Справа № 620/14581/21 Суддя (судді) першої інстанції: Клопот С.Л.
23 червня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Аліменка В.О., Мельничука В.П., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного сільськогосподарського підприємства «Червоний маяк» на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року у справі за позовом приватного сільськогосподарського підприємства «Червоний маяк» до Державної служби України з безпеки на транспорті, Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про скасування постанови,
Приватне сільськогосподарське підприємство «Червоний маяк» (далі - ПСП «Червоний маяк») звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки в Чернігівській області про накладення адміністративно-господарського штрафу №304829 від 05.10.2021.
На обґрунтування своїх вимог позивач зазначав про допущення відповідачем порушень під час здійснення габаритно-вагового контролю та під час розгляду справи і винесення постанови.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Апелянт зазначає, що в порушення вимог Порядку №1567 відповідачем не було зроблено відмітку про результати перевірки в подорожньому листі. Наголошує на відсутності даних та характеристик зважувального обладнання габаритно-вагових параметрів під час оформлення результатів перевірки та застосування адміністративно-господарського штрафу. Стверджує про невідповідність облаштування пересувного пункту вагового контролю. Зауважує про можливість недостовірних результатів навантаження, оскільки автомобіль позивача перевозив насіння ріпаку продовольчого, що є сипучим вантажем, що може переміщуватися по всім осям транспортного засобу під час руху. На переконання апелянта, у зв'язку з відсутністю затвердженої методики вимірювання осьового навантаження транспортного засобу з вантажем, що змінює розподіл навантаження на вісі в русі, дії відповідача суперечать нормам чинного законодавства. Крім того зазначає, що позивач не був повідомлений про час і місце розгляду справи у встановлений спосіб.
Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.
Судом встановлено, що 26.08.2021 працівниками Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки на підставі направлення на рейдову перевірку від 20.08.2021 №006917 та графіку її проведення проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу МАЗ 544008, реєстраційний номер НОМЕР_1 , причіпу Krone SDP 24, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ПСП «Червоний маяк», яким керував ОСОБА_1 .
Після проходження габаритно-вагового контролю в автоматизованому режимі габаритно-ваговим комплексом було видано чек зважування.
У ході зважування встановлено, що навантаження на одиночну вісь транспортного засобу складає 12,08 т при нормативному значенні 11,0 т. Таким чином, вагові параметри навантаження на одиночну вісь перевищило на 9,81%.
Працівниками Укртрансбезпеки транспортний засіб позивача віднесено до великовагових та складено: акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 26.08.2021 №033909, розрахунок плати за поїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 26.08.2021 №033909, довідку від 26.08.2021 №0054264 про результати здійснення габаритно-вагового контролю (а.с. 89-91).
За результатами зважування було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень і вантажів автомобільним транспортом від 26.08.2021 №299345, в якому зафіксовано перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу. В акті у графі «Пояснення водія про причини порушень» зазначено, що водій копію акту, довідку, розрахунок отримав.
Матеріали справи свідчать, що повідомленням від 30.08.2021 №70781/3.1/24-21 ПСП «Червоний маяк» запрошено до Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки на 07.09.2021 для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.
07.09.2021 до приміщення Управління представник позивача не з'явився. Як стверджує відповідач, перевіривши отримання повідомлення по трекінгу на сайті АТ «Укрпошта» було встановлено, що повідомлення позивач не отримав, тому було прийняте рішення про перенесення розгляду справи та повторне повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи.
Листом від 09.09.2021 №74539/19/24-21 позивача повторно запрошено для розгляду справи про правопорушення законодавства про автомобільний транспорт на 05.10.2021.
Згідно наданого відповідачем зворотнього повідомлення про вручення поштового відправлення, повідомлення про розгляд справи на 05.10.2021 позивач отримав 14.09.2021.
05.10.2021 на розгляд справи представник позивача не з'явився, будь-яких заяв, клопотань, заперечень не надав.
За результатами розгляду матеріалів справи Північним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки було винесено постанову від 05.10.2021 №304829 про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 8 500,00 грн., за якою позивача визнано винним у вчиненні порушення у вигляді перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, відповідальність за яке передбачено абзацом 14 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон №2344-III) автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків.
Згідно зі статтею 60 Закону №2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 відсотків до 10 відсотків включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до частини 2 статті 29 Закону України «Про дорожній рух» з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
За правилами статті 33 Закону України «Про автомобільні дороги» рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30 (далі - Правила №30), транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, встановлено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Пунктом 4 Правил №30 передбачено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 (далі - Порядок №879) габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
За приписами пунктів 3, 4, 6 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
Робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується Укртрансбезпекою, її територіальними органами, службами автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі і підприємствами, визначеними в установленому законодавством порядку.
Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.
Приписами пунктів 15-18, 20 Порядку №879 регламентовано, що контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють уповноважені підрозділи Національної поліції та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль.
Габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль.
Габаритно-ваговий контроль транспортного засобу проводиться протягом не більше однієї години (з моменту заїзду транспортного засобу на ваги до кінцевого оформлення матеріалів у разі виявлення порушення).
За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.
У разі пред'явлення водієм транспортного засобу міжнародного сертифіката зважування габаритно-ваговий контроль у частині зважування не здійснюється.
За результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.
Водії під час перебування в зоні стаціонарного або пересувного пункту габаритно-вагового контролю повинні виконувати законні вимоги посадових осіб та/або працівників Укртрансбезпеки, її територіальних органів та поліцейських.
Згідно з пунктом 3 Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затвердженого наказом МВС України та Мінінфраструктури України від 10.12.2013 №1007/1207 (далі - Порядок №1007/1207), габаритно-ваговий контроль транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів під час їх проїзду автомобільними дорогами загального користування проводиться посадовими особами Укртрансінспекції та працівниками відповідних підрозділів МВС.
У відповідності до пункту 4 Порядку №1007/1207 посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю: 1) визначають місця проведення габаритно-вагового контролю за погодженням з відповідним підрозділом МВС відповідно до вимог Порядку здійснення габаритно-вагового контролю; 2) розробляють та погоджують з відповідними підрозділами МВС, службами автомобільних доріг графіки роботи пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт зі зважування транспортних засобів; 3) здійснюють зупинку транспортного засобу для здійснення габаритно-вагового контролю у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) з дотриманням Правил дорожнього руху та Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2013 року № 422; 4) видають довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю (додаток 1); 5) складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30 - 31 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю; 6) у разі невиконання водієм транспортного засобу вимог посадових осіб Укртрансінспекції щодо зупинки транспортного засобу для проведення габаритно-вагового контролю повідомляють про це працівників відповідних підрозділів МВС; 7) у разі відмови водія транспортного засобу від проходження габаритно-вагового контролю складають акт про відмову водія від проходження габаритно-вагового контролю (додаток 2); 8) реєструють транспортні засоби, щодо яких здійснювався габаритно-ваговий контроль і параметри яких перевищують нормативні, у журналі обліку великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів (додаток 3); 9) при здійсненні габаритно-вагового контролю перевіряють у водіїв великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів наявність дозволів на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, оформлених та виданих в установленому законодавством порядку; 10) у разі відсутності документів, визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», застосовують до автомобільних перевізників адміністративно-господарські штрафи, визначені статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Матеріали справи свідчать, що позивач здійснював перевезення великоваговим транспортним засобом з перевищенням навантаження на одиночну вісь 12,08 тон за дозволених 11 тон.
Викладене, з урахуванням положень наведених вище нормативних актів та приписів статті 60 Закону №2344-III свідчить, що Північним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки оскаржувана постанова винесена правомірно.
При цьому колегія суддів враховує, що ваги, які використовувались при зважуванні, пройшли оцінку відповідності Технічному регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затвердженого ПКМУ №94 за модулем В та мають сертифікат відповідності від 10.11.2020, який чинний до 09.11.2021, декларацію про відповідність №2124 та сертифікат перевірки типу від 11.09.2020 .
В свою чергу, чинне законодавство не містить вимог щодо зазначення характеристик вагового обладнання в акті перевірки.
Оцінюючи посилання апелянта на відсутність затвердженої Мінекономрозвитку Методики проведення габаритно-вагового контролю колегія суддів зазначає, що вимога щодо необхідності використання під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансбезпекою або її територіальними органами методики, затвердженої Мінекономрозвитку, яка була закріплена у пункті 19 Порядку №879, виключена з 08.09.2017 на підставі постанови КМУ від 30.08.2017 № 671.
За змістом статей 4 і 29 Закону України «Про дорожній рух», статті 33 Закону України «Про автомобільні дороги» визначення порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України, і такий механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів визначено Порядком №879, яким керувався відповідач, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 09 серпня 2019 року у справі № 817/1051/16.
Крім того, як правильно звернув увагу суд першої інстанції, пунктом 12.5 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, передбачено, що для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху. Чинним законодавством не передбачені виключення з Правил дорожнього руху України щодо правильності розміщення та кріплення вантажу при перевезенні подільних (в тому числі сипучих, подільних) вантажів.
Стосовно доводів апелянта про порушення Управлінням процедури розгляду справи про накладення штрафу з огляду на не повідомлення про час та місце її розгляду колегія суддів зазначає наступне.
Затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі - Порядок №1567) визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.
Згідно пункту 25 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
У відповідності до пункту 26 Порядку №1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання.
Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.
У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5 (пункт 27 Порядку №1567).
Як встановлено судом першої інстанції, повідомлення про розгляд справи на 05.10.2021 позивач отримав 14.09.2021, що підтверджується наданим відповідачем рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Позивач зазначає, що повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт останній не отримував, а на адресу ПСП «Червоний маяк» було направлено лише розрахунок плати за проїзд великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування. Проте, такі доводи позивача не підтверджені жодними доказами.
Крім того, колегія суддів зауважує, що відсутність особи під час розгляду справи про накладення адміністративно-господарського штрафу не позбавляє особу спростовувати вину у суді, та, у зв'язку з цим, не може бути самостійною підставою для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 01 березня 2018 року у справі №820/4810/17.
Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду попередньої інстанції та не дають підстав для висновку, що окружним адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини чи порушено норми процесуального права.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу приватного сільськогосподарського підприємства «Червоний маяк» залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття.
Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Постанова складена в повному обсязі 24 червня 2022 р.
Головуючий суддя І.О.Лічевецький
Суддя В.О.Аліменко
Суддя В.П.Мельничук