Справа № 367/7391/19
Провадження №2/367/686/2022
Іменем України
11 лютого 2022 року Ірпінський міський суд Київської області в складі
судді Карабаза Н.Ф.,
за участю секретаря Глушко М.М.
заочно розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпінь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,
До Ірпінського міського суду Київської області звернулась ОСОБА_1 із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей, зазначивши, що від шлюбу із відповідачем мають дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 30 листопада 2012 року шлюб між нею та відповідачем було розірвано рішенням Пустомилівського районного суду Львівської області у справі №1316/4027/12. Від іншого шлюбу вона має ще двоє неповнолітніх дітей. У зв'язку життєвими обставинами, протягом останніх п'яти років ніде не працювала, знаходячись у відпустці по догляду за новонародженими дітьми. Відповідно, не мала особистого доходу для забезпечення всіх дітей всім необхідним для їх життя та розвитку. Всупереч вимогам закону, незважаючи на факт батьківства, протягом останніх 5 років, відповідач повністю усунувся від виконання батьківських обов'язків. Не приймав участі в забезпеченні дітей необхідним харчуванням, медичним доглядом, тощо. Всі намагання домовитися з відповідачем - стосовно виконання ним обов'язків щодо утримання дітей були марними, на неодноразові прохання він не реагує. Спільні з відповідачем діти повністю знаходяться на її утриманні. Донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 09.08.2019 року є студенткою Київського університету культури, де навчається на факультеті мистецтв і потребує матеріальної допомоги на період навчання. Просить стягнути з ОСОБА_2 , на її користь, грошові кошти (аліменти) на утримання спільних неповнолітніх доньок: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (до досягнення повноліття) і ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (до завершення навчання у ВНЗ але не більше ніж до моменту досягнення 23-річного віку), в розмірі єдиної частки, - однієї третини заробітку (доходу) боржника на двох, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, починаючи з дня подання первинного позову до суду -18.09.2019р.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, просить позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання спільних неповнолітніх доньок - задовольнити частково, оскільки позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права, а також не доведено, що таке право є фактично порушеним. Заперечення мотивує наступним. Шлюб між ним та позивачем дійсно розірвано від 30.11.2012 року відповідно до рішення Пустомитівського районного суду Львівської області у справі № 1316/4027/12. Як зазначає сама позивач, після розлучення вона вступила у законний шлюб, у якому народилося ще двоє дітей, зокрема у 2014 та 2017 роках. Їх спільна донька ОСОБА_3 проживала разом з ним, починаючи з 01.09.2008 року та по 24.06.2019 року навчалася у Львівській загальноосвітній школі І-ІП ступенів №74 ЛМР ЛО, він повністю забезпечував її усім необхідним для життя та розвитку. Відтак, твердження позивача про те, що протягом п'яти років він не надавав жодної матеріальної підтримки їх спільним дітям не відповідають дійсності. Позивач ставить питання про стягнення з нього грошових коштів (аліментів) на утримання спільних неповнолітніх доньок ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на підставі того, що діти є неповнолітніми, потребують матеріальної підтримки з боку свого батька. Як вбачається з свідоцтва про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_1 , остання народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , а відтак на даний момент є повнолітньою. Оскільки, ОСОБА_3 на даний момент досягла повноліття, питання про стягнення з мене аліментів на її утримання на підставах, передбачених главою 15 Сімейного кодексу України, ставитися не може.Підтверджує що від шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_4 у них народилася спільна донька ОСОБА_4 . Звертає увагу суду на те, що він не заперечує щодо стягнення з нього аліментів на утримання доньки, але просить врахувати, що офіційно ніде не працює, постійного заробітку не має, але разом з тим не заперечує щодо стягнення з нього аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 у розмірі 1 200, 00 грн. (одна тисяча двісті гривень нуль копійок) щомісячно до досягнення донькою повноліття. У п. 2 прохальної частини позову позивач просить суд «аліменти присудити починаючи з дня подання первинного позову до суду -18.09.2019 року». Позивач посилається на те, що первинний позов нею було подано 18.09.2019 року. Відповідно до ухвали Ірпінського міського суду Київської області від 28 жовтня 2019 року, позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей залишено без руху. Із отриманих документів разом із позовною заявою не вбачається доказів того, що позивач усунула недоліки позовної заяви від 18.09.2019 року. Відповідно до відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі судових рішень та ухвали Ірпінського міського суду Київської області від 15 червня 2020 року. Позивачем фактично подано інший позов до нього про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей. Відтак, з урахуванням положень ч.1 ст. 191 Сімейного кодексу України, аліменти на їх неповнолітню доньку мають бути присуджені з моменту пред'явлення останнього позову. У прохальній частині позову позивач наводить наступне формулювання позовної вимоги: «Стягнути з нього, грошові кошти (аліменти) на утримання спільних неповнолітніх доньок: ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_2 (до досягнення повноліття) і ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (до завершення навчання у вузі, але не більше ніж до моменту досягнення 23-річного віку ) в розмірі єдиної частки, - однієї третини заробітку (доходу) боржника на двох, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку». Однак, така позовна вимога, в частині стягнення аліментів на ОСОБА_3 не відповідає чинному законодавству України. Окрім того, як доказ того, що їх спільна донька навчається у Київському університеті культури на факультеті «Факультет мистецтв». Позивач надала витяг з наказу №419с від 09 серпня 2019 року. Однак, такий наказ про зарахування не є належним доказом навчання у відповідному університеті, адже з нього не вбачається актуальної інформації щодо того, чи дійсно особа продовжує навчання у відповідному університеті.
Позивач в судове засідання не з'явилась, подала заяву про слухання справи за її відсутності, позовні вимоги просила задовольнити, щодо прийняття заочного рішення суду не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився. Заяву про слухання справи за його відсутності не надав, причини неявки суду не повідомив. Про час і місце слухання справи повідомлений належним чином.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає заявлений позов таким, що підлягає до задоволення частково, виходячи із наступного.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , її батьками є: ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 , її батьками є: ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .
30 листопада 2012 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 було розірвано, що вбачається з рішення Пустомитівського районного суду Львівської області у справі №1316/4027/12
Згідно витягу з наказу № 419 від 09.08.2019 року по студентському складу ОСОБА_3 зарахована студентом 1 курсу бакалавр, ДФН, контракт, факультет мистецтв, по спеціальності «Дизайн (графічний дизайн і реклама)».
Згідно довідки відділу реєстрації місця проживання БМР про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 17.09.2019 року № 23ос/9837 вбачається, що ОСОБА_3 входить до складу сім'ї /зареєстрованих за адресою АДРЕСА_1 разом з іншими членами сім'ї ОСОБА_1 , 1979 року народження.
Згідно копії витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання від 16.09.2018 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 з 18.10.2013 року.
Відповідач добровільно матеріальну допомогу на утримання дітей не надає.
Відповідно ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, що ратифікована постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року, визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Статтею 182 СК України, встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно ч. 5 ст. 183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Відповідно до ст. 198 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Як встановлено ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Згідно зі ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача аліментів на утримання повнолітньої доньки, слід керуватися нормами ст. 199 СК України, відповідно до якої обов'язок батьків утримувати повнолітню дитину настає за умов: 1) продовження навчання; 2) у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги; 3) вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов'язків батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 СК України право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків з ким проживає дочка чи син.
У випадку, коли дитина потребує матеріальної допомоги у зв'язку з навчанням до досягнення нею двадцяти трьох років, правила ст. 185 СК України не застосовуються, зазначені правовідносини регулюються ст. 199 СК України.
Згідно ст. ст. 9, 18 Конвенції «Про права дитини», ратифікованої Постановою Верховної Ради України 27 лютого 1991 року, № 780-Х11 батьки несуть основну відповідальність за виховання дітей. Найважливіший обов'язок матері і батька це обов'язок виховувати, ростити дитину; батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дітей, їх фізичний, духовний та моральний розвиток, готувати до самостійного життя, забезпечити здобуття повної загальної освіти, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Відповідно до частини другої ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно ч.1. ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Проте позивачем не надано жодного доказу на обґрунтування своїх вимог, а саме що донька продовжує навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), та у неї виникла потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі. Щодо доводів позивача про те, що ОСОБА_3 , продовжує навчання після досягнення повноліття, суд не бере до уваги,оскільки, поданий позивачем витяг з наказу № 419 від 09.08.2019 року по студентському складу, про те що ОСОБА_3 зарахована студентом 1 курсу бакалавр, ДФН, контракт, факультет мистецтв, по спеціальності «Дизайн (графічний дизайн і реклама)», не є доказом того, що повнолітня ОСОБА_3 продовжує навчання у вузі, зокрема Київському університеті культури.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов про стягнення аліментів на дітей слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітніх доньок - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/3 частини від усіх видів доходів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати звернення до суду 18.09.2019 року і до досягнення ОСОБА_3 повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_6 . З 17.06.2020 року проводити стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 у розмірі 1/4 частини від усіх видів доходів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення дитиною повноліття, а саме: до ІНФОРМАЦІЯ_7 . В іншій частині позовних вимог відмовити із-за відсутності підстав стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 840,80 грн. на користь держави.
Відповідно до ст. 191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду з дня пред'явлення позову.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справі про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст. 180, 181, 183 249 Сімейного кодексу України, ст. 12, 133, 141, 247, 263-265, 280-282, 352, 354, 367, 430 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей - задовольнити частково .
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_4 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_5 аліменти на утримання неповнолітніх доньок - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/3 частини від усіх видів доходів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати звернення до суду 18.09.2019 року і до досягнення ОСОБА_3 повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_6 . З 17.06.2020 року проводити стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 у розмірі 1/4 частини від усіх видів доходів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення дитиною повноліття, а саме: до ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_4 судовий збір на користь держави в розмірі 768,40 грн.
В решті позовних вимог відмовити.
Допустити негайне виконання рішення суду у межах платежу аліментів за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуто Ірпінським міським судом Київської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.
Позивач має право оскаржити рішення до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було проголошено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя: Н.Ф. Карабаза