Рівненський апеляційний суд
Іменем України
27 червня 2022 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду у складі:
судді-доповідача - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
слідчого - ОСОБА_6 ,
представника власника майна - ОСОБА_7 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 07 червня 2022 року про відмову у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12020180000000092 від 23.04.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.241, ч.1 ст.246, ч.1 ст.254 КК України, -
Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 07 червня 2022 року відмовлено в задоволенні клопотання слідчого у кримінальному провадженні - заступника начальника відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Рівненській області ОСОБА_6 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12020180000000092 від 23.04.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.241, ч.1 ст.246, ч.1 ст.254 КК України.
В апеляційній скарзі прокурор ОСОБА_5 покликається на необґрунтованість рішення суду та вважає, що воно підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
Зазначає, що на момент проведення обшуку власниками металевих бочок не було надано жодних документів щодо законності їх використання, а земельна ділянка, на які здійснювалася підприємницька діяльність з випалювання деревного вугілля, відповідно до класифікатора видів цільового призначення земель використовувалась не за призначенням.
Тому вважає, що слідчий суддя прийшов до невірного висновку про відсутність підстав для арешту майна через відсутність розумних підстав вважати, що воно може бути доказом незаконної діяльності.
Просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою задовольнити клопотання слідчого та накласти арешт на 55 металевих бочок, призначених для випалювання деревного вугілля, що виявлені та вилучені у період з 06.05.2022 року по 12.05.2022 рік в ході проведення обшуку на території земельної ділянки з кадастровим номером: 5620485700:04:001:0021 з позбавленням можливості користувачів та власників відчужувати та розпоряджатися будь-яким чином вказаним майном до прийняття процесуального рішення у кримінальному провадженні.
Також просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 07 червня 2022 року, оскільки при проголошенні повного тексту ухвали він був відсутній та не знав про мотиви постановленого рішення.
До початку судового розгляду представник ОСОБА_7 подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких вказує, що слідчий суддя прийшов до вірного висновку в оскаржуваній ухвалі, тому апеляційна скарга прокурора не підлягає до задоволення.
Зазначає, що стороною обвинувачення не доведено необхідності накладення арешту, не обґрунтовано правову підставу для арешту майна та матеріали провадження не містять достатніх доказів, які вказують на вчинення суб'єктами господарювання кримінальних правопорушень. Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги прокурора ОСОБА_5 .
Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора ОСОБА_5 на підтримання апеляційної скарги, думку представника ОСОБА_7 , який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до вимог п.3 ч.2 ст.395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, то строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
З апеляційної скарги вбачається, що на проголошенні ухвали прокурор був відсутній, копію ухвали отримав 14 червня 2022 року.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 18 травня 2022 року подана до поштового відділення 15 червня 2022 року.
Отже, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження вказаної ухвали прокурором ОСОБА_5 пропущений із поважних причин, тому підлягає поновленню.
У відповідності до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Арешт майна з підстав передбачених ч.2 ст.170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна.
Відповідно до ч.1 ст.173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Під час апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею порушені.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ряд суб'єктів господарської діяльності діючи на території Рівненської області, з порушенням чинного законодавства, розмістили бочки для випалювання деревного вугілля, внаслідок чого, під час процесу випалювання здійснюються викиди шкідливих для довкілля речовин в атмосферне повітря.
При цьому, в ході здійснення такої діяльності вказані суб'єкти господарювання використовують деревину різних порід, законність походження якої не підтверджується відповідними документами, яку купують без відповідних документів щодо її походження на пилорамах, розташованих, зокрема, в с. Кургани, Рівненського району Рівненської області.
В ході проведення огляду на території земельної ділянки з кадастровим номером 5620485700:04:001:0021, цільове призначення якої є для ведення фермерського господарства, площею 3,3164 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві державної власності перебуває у Березнівської районної державної адміністрації, здійснюється випалювання деревного вугілля та розміщено 55 металевих бочок (піролізних печей), призначених для випалювання деревного вугілля, частина з яких була завантажена деревиною різних порід, а в інших бочках відбувався процес випалювання деревного вугілля.
19 травня 2022 року постановою слідчого у кримінальному провадженні вказане майно визнано речовими доказами.
Під час апеляційного розгляду представник ОСОБА_7 вказав, що під час розгляду клопотання він долучав відповідні документи, які підтверджують законність походження майна та сировини. Також зазначив, що в більшості суб'єктів є дозволи на здійснення підприємницької діяльності з випалювання деревини, а в кого немає - ті на даний час її не здійснюють. Крім того, накладений арешт негативно впливає на підприємницьку діяльність власників майна, оскільки вона є основним джерелом доходу.
Проте, прокурор ОСОБА_5 в судовому засіданні наголосив, що слідчим суддею не враховано те, що земельна ділянка, на якій знаходилися бочки, відноситься до земель сільськогосподарського призначення, що не передбачає виробництво деревного вугілля. Тому, з метою перевірки законності походження лісу, який використовувався для випалювання деревного вугілля, а також достовірності документів, які були надані представником ТзОВ «Лідер Агробуд», до контролюючих органів були скеровані відповідні запити, на які на даний час ще немає всіх відповідей.
Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами прокурора та вважає, що в даному випадку метою застосування арешту є збереження речових доказів, так як вилучене майно може містити на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та в майбутньому може бути використано для доведення вини осіб у інкримінованому злочині.
Враховуючи те, що у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що майно, на яке прокурор просив накласти арешт, містить на собі сліди злочину, які можуть бути приховані чи знищені, що може негативно вплинути на дослідження обставин кримінального провадження, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення вказаного клопотання та накладення арешту на майно.
Крім того, слідчий суддя не позбавив права користуватися вказаним майном, що дозволяє власникам надалі продовжувати свою підприємницьку діяльність.
На цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність того або іншого об'єкту до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що відповідно до ст.170 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінивши в сукупності всі обставини, в тому числі зазначені в ч.2 ст.173 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження, беручи до уваги, що обмеження права власності є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження - існують правові підстави для арешту майна.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 409, 422 КПК України, колегія суддів, -
Поновити прокурору Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_5 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 07 червня 2022 року.
Апеляційну скаргу прокурора Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_5 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 07 червня 2022 року про відмову у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12020180000000092 від 23.04.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.241, ч.1 ст.246, ч.1 ст.254 КК України скасувати.
Клопотання слідчого у кримінальному провадженні - заступника начальника відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Рівненській області ОСОБА_6 задовольнити.
Накласти арешт на 55 металевих бочок, призначених для випалювання деревного вугілля, що виявлені та вилучені у період з 06.05.2022 року по 12.05.2022 рік в ході проведення обшуку на території земельної ділянки з кадастровим номером: 5620485700:04:001:0021 з позбавленням можливості користувачів та власників відчужувати та розпоряджатися будь-яким чином вказаним майном до прийняття процесуального рішення у кримінальному провадженні
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3