вул. Шевченка, 41-а, смт Семенівка, Кременчуцький район, Полтавська область, 38200
тел. (05341) 9-17-39, факс (05341) 9-17-39, 9-15-37
Справа №547/179/22
Провадження №2-а/547/16/22
27 червня 2022 року смт Семенівка, Полтавська область
Семенівський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді В.Ф.Харченка,
за участі секретаря судового засідання Л.Г.Телешун,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - поліцейський сектору реагування патрульної поліції Сектору поліцейської діяльності № 1 відділення поліції № 1 Кременчуцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області Ярошенко Микола Григорович, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія БАВ № 588509 від 06.06.2022, з підстав відсутності події і складу адміністративного правопорушення, порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення,
1.08.06.2022 позивач звернувся до Семенівського районного суду Полтавської області із адміністративним позовом до поліцейського з РПП СПД № 1 ВП №1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області старшого сержанта поліції М.Г.Ярошенка Миколи Григоровича, третя особа СПД № 1 ВП №1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області, про скасування постанови поліцейського від 06.06.2022 серія БАВ № 588509 про накладення на позивача адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Ухвалою судді від 09.06.2022 позовна заява позивача ОСОБА_2 від 08.06.2022 залишена без руху через відсутність доказу сплати судового збору у сумі 496,20 грн. Надано 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви. Також позивачеві роз'яснено положення Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС) щодо визначення належного відповідача у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
13.06.2022 суд отримав від позивача доказ сплати судового збору і позовну заяву із додатками із іншим відповідачем і третьою особою.
Ухвалою від 15.06.2022 відкрито провадження у справі та змінено особи відповідача і третьої особи у справі.
В обґрунтування позову зазначає таке.
1.1.06.06.2022 поліцейським сектору РПП СПД № 1 ВП № 1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області М.Г.Ярошенко винесено постанову серія БАВ № 588509 про накладення на позивача адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850,00 грн за вчинення правопорушень, передбачених чч. 5, 6 ст. 121 КУпАП, а саме, керування позивачем транспортним засобом мопедом Honda 06.06.2022 о 15 год. 00 хв. у с. Вереміївка, вул. Селекціонерів (без зазначення точної адреси), який був незареєстрований у законному порядку та без мотошолому, чим порушено п.п. 30.1 і 2.3г (не зазначено якого закону). Вважає вказану постанову незаконною.
Згідно ст. 34 Закону України "Про дорожній рух" державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення.
Перелік автомобільних доріг державного значення визначений у Постанові КМУ № 712 від 16.09.2015.
У відповідності до вказаного Переліку, вул. Селекціонерів в с. Вереміївка не відноситься до автомобільних доріг державного значення і тому позивач вважає, що його транспортний засіб не повинен реєструватися, а постанова винесена безпідставно.
Відповідно до Віденської конвенції про дорожній рух "мопеди, моторолери з підвісним двигуном які використовуються на дорогах не державного значення не підлягають реєстрації з об'ємом двигуна до 50 куб".
1.2.Крім цього, у відповідності до ст. 258 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а в його випадку, на думку інспектора він вчинив правопорушення, яке зафіксовано не в автоматичному режимі, що вбачається із назви самої постанови і обов'язкове складання протоколу прямо передбачено чинним законодавством.
1.3.Крім цього, 26.05.2015 Конституційний Суд України фактично заборонив ДАІ "виписувати" штрафи на місці зупинки автомобіля. КСУ вказав, що складання протоколу і постанови - це дві різні стадії адміністративного провадження, між якими повинен бути інтервал. Одночасне винесення протоколу, а потім відразу і постанови, є порушенням норм закону, прав громадян, а тому такі штрафи не можуть вважатися законними.
В подальшому Верховна Рада України змінила редакцію ст. 258 КУпАП і надала право новим патрульним поліцейським взагалі не складати протоколи за порушення Правил дорожнього руху, а відразу виносити постанови (штрафи) на місці зупинки автомобіля. При цьому народні депутати не внесли зміни до інших статей КУпАП, що призвело до неузгодженості нової редакції ст. 258 по відношенню до інших статей Кодексу, які регламентують процес розгляду справи.
У рішенні КСУ від 26.05.2015 у справі № 1-11/2015 йдеться про те, що словосполучення "на місці вчинення правопорушення" і "за місцем вчинення", які містяться у ст.ст. 258, 276 КУпАП, мають різне цільове спрямування і різний правовий зміст. Зокрема, словосполучення "за місцем вчинення", застосоване у положенні ч. 1 ст. 276 КУпАП, за якою справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем вчинення, вказує на місцезнаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.
1.4.У нинішній редакції ст. 258 КУпАП йдеться: "Протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 1222, ч. 2, 3 ст. 1321, ст. 1322 цього Кодексу та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.
1.5. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу або залишається повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів у разі їх фіксації у режимі фотозйомки (відеозапису), крім випадків фіксації в автоматичному режимі правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті, що зафіксовані за допомогою засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та правопорушень, передбачених ст. 1322 цього Кодексу.
Отже КСУ роз'яснив, що словосполучення "на місці вчинення правопорушення" і "за місцем вчинення" мають різне значення. Перше означає місце, де було скоєно порушення, а друге - місце, де розташоване управління патрульної поліції того населеного пункту, де було скоєно порушення.
1.6.У ст. 283 КУпАП зазначається таке: "Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі". Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення. Отже, щоб постанова була винесена, співробітник поліції спочатку повинен розглянути справу (вивчити докази, показання свідків, пояснення обвинуваченого, документи, позицію адвоката). Постанова не може бути винесена без розгляду, інакше така постанова буде вважатися незаконною.
1.7.У ст. 276 КУпАП вказано, що "справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення". А як вказано вище, словосполучення "за місцем вчинення», згідно з рішенням КСУ, означає "місцезнаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу". Тобто, розглядатися справа про порушення ПДР може тільки в будівлі відповідного управління патрульної поліції.
Таким чином, у відповідності до рішення КСУ від 26.05.2015 у справі № 1-11/2015, застосування посадовою особою процедури скороченого провадження в інших випадках, які не визначені законом, тобто розгляд справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а не за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про таке правопорушення, призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статтях 257, 268, 277, 278, 279, 280 Кодексу.
1.8.Оскільки третьою особою - поліцейським з РПП СПД № 1 ВП № 1 КРУП ГУНП в Полтавській області старшим сержантом поліції М.Г.Ярошенком винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі без складання відповідного протоколу та на місці учинення уявного правопорушення, позивач вважає, що така постанова підлягає скасуванню, оскільки, у вчиненні адміністративного правопорушення винним себе не вважає, не володіє достатніми знаннями у галузі законодавства про адміністративні правопорушення у цій сфері, йому була необхідна кваліфікована правова допомога під час розгляду даної справи, зокрема для складання й підписання ґрунтовних заперечень та пояснень, надання додаткових документів, встановлення необхідних фактів. Проте йому не було забезпечено реалізацію цього права, що призвело до звуження його права на захист підчас винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.
Крім того, поліцейський М.Г.Ярошенко вніс постанову порушивши вимоги ст. 62 Конституції України, де вказано, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. При розгляді адміністративної справи поліцейський формально провів розгляд адміністративної справи, не надав належної оцінки наданим доказам, які свідчать про невинуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, а саме: талону на скутер Honda. Також ним не було враховано надані докази та не були враховані посилання на діючи норми законодавства як національного так і міжнародного. Зазначені дії поліцейського вважає протиправними, незаконними та такими, що не відповідають вимогам ПДР України, КУпАП та Конституції України.
2.Відповідач ГУНП в Полтавській області відзив на позов не складав. Копії ухвали суду, позовної заяви з додатками отримав засобами електронної пошти 15.06.2022 о 14:23:34.
3.Третя особа - поліцейський сектору РПП СПД № 1 ВП № 1 Кременчуцького районного управління поліції ГУНП в Полтавській області М.Г.Ярошенко відзивом від 17.06.2022 заперечував проти позовних вимог та зазначив, що 06.06.2022 о 15 год. 05 хв. в с. Вереміївка по вул. Селекціонерів, М.А.Дреєв керував транспортним засобом Honda AF -25, який був незареєстрований у законному порядку та без мотошолома, чим порушив п.п. 30.1, п.п. 2.3г Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ № 1306 від 10.01.2001 (далі ПДР).
3.1.Відповідно до п.п. 30.1 ПДР власники механічних транспортних засобів повинні зареєструвати їх в уповноваженому органі МВС протягом 10 діб з моменту придбання.
3.2.Згідно п.п. 2.9 ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом не зареєстрованим у сервісному центрі МВС.
3.3.Пунктом 2.1 ПДР передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційним документом на транспортний засіб.
3.4.Відповідно до п. 1.10 ПДР: транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів; механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт; мопед - двоколісний транспортний засіб, що має двигун з робочим об'ємом до 50 куб. см або електродвигун потужністю до 4 кВт.
3.5.Згідно п. 2.13 ПДР до транспортних засобів категорії А1 належать мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об'ємом до 50 куб. см або електродвигун потужністю до 4 кВт. При цьому, п. 3 Положення про порядок видачі посвідчень водія, затвердженого постановою КМУ від 08.05.1993 № 340, передбачено, що транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, поділяються на такі категорії, зокрема А1-мопеди, моторолери та інші двоколісні (триколісні) транспортні засоби, які мають двигун з робочим об'ємом до 50 куб. см, або електродвигун потужністю до 4 кВт.
3.6.Також відповідно до ст. 72 КАС до відзиву додано диск з відеозаписом.
3.7.На місці розгляду справи позивача було ознайомлено із усіма правами, передбаченими ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, що підтверджено матеріалами відеофіксації. Крім того, було дотримано порядок розгляду справи, передбачений ст. 279 КУпАП. На місці було роз'яснено в чому саме полягає порушення ним ПДР, повідомлено ким і відносно кого розглядається справа про адміністративне правопорушення. Позивач мав право на місці скористатись усіма правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, однак жодних клопотань чи заяв в ході розгляду справи не надходило.
3.8.Враховуючи всі вищевикладені норми законодавства позивача правомірно було притягнуто до адміністративної за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП та ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850,00 грн. Доводи позивача є безпідставними та необґрунтованими і немає жодних підстав для скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, оскільки вона винесена законно, а її скасування призведе до залишення правопорушника без відповідальності. Просив залишити адміністративний позов ОСОБА_2 без задоволення.
4.Суд не бере до уваги згадану позицію третьої особи, оскільки нею не дотримано вимог ч. 2 ст. 165 КАС: до пояснень третьої особи застосовуються правила, встановлені частинами другою - четвертою статті 162 цього Кодексу; а також приписи ч. 3 ст. 162 КАС: копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
Тобто не виконано процесуальний обов'язок надіслання свого відзиву (пояснення) позивачеві.
4.1.Водночас суд вивчить та надасть оцінку наданого третьою особою відеозапису, на необхідність витребування та вивчення якого позивач вказує у позові.
5.08.06.2022 позивач звернувся до суду із цим позовом.
6.Ухвалою судді від 09.06.2022 позовна заява позивача ОСОБА_2 від 08.06.2022 залишена без руху.
7.Ухвалою від 15.06.2022 відкрито провадження у справі та змінено особи відповідача і третьої особи у справі.
8.Відповідач отримав копію ухвали суду, позовної заяви із додатками на електронну скриньку 15.06.2022. Відзиву не складав.
9.Третя особа 17.06.2022 надала до суду відзив на позов.
Пункти 4 і підпункт 4.1 рішення вказують позицію суду щодо значення відзиву для справи.
10.Згідно ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах, зокрема, забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 72 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
11.Відповідно до ст. 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Спірна постанова, як рішення суб'єкта владних повноважень, наразі є предметом оскарження у справі.
12.Пунктом 1 ст. 9 КУпАП зазначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
13.Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
14.Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
15.Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно із п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
16.Відповідно до п.п. "г" п. 2.3 ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний під час руху на мотоциклі і мопеді бути в застебнутому мотошоломі і не перевозити пасажирів без застебнутих мотошоломів.
16.1.Частиною 5 ст. 121 КУпАП передбачена відповідальність за, зокрема, порушення правил користування мотошоломами, у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
17.Відповідно до п.п. "в" п. 2.9 ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака. Згідно п. 30.1 ПДР власники механічних транспортних засобів і причепів до них повинні зареєструвати (перереєструвати) їх в уповноваженому органі МВС або провести відомчу реєстрацію в разі, якщо законом установлена обов'язковість проведення такої реєстрації, незалежно від їхнього технічного стану протягом 10 діб з моменту придбання (отримання), митного оформлення або переобладнання чи ремонту, якщо необхідно внести зміни до реєстраційних документів.
17.1.Частиною 6 ст. 121 КУпАП передбачена відповідальність за, зокрема, керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим в установленому порядку, у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ВИСНОВКИ СУДУ ЩОДО НИХ
18.06.06.2022 винесено спірну постанову серія БАВ № 588509. Позивача ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.ч. 5, 6 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850,00 грн, а саме: 06.06.2022 о 15 год. 05 хв. в с. Вереміївка по вул. Селекціонерів Полтавської області М.А.Дреєв керував транспортним засобом, мопедом HONDA, не зареєстрованому у законному порядку та без мотошолому.
Постанова у п. 7 вказує що додатком до неї є "фото-, відео фіксація". Третя особа надала відповідний відеозапис.
19.Провадження в справах про адміністративні правопорушення врегульовано розділом IV КУпАП.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, як це передбачено статтею 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
20.П. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Положеннями п. 8 ч. 1 ст. 23 вказаного Закону зазначено, що у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
21.За приписами ч. 1 ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема за ч. 5 ст. 121, ч. 6 ст. 121 КУпАП.
Ч. 2 ст. 222 КУпАП вказує, що від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
21.1.Тобто поліцейський (третя особа) має право накладати стягнення і виносити постанову за ч.ч. 5, 6 ст. 121 КУпАП.
22.Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.
Згідно із ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції.
Ч. 4 ст. 258 КУпАП передбачає, зокрема, що у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Ч. 5 ст. 258 КУпАП визначає, що якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
22.1.Тобто чинний КУпАП прямо передбачає право поліцейського складати постанову саме на місці вчинення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та без складення протоколу, що й було здійснено поліцейським у цій справі.
23.Більш того, процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов'язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі - поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі також визначає Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 р. за № 1395.
У разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу (п. 4 розділ 1 Інструкції).
Пункт 1 розділу ІІІ Інструкції визначає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, зокрема, частинами п'ятою і шостою статті 121 КУпАП.
Згідно з п. 2 розділу ІІІ Інструкції, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, частинами п'ятою і шостою статті 121 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 1 розділу IV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.
24.Ч.ч. 1-3 ст. 283 КУпАП передбачають вимоги до постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Так, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
24.1.Отже, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 5 та ч. 6 ст. 121 КУпАП, виноситься поліцейським на місці вчинення адміністративного правопорушення без складання відповідного протоколу.
25.Офіційне тлумачення положення ч. 1 ст. 276 КУпАП надано у Рішенні Конституційного Суду України № 5-рп/2015 від 26.05.2015. Так, положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке передбачає, що "справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення", в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення "за місцем його вчинення" визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.
25.1.Вказане рішення не містить висновку на положення, на яке вказує позивач: розгляд справи про адміністративне правопорушення повинен відбуватися у місці розташування управління патрульної поліції.
26.Відповідно до "m" п. 1 статті 1 Конвенції про дорожній рух від 08.11.1968 термін "велосипед з підвісним двигуном" означає будь-який дво- або триколісний транспортний засіб, забезпечений двигуном внутрішнього згоряння з об'ємом циліндра, що не перевищує 50 см3, і максимальна конструктивна швидкість якого не перевищує 50 км / год (30 миль / год); однак Договірні сторони можуть не вважати велосипедами з підвісним двигуном відповідно до свого національного законодавства ті транспортні засоби, які не мають характеристик велосипедів щодо можливостей їх використання, зокрема можливості приведення їх у рух за допомогою педалей, або які за своєю максимальною конструктивною швидкістю, масою або деякими характеристиками двигуна перевищують встановлені межі. Жодне положення даного визначення не повинно тлумачитися як перешкода Договірним сторонам повністю прирівнювати велосипеди з підвісним двигуном до велосипедів при застосуванні приписів своїх національних законодавств, що стосуються дорожнього руху.
Проте національне законодавство України відповідає вказаному застереженню щодо можливості не вважати Договірною стороною велосипедами з підвісним двигуном транспортних засобів - у цій справі мопед Honda.
27.Так, відповідно до ч.ч. 1-4, 9 ст. 34 Закону України "Про дорожній рух", державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, а також відсутності будь-яких обтяжень, у тому числі за даними Державного реєстру обтяжень рухомого майна, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків. Державний облік зареєстрованих транспортних засобів включає в себе процес реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про зареєстровані транспортні засоби та їх власників. Державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення. Державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України. Власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів. У разі наявності обтяжень реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів здійснюється за наявності згоди обтяжувача (обтяжувачів), справжність підпису (підписів) якого (яких) засвідчено нотаріусом.
Згідно п. 7 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. N 1388 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2009 р. N 1371) власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Строк державної реєстрації продовжується у разі введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, подання документів, які підтверджують відсутність можливості своєчасного її проведення власниками транспортних засобів (хвороба, відрядження або інші поважні причини). У разі припинення або скасування воєнного стану на всій території України або в окремих її місцевостях власники зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом дев'яноста днів.
Експлуатація транспортних засобів, що не зареєстровані (не перереєстровані) в уповноважених органах МВС та без номерних знаків, що відповідають вимогам, установленим МВС, а також ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах або знищені чи підроблені, забороняється.
Транспортні засоби, тимчасово ввезені на митну територію України для особистого користування більш як на 30 діб, підлягають державній реєстрації в сервісних центрах МВС на строк, визначений відповідним митним органом. Тимчасово ввезені транспортні засоби не можуть бути розкомплектовані на запасні частини, передані у володіння, користування або розпорядження іншим особам.
27.1.Тобто національне законодавство пов'язує державну реєстрацію та облік транспортних засобів, а також можливість їх експлуатації із їх призначенням для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, а не лише їх використання на автомобільних дорогах державного значення, як на це помилково вказано у позові.
28.Як вбачається із наданої позивачем копії талона до мопеда Honda, рама AF25-1000320, колір зелений, об'єм двигуна 49 куб.см., останній придбано ОСОБА_3 у 2004 році.
Позивач пояснює поліцейському, що придбав мопед років 15 тому "з баржі". Це відображено на відповідному відеозаписі, який є додатком до спірної постанови.
Поліцейський на відеозаписі роз'яснює позивачеві його обов'язок мати зареєстрованим мопед, на що позивач повідомляє, що поставить мопед і не буде на ньому їздити.
Поліцейський на відеозаписі роз'яснює позивачеві своє право винести постанову на місці зупинки мопеда і без складення протоколу. Роз'яснює підстави для винесення своєї постанови: відсутність мотошолому та відсутність державної реєстрації мопеда тощо. Роз'яснює обов'язок сплатити штраф у 15-денний строк або протягом 10 днів звернутися до суду.
29.Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
30.Ураховуючи зазначені імперативні приписи суд відхиляє доводи позову про недоведеність наявності у діях позивача складу оспорюваного адміністративного правопорушення.
30.1.Ураховуючи зазначені норми матеріального і процесуального права та надані судові докази, суд робить висновок, що поліцейський правомірно виніс спірну постанову серія БАВ № 588509 від 06.06.2022 щодо позивача за керування позивачем без мотошолома незареєстрованим мопедом Honda, чим порушено вимоги п.п. "г" п. 2.3 і п. 30.1 ПДР, і наклав на нього адміністративне стягнення за ч. 5 і ч. 6 ст. 121 КУпАП.
31.Спірні дії та постанова поліцейського відповідають приписам ч. 2 ст. 19 Конституції України, іншим зазначеним вище нормативно-правовим актам, а, відтак, і приписам ч. 3 ст. 2 КАС.
31.1.З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, суд робить висновок про правомірність дій і рішення відповідача стосовно позивача, які є предметом позовних вимог, та, відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС залишає спірне рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
32.У зв'язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати зі сплати судового збору 496,20 грн несе позивач.
Керуючись статтями 2, 72-77, 79, 286, 292-293, 295-297 КАС, суд
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія БАВ № 588509 від 06.06.2022, поліцейського сектору реагування патрульної поліції Сектору поліцейської діяльності № 1 відділення поліції № 1 Кременчуцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області Ярошенка Миколи Григоровича про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 і ч. 6 ст. 121 КУпАП, - залишити без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 - без задоволення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його складення.
Роз'яснити учасникам справи право ініціювати поновлення пропущених строків з огляду на ситуацію у державі.
Повне рішення складене і підписане суддею 27.06.2022.
Суддя В.Ф.Харченко