21 червня 2022 року м. Київ № 320/13754/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенко О.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році Міністерства соціальної політики України та Комісії Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категорія громадян про визнання протиправним та скасування рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році Міністерства соціальної політики України та Комісії Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категорія громадян та просить суд:
визнати протиправним та скасувати протокол Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році Міністерства соціальної політики України № 2 від 27.05.2021 в частині прийняття рішення про відсутність правових підстав для підтвердження статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та вилучення відповідного посвідчення;
визнати протиправним та скасувати протокол Комісії Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категорія громадян № 32-21 від 30.07.2021 яким прийнято рішення про вилучення відповідного посвідчення.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що під час проходження військової служби брав участь і ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і є особою постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 2. При цьому, згідно експертного висновку Центральної міжвідомчої експертної ради захворювання позивача пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а тому позивач вважає, що має право на отримання зазначеного статусу.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.11.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Пунктом 2 ч. 1 ст. 263 КАС України визначено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
31.12.2021 засобами поштового зв'язку до суду надійшов відзив Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році Міністерства соціальної політики України відповідно до якої відповідач проти заявлених позовних вимог заперечив та просив суд у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Комісія Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи своїм правом на подання відзиву на адміністративний позов не скористалась.
18.02.2021 до суду надійшла відповідь на відзив відповідно до якої позивач проти доводів відповідача наведених у відзиві на позовну заяву, заперечив та просив суд у задоволенні адміністративного позову задовольнити.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані, суд вважає, що адміністративний позов слід задовольнити, виходячи з наступного.
ОСОБА_1 - громадянин України ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується паспортом громадянина України, серії НОМЕР_1 , Деснянським ВМ УМВС України в Чернігівській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_3 від 26.05.2000 позивач є інвалідом 2 груп и та має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.
Відповідно до довідки від 14.05.1986 № 136, капітан ОСОБА_1 (позивач) в 30 км зоні за період з 10.05.1986 по 14.05.1986 брав участь в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Зазначені відомості підтверджуються також посвідченням про відрядження та виписками з наказів від 10.05.1986 та 14.05.1986.
Згідно із довідкою до Акту огляду МСЕК серії КИО-1 № 333321 від 14.09.20210 позивачу встановлено 2 групу інвалідності з відміткою «захворювання пов'язане з виконанням обов'язків з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС».
Позивач звернувся до відповідача із заявою про підтвердження йому статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Відповідно до витягу з протоколу засідання до Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році Міністерства соціальної політики України від 27.05.2021 № 2 позивачу відмовлено у підтвердженні статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), а також визнано безпідставно виданим посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Відповідно до витягу з протоколу засідання Комісії Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та іншим категорія громадян від 30.07.2021 № 32-21 позивачу відмовлено у наданні статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), а також визнано безпідставно виданим посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Вважаючи протиправною відмову відповідачів у підтвердженні статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення врегульовано Законом України від 28.02.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796).
Згідно зі ст. 10 Закону № 796 учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 14 Закону № 796 для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження: з моменту аварії до 01.07.1986 - незалежно від кількості робочих днів; з 01.07.1986 по 31.12.1986 - не менше 5 календарних днів; у 1987 році - не менше 14 календарних днів, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи.
Статтею 15 Закону № 796 передбачено, що підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.
Згідно зі ст. 65 Закону № 796 учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.
Посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.
Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій.
Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 № 551 «Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян» затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян (далі - Порядок № 551).
Згідно з п. 2 Порядку № 551, посвідчення є документом, що підтверджує статус осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, громадян, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих, дружин (чоловіків) померлих громадян з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (потерпілих), смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою або з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, а також опікунам дітей (на час опікунства) померлих громадян, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, і надає право користуватися пільгами та компенсаціями, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон), іншими актами законодавства.
Пунктом 11 Порядку № 551 визначено перелік документів, за наявності одного з яких особам видаються посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Посвідчення видаються учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - на підставі одного з таких документів: довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження із зазначенням кількості днів і населеного пункту, підтвердженої первинними документами (наказ чи розпорядження про відрядження до зони відчуження із зазначенням періоду роботи (служби) в зоні відчуження, особового рахунка, табеля обліку робочого часу, посвідчення про відрядження в зону відчуження з відміткою підприємства про прибуття та вибуття працівника, шляхових листів (за наявності), трудової книжки (у разі потреби); довідки архівної установи про участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження із зазначенням періоду служби (виконання робіт), днів виїзду на об'єкти або в населені пункти зони відчуження, у разі потреби - довідки командира військової частини, військового квитка, витягу з особової справи військовослужбовця, завіреного в установленому порядку.
Водночас, пунктом 1 статті 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено, що інвалідам з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, призначається категорія 1.
Згідно з пунктом 3 Порядку №551, особам з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, щодо яких установлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, віднесеним до категорії 1, видаються посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 19__ році" (категорія 1) серії А синього кольору.
Відповідно до пункту 11 Порядку №551, посвідчення видаються уповноваженими органами за місцем проживання (реєстрації) особи на підставі рішень комісій з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, утворених уповноваженими органами (далі - регіональні комісії).
Посвідчення видаються особам з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких установлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, - на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов'язаної з Чорнобильською катастрофою.
Отже, перелік документів, на підставі яких може бути встановлений статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є вичерпним.
Згідно з наявною в матеріалах справи довідкою від 14.05.1986 № 136, капітан ОСОБА_1 (позивач) в 30 км зоні за період з 10.05.1986 по 14.05.1986 бав участь в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Зазначені відомості підтверджуються також посвідченням про відрядження та виписками з наказів від 10.05.1986 та 14.05.1986.
Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, а саме Випискою із акта огляду МСЕК серії КИО-1 № 333321 від 14.09.20210, що позивачеві встановлено 2 групу інвалідності, причиною якої стали захворювання, пов'язані з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС довічно; посвідченням серії НОМЕР_3 від 26.05.2000 позивач є інвалідом 2 груп и та має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.
Зазначені вище документи згідно пунктами 3, 10, 11 Порядку №551 є підставами для видачі посвідчень учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, посвідчень особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 з числа учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
В той же час, Комісія зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України дійшла висновку про те, що не підтверджено факту виконання робіт позивачем у зоні відчуження.
А комісія Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської ката строфи, та інших категоріям громадян взяла до відома згадане вище рішення і визнала, що посвідчення видані позивачу безпідставно.
Невідповідність даних довідки фактичним обставинам та подіям не підтверджена відповідачем належними та допустимим доказами.
На думку суду позивачем доведено належними та допустимими доказами факт його участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 у справі "Чуйкіна проти України" (Chuykina v. Ukraine) зазначив, що процесуальні гарантії, викладені у ст. 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином ст. 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (рішення у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 ст. 6 Конвенції.
Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia) та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia).
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, який не довів правомірність своїх дій.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що адміністративний позов слід задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 205, 242- 246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати протокол Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році Міністерства соціальної політики України в особі Міністерства соціальної політики України (код ЄДРПОУ 375678866) № 2 від 27.05.2021 в частині прийняття рішення про відсутність правових підстав для підтвердження статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та вилучення відповідного посвідчення.
Визнати протиправним та скасувати протокол Комісії Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категорія громадян в особі Київської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 00022533) № 32-21 від 30.07.2021 яким прийнято рішення про вилучення відповідного посвідчення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головенко О.Д.