.
Принагідно, суд зазначає, що відповідно до частини 6 статті 246 КАС України у разі необхідності у резолютивній частині рішення суду також зазначаються порядок і строк виконання судового рішення, надання відстрочення чи розстрочення виконання рішення.
У зв'язку з військовою агресією Російською Федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/202, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 ''Про продовження строку дії воєнного стану в Україні'', затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Таким чином, на дату ухвалення рішення у цій справі в Україні діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України від 12 травня 2015 року № 389-VIII.
Законом України від 24 березня 2022 року № 2145-XI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану", який набрав чинності 07 квітня 2022 року, внесені зміни до деяких законодавчих актів України, зокрема до Земельного кодексу України.
Так, вказаним законом розділ X "Перехідні положення" Земельного кодексу України доповнено підпунктом 5 пунктом 27, згідно з яким під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.
Отже, до припинення (скасування) воєнного стану в Україні діє встановлена законом заборона на безоплатну передачу у приватну власність земель державної та комунальної власності, на надання уповноваженим органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, а також на розроблення відповідної документації.
Відтак суд доходить висновку про існування обставин, що унеможливлюють виконання відповідачем рішення суду в зобов'язальній частині, а тому відповідно до частини 3 статті 378 КАС України дають підстави для відстрочення виконання судового рішення в цій частині до усунення таких обставин.
Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при з частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Позивач при зверненні до суду сплатила судовий збір в сумі 1681,60 грн., а відтак за рахунок бюджетних асигнувань відповідача належить стягнути, з урахуванням висновків суду про часткове задоволення позову, судові витрати в сумі 840,80 грн.
Керуючись ст. ст. 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (вул. Академіка Корольова, 26, м. Кропивницький, 25030; код в ЄДРПОУ 39767636) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградської області щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою від 20.07.2020 року.
Зобов'язати Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградської області розглянути заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою від 20.07.2020 року та прийняти відповідне рішення.
Відстрочити виконання рішення суду в частині зобов'язання до закінчення воєнного стану в Україні.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 840,80 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградської області.
Копію рішення суду надіслати учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук