Рівненський апеляційний суд
Іменем України
27 червня 2022 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду у складі:
судді-доповідача - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
підозрюваної - ОСОБА_6 ,
захисників - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора Дубенської окружної прокуратури ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 09 червня 2022 року про відмову в задоволенні клопотання слідчого про застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту у кримінальному провадженні № 12022181040000059 від 04.02.2022 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307, ч.2 ст.307 КК України, ?
Ухвалою слідчого судді Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 09 червня 2022 року відмовлено в задоволені клопотання старшого слідчого СВ Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_10 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 та обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 06 серпня 2022 року із покладенням на підозрювану наступних обов'язків:
-не залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 цілодобово;
-прибувати за першим викликом суду;
- прибувати до слідчого, прокурора у кримінальному провадженні за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.
В поданій апеляційній скарзі прокурор ОСОБА_9 вважає ухвалу незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків суду, викладених в судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.
Вказує, що слідчий суддя необґрунтовано прийшов до висновку про відсутність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, оскільки наявність обґрунтованої підозри підтверджується низкою зібраних у кримінальному провадженні доказів. Крім того встановлено, що підозрювана неодноразово притягувалася до кримінальної відповідальності, що може свідчити про продовження злочинної діяльності та вчинення інших злочинів.
Зазначає, що обрання ОСОБА_6 менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить належної поведінки підозрюваної та знову призведе до завдання шкоди іншим громадянам та суспільним інтересам.
Просить ухвалу слідчого судді скасувати та ухвалити нову, якою задовольнити клопотання слідчого та застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора ОСОБА_5 на підтримання апеляційної скарги, підозрювану ОСОБА_6 , її захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які заперечили доводам апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
При цьому, відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм застосуванням більш м'яких запобіжних заходів мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного і його поведінки.
У відповідності до вимог ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а підставою, відповідно до ч.2 даної статті, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені в ч.1 цієї статті (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується).
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Таким чином, щоб вирішити справу у відповідності до вимог закону, суд повинен взяти до уваги, крім даних, передбачених ст.177 КПК України, особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки, характер справи, тяжкість покарання та наслідки вчинення протиправних діянь.
Зазначені вимоги закону судом першої інстанції дотримані.
Як вбачається із матеріалів провадження, які були предметом дослідження судом першої інстанції, слідчий суддя оцінив у сукупності всі обставини, в тому числі вагомість наявних доказів про обґрунтованість підозри у вчиненні злочину, ступінь його тяжкості, наявність передбачених ст.177 КПК України ризиків, особу підозрюваної, яка має постійне місце проживання, малолітню дитину, проживає з мамою, яка працює.
Тому, слідчий суддя прийшов до висновку, що слідчий та прокурор не довели того, що застосований до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту не забезпечить виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків. З чим погоджується і колегія суддів.
Твердження слідчого та прокурора про можливість переховування підозрюваної від органів досудового розслідування чи суду не заслуговують на увагу, оскільки не ґрунтуються на матеріалах клопотання.
Доводи прокурора щодо тяжкості інкримінованого злочину, в якому підозрюється ОСОБА_6 , не можуть, на думку суду, безумовно свідчити про наявність ризиків, про які вказує ст.177 КПК України.
Під час апеляційного розгляду підозрювана ОСОБА_6 зазначила, що вона щиро розкаюється у скоєному злочині, буде співпрацювати зі слідством, умов обраного запобіжного заходу не порушувала, має малолітню дитину, якій потрібна турбота та догляд.
Вирішуючи питання про достатність чи недостатність застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, апеляційний суд враховує всі вищезазначені обставини, що дає підстави вважати, що обраний ОСОБА_6 запобіжний захід може забезпечити виконання нею процесуальних обов'язків та запобігти наведеним у клопотанні ризикам.
Однак, орган досудового розслідування не позбавлений права, в разі недотримання підозрюваною умов цілодобового домашнього арешту звернутися до слідчого судді з клопотанням про зміну запобіжного заходу на більш суворий.
За таких обставин, слідчий суддя обґрунтовано відмовив у обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому законних підстав для скасування ухвали слідчого судді і постановлення нової ухвали по викладених в апеляційній скарзі доводах прокурора, апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 09 червня 2022 року про відмову в задоволенні клопотання слідчого про застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту залишити без зміни, а апеляційну скаргу прокурора Дубенської окружної прокуратури ОСОБА_9 - без задоволення.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3