Рішення від 24.06.2022 по справі 280/225/22

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2022 року Справа № 280/225/22 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Духневича О.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Запорізькій області), в якому просить:

визнати дії відповідача щодо зменшення розміру пенсії з 90% до 70% процентів відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку за рішенням суду № 280/5006/21 від 02.08.2021 позивачу на підставі нової довідки про розмір грошового забезпечення від 07.05.2021 № 33/28-48 за листопад 2019 виданої ДУ «ТМО МВС України по Запорізькій області» з 01.12.2019 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії), протиправними;

скасувати рішення відповідача від 30.11.2021 № 16827-16007/Т-02/8-0800/21 щодо відмови у проведенні позивачу перерахунку пенсії із розрахунку 90% сум грошового забезпечення на підставі довідки № 33/28-48 від 07.05.2021 виданої ДУ «ТМО МВС України по Запорізькій області»;

зобов'язати відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії у розмірі 90% грошового забезпечення, визначеного у новій довідці ДУ «ТМО МВС України по Запорізькій області» № 33/28-48 від 07.05.2021 у відповідності до вимог статей 43,63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011, положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» з 01.12.2019 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) з урахуванням раніше виплачених сум.

На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві зазначає, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та отримує пенсію у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Стверджує, що з 26.11.2002 йому призначена пенсія за вислугу років у розмірі 90% грошового забезпечення, однак на виконання рішення суду по справі № 280/5006/21 відповідачем здійснено перерахунок його пенсії з 01.12.2019 за довідкою від 07.05.2021 № 33/28-48 у розмірі 70% грошового забезпечення. Звертає увагу суду на те що, не погоджуючись з вказаним перерахунком звертався 15.11.2021 із заявою до відповідача з вимогою здійснити перерахунок та виплату пенсії у розмірі 90% грошового забезпечення, що зазначено у довідці від 07.05.2021 № 33/28-48, однак відповідач листом від 30.11.2021 № 16827-1600/Т-02/8-0800/21 повідомив про те, що при виконанні рішення суду по справі № 280/5006/21 ним застосовані норми законодавства, чинні на грудень 2019 року, зокрема норми статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яким передбачено, що максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. Не погоджуючись з такою відмовою просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою суду від 10.01.2022 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Відповідач позов не визнав, 04.02.2022 на адресу суду надіслав відзив (вх. № 9020), у якому, зокрема посилаючись на рішення Конституційного Суду України від 26.12.2011 № 20-рп/2011 зазначає, що дія нормативно-правового акту починається з моменту набрання ним чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце, а тому його дії, які полягають у застосуванні 70% грошового забезпечення під час проведення перерахунку пенсії позивачу є такими, що повністю відповідають вимогам діючого законодавства, оскільки на момент здійснення такого перерахунку діяла норма статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка передбачала саме такий максимальний розмір пенсії. На підставі викладеного просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ОСОБА_1 є пенсіонером, що підтверджується пенсійним посвідченням № 86/13633 від 17.12.2002, та отримує пенсію за вислугу років з 26.11.2002.

Відповідно до висновку з пенсійної справи № 86/13633 позивачу призначена пенсія за вислугу років відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 90% грошового забезпечення.

На виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.08.2021 у справі № 280/5006/21, відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача, однак при здійсненні такого перерахунку відповідач зменшив основний розмір пенсії з 90% грошового забезпечення на 70% грошового забезпечення.

15.11.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення йому перерахунку та виплату пенсії з 01.12.2019 в розмірі 90% грошового забезпечення згідно довідки № 33/28-48 від 07.05.2021 про розмір грошового забезпечення за листопад 2019 року, виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Запорізькій області» на підставі рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.08.2021 у справі № 280/5006/21, що набрало законної сили 05.10.2021 з урахуванням раніше виплачених сум, на що відповідач листом від 30.11.2021 № 16827-16007/Т-02/8-0800/21 повідомив, що при виконанні рішення суду по справі № 280/5006/21 ним застосовані норми законодавства, чинні на грудень 2019 року, зокрема статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», якою передбачено, що максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення, а тому перерахунок пенсії на виконання зазначеного рішення суду проведено в межах покладених зобов'язань у повному обсязі.

Вважаючи дії відповідача щодо зменшення розміру пенсії з 90% до 70% процентів відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку за рішенням суду № 280/5006/21 від 02.08.2021 протиправними, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, регулює Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992 (далі - Закон № 2262-ХІІ).

Відповідно до вказаного Закону держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Відповідно до положень пунктів «а» та «б» частини 1 статті 13 Закону № 2262-ХІІ (у редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:

особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;

особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт «б» статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).

При цьому, частиною 2 цієї статті визначено, що загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Відповідно положень статті 63 Закону № 2262-ХІІ, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції та податкової міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», згідно з пунктами 2, 3 якого пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі - державні органи). Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Відповідно до пункту 4 цього Порядку перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами 2 і 3 статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Пунктом 5 згаданого Порядку визначено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад спеціальним званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та спеціальним званням.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» встановлено, зокрема, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Також цією постановою установлені схеми посадових окладів поліцейських, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за стаж служби в поліції.

У подальшому Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», пунктом 3 якої постановлено перерахувати з 01.01.2016 пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції».

Верховний Суд у рішенні по зразковій справі № 240/5401/18 від 04.02.2019, залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 зазначив, що відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається статтею 13 Закону № 2262-ХІІ на момент призначення пенсії, а розміри складових пенсії визначаються Кабінетом Міністрів України. Такі складові пенсії, як їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України. Разом з тим відсоткове співвідношення, установлене статтею 13 Закону № 2262-ХІІ, уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії.

Як слідує з матеріалів справи, позивачу була призначена пенсія у листопаді 2002 року, її розмір складав 90% від грошового забезпечення. Відповідно до частини 2 статті 13 указаного Закону в редакції, чинній на час призначення, загальний розмір пенсії був обмежений 90% відповідних сум грошового забезпечення.

У подальшому стаття 13 Закону № 2262-ХІІ неодноразово була змінена в частині граничного розміру пенсії у відсотковому співвідношенні до розміру грошового забезпечення, зокрема Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 № 1166-VII (далі - Закон № 1166-VII) внесено зміни у частину 2 статті 13 Закону № 2262-XII, згідно яких цифри «80» замінено цифрами «70».

Суд вважає безпідставними доводи відповідача про необхідність застосування зазначеної редакції частини 2 статті 13 Закону № 2262-ХІІ для визначення розміру пенсії позивача після перерахунку, у зв'язку з наступним.

Вирішуючи питання про застосування Закону № 2262-ХІІ у часі, суд зазначає, що згідно з статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи людини і громадянина, не є вичерпними. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Роз'яснення вказаної норми наведено в рішенні Конституційного Суду України №1-рп/99 від 09.02.1999, зі змісту якого слідує, що принцип закріплений у частині 1 статті 58 Конституції України, треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Тобто, внесені Законом № 1166-VII, зміни до частини 2 статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися виключно при призначенні нових пенсій, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

При перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

Тому при перерахунку пенсії позивача слід застосовувати належний відсоток розміру його грошового забезпечення, право на який останній отримав при призначенні пенсії, а саме 90%.

Крім того, відповідно до статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У пунктах 21, 24 рішення у справі «Федоренко проти України» від 01.06.2006 Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути «існуючим майном» або «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи «законними сподіваннями» отримання права власності.

Отже, в розумінні статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, позивач, отримуючи пенсію відповідно до Закону № 2262-ХІІ, мав законні сподівання на своєчасне здійснення перерахунку пенсії.

У пункті 50 рішення по справі «Щокін проти України» Європейський суд з прав людини вказує, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Позбавлення власності можливе тільки «на умовах, передбачених законом».

Отже, застосування відповідачем при здійсненні перерахунку пенсії позивача норми статті 13 Закону № 2262-ХІ, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.

В даному випадку порядок перерахунку пенсії позивачу урегульований нормами статті 63 Закону № 2262-ХІІ, яка змін не зазнавала, а також нормами постанов Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» та від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».

Суд вважає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Запорізькій області протиправно здійснено перерахунок пенсії позивача з розрахунку 70% суми грошового забезпечення, чим порушено право власності позивача, гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Разом з цим суд звертає увагу на те, що звертаючись до суду позивач просить скасувати рішення відповідача щодо відмови у проведенні позивачу перерахунку пенсії із розрахунку 90% сум грошового забезпечення на підставі довідки № 33/28-48 від 07.05.2021 виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Запорізькій області» водночас, як встановлено судом, відповідачем окремого рішення за результатами розгляду поданої позивачем заяви не приймалось, а тому у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.

У той же час, відповідач листом від 11.11.2021 № 16106-15226/К-02/8-0800/21 фактично відмовив позивачу у проведенні перерахунку його пенсії із розрахунку 90% сум грошового забезпечення на підставі довідки № 33/28-48 від 07.05.2021 виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Запорізькій області», що в свою чергу є активною формою поведінки відповідача, яка не відповідає критеріям правомірності, визначених частиною 2 статтею 2 КАС України.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій.

Нормами частини 2 статті 5 КАС України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до приписів статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Таким чином, із врахуванням вищевикладеного, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати дії відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення при проведенні з 01.12.2019 перерахунку пенсії позивачу, виходячи із розміру грошового забезпечення, зазначеного у довідці Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Запорізькій області» №33/28-48 від 07.05.2021, протиправними та зобов'язати відповідача провести з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії позивачу, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення, визначеного у довідці Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Запорізькій області №33/28-48 від 07.05.2021, з урахуванням раніше виплачених сум.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на постанови Верховного Суду від 20.02.2018 у справі № 674/900/16-а та від 17.05.2018 у справі № 569/7134/16-а, оскільки зазначені постанови стосуються інших, неподібних, правовідносин ніж ті, що є предметом спору по даній справі. Вказані постанови стосуються пенсіонерів-прокурорів, яким призначаються та перераховуються пенсії за іншими нормативно-правовими актами, ніж ті, за якими призначалась та перераховувалась пенсія позивачу.

Також, судом відхиляються посилання відповідача на рішення Конституційного Суду України від 26.12.2011 № 20-рп/2011, оскільки, дійсно, механізм реалізації соціальних прав громадян може бути змінений державою через неможливість їх фінансового забезпечення, однак такі зміни повинні бути внесені шляхом прийняття відповідних нормативно-правових актів, проте, жодних нормативно-правових актів щодо зменшення відсоткового розміру пенсії при перерахунку пенсії Урядом прийнято не було, а частина 2 статті 13 Закону № 2262-ХІІ не врегульовує питання перерахунку уже призначених пенсій.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності своїх дій, а тому заявлені позивачем позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою у розмірі 908,00 грн., які підтверджуються квитанцією № 36045703 від 10.12.2021, підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Керуючись статями 9, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо зменшення основного розміру пенсії з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення при проведенні з 01.12.2019 перерахунку пенсії ОСОБА_1 , виходячи із розміру грошового забезпечення, зазначеного у довідці Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Запорізькій області» №33/28-48 від 07.05.2021, протиправними.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення, визначеного у довідці Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Запорізькій області №33/28-48 від 07.05.2021, з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908,00 грн. (дев'ятсот всім гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя О.С. Духневич

Попередній документ
104932319
Наступний документ
104932321
Інформація про рішення:
№ рішення: 104932320
№ справи: 280/225/22
Дата рішення: 24.06.2022
Дата публікації: 03.08.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Запорізький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (12.12.2022)
Дата надходження: 06.01.2022
Предмет позову: про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії