27 червня 2022 року Справа № 160/7452/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенка А.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
25.05.2022 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України щодо не проведення у день звільнення виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки виплати одноразової грошової допомоги з 28.12.2021 по день фактичного розрахунку - 28.04.2022 у сумі 48 315 грн. 60 коп.;
- стягнути з Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки при звільненні виплати одноразової грошової допомоги в період з 28.12.2021 по день фактичного розрахунку - 28.04.2022 у сумі 48 315 грн. 60 коп., без урахування податків та інших обов'язкових платежів;
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України щодо неврахування при визначені розміру одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції індексації у розмірі у сумі 1 553 грн. 49 коп. та невиплати ОСОБА_1 у розмірі 4 272 грн. 09 грн. різниці між виплаченою одноразовою грошовою допомогою при звільненні зі служби в поліції та одноразовою грошовою допомогою при звільненні зі служби в поліції, розрахованої з урахуванням індексації;
- стягнути з Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України на користь ОСОБА_1 різницю між виплаченою одноразовою грошовою допомогою при звільненні зі служби в поліції та одноразовою грошовою допомогою при звільненні зі служби в поліції, розрахованої з урахуванням індексації у сумі 4 272 грн. 09 грн., без урахування податків та інших обов'язкових платежів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказом Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України №524 о/с від 23.12.2021 позивача звільнено зі служби в Національній поліції, за власним бажанням. Остаточний розрахунок, а саме виплату грошової допомоги при звільненні проведено з затримкою. Вказує, що передбачена законодавством одноразова грошова допомога в сумі 21 656,25 грн. була виплачена позивачу не у день його звільнення (28.12.2021), а лише 28.04.2022, що підтверджено випискою про надходження грошових коштів на його рахунок в АТ КБ «ПРИВАТБАНК». Вважає, що у зв'язку з несвоєчасним проведенням повного розрахунку при звільненні стягненню з відповідача на користь позивача підлягає середнє грошове забезпечення за весь час затримки у розмірі 48 315,60 грн. Окрім цього, зазначив, що при звільнені не була врахована індексація при нарахуванні вказаної допомоги, хоча мала постійний характер и виплачувалася йому у складі заробітної плати.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.05.2022 відкрито провадження у справі № 160/7452/22 та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
22.06.2022 на адресу суду від представника відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував посилаючись на те, що одноразова грошова допомога при звільненні перерахована ОСОБА_1 лише 28.04.2022, це обумовлено тим, що кошти на виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 надійшли Департаменту пізніше двох місяців з дня звільнення зі служби позивача - 25.04.2022, однак виплачені в межах п'яти робочих днів після їх надходження (28.04.2022), що відповідає вимогам п. 8 розділу VI Порядку №260. Поряд з цим, індексація не є видом або складовою грошового забезпечення поліцейського, відповідно до вимог п. 6 розділу VI Порядку №260, а тому не враховується при обчисленні одноразової грошової допомоги при звільненні. Отже, відповідачем вірно та з дотриманням вимог законодавства проведено нарахування та виплату позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні.
Згідно положень ст. 262 КАС України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 проходив службу в Національній поліції України.
Наказом Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 23.12.2021 №524 о/с було звільнено за п.7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням) майора поліції ОСОБА_1 оперуповноваженого 4-го відділу (протидії організованим злочинним групам в органах державної влади) управління стратегічних розслідувань в Дніпропетровській області з 28.12.2021.
Під час звільнення позивачу не виплачено одноразову грошову допомогу, яка передбачена ч. 2 ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Вказану грошову допомогу позивач отримав 28.04.2022.
Наведені вище обставини сторонами не заперечуються.
Вважаючи несвоєчасну виплату одноразової допомоги протиправною бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення середнього грошового забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України "Про Національну поліцію"; порядок, умови, склад, розміри виплати грошового забезпечення поліцейських передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 11.112015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції".
Проте, у зазначених нормативних актах відсутні норми, що регулювали б питання (порядок) виплати поліцейському середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини, або коли про це йдеться у спеціальному законі.
Оскільки нормами Закону України "Про Національну поліцію" та постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", які є спеціальними щодо спірних правовідносин, не врегульовано питання щодо порядку виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, то застосуванню підлягають норми трудового законодавства, тобто норми Кодексу законів про працю України.
Так, згідно із частиною першою статті 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
За змістом статті 117 Кодексу законів про працю України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Тобто, виходячи з наведених вимог закону, всі суми, належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день його звільнення. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов'язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать; в разі ж невиконання такого обов'язку наступає передбачена статтею 117 Кодексу законів про працю України відповідальність.
Дослідивши докази по справі, встановлено та матеріалами справи підтверджено, що наказом Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 23.12.2021 №524 о/с звільнено за п.7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням) майора поліції ОСОБА_1 оперуповноваженого 4-го відділу (протидії організованим злочинним групам в органах державної влади) управління стратегічних розслідувань в Дніпропетровській області з 28.12.2021 року.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні зі служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Відповідно до абзацу 4 пункту 10 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, поліцейським, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної інспекції техногенної безпеки, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби, які звільняються із служби за власним бажанням, через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, та мають вислугу 10 років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Відповідно до пункту 6 розділу VI Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 року № 260 нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні із служби здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення, ураховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, процентну надбавку за стаж служби в поліції, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, установлених наказами на день звільнення.
Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що поліцейські, які звільняються з поліції за власним бажанням мають право на отримання одноразової грошової допомоги.
При цьому гарантоване законом право на отримання вказаних виплат не може бути поставлене в залежність від особливостей фінансування та матеріально-технічного забезпечення поліції, як зазначає відповідач.
Слід зауважити, що непоширення норм Кодексу законів про працю України на рядовий і начальницький склад органів внутрішніх справ/поліції стосується саме порядку та умов визначення норм оплати праці (грошового забезпечення) та порядку вирішення спорів щодо оплати праці.
Питання ж відповідальності за затримку розрахунку при звільненні осіб рядового і начальницького складу (зокрема, затримку виплати як грошового забезпечення, так і затримку виплати коштів за період вимушеного прогулу на виконання рішення суду, одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації за невикористану відпустку, які не є складовими заробітної плати (грошового забезпечення)) не врегульовані положеннями спеціального законодавства, що визначає порядок, умови, склад, розміри виплати грошового забезпечення.
В той же час такі питання врегульовані Кодексом законів про працю України.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.05.2018 року у справі №803/1212/16, від 19.04.2018 року у справі №806/1183/16, від 01.03.2018 року у справі №806/1551/17, від 01.03.2018 року у справі №806/1309/17, від 07.02.2018 року у справі №806/535/16, від 25.10.2019 року у справі № 811/1536/18.
Таким чином, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України щодо не проведення своєчасного повного розрахунку з позивачем при звільненні, внаслідок чого, за приписами ст. 117 Кодексу законів про працю України, відповідач повинен був виплатити позивачеві його середній заробіток (грошове забезпечення) за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Порядок обчислення середньої заробітної плати затверджений Постановою КМУ від 08.02.1995 року №100.
У ході розгляду справи позивачем було надано довідку про доходи за жовтень 2021 року - листопад 2021 року за №29 від 27.01.2022.
Згідно вказаної довідки встановлено, що середньоденне грошове забезпечення позивача складає - 402,63 грн.
Позивач у позовній заяві здійснив свій розрахунок, згідно якого: кількість днів затримки розрахунку при звільненні становить 120 днів (із 28.12.2021 по день фактичного розрахунку 28.04.2022). Розмір виплаченого середньоденного грошового забезпечення за два місяці, що передували місяцю звільнення, становить 402,63 грн, що підтверджується довідкою №29 від 27.01.2022, яка була надана йому відповідачем, тому розрахунок складає:
- заробітна плата за жовтень 2021 року складає 15 132 грн. 03 коп. (14 753 грн. 73 коп. грошового забезпечення, з яких 1 427 грн.40 коп. є індексації, - 378 грн. 30 коп. військового збору 1,5 %);
- заробітна плата за листопад 2021 року складає 9 428 грн. 49 коп. (9 192 грн. 79 коп. грошового забезпечення з яких 1 553 грн. 49 коп. індексації - 353 грн. 83 коп. військового збору 1,5 %);
- заробітна плата за два останніх місяця складає 24 560 грн. 52 коп. (15 132 грн. 03 коп. + 9 428 грн. 49 коп.);
- середньоденна заробітна плата складає 402 грн. 63 коп. (24 560,52 грн./ 61 дні (31 день жовтня 2021 року + 30 днів листопада 2021 року).
Отже, позивач вказує, що розмір його середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні становить 48 315 грн. 60 коп. (120 днів * 402,63 грн.).
Згідно положень абз. 1, 3 п. 2 розділу 2 Постанови № 100, обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.
У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.
Таким чином, середній заробіток повинен обчислюватися з грошового забезпечення за два останні місяці, які перебували звільненню позивача зі служби, а саме: жовтень 2021 року та листопад 2021 року.
Відповідно до абз. 1, 2 п. 3 розділу 3 Постанови № 100, при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді.
Одноразова винагорода за підсумками роботи за рік і за вислугу років включається до середнього заробітку шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду 1/12 винагороди, нарахованої в поточному році за попередній календарний рік.
При обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством, не враховуються: одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо); пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати. (абз.1, 3 та 7 п.4 розділу 4 Постанови № 100)
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Таким чином, індексація - це компенсаційна виплата, яка дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг, тому під час обчислення середньої заробітної плати не враховується.
Проте, позивачем при розрахунку суми відшкодування помилково враховано такі складові як індексація.
Отже, без врахування зазначених вище одноразових виплат сума грошового забезпечення позивача за жовтень 2021 року становить 14 753,73 грн., за листопад 2021 року - 9 192,79 грн. Середній заробіток позивача за день складає 392,57 грн. виходячи з наступного: 14 753,73 грн. + 9 192,79 грн./61 день.
Згідно з абз.2 п. 3 розділу ІІІ Постанова № 100 всі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.
Враховуючи, що позивач звільнений 28.12.2021 року, кількість днів затримки розраховується з наступного дня після дня звільнення, тобто кількість днів затримки складає 120 днів.
Таким чином, стягненню підлягає сума середнього грошового забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 29.12.2021 року по 28.04.2022 року в розмірі 47 108,40 грн. (392,57 грн. х 120 днів).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України суми середнього заробітку за час затримки розрахунку у розмірі 47 108,40 грн.
Щодо вимог позивача про стягнення різниці між виплаченою одноразовою грошовою допомогою при звільненні зі служби в поліції та одноразовою грошовою допомогою при звільненні зі служби в поліції, розрахованої з урахуванням індексації у сумі 4 272,09 грн. без урахування податків та інших обов'язкових платежів.
Встановлено, що одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби позивача виплачено 28.04.2022 року у розмірі 21 331,41 грн.
На думку позивача допомога має становити 25 928,34 грн. (7 875,00 грн. х 11 років х 25% х 1,5% військового збору). Таким чином, позивача вважає, що з відповідача на його користь має бути стягнута недоплачена сума одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 4 272,09 грн.
Як зазначалося вище, індексація відповідно до нормативних актів не входить до складу грошового забезпечення.
Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» встановлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Аналогічні норми викладені у п. 3 розділу І Порядку від 06.04.2016 року №260 відповідно яких, грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад; оклад за спеціальним званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); премії; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Таким чином, норми постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015р. №988 та Порядку від 06.04.2016 № 260 не передбачено такого виду складових грошового забезпечення поліцейських як індексація.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» в редакції від 11.10.2017 року №1282-ХІ, соціальні виплати, що мають цільовий і разовий характер (допомога при народженні дитини, допомога на поховання, матеріальна допомога, одноразова допомога при виході на пенсію тощо), а також допомога у зв'язку з вагітністю і пологами індексації не підлягають.
Встановлено, що у позовній заяві ОСОБА_1 у приведеному розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні включив суму індексації, яка не входить до складу грошового забезпечення, тому відповідно збільшено суму одноразової грошової допомоги на 1,5% військового збору.
Однак, військовий збір у розмірі 1,5% грошового забезпечення не входить до розрахунку суми одноразової грошової допомоги при звільненні, а повинен утримуватися із нарахованої суми одноразової грошової допомоги при її виплаті з подальшим перерахуванням до Державного бюджету України у відповідності до п. 16.1 підрозділу X Розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України у редакції від 15.05.2021 №2755-VI.
Таким чином, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
З огляду на зазначене вище, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність заявленого позову ОСОБА_1 до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України в частині визнання протиправною бездіяльності Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України щодо не проведення своєчасного повного розрахунку з ОСОБА_1 при звільненні та в частині стягнення з Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 29.12.2021 року по 28.04.2022 року в сумі 47 108,40 грн. без урахування податків й інших обов'язкових платежів.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Рисовський проти України" (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов'язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб'єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу "доброго врядування".
Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах "Beyeler v. Italy" № 33202/96, "Oneryildiz v. Turkey" № 48939/99, "Moskal v. Poland" № 10373/05).
Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі "Hasan and Chaush v. Bulgaria" №30985/96).
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що відповідачем не було доведено належними та допустимими доказами щодо своєчасного проведення повного розрахунку з ОСОБА_1 при його звільненні.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність заявленого позову ОСОБА_1 до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України в частині визнання протиправною бездіяльності Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України щодо не проведення своєчасного повного розрахунку з ОСОБА_1 при звільненні та в частині стягнення з Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 29.12.2021 року по 28.04.2022 року в сумі 47 108,40 грн. без урахування податків й інших обов'язкових платежів.
Керуючись ст. ст. 241-246, 250 КАС України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України щодо не проведення своєчасного повного розрахунку з ОСОБА_1 при звільненні.
Стягнути з Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 29.12.2021 року по 28.04.2022 року в сумі 47 108,40 грн. без урахування податків й інших обов'язкових платежів.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені ст. 295 КАС України.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя А. Ю. Рищенко