вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про залишення заяви за нововиявленими обставинами без руху
24.06.2022м. ДніпроСправа № 904/5282/18
Головуючий колегії, суддя Євстигнеєва Н.М., члени колегії: суддя Ярошенко В.І., суддя Ліпинський О.В. розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2019 за нововиявленими обставинами
У справі:
за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м. Київ
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Деметра-Плюс", смт. Васильківка Дніпропетровської області
відповідача-2: ОСОБА_1 , м. Київ
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2: ОСОБА_2 , м. Горлівка Донецької області
про стягнення 13 541 800,44 грн.
Без участі представників сторін
У листопаді 2018 року Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просило стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Деметра-Плюс" та ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № MRVKLOK26139 від 08.11.2017 у розмірі 13 541 800,44 грн., з яких: 10 947 344,00 грн. - заборгованість за кредитом; 1 025 455,12 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом за період з 16.11.2017 по 25.10.2018 відповідно до пункту А7 та пункту А8 договору; 1 569 001,32 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором за період з 26.11.2017 по 08.11.2018 відповідно до пункту 5.1. договору.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2019 позов Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до відповідача -1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Деметра-Плюс", відповідача-2: ОСОБА_1 за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2: ОСОБА_2 про стягнення 13 541 800,44 грн. задоволено повністю; стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Деметра-Плюс" та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" заборгованість за кредитом у розмірі 10 947 344,00 грн., прострочену заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 1 025 455,12 грн., пеню у розмірі 1 569 001,32 грн.; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Деметра-Плюс" на користь Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 101563,50 грн.; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 101563,50 грн.
29 жовтня 2019 року на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2019, яке набрало законної сили 29.10.2019 видано накази №904/5282/18.
21 червня 2022 року від ОСОБА_1 електронною поштою до господарського суду надійшла заява про перегляд рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2019 за нововиявленими обставинами, якою просить:
- поновити заявнику строк для подання заяви про перегляд судового рішення за
нововиявленими обставинами;
- переглянути судове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2019 по справі № 904/5282/18 за нововиявленими обставинами у господарській справі за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до відповідача -1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Деметра-Плюс", відповідача-2: ОСОБА_1 , за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2: ОСОБА_2 про стягнення 13 541 800,44 грн. та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в частині солідарного стягнення з ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали поданої заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху.
За приписами статті 323 Господарського процесуального кодексу України:
1. Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, що надійшла до суду, передається судді, колегії суддів, які визначаються у порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу.
2. Протягом п'яти днів після надходження заяви до суду суддя (суддя-доповідач) перевіряє її відповідність вимогам статті 322 цього Кодексу і вирішує питання про відкриття провадження за нововиявленими чи виключними обставинами, про що постановляє відповідну ухвалу.
3. До заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими чи виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 322 цього Кодексу, застосовуються правила статті 174 цього Кодексу.
У відповідності до частини 3 статті 322 Господарського процесуального кодексу України, до заяви додаються:
1) документи, що підтверджують надіслання іншим учасникам справи копії заяви та доданих до неї документів;
2) документ про сплату судового збору;
3) документ, який підтверджує повноваження представника особи, яка подає заяву, - якщо заява підписана таким представником;
4) докази нововиявлених або виключних обставин, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення, і дата їх відкриття або встановлення;
5) посилання на докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин.
У зв'язку з наведеним, при поданні заяви необхідно надсилати копію заяви та доданих матеріалів за місцезнаходженням учасників судового процесу.
Згідно п. 59, 61 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Правилами надання послуг поштового зв'язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 встановлено, що про прийняття для пересилання реєстрованого поштового відправлення (поштового переказу) відправникові з додержанням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" видається розрахунковий документ, що підтверджує надання такої послуги (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Таким чином, належним доказом відправлення сторонам заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами та доданих до неї документів є опис вкладення в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо). В описі поштового вкладення мають бути зазначені: найменування та адреса адресата (учасника справи, кому надсилаються документи) та поіменний перелік документів, які надсилаються.
Належних доказів направлення заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами на адресу позивача, відповідача-1 та третьої особи, заявником (відповідачаем-2) не надано, що є порушенням вимог п. 1 ч. 3 ст. 322 Господарського процесуального кодексу України.
Сплата судового збору здійснюється в порядку і розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір".
За приписами статей 1, 2 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду.
Відповідно до п.1, п.2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У відповідності до пункту 4 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами необхідно сплатити 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв. Сплата судового збору за допомогою електронного платіжного засобу оформляється квитанцією платіжного термінала, чеком банкомата, сліпом або іншими документами за операціями з використанням електронних платіжних засобів у паперовій або електронній формі. Сплата судового збору за допомогою платіжного пристрою оформляється за допомогою касового документа (квитанції, чека, тощо), який містить усі обов'язкові реквізити касового документа (ч.1 ст.6 Закону України "Про судовий збір").
Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (ст. 9 Закону України "Про судовий збір").
При поданні позовної заяви (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) сплаті підлягав судовий збір у розмірі 203 127,00грн. (заявлено до стягнення 13 541 800,44грн. * 1,5%), а отже, при зверненні з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, судовий збір мав бути сплачений у розмірі 304 690,50грн. (203 127,00грн. * 150%).
У той же час заявником не додано жодних доказів на підтвердження сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі, що є порушенням вимог п. 2 ч. 3 ст. 322 Господарського процесуального кодексу України.
Разом з тим, до заяви про перегляд рішення господарського суду заявником додано клопотання, яким просить відстрочити сплату судового збору у розмірі 305 258,93грн. до винесення судом рішення.
За змістом положень статті 8 Закону України "Про судовий збір" питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Так, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Наведена норма містить виключний перелік умов, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати судового збору.
При цьому, вказаною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення заявника від сплати судового збору.
Вказане узгоджується з правою позицією Верховного Суду, яка, зокрема, викладена в ухвалі від 11.11.2019 у справі №908/870/19.
У розгляді питань, пов'язаних з відстроченням та розстроченням сплати судового збору, зменшенням його розміру або звільненням від його сплати (стаття 8 Закону) і застосуванням приписів Закону щодо пільг зі сплати судового збору (стаття 5 Закону) господарським судам слід враховувати таке.
Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.
Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі (п. 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").
При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, відтак самі лише обставини, пов'язані з неприбутковістю та відсутністю коштів для сплати судового збору без надання відповідних доказів не можуть вважатися підставою, зокрема, для звільнення від такої сплати.
Більше того, наведеними вище правовими нормами Закону України "Про судовий збір" встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб'єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору.
ОСОБА_1 зазначає, що не має фінансової можливості сплатити у встановленому законом порядку судовий збір. До клопотання долучено копію Відомостей з державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків відповідь на запит у електронному вигляді від 26.01.2022, за період з 1 кварталу 2021 року по 4 квартал 2021 року сума доходу ОСОБА_1 складає 66 919,85грн., 5% відсотків від цієї суми складає 3 345,99грн.
Враховуючи викладене, а також перевіривши наведені доводи, надані докази та майновий стан заявникаа, суд дійшов висновку про наявність підстав для відстрочення сплати судового збору.
Частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Наведені обставини є підставою для залишення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без руху.
Керуючись статтями 174, 234, 322 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору - задовольнити.
2. Відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору у розмірі 304 690,50грн. до винесення господарським судом рішення.
3. Заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами залишити без руху.
4. ОСОБА_1 протягом семи днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки заяви, а саме:
- направити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з додатками на адресу позивача, відповідача-1 та третьої особи, надати до суду докази направлення (фіскальний чек, опис вкладення).
5. Роз'яснити ОСОБА_1 , що в разі невиконання вимог щодо усунення недоліків заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у встановлений судом строк, така заява вважається неподаною і повертається особі, що з нею звернулася.
Ухвала набирає законної сили - 24.06.2022 та оскарженню не підлягає.
Головуючий колегії, суддя Н.М. Євстигнеєва
Суддя В.І. Ярошенко
Суддя О.В. Ліпинський