Справа № 367/8197/20
Провадження №2/367/2358/2022
Іменем України
24 червня 2022 року Ірпінський міський суд Київської області у складі
судді Карабаза Н.Ф.,
за участю секретаря Глушко М.М.,
розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Ірпінської міської ради про стягнення аліментів на неповнолітню дитину,
встановив:
До Ірпінського міського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Ірпінської міської ради про стягнення аліментів на неповнолітню дитину. В позовній заяві позивачка зазначає, що 28.04.2006 року між батьками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був укладений шлюб. Від їх шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася вона - ОСОБА_4 . Шлюбні відносини, між батьками фактично припинилися з серпня 2010 року.
Рішенням Калінінського районного суду м. Донецька від 04 листопада 2011 року по справі № 2-1335/11 було стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на її утримання в розмірі 25 відсотків від усіх доходів, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму щомісячно та до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 11.05.2011 року.
Стягнення аліментів відбувалося через Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві (номер виконавчого провадження № 41481427). Після смерті матері 12 серпня 2016 року, виконавче провадження було закрите і з її батька ОСОБА_2 було припинено стягнення аліментів на її утримання.
Після смерті мами, батько ОСОБА_2 припинив сплату аліментів.
Після смерті мами і по теперішній час, вона проживає по АДРЕСА_1 з бабусею - ОСОБА_5 та дідусем - ОСОБА_6 і перебуває на їх повному утримані, вони піклуються про її здоров'я та всебічний розвиток.
Батько працює офіційно звукорежисером вищої категорії служби радіо, технічного зв'язку і телебачення в ДП «Національний академічний театр опери та балету України імені Т. Г. Шевченка» в місті Києві та має постійних дохід.
По усній домовленості з батьком ОСОБА_2 після смерті мами і припинення стягування аліментів ДП "Національний академічний театр опери та балету ім. Т.Г. Шевченка", він бабусі ОСОБА_5 сплачував на її утримання кошти в сумі 3000 грн. щомісячно з січня 2017 року, а в період з жовтня 2017 року по січень 2019 року по 3500 грн. В травні 2017 року та вересні 2018 року він матеріальну допомогу на її утримання не надавав.
Також на прохання бабусі та дідуся батько оформив їй пенсію по втраті годувальника в ПФУ Київської області. Пенсія становила 1550 грн. на місяць. ПФУ перераховувала пенсію на пенсійну картку в Ощадбанку, яка знаходилась у неї.
Поряд з цим, у додаткових витратах на неї батько участі не приймав (танці, спортивні секції, лікування тощо), обмежуючи участь у вихованні виключно сплатою вищезазначених коштів замість аліментів. А також щорічно користувався додатковою оплачуваною соціальною відпусткою для дітей виключно для своїх потреб, а не її оздоровлення.
ОСОБА_2 , з лютого 2019 року участі у вихованні, догляді та утриманні її зовсім не приймав, жодної матеріальної допомоги не надавав, з нею не спілкувався, а також перевів призначену їй пенсію по втраті годувальника на другий рахунок в ОСОБА_7 та користувався призначеною пенсією сам. Тобто ухилявся від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню її, зокрема обов'язку виховувати та утримувати її до досягнення нею повноліття, не виконував та не здійснював жодних дій, спрямованих на її виховання. Будь-яких перешкод для виконання ним своїх обов'язків, бабуся та дідусь не чинили.
Кошти, які надходять від батька мають мінливий характер, їх недостатньо для повноцінного її утримання, хоча батьки мають безпосередній обов'язок щодо матеріального утримання дитини, така ситуація порушує її права, у добровільному порядку батько не хоче вирішити між собою та бабусею це питання.
Також батько в супереч рішення Ірпінської міської ради її пенсійну картку для отримання пенсії по втраті годувальника їй не надав та пенсію без відома з Управління Пенсійного фонду України у місті Ірпені Київської області перевів невідомо куди. На даний час де знаходиться її пенсійна справа та розмір пенсії не відомі. Він їй перераховує за рахунок пенсії щомісяця 2100 грн. Просить стягнути з ОСОБА_2 , 1977 року народження, на її користь аліменти на утримання її - ОСОБА_1 , 2006 року народження, в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_2 (з дня смерті матері - ОСОБА_8 ) і до повноліття дитини. Зобов'язати ОСОБА_2 про переведення пенсійної справи по втраті годувальника до Управління Пенсійного фонду України у місті Ірпені Київської області за її місцем проживання та передати пенсійну картку для отримання пенсії самостійно.
Відповідач ОСОБА_2 подав до суду відзив на позовну заяву. У відзиві зазначає, що позов визнає частково, не заперечує проти стягнення з нього на користь позивача на її утримання аліментів у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня пред'явлення позову до суду і продовжуючи стягнення до її повноліття. Проти задоволення решти позову заперечує. Виконуючи свій батьківських обов'язок, передбачений ст. 180 СК України, незважаючи на закриття виконавчого провадження про стягнення з нього на користь колишньої дружини ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліментів на утримання дочки ОСОБА_1 у зв'язку із смертю стягувача, він продовжив сплачувати аліменти на утримання позивача, що підтверджується випискою АТ КБ «ПриватБанк» по картковому рахунку за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2020 року. Крім цього, починаючи з 1 листопада 2019 року за його заявою з заробітної плати роботодавцем відраховуються на користь позивача аліменти, що підтверджується довідкою «Національного академічного театру опери та балету України імені Т.Г. Шевченка». Таким чином, після смерті колишньої дружини він продовжує утримувати позивача, за період з серпня 2016 року по грудень 2020 року включно на утримання позивача ним сплачувалися аліменти, розмір яких перевищує встановлений законом мінімальний розмір аліментів на одну дитину. Вважає, що доводи позивача про те, що кошти, які сплачує на її утримання, мають мінливий характер, що їх недостатньо для повноцінного її утримання, що починаючи з лютого 2019 року взагалі не надає їй жодної матеріальної допомоги є надуманими та необґрунтованими. Позивачем не надано суду доказів та не доведено, що вона та/або особи, з якими вона проживає, після смерті ОСОБА_3 вживали заходи щодо одержання з нього аліментів, а також факт ухилення від надання їй утримання, що виключає можливість стягнення з нього аліментів за минулий час. Позов в частині зобов'язання перевести пенсійну справу по втраті годувальника до управління Пенсійного фонду України у м. Ірпені Київської області, тобто за місцем проживання позивача, та передати позивачу пенсійну картку для отримання нею пенсії самостійно вважає безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до довідки Головного управління Пенсійного фонду України № 19 від 6 січня 2021 року він є отримувачем пенсії по втраті годувальника, пенсійна справа за № 932510165329 сформована на його ім'я та перебуває в Ніжинському об'єднаному управлінні ПФУ в Чернігівській області. Крім того, увесь розмір пенсії по втраті годувальника, який нараховується Пенсійним фондом України, відразу ж перераховує на користь позивача, що підтверджується випискою АТ КБ «ПриватБанк» по картковому рахунку за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2020 року, тобто у даному випадку права та інтереси позивача жодним чином не порушуються.
Позивач та її представник - адвокат Орел Р.В. у судове засідання не з'явились. Позивач подала заяву про слухання справи за їх відсутності, позовні вимоги просила задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про слухання справи за його відсутності, позовні вимоги визнав частково, не заперечує проти стягнення з нього на користь позивача на її утримання аліментів у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня пред'явлення позову до суду і продовжуючи стягнення до її повноліття. Проти задоволення решти позову заперечує з підстав, які були зазначені ним у поданому до суду відзиві на позовну заяву.
Третя особа - служба у справах дітей та сім'ї Ірпінської міської ради в судове засідання не з'явилась. Подали до суду заяву про розгляд справи у відсутності представника служби. Позов вважають обґрунтованим та підтримують в повному обсязі.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає заявлений позов таким, що підлягає до часткового задоволення, виходячи із наступного.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , її батьки: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Згідно рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 16.09.2010 року по справі № 2-4750/10 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірваною.
Згідно рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 04 листопада 2011 року по справі № 2-1335/11 було стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі 25 відсотків від усіх доходів, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму щомісячно та до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 11.05.2011 року.
Згідно свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 вбачається, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно постанови від 22.12.2016 року про закінчення виконавчого провадження № 41481427 виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-1335, виданого 18.04.2012 Калінінським р/с м. Донецька про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у твердій грошовій формі у розмірі 25% від усіх доходів, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно та до досягнення повноліття, починаючи з 11.05.2011 до досягнення дитиною ОСОБА_4 повноліття закінчено.
Згідно довідки від 09.03.2017 року № 3251-6258 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 14.12.2020р. № 31-20 вбачається, що ОСОБА_4 входить до складу сім'ї, ОСОБА_5 - бабуся, ОСОБА_6 - дідусь, що зареєстровані за адресою АДРЕСА_1 .
Згідно витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання № 7425-1745663-2018 від 26.06.2018 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2
Згідно довідки від 11.04.2014 року № 161-к вбачається, що ОСОБА_2 працює в ДП «Національний академічний театр опери та балету України імені Т. Г. Шевченка» в місті Києві на посаді звукорежисера вищої категорії служби радіо, технічного зв'язку і телебачення з 27.08.2013 року.
Відповідно ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, що ратифікована постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року, визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно ст.180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Вирішуючи питання про розмір аліментів, що підлягають стягненню, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно ст. ст. 9, 18 Конвенції «Про права дитини», ратифікованої Постановою Верховної Ради України 27 лютого 1991 року, № 780-Х11 батьки несуть основну відповідальність за виховання дітей. Найважливіший обов'язок матері і батька це обов'язок виховувати, ростити дитину; батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дітей, їх фізичний, духовний та моральний розвиток, готувати до самостійного життя, забезпечити здобуття повної загальної освіти, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Відповідно до частини другої ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною 3 ст. 181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно ч. 5 ст. 183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду з дня пред'явлення позову. Аліменти за минулий час можуть ти присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача , але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. З копій виписок АТ КБ «ПриватБанк» приєднаних до матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 в період з січня 2017 року по грудень 2020 року здійснював перерахунок коштів на ім'я ОСОБА_4 , тому суд не бере до уваги вимогу позивача щодо стягнення аліментів з 12.08.2016 року (з дня смерті матері - ОСОБА_8 ).
Судом встановлено, що відповідач працездатний, має змогу виплачувати аліменти на утримання дитини, інших утриманців не має. За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини.
З урахуванням інтересів неповнолітньої дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , суд вважає за необхідне з відповідача стягнути аліменти у розмірі 1/4 частини від усіх видів доходів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати звернення до суду 14.12.2020 року і до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Щодо вимоги про зобов'язання ОСОБА_2 про переведення пенсійної справи по втраті годувальника до Управління Пенсійного фонду України у місті Ірпені Київської області за місцем проживання позивача та передачу пенсійної картки для отримання пенсії самостійно. З змісту довідки про доходи № 54143150 2644 4412 Головного управління Пенсійного фонду Укрїни в Чернігівській області № 19 від 06.01.2021 року вбачається, що пенсіонер ОСОБА_2 перебуває на обліку в Ніжинському об'єднаному управлінні ПФУ в Чернігівській області і отримує пенсію в разі втрати годувальника.
Проте, матеріали справи не містять жодного документального підтвердження щодо заведення пенсійної справи по втраті годувальника на ім'я - ОСОБА_4 , а тому суд відмовляє в частині вимог позивача щодо зобов'язання ОСОБА_2 про переведення пенсійної справи по втраті годувальника до Управління Пенсійного фонду України у місті Ірпені Київської області за місцем проживання позивача та передачу пенсійної картки для отримання пенсії самостійно.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судові витрати в дохід держави.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справі про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
На підставі ст. 180, 181, 182, 183, 191 Сімейного кодексу України, ст. 76, 81, 89, 247, 258-259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Ірпінської міської ради про стягнення аліментів на неповнолітню дитину - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі 1/4 частини від усіх видів доходів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати звернення до суду 14.12.2020 року і до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Допустити негайне виконання рішення суду у межах платежу аліментів за один місяць.
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 судовий збір на користь держави в розмірі 840,80 грн.
В решті позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя: Н.Ф. Карабаза