Справа № 640/21398/21 Суддя (судді) першої інстанції: Мазур А.С.
22 червня 2022 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Кучми А.Ю.,
суддів Аліменка В.О., Бєлової Л.В.
за участю секретаря Островської О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Аркада» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2021 року (м. Київ, дата складання повного тексту - 30.11.2021) у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Аркада» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0001070703 від 23.03.2021,-
Акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Аркада» звернулося з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001070703 від 23.03.2021.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що питання погашення податкових зобов'язань Банку у період процедури його ліквідації регулюються не Податковим кодексом України, а спеціальним законодавством, а саме - Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». За таких обставин податковий орган позбавлений можливості виносити податкове повідомлення - рішення оскільки під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов'язань (утому числі зі сплати податків і зборів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не заборонено проводити перевірки суб'єктів господарювання під час ліквідації та не заборонено акцептування вимог кредиторів вирішувати у судовому порядку після узгодження суми податкового зобов'язання, тому стягнення такого податкового боргу (узгодженого) здійснюється шляхом пред'явлення до банку в особі уповноваженої особи позову про акцептування вимог і віднесення їх до належної черги погашення.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування усіх фактичних обставин у справі. Наголошує, що відповідач мав право здійснити позапланову документальну перевірку та заявити кредиторські вимоги за податковими зобов'язаннями Банку в строк до 01.11.2020, в порядку, визначеному Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», оскільки у правовідносинах, пов'язаних з виконанням неплатоспроможним банком, в якому введено тимчасову адміністрацію та/або запроваджено процедуру ліквідації, своїх зобов'язань перед кредиторами та вкладниками, рівно як і здійснення своїх повноважень Фондом, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах. Вказує, що податкове повідомлення-рішення має зобов'язальний характер для платника податків, безпосередньо стосується питання погашення його податкових зобов'язань, тому не може бути прийнято контролюючим органом відносно Банку у період процедури його ліквідації, оскільки сплата податкових зобов'язань у інший спосіб, ніж це визначено Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» призведе до порушення черговості задоволення вимог кредиторів, визначених у ст.52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Відповідачем подано відзив на позовну заяву в якому зазначено про безпідставність доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.
Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що Акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Аркада», перебував на обліку в Офісі великих платників податків ДПС та був платником податку на додану вартість, податку на прибуток банківських організацій, податку з доходів іноземних юридичних осіб, податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, податку на доходи фізичних осіб у вигляді процентів, військового збору, земельного податку з юридичних осіб, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
На підставі рішення правління Національного банку України від 25 серпня 2020 року № 541-рш/БТ «Про віднесення АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА АКЦІОНЕРНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «АРКАДА» до категорії неплатоспроможних» та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 25 серпня 2020 року № 1583 «Про запровадження тимчасової адміністрації в AT АКБ «АРКАДА» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку» було розпочато процедуру виведення банку з ринку та призначено уповноважену особу на управління банком.
26.08.2020 розпочато процедуру виведення AT АКБ «АРКАДА» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації.
На підставі рішення Правління Національного банку України від 24.09.2020 № 601-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА АКЦІОНЕРНОГО КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «АРКАДА», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 25.09.2020 № 1744 « Про початок процедури ліквідації AT АКБ «АРКАДА» та делегування повноважень ліквідатора банку», на підставі якого з 25.09.2020 розпочато процедуру ліквідації неплатоспроможного банку AT АКБ «АРКАДА» та уповноваженою особою Фонду з делегуванням повноважень ліквідатора AT АКБ «АРКАДА».
На підставі направлень виданих Офісом великих платників податків Державної податкової служби від 27.12.2019 головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок фінансових установ управління перевірок фінансових установ та операцій у сфері ЗЕД Офісу великих платників податків ДПС Голинським Олександром Володимировичем; головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок фінансових установ управління перевірок фінансових установ та операцій у сфері ЗЕД Офісу великих платників податків ДПС Федченко Валентиною: Миколаївною; головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок фінансових установ управління перевірок фінансових установ та операцій у сфері ЗЕД Офісу великих платників податків ДПС Літвіновою Людмилою Андріївною; заступником начальника відділу перевірок фінансових установ управління перевірок фінансових установ та операцій у- сфері ЗЕД Офісу великих платників податків ДПС Манучарян Тамарою Сергіївною; головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок фінансових установ управління перевірок фінансових установ та операцій у сфері ЗЕД Офісу великих платників податків ДПС Пляшечник Юлією Михайлівною та направлення від 15.01.2020 заступником начальників управління - начальник відділу перевірок фінансових установ управління перевірок фінансових установ та операцій у сфері ЗЕД Офісу великих платників податків ДПС Гуль Оленою Валентинівною, відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 77.4 ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2019 рік та на підставі наказу Офісу великих платників податків ДПС від 13.12.2019 № 638 проведена планова виїзна документальна перевірка АТ АКБ «АРКАДА» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2016 по 30.09.2019 та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2013 по 30.09.2019, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки.
17.02.2021 за результатами документальної планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2016 по 30.09.2019 та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2013 по 30.09.2019, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки, Офісом великих платників податків Державної податкової служби складено акт № 67/31-00-07-03-01/19361386, яким встановлено порушення:
- п.п.134.1.1 п.134.1 СТ..134 Податкового кодексу України, що призвело до заниження сум податку на прибуток на загальну суму 39 492 373 грн, у т.ч по періодах: за 2016 рік - 8 523 588 грн, за 2017 рік - 13 213 976 грн, 2018 рік - 15 230 718 грн, 2019 рік - 2 524 092 грн;
- п.198.5 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в частині невиписаних зведених податкових накладних на суму отриманого податкового кредиту від постачальників, що призвело до заниження податкового кредиту та заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 39 697 грн, в т.ч. по періодах: травень 2017 року - 5 344 грн, вересень 2017 року - 86 грн, жовтень 2017 року - 8 274 грн, листопад 2017 року - 18 грн, грудень 2017 року - 80 грн, березень 2018 року - 2 263 грн, квітень 2018 року - 109 грн, травень 2018 року - 121 грн, червень 2018 року - 364 грн, серпень 2018 року - 23 грн, вересень 2018 року - 16 грн, жовтень 2018 року - 13 грн, листопад 2018 року - 2 915 грн, грудень 2018 року - 20 000 грн, липень 2019 року - 72 грн;
- п.п.192.1.1 п.192.1 ст.192, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України в Частині повторного включення сум до складу і податкового кредиту інших звітних періодів, що призвело до завищення сум податкового кредиту протягом періоду, що перевіряєтеся, на загальну суму 251 679 грн, у т.ч по періодах: серпень 2017 року - 21 грн, листопад 2017 року - 5 341 грн, червень 2019 року - 24 6317 грн;
- п. 176.2 «б» ст.176 Податкового кодексу України, в частині подання з порушеннями встановлених строків, з недостовірними відомостями, з помилками Податкового розрахунку за формою №1-ДФ;
- п.69.1, п.69.2 ст.69 Податкового кодексу України, в частині порушення строків повідомлення органів ДПС про відкриття/закриття рахунків.
05.03.2021 уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ АКБ «АРКАДА» звернулася до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків зі скаргою на акт № 67/31-00-07- 03-01/19361386 від 17.02.2021.
18.03.2021 Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків висновки, викладені в акті перевірки № 67/31-00-07-03-01/19361386 від 17.02.2021 залишено без змін.
На підставі акту перевірки від 17.02.2021 №67/31-00-07-03-0/19361386 , з урахуванням відповіді на заперечення від 18.03.2021 №1411/6/31-00-07-03-01 Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення № 0001070703 від 23.03.2021, яким збільшена сума грошового зобов'язання АТ АКБ «АРКАДА» з податку на прибуток банківських організацій на 15 385 765,00 грн.
06.04.2021 позивач оскаржив податкове повідомлення - рішення № 0001070703 від 23.03.2021 в адміністративному порядку.
25.06.2021 рішенням Державної податкової служби України скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 23.03.2021 № 0001070703 без змін.
Позивач вважаючи протиправним вищевказане податкове повідомлення-рішення, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що податковий обов'язок АТ АКБ «АРКАДА» виник не в ліквідаційній процедурі, стосується не штрафних санкцій, а основної суми податкового зобов'язання з податку на прибуток. Окрім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що податковий органі діяв в межах наданих йому повноважень та з дотриманням приписів ПК України.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.
Пунктом 1.3 статті 1 Податкового кодексу України передбачено, що цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства, з банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», проведення комплексних перевірок з метою виявлення фінансових рахунків та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (крім особливостей функціонування єдиного рахунку, подання звітності щодо суми нарахованого єдиного внеску), зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.
Пунктом 8 розділу Х Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.
Отже, з наведених правових норм слідує, що у відносинах пов'язаних із виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків Закон України «Про банки і банківську діяльність» є спеціальним.
Згідно із частиною третьою статті 1 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.
Пункт 2 частини першої статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначає відкликання Національним банком України банківської ліцензії з власної ініціативи або за пропозицією Фонду однією з умов ліквідації банку.
Відповідно до частин п'ятої та шостої цієї ж статті Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, повідомляє про це банк та надсилає рішення до Фонду.
Фонд у день отримання рішення Національного банку України про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до Закону № 4452-VI.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 46 Закону України «Про банки і банківську діяльність» з дня початку процедури ліквідації банку строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав.
Відповідно до частини третьої статті 46 Закону України «Про банки і банківську діяльність» під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.
Вимоги за зобов'язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу відповідно до статті 52 цього Закону.
Частиною п'ятою статті 45 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначено, що протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку.
Статтею 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначено черговість та порядок задоволення вимог до банку, оплату витрат та здійснення платежів.
Системний аналіз викладених положень дає підстави для висновку про те, що ліквідаційна процедура банку за рішенням Національного банку України розпочинається з моменту отримання такого рішення Фондом. З дня початку процедури ліквідації банку строк виконання усіх грошових зобов'язань останнього вважається таким, що настав. Зобов'язання банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.
За правилами пункту 36.1 статті 36 ПК України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Порядок визначення сум податкових та грошових зобов'язань встановлений статтею 54 ПК України, пунктом 54.1 якої визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 вищезазначеної правової норми, визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Відповідно до пункту 109.1 статті 109 ПК України, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
При цьому, жодною нормою ні Податкового кодексу України, ні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не передбачено ні обмеження прав податкового органу на проведення перевірок банку, ні обмеження щодо винесення рішень про визначення таким банкам податкових зобов'язань.
Також в супереч доводам апеляційної скарги, чинне законодавство не звільняє установу банку, в разі початку процедури ліквідації, від сплати податкових зобов'язань.
Дійсно, приписами п.3 ч.5 ст.36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Поряд із цим, із змісту спірного податкового повідомлення-рішення вбачається, що таким здійснено нарахування лише податкових зобов'язань, без застосування штрафних санкцій.
Також, розпочата процедура ліквідації банку призводить до певних обмежень щодо погашення зобов'язань.
Однак, проведення перевірки та прийняття рішень є визначенням суми грошових зобов'язань платника податку, врегульоване главою 4 ПК України, та не обмежується введенням щодо банку будь - яких процедур.
Крім того, колегія суддів критично оцінює доводи апелянта, що спірне податкове повідомлення-рішення суперечать приписам статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Слід зауважити, що вказаною нормою врегульовано черговість погашення вимог кредиторів, тоді як предметом даного судового розгляду є правомірність донарахування податкових зобов'язань, за період, що передував введенню тимчасової адміністрації.
Крім того, з акту документальної перевірки вбачається, що перевірка провадилася з метою дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2016 про 30.09.2019 та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2013 по 30.09.2019.
В той же час, банківська ліцензія була відкликана постановою Правління Національного банку України від 24.09.2020 № 601-рш та розпочато процедуру ліквідації.
Враховуючи те, що перевірка проводилася за період, до початку процедури ліквідації, а тому рішення відповідача про стягнення є правомірним та не є нарахуванням додаткових зобов'язань в розумінні вимог ч. 3 ст. 46 Закону України «Про банки і банківську діяльність», як вказував позивач.
Крім того, перевірка позивача була розпочата 27.12.2019, тобто до введення процедури ліквідації АТ АКБ «АРКАДА». У зв'язку з тим, що Законом України від 17.03.2020 № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню короновірусної хвороби (СОVID-19)» був встановлений мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період дії карантину, перевірка була закінчена 10.02.2021.
Таким чином, податковий обов'язок АТ АКБ «АРКАДА» виник не в ліквідаційній процедурі.
Колегія суддів вказує, що апелянтом не наведено належних доказів порушення контролюючим органом приписів норм чинного законодавства при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Питання визначення грошового зобов'язання та заходи задоволення вимог кредиторів щодо акцептування вимог не є тотожними поняттями, оскільки лише після узгодження податкового зобов'язання воно може бути заявлено як вимога кредитора до банку у відповідній черзі.
Таким чином, в даному випадку не вирішується питання заявлення вимоги податкового органу до позивача в розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а встановлюється правомірність податкового повідомлення-рішення та узгодження податкового зобов'язання.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Аркада» - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2021 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 24.06.2022.
Головуючий суддя: А.Ю. Кучма
В.О. Аліменко
Л.В. Бєлова