вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"27" червня 2022 р. Справа№ 911/3656/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Буравльова С.І.
Зубець Л.П.
розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Андрієнка В.В. та судді Буравльова С.І.
у справі №911/3656/20
за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Господарського суду Київської області від 29.07.2021
у справі №911/3656/20 (суддя - Карпечкін Т.П.)
за позовом 1. ОСОБА_2
2. ОСОБА_1
до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Новоселицький"
за участю третіх осі, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
1. ОСОБА_3 ,
2. ОСОБА_4 ,
3. ОСОБА_5 ,
4. ОСОБА_6 ,
5. ОСОБА_7 ,
6. ОСОБА_8 ,
7. ОСОБА_9 ,
8. ОСОБА_10 ,
9. ОСОБА_11 ,
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
1. Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Харкавої Оксани Віталіївни,
2. Державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстрація Плюс" Товкайло Ульяни Василівни,
3. ОСОБА_12 ,
4. ОСОБА_13 ,
5. ОСОБА_14 ,
6. ОСОБА_15 ,
7. ОСОБА_16 ,
8. ОСОБА_17 ,
9. ОСОБА_18 ,
10. ОСОБА_19 ,
11. ОСОБА_20 ,
12. ОСОБА_21 ,
13. ОСОБА_22 ,
14. ОСОБА_23 ,
15. ОСОБА_24 ,
16. ОСОБА_25 ,
17. ОСОБА_26 ,
18. ОСОБА_27 .
про визнання недійсним рішення загальних зборів та скасування державної реєстрації змін
У провадженні Північного апеляційного господарського суду перебуває справа №911/3656/20, головуючий суддя Андрієнко В.В., судді Буравльов С.І., Зубець Л.П.
26.05.2022 розгляд справи відкладено на 26.06.2022.
24.06.2022 на адресу суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід суддів Андрієнка В.В. та Буравльова С.І.
В обґрунтування своєї заяви позивач 2 зазначав, що довіри суддям Андрієнку В.В. та Буравльову С.І. у позивачки ОСОБА_1 об'єктивно та категорично не має, оскільки остання під час ознайомлення з матеріалами справи виявила обставини, які на її переконання, є прямими ознаками вважати указаних суддів упередженими та необ'єктивними. Такі сумніви у ОСОБА_1 виникли виходячи з дослідженої ухвали суду про самовідвід судді Шапрана В.В. від 12.01.2022, оскільки судді Андрієнко В.В. та Буравльов С.І. були у складі колегії.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3, 7, 8 ст. 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Статтями 38, 42 ГПК України закріплені права та обов'язки учасників справи, серед яких, право подавати заяви, в тому числі і про відвід судді з підстав передбачених статтями 35, 36 Господарського процесуального кодексу України. Відвід повинен бути вмотивованим.
Законом України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон), зокрема, внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України. Цей Закон набрав чинності 08.02.2020.
Статтею 35 ГПК України визначено підстави для відводу (самовідводу) судді. Відповідно до положень ч.1 ст. 35 ГПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), серед іншого, якщо: 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland) зазначено, що у контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.
За змістом статті 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим.
Відповідно до частини першої, другої статті 48 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Частиною четвертою статті 11 ГПК України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. За суб'єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49 рішення у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).
Європейський суд з прав людини зазначив, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Булут проти Австрії" від 22.02.1996, у справі "Томан проти Швейцарії" від 10.06.1996). Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення.
При цьому, особиста безсторонність суду, як суб'єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).
У контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. При оцінці об'єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення Європейського суду з прав людини "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.07.2010).
Господарський процесуальний кодекс України не установлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ'єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
Суд зазначає, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.
Таким чином, щодо суб'єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді. І тільки якщо з'являються об'єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Перевіривши наведені заявником доводи на обґрунтування заяви про відвід суддів Андрієнка В.В. та Буравльова С.І. щодо неупередженості, колегія суддів дійшла висновку про їх безпідставність з огляду на таке.
З матеріалів справи слідує, що у провадженні колегії суддів: головуючий суддя Шапран В.В., судді Андрієнко В.В. та Буравльов С.І. перебувала справа №911/3656/20.
Ухвалою суду від 12.01.2022 задоволено заяви ОСОБА_15 та ОСОБА_25 про відвід головуючого судді Шапрана В.В. у справі №911/3656/20. Матеріали справи №911/3656/20 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до пункту 3 статті 15 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та статті 6 ГПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна (автоматизована) система (далі - ЄСІТС). Однією зі складових підсистем ЄСІТС є модуль автоматизованого розподілу справ.
Частиною 3 ст. 6 ГПК України визначено, що визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).
Згідно із ч. 4 та 16 ст. 32 ГПК України, визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ. Результати автоматизованого розподілу (повторного розподілу) справи оформлюються протоколом.
Відповідно до частини 17 статті 32 ГПК України протокол має містити такі відомості: 1) дата, час початку та закінчення автоматизованого розподілу;
2) номер судової справи, категорія та коефіцієнт її складності, ім'я (найменування) учасників справи;
3) інформація про визначення списку суддів для участі (підстави, за яких судді не беруть участі) в автоматизованому розподілі; інформація про визначення судді, судді-доповідача;
4) підстави здійснення автоматизованого розподілу (повторного автоматизованого розподілу);
5) прізвище, ініціали та посада уповноваженої особи апарату суду, відповідальної за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.
Особливості розподілу судових справ установлюються Положенням про ЄСІТС, яке затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Державної судової адміністрації України та після консультацій із Радою суддів України, що передбачено частиною тринадцятою статті 14 ЦПК України.
1 грудня 2018 року в газеті «Голос України» та на офіційному веб-порталі «Судова влада України» Державна судова адміністрація України оголосила про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
28 лютого 2019 року Державною судовою адміністрацією до Вищої ради правосуддя надіслано проект Положення про ЄСІТС.
Проте рішенням Вищої ради правосуддя від 28 лютого 2019 року № 624/0/15-19 проект Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему повернуто на доопрацювання, а також запропоновано Державній судовій адміністрації України відкликати оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, що і було зроблено шляхом опублікування повідомленням в газеті «Голос України» (№42 (7048) від 01 березня 2019 року).
Рішенням Ради суддів України від 12 квітня 2018 року № 16 внесено зміни до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, та встановлено, що норми Положення щодо проведення автоматизованого розподілу судових справ та визначення присяжних у судах загальної юрисдикції, а також щодо використання інших передбачених Положенням підсистем, використання яких є обов'язковим для роботи модуля автоматизованого розподілу, набирають чинності для судів, підключених адміністратором до модуля автоматизованого розподілу з наступного дня після відповідної календарної дати такого підключення. ДСА України публікує на власному сайті повідомлення про дату підключення кожного окремого суду.
Станом на момент публікації інформаційної довідки тестування пілотної версії модулю автоматизованого розподілу як складової ЄСІТС у Касаційному цивільному суді не розпочато, а тому у суді застосовуються норми Положення про автоматизовану систему документообігу суду у редакції, затвердженій рішенням Ради суддів України від 15 вересня 2016 року, за правилами, що діяли до набрання чинності редакції ЦПК України від 15 грудня 2017 року.
Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Державної судової адміністрації України та після консультацій з Радою суддів України (ч.13 ст.6 ГПК України).
При цьому, пп.17.2, пп.17.4 п.17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи:
- позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду в день надходження документів;
- визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється:
- до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, але не довше, ніж три місяці з дня набрання чинності цією редакцією Кодексу, - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодекс;
- після приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, встановленими цією редакцією Кодексу.
Положення визначає порядок функціонування АСДС та інших підсистем в органах системи правосуддя, які прийняли рішення про їх використання, в судах загальної юрисдикції, а також права та обов'язки посадових осіб відповідних органів щодо роботи з АСДС та іншими підсистемами. (Розділ 3, п.1 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 зі змінами і доповненнями)
За виключенням кримінальних проваджень, визначення підсудності в яких проводиться у відповідності до Кримінально-процесуального кодексу, затвердженого Законом Української РСР "Про затвердження Кримінально-процесуального кодексу Української РСР" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1961 року, № 2, ст. 15), розподіл судових справ, здійснюється модулем автоматизованого розподілу виключно в автоматизований спосіб (без участі посадових осіб) під час реєстрації в суді передбачених законом процесуальних документів, на підставі інформації, внесеної уповноваженими особами суду до АСДС та до підсистеми обліку кадрів. Підставою для запуску процедури автоматизованого розподілу судової справи є внесений до АСДС ЕД або ЕКПД відповідного документу, підписаний електронним цифровим підписом його автора. Ручний запуск процедури автоматизованого розподілу не допускається. (Розділ 4, п.1)
Для кожного автоматизованого розподілу справи або матеріалів кримінального провадження формується список компетентних суддів шляхом виключення з повного штатного списку суддів відповідного суду тих, які не можуть брати участь в розподілі через відсутність необхідної спеціалізації або через об'єктивні обставини, визначені пунктами 4 та 5 Розділу VIII цього Положення. (Розділ 4, п.7)
За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 32 ГПК України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
Справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов'язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою суддя-доповідач.
Персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду.
Частиною 2 статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.
Розпорядженням керівника апарату ПАГС від 14.01.2022 № 09.1-07/57/22 було призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи, підстава: ухвала Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2022, якою задоволено заяви ОСОБА_15 та ОСОБА_25 про відвід головуючого судді Шапрана В.В. у справі №911/3656/20
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.01.2022 у справі №911/3656/20 визначено колегію суддів для розгляду справи №911/3656/20, головуючий суддя Андрієнко В.В., судді Буравльов С.І., Сітайло Л.Г.
Розпорядженням керівника апарату суду від 20.04.2022 № 09.1-08/1610/22 у зв'язку із перебуванням судді Сітайло Л.Г., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №911/3656/20.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.04.2022 для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 у справі №911/3656/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Андрієнко В.В., судді Буравльов С.І., Попікова О.В.
Розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 24.05.2022 № 09.1-08/1753/22, було призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №911/3656/20, у зв'язку з перебуванням судді Попікової О.В., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці 26.05.2022.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.05.2022 у справі №911/3656/20 для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 визначено колегію суддів: головуючий суддя Андрієнко В.В., судді Буравльов С.І., Зубець Л.П.
Отже, суддя не має жодного відношення до формування складу суду для розгляду конкретної справи, що спрямовано на забезпечення реалізації учасниками справи права на судовий захист незалежним та безстороннім судом, встановленим законом, як складової права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Законодавець передбачив формування колегії суддів для розгляду справ у апеляційному суді, так само як і заміну судді, який з поважних причин не може брати участі у розгляді справи (перебування судді у відпустці, на лікарняному, у відрядженні чи закінчення терміну повноважень), із залученням інших суддів цього суду, виключно автоматизованою системою документообігу за принципом вірогідності.
Судом установлено, що у матеріалах справи міститься протоколи повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.01.2022, 20.04.2022 та 24.05.2022, які сформовано у відповідності до Положення про автоматизовану систему документообігу суду та Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північному апеляційному господарському суді, чинних на момент відповідного автоматизованого розподілу.
Ураховуючи зазначене, протоколи автоматизованого розподілу судових справ між суддями, сформовані АСДС, відповідають вимогам Положення та норм ГПК України, а тому відсутні підстави для відводу судді/колегії суддів, передбачені статтею 36 ЦПК України, про що також зазначено в ухвалах Касаційного цивільного суду: від 12 березня 2019 року у справі № 760/10908/13-ц (провадження 61-6ск19 ), від 07 жовтня 2019 року у справі № 796/41/2018 (провадження 61-8362ав19).
Згідно з п. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Такими чином, розглянувши доводи заявника, наведені в обґрунтування заяви про відвід головуючого судді Андрієнка В.В. та судді Буравльова С.І. колегія суддів дійшла висновку, що наведені доводи не є такими, що містять аргументи, які б свідчили про упередженість суддів і які б у розумінні статей 35, 36 Господарського процесуального кодексу України могли бути підставою для відводу судді, а відтак, колегія суддів вважає її необґрунтованою.
Відповідно до ч. 2 ст. 232 ГПК України, процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
Відповідно до ч. 11 ст. 39 ГПК України, за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст. 35, 38, ст. 39, 202, 216, 232 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Визнати необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Андрієнка В.В. та судді Буравльова С.І. у справі №911/3656/20.
2. Копію ухвали направити на адресу сторін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили у порядку статті 235 ГПК України, та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені ст. 287 Господарським процесуальним кодексом України.
Головуючий суддя В.В.Андрієнко
Судді С.І. Буравльов
Л.П. Зубець