Рішення від 27.06.2022 по справі 910/15043/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.06.2022Справа № 910/15043/21 (910/21317/21)

За позовом Фізичної особи-підприємця Бєглова Олега Юрійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" філія "Гаврилівський птахівничий комплекс"( вул.Пожарського 3,Київ 94,02094

про стягнення 161 980,00грн.

в межах справи №910/15043/21

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Буддевелопмент Київ" (01103, м. Київ, вул. М. Бойчука,17, поверх2, офіс 8, ідентифікаційний номер 42248258)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" (02094, м. Київ, вул. Пожарського,3, ідентифікаційний номер 30160757)

про банкрутство

Суддя Мандичев Д.В.

Представники сторін: не викликалися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду міста Києва знаходиться справа №910/15043/21 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Буддевелопмент Київ" про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс".

23.12.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Бєглова Олега Юрійовича з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс агромарс" про стягнення 161 980 грн 00 коп. заборгованості за договором поставки м'яса птиці від 20.03.2015 № 269/2015/кан/м.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами договору поставки м'яса птиці від 20.03.2015 № 269/2015/кан/м належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання щодо повернення тари, у якій поставлявся товар, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 161 980 грн 00 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2021 (суддя Плотницька Н.П.) позовну заяву Фізичної особи-підприємця Бєглова Олега Юрійовича з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс агромарс" про стягнення 161 980 грн 00 коп. заборгованості за договором поставки м'яса птиці від 20.03.2015 № 269/2015/кан/м передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва для розгляду в межах справи № 910/15043/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс"

У відповідності до ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Ухвала про прийняття справи до розгляду в межах справи № 910/15043/21 була вручена позивачу 16.05.2022, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105492177586 з відміткою про вручення відповідної ухвали суду.

Дана ухвала також була вручена відповідачу 04.05.2022, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105492177594 з відміткою про вручення відповідної ухвали суду.

Частиною 2 статті 178 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 ГПК України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2022, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

Приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.03.2015 між позивачем (покупець) та відповідачем (постачальник) укладено договір поставки м'яса птиці № 269/2015/КАМ/М, за яким постачальник бере на себе зобов'язання здійснити поставку товару та передати його у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити поставлений постачальником товар.

Пунктом 8.1 договору сторони погодили, що вся тара є зворотною та підлягає поверненню постачальнику. Заставна вартість зворотної тари підлягає оплаті покупцем в порядку, передбаченому даним договором. Заставна вартість одного ящика за згодою сторін становить 80,00 грн. без ПДВ.

За положеннями пункту 8.5 договору постачальник здійснює поставку за даним договором виключно за умови оплати покупцем заставної вартості тари відповідно до пункту 8.1 даного договору. Заставна вартість зворотної тари не входить до ціни товару та окремо визначається у видаткових (товарно-транспортних) накладних. Кількість зворотної тари, що оплачується покупцем, визначається на підставі планів продажу на місяць.

Як передбачено пунктом 8.7 договору, покупець зобов'язаний повернути постачальнику зворотну тару, яку отримав від постачальника цілісною, без пошкоджень, ознаки яких передбачені пунктом 8.9 договору очищеною від залишків продукції, при отриманні наступної партії товару. У разі якщо наступна поставка відбувається більше ніж через 20 календарних днів після попередньої поставки, а також у разі, якщо зворотна тара була отримана покупцем від постачальника разом з останньою партією товару за даним договором, покупець зобов'язаний повернути постачальнику зворотну тару протягом 30 календарних днів з моменту попередньої поставки товару. У випадку розірвання даного договору чи у випадку припинення постачальником поставок товару за даним договором, покупець зобов'язаний повернути зворотну тару постачальнику протягом 5 календарних днів з дати направлення постачальником повідомлення покупцю про розірвання даного договору чи з дати припинення поставок товару по ньому.

Відповідно до пункту 8.12 договору для повернення коштів, сплачених в якості заставної вартості тари, покупець після повернення всієї кількості зворотної тари надає постачальнику письмову вимогу довільної форми, де вказує реквізити та підстави для повернення коштів. Постачальник повертає покупцю заставну вартість тари з вирахуванням зносу тари (20 % заставної вартості) протягом 10 робочих днів після підписання сторонами акту звірки, підтверджуючи факт повернення заставної тари та за умови отримання постачальником такої письмової вимоги від покупця, передбаченої даним пунктом.

Згідно з пунктами 11.1, 11.2 договору останній набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2017, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором. Якщо за 20 календарних днів до закінчення строку дії даного договору жодна із сторін не заявить письмово про його розірвання, то договір вважатиметься пролонгованим на 1 рік. Кількість таких однорічних пролонгацій даного договору є необмеженою.

У подальшому, 06.03.2018 між сторонами укладено угоду про прощення боргу № 1, за якою сторони підтвердили, що позивачем сплачено в якості заставної вартості тари грошові кошти в сумі 317 980,00 грн. на рахунок відповідача.

Відповідно до пунктів 2, 3 угоди позивач здійснює прощення боргу та відмовляється від належних йому до повернення 156 000,00 грн. заставної вартості тари, а боржник зобов'язується повернути решту грошових коштів у розмірі 161 980,00 грн. після припинення господарсько-правових відносин між сторонами.

Із матеріалів справи слідує, що 24.02.2021 позивач звернувся до відповідача з листом № 36 про розірвання договору від 20.03.2015 № 269/2015/КАМ/М з 10.03.2021 та просив до цього часу повернути грошові кошти у розмірі 161 980,00 грн. відповідно до угоди від 06.03.2018 № 1.

Отримання відповідачем даного листа 10.03.2021 підтверджується наявною в матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 5403404232679.

Надалі, позивач звернувся до відповідача з вимогою від 19.05.2021 № 82 щодо повернення коштів, сплачених за заставну тару в сумі 161 980,00 грн. за договором від 20.03.2015 № 269/2015/КАМ/М, у зв'язку з розірванням договору.

Даний лист отриманий відповідачем 13.06.2021 згідно з копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 5403404347271.

Разом із цим, відповідач грошові кошти позивачу не повернув та відповіді на направлені вимоги не надав, що спричинило звернення позивача з даним позовом до суду.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд відзначає наступне.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як передбачено умовами укладеного між сторонами договору поставки від 20.03.2015 № 269/2015/КАМ/М, позивач зобов'язаний повернути відповідачу зворотну тару після розірвання договору чи у випадку припинення відповідачем поставок товару, а відповідач, у свою чергу, зобов'язаний повернути позивачу грошові коштів, сплачені в якості заставної вартості тари.

Із матеріалів справи слідує, що між сторонами укладено угоду про прощення боргу № 1, за якою сторони підтвердили, що позивачем сплачено в якості заставної вартості тари грошові кошти в сумі 317 980,00 грн. на рахунок відповідача, з якої позивач здійснює прощення боргу та відмовляється від належних йому до повернення 156 000,00 грн. заставної вартості тари, а боржник зобов'язується повернути решту грошових коштів у розмірі 161 980,00 грн. після припинення господарсько-правових відносин між сторонами.

За положеннями статті 605 ЦК України зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Судом встановлено, що позивач звертався до відповідача з листом від 24.02.2021 № 36 (отриманий відповідачем 10.03.2021) про розірвання договору від 20.03.2015 № 269/2015/КАМ/М з 10.03.2021 та про повернення грошових коштів у розмірі 161 980,00 грн. відповідно до угоди від 06.03.2018 № 1.

Водночас, відповідач заставну вартість тари позивачу не повернув, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про обґрунтованість пред'явлених позовних вимог щодо повернення сплаченої позивачем відповідачу заставної вартості тари в сумі 161 980,00 грн. та задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" (02094, м. Київ, вул. Пожарського, 3; ідентифікаційний номер 30160757) на користь Фізичної особи-підприємця Бєглова Олега Юрійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 161 980 (сто шістдесят одну тисячу дев'ятсот вісімдесят) грн. 00 коп. вартості сплаченої заставної тари.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" (02094, м. Київ, вул. Пожарського, 3; ідентифікаційний номер 30160757) на користь Фізичної особи-підприємця Бєглова Олега Юрійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 429 (дві тисячі чотириста двадцять дев'ять) грн. 70 коп.

4. Видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 27.06.22

Суддя Д.В. Мандичев