Справа № 600/3786/21-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Боднарюк Олег Васильович
Суддя-доповідач - Сушко О.О.
24 червня 2022 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сушка О.О.
суддів: Мацького Є.М. Залімського І. Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення - рішення,
позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000018750705 від 08.04.2021 року; стягнути на користь позивача судові витрати, які складаються зі сплати судового збору та витрат на правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Відповідно до рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2021 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов.
На обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що осадовими особами відповідача проведено фактичну перевірку АЗС, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 , де останній здійснює господарську діяльність. За результатами перевірки складено акт перевірки та винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення, яке позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на наступне. Також позивач звернув увагу суду на те, що відповідач приймаючи наказ № 126-п, про проведення перевірки позивача, порушив вимоги податкового законодавства, зокрема не включив до розпорядчої частини зазначеного наказу одне із питань, яке було предметом фактичної перевірки зокрема, щодо дотримання вимог Податкового кодексу України в частині здійснення саме господарської перевірки. Відтак вважає, що рішення відповідача про призначення фактичної перевірки господарської діяльності позивача, зумовило протиправність рішення, прийнятого за результатами проведеної на АЗС перевірки. Крім того, навів аргументи з приводу того, що контролюючий орган в акті перевірки не зазначив, які норми податкового законодавства порушено позивачем наявністю такого обладнання на належній йому АЗС, та чи має місце порушення позивачем положень Податкового кодексу України щодо строків встановлення даного обладнання. Зазначив, що в спірному податковому повідомленні - рішенні відповідач зазначив про встановлення "порушення п.п. 230.1.2 п.230,1. ст.230 ПКУ", що не відповідає запису у п.3.1 Акту перевірки, у якому зазначено про порушення "ст.230.1 " Податкового кодексу України. Так само зазначив, що про допущення порушень будь-яких інших норм податкового законодавства, зокрема якими визначено строки встановлення на акцизних складах такого обладнання, чи про порушення порядку їх реєстрації в Єдиному державному реєстрі, ні в Акті фактичної перевірки, ні у податковому повідомленні рішенні не зазначено. Також звернув увагу на те, що актом фактичної перевірки, який став підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не встановлено, чи здійснювалась позивачем діяльність з реалізації пального у період з 01.04.2020 року до 22.07.2020 року, коли АЗС не було обладнано рівнемірами-лічильниками. Відтак вважає, що відсутність запису в акті фактичної перевірки про такий факт, не давало відповідачу підстав для посилання у оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні на порушення п.п.230.1.2, абзацом 8-им якого забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів та рівнемірів-лічильників.
Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що на підставі наказу Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області №126-п від 10.02.2021 року проведена фактична перевірка суб'єкта господарювання: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 - автозаправочна станція (АЗС) за адресою АДРЕСА_1 з 10.02.2021 року тривалістю 10 діб, з питань дотримання вимог Податкового кодексу України в частині здійснення господарської діяльності та інших нормативних актів з питань оподаткування.
За результатами перевірки посадовими особами ГУ ДПС в Чернівецькій області 19.02.2021 року складено акт (довідку) про результати фактичної перевірки в якому зафіксовано порушення, ст.230.1 Податкового кодексу України.
Зокрема, відповідно до висновків акту встановлено, що автозаправочна станція (АЗС), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 має зареєстрований акцизний склад, на якому розташовані чотири резервуари, а саме три резервуари РЦГ - 25 (уніфікований номер резервуарів 1/1010815, 2/1010815, 3/1010815), та один резервуар РЦГ -18 (уніфікований номер 4/1010815). Відпуск палива здійснюється через 2 паливо - роздавальні колонки "Globai Star C 33-33" серійний номер 3-155028-002АВ, які введенні в експлуатацію 30.08.2017 року.
Також судом дослідженні документи, зокрема: акт № 2134 здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 22 липня 2020 року між виконавцем ПФ "Преф-сервіс" та замовником ФОП ОСОБА_1 згідно якого було здійснено монтаж, підключення, налаштування та ведення в експлуатацію 4 рівнемірів - лічильників модель "ОРW" серійні номера 1912302007, 1910151019,1910151015, 2001021004.
22.02.2021 року посадовими особами відповідача складено акт № 37/2-13-13-07-05/ НОМЕР_1 , про відмову від підписання та отримання другого примірника акту фактичної перевірки.
Не погодившись з висновками перевірки позивач звернувся із запереченням від 26.03.2021 року до ГУ ДПС в Чернівецькій області на акт фактичної перевірки.
ГУ ДПС у Чернівецькій області за результатами розгляду акта фактичної перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.04.2021 № 0000018750705 про застосування штрафної санкції в сумі 120 000 грн.
Відповідно до рішення Державної податкової служби України про результати розгляду скарги від 07.07.2021 року №15322/6/99-00-06-03-01-06 податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Чернівецькій області від 08.04.2021 року № 0000018750705 залишено без змін.
Також судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 30.06.2020 року подав до ГУ ДПС у Чернівецькій області довідку "Про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри" за номером 9151006280 (підтвердженням прийняття довідки є квитанція № 2 від 30.06.2020 року, реєстраційний номер документа 9151006280) про реєстрацію чотирьох рівнемірів - лічильників та двох витратомірів - лічильників.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв на підставі, в межах та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, підпунктом 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України передбачено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
У п. 80.1 ст. 80 ПК України визначено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
За змістом пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, зокрема в разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 22.05.2018 року у справі №810/1394/16, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною обставиною з якою законодавець пов'язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб'єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань (прийняття наказу, вручення наказу, направлень, пред'явлення службових посвідчень) та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства. В даному випадку достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).
В силу п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
В ході розгляду справи встановлено, що посадовими особами відповідача на підставі наказу №126-п від 10.02.2021 року проведена фактична перевірка позивача, за результатами якої складено акт та винесено спірне податкове повідомлення рішення.
Разом з тим, позивач був присутній під час проведення перевірки та надав первинні документи стосовно перевірки, що підтверджується матеріалами справи, та власне і не заперечувалось останнім в ході розгляду справи. Тобто, контролюючий орган був допущений позивачем до проведення фактичної перевірки його господарської діяльності.
Слід зазначити, що в разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням.
Крім того слід звернути увагу на те, що підставами для скасування рішень прийнятих за результатами проведеної перевірки, є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об'єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та, відповідно, на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.
Такого висновку Велика Палата Верховного Суду дійшла у справі від 8 вересня 2021 року у справі № 816/228/17 (провадження № 11-109апп21), що відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, суд застосовує до спірних правовідносин.
Тобто, перед початком фактичної перевірки працівниками контролюючого органу ознайомлено позивача зі службовими посвідченнями, наказом та направленням на перевірку, надано їх копії, що підтверджується матеріалами справи.
Зауважень щодо оформлення вказаних документів до працівників податкового органу не надходило, що й стало підставою для початку проведення фактичної перевірки.
За результатом перевірки складений акт, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог ст.230.1 Податкового кодексу України.
З огляду на наведене, є безпідставними аргументи позивача, щодо протиправності рішення про призначення фактичної перевірки, яке зумовило протиправність оскаржуваного повідомлення - рішення.
Що стосується правомірності спірного податкового повідомлення рішення, слід зазначити наступне.
З матеріалів справи встановлено, що за результатами перевірки позивача податковим органом складено акт (довідку) про результати фактичної перевірки, в якому зафіксовано наступні порушення, зокрема: акцизний склад своєчасно не обладнано та не зареєстровано пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі в кількості чотирьох рівнемірів-лічильників та двома витратомірами - лічильниками, чим порушено пп.230.1.2 п.230.1 ст.230 Податкового кодексу України.
Підпунктом 14.1.6. п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що акцизний склад це спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, а також приміщення, розташовані на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), за винятком приміщень для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального розпорядником акцизного складу.
В силу пп. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 ПК України встановлено, що розпорядник акцизного складу це суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), крім суб'єктів господарювання, які використовують приміщення, розташовані на митній території України, для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального.
У відповідності до п. 12 підрозділу 5 розділу XX ПК України, розпорядники акцизних складів відповідно до вимог цього Кодексу зобов'язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі в такі строки: акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 20000 куб. метрів, - не пізніше 1 липня 2019 року; акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 1000 куб. метрів, але не перевищує 20000 куб. метрів, - не пізніше 1 жовтня 2019 року; акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, - не пізніше 1 січня 2020 року.
Таким чином, позивач повинен був обладнати та зареєструвати 4 рівнеміри - лічильники та 2 витратоміри - лічильники до 01.01.2020 року.
Згідно п. 230.1 статті 230 ПК України акцизні склади та акцизні склади пересувні утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного податку.
Підпунктом 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПКУ встановлено, що акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу, інших газів, бутану, ізобутану за зазначеними в цьому підпункті кодами УКТЗЕД - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.
Витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.
Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов'язані зареєструвати:
а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;
б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Один акцизний склад може бути зареєстрований виключно одним розпорядником акцизного складу. Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів.
Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.
Пунктом 2 Порядку ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв'язку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 № 891 (далі - Порядок № 891) визначено, що у цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні: витратомір-лічильник (далі - витратомір) - законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки, призначений для безперервного вимірювання, запам'ятовування та відображення у фактичних умовах вимірювання кількості пального, що проходить через вимірювальний перетворювач у закритих, повністю заповнених трубопроводах;
рівнемір - лічильник рівня пального у резервуарі (далі - рівнемір) - законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки, призначений для вимірювання рівня пального, за яким обчислюється об'єм пального, що перебуває у резервуарі, за градуювальною таблицею резервуара;
резервуар - законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки у вигляді стаціонарної споруди або ємності, який призначений для здійснення операцій з обігу пального та його зберігання та для якого встановлена залежність його місткості від абсолютної висоти рівня пального в резервуарі, що оформлено у вигляді градуювальної таблиці.
обіг пального - будь-які операції, що передбачають: фізичне отримання розпорядником акцизного складу пального з переходом права власності чи без переходу права власності на пальне (операції з виробництва, придбання, комісії, доручення, відповідального зберігання та інші операції); фізичний відпуск (відвантаження) розпорядником акцизного складу пального з переходом права власності чи без переходу права власності на пальне (операції з реалізації, комісії, доручення, відповідального зберігання та інші операції).
Отже, при визначенні загальної місткості розташованих на акцизному складі резервуарів беруться до уваги стаціонарні споруди або ємності, які призначені для здійснення операцій, що передбачають фізичне отримання розпорядником акцизного складу пального чи/або фізичний відпуск (відвантаження) розпорядником акцизного складу пального з переходом права власності чи без переходу права власності на пальне та його зберігання, при цьому акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.
Також, слід зазначити, що застосування штрафних санкцій визначене пунктом 128-1.1 ст. 128-1 Податковим Кодексом України, зокрема передбачено, що не обладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також не обладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового.
Пунктом 18 підрозділу 5 "Особливості справляння акцизного податку та екологічного податку" розділу розділ XX ПК України: … 18. Норми пункту 128-1.1 статті 128-1 цього Кодексу застосовуються:
з 1 липня 2019 року - до розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 20 000 куб. метрів (крім розпорядника акцизного складу, який до 1 липня 2019 року не підпадав під визначення платника податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 цього Кодексу);
з 1 жовтня 2019 року - до розпорядника акцизного складу, на акцизному складі якого розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 1000 куб. метрів, але не перевищує 20 000 куб. метрів (крім розпорядника акцизного складу, який до 1 липня 2019 року не підпадав під визначення платника податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 цього Кодексу);
з 1 квітня 2020 року - до розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів (крім розпорядника акцизного складу, який до 1 липня 2019 року не підпадав під визначення платника податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 цього Кодексу);
з 1 липня 2020 року - до розпорядника акцизного складу, який до 1 липня 2019 року не підпадав під визначення платника податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 цього Кодексу (незалежно від загальної місткості резервуарів, розташованих на акцизному складі такого розпорядника), а також до вітчизняних підприємств, на яких здійснюється діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову продукцію (пальне).
Пунктом 15 Порядку № 891 визначено, що реєстрацією у Реєстрі розпорядників акцизних складів, акцизних складів, резервуарів, прийнятих в експлуатацію, витратомірів та рівнемірів у розрізі акцизних складів є прийняття надісланих розпорядником акцизного складу електронних документів для наповнення Реєстру, що містять інформацію, зазначену в підпунктах 1-4 і 6 пункту 5 цього Порядку.
Для розпорядників акцизних складів, на яких провадиться діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші, з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову підакцизну продукцію (пальне), реєстрацією є прийняття надісланих розпорядником акцизного складу електронних документів для наповнення Реєстру, що містять інформацію, зазначену в підпунктах 1-4 і 6 пункту 5 цього Порядку. Зазначена в підпунктах 3-4 пункту 5 цього Порядку інформація щодо встановлених витратомірів наводиться розпорядниками з 1 січня 2020 року.
Наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2018 року № 944 затверджено форму Довідки про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри на підставі якої здійснюється реєстрація резервуварів, витратомірів - лічильників та рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі в Реєстрі.
Тобто, дата реєстрації довідки є датою реєстрацію резервуарів, витратомірів - лічильників та рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі в реєстрі.
Слід ще раз зауважити, що згідно пункту 18 підрозділу розділу ХХ "Перехідних положень" ПК України норми пункту 128-1.1 статті 128-1 цього Кодексу застосовуються:
з 1 квітня 2020 року - до розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів (крім розпорядника акцизного складу, який до 1 липня 2019 року не підпадав під визначення платника податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 цього Кодексу).
Матеріалами справи підтверджується те, що згідно квитанції № 2 позивач 30.06.2020 року подав до контролюючого органу довідку про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри.
Беручи до уваги наведене, слід зазначити, що державна реєстрація витратомірів - лічильників здійснена з порушення строків, а саме 30.06.2020 року, натомість податковим законодавством визначений такий обов'язок реєстрації в строк до 01.01.2020 року.
Слід наголосити на тому, що довідка про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри подається з метою реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів - лічильників та рівнемірів рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі розташованих на акцизних складах резервуарів, введених в експлуатацію, витратомірів - лічильників та рівнемірів - лічильників.
Відтак, реєстрація як встановлено з матеріалів справи, та і власне не заперечувалось позивачем - відбулась 30.06.2020 року, тобто з порушенням вимог податкового законодавства. Що по своїй суті свідчить про здійснення господарської діяльності з порушенням Закону, тобто без реєстрації витратомірів -лічильників. Відтак, податковим органом правомірно до позивача застосовано штрафні санкції.
Отже, обґрунтування на які посилається позивач, не дають суду підстав для висновків, які б спростовували доводи відповідача.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2021 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Сушко О.О.
Судді Мацький Є.М. Залімський І. Г.