Справа № 580/2635/21 Суддя (судді) першої інстанції: Гайдаш В.А.
24 червня 2022 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Кучми А.Ю.,
суддів Аліменка В.О., Мельничука В.П.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Служби безпеки України в Черкаській області на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 13 січня 2022 року (м.Черкаси, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 03.03.2016 включно із застосуванням базового місяця - січень 2008 року;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплати позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 03.03.2016 включно із застосуванням базового місяця - січень 2008 року.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 14 червня 2021 року, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2021, позов задоволено повністю.
Позивачем подано заяву про встановлення судового контролю в адміністративній справі №580/2635/21.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 13 січня 2022 року заяву позивача про встановлення судового контролю в адміністративній справі №580/2635/21 задоволено. Встановлено Управлінню Служби безпеки України в Черкаській області десятиденний строк для подання до суду звіту про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14.06.2021 у справі №580/2635/21. Зобов'язано Управління Служби безпеки України в Черкаській області протягом десяти днів з моменту отримання копії даної ухвали подати до суду звіт про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14.06.2021 у справі №580/2635/21.
Суд першої інстанції виходив з того, що зважаючи на приписи положень процесуального закону, з урахуванням характеру спірних правовідносин та фактичних обставин справи, наявні підстави для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у даній справі.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу суду та прийняти рішення про відмову у задоволенні клопотання про встановлення судового контролю. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неправильно та неповно досліджено докази і встановлено обставини у справі та порушено норми процесуального права. Зокрема, апелянт наголошує, що відсутні підстави для встановлення судового контролю, оскільки позивач не довів, що загальний порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату або відповідач чинив перешкоди для виконання такого рішення. Вказує, що рішення суду виконано.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено про безпідставність доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 14 червня 2021 року, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2021, позов задоволено повністю, визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 03.03.2016 включно із застосуванням базового місяця - січень 2008 року; зобов'язано відповідача нарахувати та виплати позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 03.03.2016 включно із застосуванням базового місяця - січень 2008 року.
На виконанні у відділі примусовою виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження № 67699915 з виконання виконавчого листа Черкаського окружного адміністративного суду від 15.12.2021 №580/2635/21 про зобов'язання Управління Служби безпеки України в Черкаській області нарахувати та виплати позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 03.03.2016 включно із застосуванням базового місяця - січень 2008 року.
Постановою головного державного виконавця від 15.12.2021 ВП №67699915 про закінчення виконавчого провадження встановлено повне фактичне виконання рішення суду.
Разом із тим, на переконання позивача, рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14 червня 2021 року не виконано у повному обсязі, що і стало підставою для звернення до суду із заявою про встановлення судового контролю.
Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у даній справі.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
У відповідності до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Положеннями ч. 2 ст. 14 КАС України також передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Крім того, статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Судовий контроль за виконанням рішень в адміністративних справах передбачений статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина друга статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України).
Отже, судовий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання відповідача надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.
При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Згідно з частиною п'ятою ст. 55 Конституції України, кожному гарантується захист своїх прав, свобод та інтересів від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював необхідність ефективного захисту прав заявників. Наприклад, у п. 75 рішення від 05.04.2005 у справі «Афанасьєв проти України» (заява №38722/02) ЄСПЛ зазначає, що засіб захисту, який вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним», як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.
Конституційний Суд України у рішенні від 30.01.2003 № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. 10 п. 9).
Колегія суддів зазначає, що способи захисту права це передбачені законом дії, що безпосередньо спрямовані на захист права. Такі дії є завершальними актами захисту у вигляді матеріально-правових дій або юрисдикційних дій щодо усунення перешкод на шляху здійснення суб'єктами своїх прав або припинення правопорушень, відновлення становища, яке існувало до порушення. Саме застосування конкретного способу захисту порушеного чи запереченого права і є результатом діяльності по захисту прав.
Таким чином, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
З наведеного випливає, що для ефективного поновлення порушеного права необхідно, щоб існував чіткий зв'язок між правопорушенням та способом захисту права. Метою заявлених позовних вимог має бути усунення перешкод у здійсненні права, а її досягненням - визначений спосіб захисту права, який би вичерпував себе.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що відновлення становища, яке існувало до порушення права з боку суб'єкта владних повноважень і є основною метою судового захисту, тому лише виконання судового рішення з використанням усіх можливих процесуальних механізмів, при цьому коли алгоритм таких дій окреслений приписами чинного законодавства, може вважатися повним виконанням судового рішення та відновленням порушених прав позивача.
Аналіз зазначених положень дає підстави для висновку про те, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання свої зобов'язань у межах відповідної справи.
Інститут судового контролю полягає у здійсненні судом саме контролюючої функції по відношенню до суб'єкта владних повноважень з дотримання ним принципу обов'язковості судового рішення.
Отже, під час вирішення питання про наявність підстав для встановлення судового контролю, суд має надати правову оцінку доводам позивача, зокрема, щодо невиконання відповідачем - суб'єктом владних повноважень рішення суду, яке набрало законної сили.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що враховуючи наявність спору між сторонами щодо належного виконання судового рішення, з метою встановлення обставин його виконання чи невиконання, враховуючи відсутність доказів виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14 червня 2021 року, окрім посилань на це відповідача у своїх листах, і вказане рішення вимагає від відповідача вчинення певних дій, заява позивача про встановлення судового контролю підлягає задоволенню.
За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку, що ухвала суду першої інстанції про застосування судового контролю є обґрунтованою, тому відсутні підстави для її скасування
Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Управління Служби безпеки України в Черкаській області - залишити без задоволення, а ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 13 січня 2022 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 24.06.2022.
Головуючий суддя: А.Ю. Кучма
В.О. Аліменко
В.П. Мельничук