Провадження № 22-ц/821/961/22 Справа № 700/409/21
Черкаський районний суд Черкаської області
28 червня 2022 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в особі судді Бородійчука В.Г., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 10 січня 2022 року у справі за позовом заступника керівника Черкаської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління держгеокадастру у Черкаській області, Черкаської обласної ради, Рускополянської сільської ради до ОСОБА_1 про стягнення втрат сільськогосподарського виробництва,-
Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 10 січня 2022 року позов прокурора задоволено повністю.
Стягнуто з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) на користь Руськополянської сільської ради (ЄДРПОУ 37930566) вартість втрат сільськогосподарського виробництва в сумі 1876907грн. 58коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) на користь Черкаської обласної прокуратури (ЄДРПОУ 02911119) судові витрати, що складаються із судового збору в сумі 28153грн. 62коп.
Не погоджуючись з вищевказаним рішенням суду 1 інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу з пропуском строків, визначених ст. 354 ЦПК України.
В обгрунтування причин пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт вказує, що нею було подано апеляційну скаргу в межах строку апеляційного оскарження, проте апеляційний суд своєю ухвалою від 02 червня 2022 року повернув апеляційну скаргу, відмовивши у клопотанні про відстрочення сплати судового збору, оскільки нею не надано доказів неможливості його сплати та перебування за кордоном. За таких обставин вимушена подавати повторно апеляційну скаргу та просить суд поновити строк апеляційного оскарження, який пропущений з поважних причин, оскільки справа вже перебувала у апеляційному суді, але суд не залишив її без руху для подання додаткових доказів, а повернув.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 10 січня 2022 року проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, повний текст судового рішення виготовлено 20 січня 2022 року. 09.02.2022 року ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу на судове рішення. Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 14 березня 2022 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме сплати судового збору. 24 березня 2022 року ОСОБА_1 подано заяву про відстрочення виконання ухвали суду щодо сплати судового збору до закінчення військового стану та зупинити провадження. Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 25 березня 2022 року заяву ОСОБА_1 задоволено частково, апеляційну скаргу повторно залишено без руху, надано строк до 01 травня 2022 року для сплати судового збору або для надання документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. 28.04.2022 року ОСОБА_1 подано заяву про відстрочення виконання ухвали щодо сплати судового збору до закінчення військового стану та зупинення провадження з причин перебування її за кордоном у зв'язку з військовою агресією рф та в зв'язку з цим неможливістю сплати судового збору. Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 03 травня 2022 року заяву ОСОБА_1 задоволено частково, апеляційну скаргу повторно залишено без руху, надано строк до 01 червня 2022 року для сплати судового збору або для надання документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. 26.05.2022 року ОСОБА_1 подано заяву про відстрочення виконання ухвали щодо сплати судового збору до закінчення військового стану та зупинення провадження.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 02 червня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто особі, яка її подала.
Визнаючи неподаною та повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 не усунула недоліки, визначені ухвалою від 03.05.2022, а саме апелянт не сплатила судовий збір, а в разі звільнення від сплати судового збору - не надала документи на підтвердження вказаних підстав. Крім того, апеляційним судом вказано, що жодних доказів перебування за кордоном та неможливості сплати судового збору апелянт до заяви не додала, як і до попередніх. При цьому суд роз'яснив право ОСОБА_1 повторно звернутися до суду з апеляційною скаргою, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги.
Виходячи із змісту статтей 185, 357 ЦПК України повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із апеляційною скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення апеляційної скарги.
Тобто, особа, яка подає апеляційну скаргу, повинна протягом строку апеляційного оскарження з дня ухвалення судового рішення, яким було повернуто апеляційну скаргу, подати нову, у разі усунення обставин, які були підставою для її повернення.
Натомість, як вбачається з матеріалів справи, в межах цього строку, ОСОБА_1 не вчиняла дій, направлених на усунення обставин, які стали підставою для залишення апеляційної скарги без руху, та 16.06.2022 направила електронною поштою повторну апеляційну скаргу через суду 1 інстанції (а.с. 36-39 том. 2), зазначивши без належних на те підтверджень, що перебуває за кордоном в Чешській Республіці та надасть суду докази перебування її на консульському обліку як громадянки України та знову просить суд відстрочити сплату судового збору до 01 вересня 2022 року. Аналогічну повторну апеляційну скаргу ОСОБА_1 подано 21 червня 2022 року безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Супровідним листом №700/409/21/8929/2022 від 21.06.2022 Черкаським апеляційним судом матеріали цивільної справи №700/409/21 були витребувані з суду 1 інстанції. 23.06.2022 року матеріали цивільної справи №700/409/21 надійшли до суду апеляційної інстанції. Супровідним листом №700/409/21 від 23.06.2022 районним судом на № 700/409/21/8929/2022 від 21.06.2022 повідомлено, що цивільна справа №700/409/21 направлена до Черкаського апеляційного суду для розгляду в апеляційному порядку.
Таким чином, подаючи повторну апеляційну скаргу ОСОБА_1 не додано доказів сплати судового збору, тобто обставини, що стали підставою для повернення апеляційної скарги 02 червня 2022 року не перестали існувати.
За змістом статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенції) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у статті 6 Конвенції, якою передбачено право на справедливий суд, там, де існують, апеляційні або касаційні суди, гарантії, що містяться у вказаній статті, повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до цих судів (пункт 25 рішення у справі «Делькур проти Бельгії» від 17 січня 1970 року та пункт 65 рішення у справі «Гофман проти Німеччини» від 11 жовтня 2001 року).
Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, наданих сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.
Зважаючи на наведене, суд апеляційної інстанції вважає за можливе поновити строк на апеляційне оскарження.
Однак, на момент постановлення даної ухвали апеляційне провадження не може бути відкрито з підстав несплати судового збору за подачу апеляційної скарги.
Так, в апеляційній скарзі апелянт клопоче про відстрочення сплати судового збору за подання даної апеляційної скарги, оскільки перебуває за кордоном в зв'язку з воєнним станом, має намір повернутися у вересні 2022 року за умови стабілізації ситуації в Україні та продовжити інвестиційну діяльність щодо будівництва житлового масиву у с. Геронимівка. В зв'язку з вищевказаним, а також значним розміром судового збору просить повторно суд відстрочити сплату судового збору до 01 вересня 2022 року.
Положеннями ч.ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України, передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та ст. 136 ЦПК України, підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони.
Вказаною нормою передбачено право суду, а не його обов'язок щодо звільнення від сплати судового збору, при цьому, статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства, визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, виходячи з вимог статей 81, 83 ЦПК України, покладається на особу, яка звертається з відповідним клопотанням.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Відповідно до частини 1статті 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини в рішеннях від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (п. 111 рішення ЄСПЛ від 20лютого 2014 року у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia»)).
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; пункти 6364 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).
Вирішуючи клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору, суд не вбачає достатніх підстав для його задоволення, в зв'язку з тим, що апелянтом не доведено підстав та не надано доказів, які б поза розумним сумнівом вказували на неможливість повної сплати ним судового збору.
Підстав, зазначених у ч.ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України, для відстрочення та звільнення належних до оплати витрат, пов'язаних з розглядом справи, немає.
З огляду на викладене, суд вважає, що в даному випадку підстав для відстрочення апелянту сплати судового збору немає, в зв'язку з чим у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору необхідно відмовити.
Відповідно до пп. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Згідно положень ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (в даному випадку це 42230,43 грн.).
На підставі викладеного вище, скаржнику відповідно до вимог ст.ст.185, 357 ЦПК України, необхідно надати строк для оплати судового збору в сумі 42230,43 грн. = 28153,62* 150%, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Оплату судового збору в розмірі 42230,43 грн. необхідно провести на такий рахунок:
Отримувач коштів: ГУК у Черк.обл./тг м.Черкаси/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37930566
Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО): 899998
Рахунок отримувача: UA248999980313151206080023759
Код класифікації доходів бюджету: 22030101
Оригінал квитанції про сплату судового збору надати до Черкаського апеляційного суду.
Частиною 2 ст. 357 ЦПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу, тобто апеляційна скарга повинна бути залишена без руху і апелянту надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме для сплати судового збору в сумі 42230,43 грн.
Керуючись ст.ст. 136, 185, 357 ЦПК України, -
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 10 січня 2022 року.
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 10 січня 2022 року у справі за позовом заступника керівника Черкаської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління держгеокадастру у Черкаській області, Черкаської обласної ради, Рускополянської сільської ради до ОСОБА_1 про стягнення втрат сільськогосподарського виробництва, залишити без руху, надавши строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків, а саме, для сплати судового збору в розмірі 43230 грн. 43 коп. не пізніше десяти днів з моменту отримання, особою, що подає апеляційну скаргу копії ухвали суду.
Копію ухвали направити ОСОБА_1 для виконання.
Оригінал квитанції про сплату судового збору направити на адресу апеляційного суду в термін, не пізніше десяти днів з моменту отримання копії ухвали суду.
Роз'яснити особі, що подає апеляційну скаргу, що в разі невиконання цієї ухвали в зазначений термін, апеляційна скарга відповідно до вимог ч. 3 ст. 185 ЦПК України буде вважатися неподаною і підлягатиме поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.Г. Бородійчук