Справа № 944/2497/22
Провадження №2/944/926/22
/про відмову у відкритті провадження/
28.06.2022 рокум.Яворів
Суддя Яворівського районного суду Львівської області Матвіїв І.М., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Яворівської міської ради Львівської області, міського голови Яворівської міської ради Львівської області Грабовського Ігоря Андрійовича про визнання незаконною бездіяльності Яворівської міської ради Львівської області щодо прийняття позивача на роботу, зобов'язання Яворівську міську раду Львівської області прийняти на посаду старости Нагачівського старостинського округу, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
23 червня 2022 року до суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Яворівської міської ради Львівської області, Яворівського міського голови Яворівської міської ради Львівської області Грабовського Ігоря Андрійовича про визнання незаконною бездіяльності Яворівської міської ради Львівської області щодо прийняття позивача на роботу, зобов'язання Яворівської міської ради Львівської області прийняти на посаду старости Нагачівського старостинського округу, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 1 статті 19 ЦПК України встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
З позовної заяви та доданих документів, вбачається, що позивач просить визнати незаконною бездіяльність Яворівської міської ради Львівської області щодо неприйняття позивача на роботу на посаду старости Нагачівського старостинського округу та просить стягнути виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Згідно п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
У відповідності до п.7 ст.4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
З положень даної норми вбачається, що Яворівська міська рада Львівської області відноситься до суб'єктів владних повноважень.
Як вбачається з роз'яснень, наведених у пункті 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що відповідно до статей 15, 16 ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17), Господарським процесуальним кодексом України (статті 1, 12), Кримінальним процесуальним кодексом України або Кодексом України про адміністративні правопорушення віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.
У зв'язку з наведеним суди мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).
Враховуючи наведене та приймаючи до уваги характер спірних правовідносин (оскарження рішення суб'єкта владних повноважень), суб'єктний склад сторін спору (фізична особа із суб'єктом владних повноважень), суд вважає, що даний спір є адміністративним спором, а тому підлягає розгляду у порядку адміністративного, а не цивільного судочинства.
Необхідність дотримання правил підсудності також узгоджується з вимогами пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практикою Європейського суду з прав людини.
За практикою Європейського суду з прав людини (наприклад рішення у справі "Сокуренко і Стригун проти України") суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Судом встановлено, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року позов ОСОБА_1 до Яворівської міської ради Львівської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнати незаконним та скасування рішення задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Яворівської міської ради Львівської області №499 від 08.04.2021 року «Про внесення змін до рішення Яворівської міської ради Львівської області №43 від 30.12.2020 року «Про затвердження старост»».
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2022 року апеляційну скаргу Яворівської міської ради Львівської області залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року у справі №380/5552/21 без змін.
Згідно бази даних єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Верховного Суду від 23 червня 2022 року касаційну скаргу Яворівської міської ради Львівської області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2022 року у справі №380/5552/21 за позовом ОСОБА_1 до Яворівської міської ради Львівської області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення - повернуто особі, яка її подала.
Відповідно до статей 14, 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Частиною 2 ст.370 КАС України визначено, що невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Частиною 2 ст.372 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Згідно з ч.1, 2 ст.382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до вимог ч.1 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Аналіз зазначених норм свідчить, що є наступні види судового контролю за виконанням судового рішення, такі як зобов'язання суб'єкта владних повноважень не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення (стаття 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383 КАС України).
Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі №806/2143/15 (адміністративне провадження №К/9901/5159/18) звернув увагу на те, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечити належне виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
У той же час з матеріалів справи судом встановлено, що позивач не реалізувала своє право на звернення до органів виконавчої служби з метою примусового виконання рішення суду у справі №380/5552/21. Тому суд наголошує, що виконання рішення суду також залежить і від дій позивача, спрямованих на його виконання.
З вимог позовної заяви вбачається, що дана справа підсудна окружному адміністративному суду в порядку виконання рішення.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
За таких обставин, суддя приходить до висновку про відмову у відкритті провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Яворівської міської ради Львівської області, Яворівського міського голови Яворівської міської ради Львівської області Грабовського Ігоря Андрійовича про визнання незаконною бездіяльності Яворівської міської ради Львівської області щодо прийняття позивача на роботу, зобов'язання Яворівської міської ради Львівської області прийняти на посаду старости Нагачівського старостинського округу, виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в зв'язку з тим, що даний позов не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст.4, 23, 186, 258, 260 ЦПК України, ст.4, 19, 20 КАС України суддя,
Відмовити у відкритті провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Яворівської міської ради Львівської області, Яворівського міського голови Яворівської міської ради Львівської області Грабовського Ігоря Андрійовича про визнання незаконною бездіяльності Яворівської міської ради Львівської області щодо прийняття позивача на роботу, зобов'язання Яворівської міської ради Львівської області прийняти на посаду старости Нагачівського старостинського округу, виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Роз'яснити позивачу ОСОБА_1 , що дана справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства та підсудна Львівському окружному адміністративному суду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення в порядку та строки передбачені ст. 354, 355 ЦПК України.
Суддя І.М.Матвіїв