Справа № 640/22161/21 Суддя (судді) першої інстанції: Григорович П.О.
22 червня 2022 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Кучми А.Ю.,
суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В.
за участю секретаря Островської О.В.,
розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ст. 229 КАС України у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 листопада 2021 року (м. Київ, дата складання повного тексту - 01.12.2021) у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Галіція Дистилері» до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкових рішень-повідомлень,-
Приватне акціонерне товариство «Галіція Дистилері» звернулося з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення- рішення від 06 квітня 2021 року № 00016140901 та № 00016150901, прийняті Головним управлінням ДПС у Тернопільській області.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що податкові повідомлення-рішення прийнятті протиправно, тому наявні підстави для їх скасування.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що дії та рішення контролюючого органу повністю відповідають приписам чинного законодавства.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 листопада 2021 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування усіх фактичних обставин у справі. Наголошує, що розлив перелічених в ч.2 ст.11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» напоїв здійснюється виключно у виготовлену із матеріалів, дозволених до контакту з алкогольними напоями, скляну тару, а також у сувенірні пляшки та художньо оформлений посуд із скла, глазурованої кераміки або дерева, упаковку типу «Tetra-Pak» і «Bag in box», тобто перевіркою встановлено розлив алкогольних напоїв у таку не передбачену Законом. Звертає увагу, що контролюючим органом встановлено порушення вимог абз. 7 п.5 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251, п.226.9 ст.226 Податкового кодексу України та ст.11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
Позивачем подано відзив на позовну заяву в якому зазначено про безпідставність доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.
Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 06 квітня 2021 року відповідачем на підставі акта фактичної перевірки №819/19-00-09-01/31274359 від 03.03.2021, винесено наступні оскаржувані податкові повідомлення-рішення:
- № 00016150901, яким позивачу за порушення ст.11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», на підставі абз. 27 ч.2 ст.17 вказаного Закону, визначено суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 588 307,68 грн;
- № 00016140901, яким позивачу за порушення п.226.9 Податкового кодексу України, ст.11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», абз.7 п.5 Положення №1251 від 27.12.2010, на підставі абз.20 ч.2 ст.17 вказаного Закону, визначено суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 26 317 672,00 грн.
Як вбачається з акта перевірки, застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій ґрунтується на наступних обставинах:
1) за результатами проведеної перевірки встановлено факт виробництва (розливу) та зберігання напою алкогольного десертного «П'яна вишня №2» вміст спирту 16 % об., який розлитий в поліпропіленову тару (відро 10 л. біле з білою кришкою), в кількості 398 відер (за ціною 739,08 грн відповідно до інформаційної довідки щодо середньої ціни реалізації алкогольних напоїв в 2021 році, наданої ПрАТ «Галіція Дистилері», загальною вартістю з ПДВ 294153,84 грн). Перевіркою встановлено розлив алкогольних напоїв у тару не передбачену ст. 11 Закону №481;
2) відповідно до інформаційних ресурсів ДПС України, ПрАТ «Галіція Дистилері» змінено податкову адресу та з 03.01.2021 знаходиться на обліку у Головному управління ДПС у м. Києві (Шевченківський р-н м. Києва). В ході проведення перевірки встановлено, що ПрАТ «Галіція Дистилері» у лютому та 01, 02 березня 2021 року здійснювало виробництво, розлив та маркування алкогольних напоїв марками акцизного податку, на яких зазначено індекс регіону України 19 (Тернопільська область). Оскільки ПрAT «Галіція Дистилері» з 03.01.2021 знаходиться на обліку в ГУ ДПС у м. Києві, індекс регіону, зазначений на марках акцизного податку, повинен відповідати місцезнаходженню суб'єкта господарювання та місцю реєстрації платником акцизного податку - 26 (м. Київ).
Позивач вважаючи протиправними вищевказані податкові повідомлення-рішення, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з помилковості доводів контролюючого органу щодо здійснення позивачем розливу алкогольних напоїв у тару не передбачену ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального». Всі перелічені в акті перевірки алкогольні напої мали марки акцизного податку встановленого зразка, що відповідачем не заперечено і не спростовано, внаслідок чого застосування до позивача штрафу з цих підстав не можна вважати правомірним.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Частиною 2 ст.11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі - Закон №481) серед іншого, визначено, що розлив виноробної продукції (крім сидру і перрі (без додання спирту), зброджених напоїв, одержаних виключно в результаті природнього (натурального) бродіння фруктових, ягідних та фруктово-ягідних соків, з вмістом спирту не більше 8,5 відсотка об'ємних одиниць (без додання спирту) здійснюється у виготовлену із матеріалів, дозволених до контакту з алкогольними напоями, скляну тару, а також у сувенірні пляшки та художньо оформлений посуд із скла, глазурованої кераміки або дерева, упаковку типу «Tetra-Pak» і «Bag in box». Розлив виноробної продукції (крім сидру і перрі (без додання спирту), зброджених напоїв, одержаних виключно в результаті природнього (натурального) бродіння фруктових, ягідних та фруктово-ягідних соків, з вмістом спирту не більше 8,5 відсотка об'ємних одиниць (без додання спирту) здійснюється виключно у тару (посуд) місткістю 0,05 л, 0,1 л, 0,2 л, 0,25 л, 0,275 л, 0,35 л, 0,375 л, 0,4 л, 0,45 л, 0,5 л, 0,61 л, 0,68 л, 0,7 л, 0,75 л, 0,8 л, 1,0 л і більше.
Відповідно до зазначеної норми в попередній редакції (станом на 08.08.2020), розлив виноробної продукції (крім сидру і перрі (без додання спирту), зброджених напоїв, одержаних виключно в результаті природнього (натурального) бродіння фруктових, ягідних та фруктово-ягідних соків, з вмістом спирту не більше 8,5 відсотка об'ємних одиниць (без додання спирту) здійснюється виключно у передбачену діючими стандартами скляну тару, а також у сувенірні пляшки та художньо оформлений посуд із скла, глазурованої кераміки або дерева, упаковку типу «Tetra-Pak» і «Bag in box».
Аналіз наведеної норми в попередній та чинній редакції, дає змогу дійти висновку, що законодавцем передбачено можливість розливу виноробної продукції у тару, як скляну, так і виготовлену із матеріалів, дозволених до контакту з алкогольними напоями.
Сторонами не заперечується, що напій алкогольний десертний «П'яна вишня №2» є виноробною продукцією і не відноситься до сидру або перрі.
Як вказано в наданому до перевірки висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 19.03.2018 №602-123-20-1/11314, про що зазначено в Акті перевірки, поліпропіленові відра, в які ПрАТ «Галіція Дистилері» здійснює розлив напою алкогольного десертного «П'яна вишня №2», виготовлені у відповідності із ТУ У 22.2-34282404-001:2018 «Тара з поліпропілену для фасування харчових продуктів. Технічні умови», сфера застосування поліпропіленових відер - фасування харчових продуктів.
Відповідно до листа ПП «Лібо-Пласт» №35 від 11.10.2021, яке постачає зазначену тару позивачу, відра поліпропіленові білі ємністю 10 л. з білими кришками, які виробляє Приватне підприємство «Лібо-Пласт» відповідно до Технічних умов ТУ У 22.2-34282404-001:2018 «Тара з поліпропілену для фасування харчових продуктів. Технічні умови» та висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 19.03.2018 №602-123-20-1/11314, можна використовувати в якості спожиткового пакування для фасування будь-яких видів харчових продуктів, в тому числі, алкогольних напоїв.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про помилковість доводів контролюючого органу щодо здійснення позивачем розливу алкогольних напоїв у тару не передбачену ст. 11 Закону №481.
При цьому, зазначений висновок апелянтом спростовано не було.
Відповідно до п.226.9 Податкового кодексу України, вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої, тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції.
Абзацом 7 п.5 Положення №1251 «Про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах», передбачено, що на кожну марку наносяться такі реквізити: індекс регіону України (згідно з додатком), що відповідає місцезнаходженню виробника продукції, позначений двома цифрами (для маркування вітчизняної продукції), тощо.
Суть спору в цій частині зводиться до того, що з 03.01.2021 позивач знаходиться на обліку у Головному управління ДПС у м. Києві (Шевченківський р-н м. Києва), індекс регіону 26. В ході проведення перевірки встановлено, що ПрАТ «Галіція Дистилері» у лютому та 01, 02 березня 2021 року здійснювало виробництво, розлив та маркування алкогольних напоїв марками акцизного податку, на яких зазначено індекс регіону України 19 (Тернопільська область).
Згідно з абз.4 п.3 Положення № 1251, підприємства-виробники та імпортери алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюновмісних виробів для електричного нагрівання, подають засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» щомісяця до 8 числа продавцю марок акцизного податку (далі - продавець марок) для задоволення через два місяці потреби в марках таку інформацію: попередню заявку-розрахунок про потребу в марках за їх видами, реквізити платіжного документа/платіжних документів (номер, дата платіжного доручення та сума перерахованих коштів) на перерахування плати за виготовлення марок та звіт про використання марок, придбаних у попередньому місяці. Поняття «продавець марок акцизного податку» вживається у значенні, наведеному в Податковому кодексі України.
Згідно п.14.1.198 Податкового кодексу України, продавець марок акцизного податку - контролюючі органи.
На виконання вказаних норм, ПрАТ «Галіція Дистилері» щомісяця до 8 числа для задоволення через два місяці власної потреби в акцизних марках подавало продавцю марок попередні заявки-розрахунки.
В попередніх заявках-розрахунках, поданих до зміни місцезнаходження ПрАТ «Галіція Дистилері», підприємство зазначало своє місцезнаходження - 48400, Тернопільська обл., м. Бучач, вул. Бариська, 8 А, як, зокрема, і в попередній заявці-розрахунку про потребу в марках акцизного податку на січень 2021 року, поданій 06 листопада 2020 року. В попередніх заявках-розрахунках, поданих після зміни місцезнаходження, підприємство зазначало своє нове місцезнаходження - 04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 16, як, зокрема, в попередній заявці-розрахунку про потребу в марках акцизного податку на березень 2021 року, поданій 05 січня 2021 року.
Згідно з абз.абз.1 - 4 п.10 Положення № 1251, продаж марок здійснюється на підставі поданих платником акцизного податку за місцем реєстрації в електронній формі заявок - розрахунків кількості марок.
На виконання вказаної норми ПрАТ «Галіція Дистилері» для отримання акцизних марок подавало контролюючому органу відповідні заявки-розрахунки кількості марок, із зазначенням свого місцезнаходження, а саме: до 17.12.2020 - 48400, Тернопільська обл., м. Бучач, вул. Бариська, 8 А; після 17.12.2020 - 04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 16, як, зокрема, в заявці-розрахунку на придбання марок акцизного податку для маркування алкогольних напоїв № 2 від 25 січня 2021 року.
Таким чином, під час замовлення і отримання марок акцизного податку позивачем не було допущено порушень законодавства. Марки акцизного податку, якими позивач маркував алкогольні напої у січні - лютому 2021 року та 01, 02 березня 2021 року і які описані відповідачем в акті перевірки, є марками акцизного податку встановленого зразка, отриманими позивачем у встановленому законодавством порядку відповідно до адреси місцезнаходження, актуальної на дати складання заявок.
Таким чином, реквізит марки акцизного податку «індекс регіону України, що відповідає місцезнаходженню виробника продукції, позначений двома цифрами (для маркування вітчизняної продукції)» наноситься на марки акцизного податку в залежності від місцезнаходження виробника, вказаного в поданій двома місяцями раніше заявці-розрахунку про потребу в марках за їх видами для задоволення через два місяці потреби в маркуванні алкогольної продукції.
Суд першої інстанції вірно вказав, що, а ні Податковим кодексом України, а ні Положенням №1251 не встановлена заборона для виробників підакцизної продукції, зокрема, алкогольних напоїв, після зміни їх місцезнаходження використовувати марки акцизного податку з нанесеним індексом регіону України, що відповідає місцезнаходженню виробника на момент подання заявки на отримання акцизних марок
Крім того, Положенням № 1251 не встановлена така підстава для повернення марок акцизного податку, як зміна місцезнаходження покупця марок і невідповідність індексу регіону України, нанесеного на марки акцизного податку в раніше придбаних марках, новому місцезнаходженню покупця марок.
Натомість Положення № 1251 встановлює інші підстави для повернення марок акцизного податку, а саме: пошкодження марок акцизного податку, невідповідність зазначених на марках акцизного податку сум акцизного податку, сплачених за одиницю маркованої продукції, ліквідація покупця марок, закінчення строку дії відповідної ліцензії у покупця марок.
Абзацом 6 п. 27 Положення № 1251 врегульовано, що у разі виявлення продавцем марок невідповідності їх вимогам законодавства чи явних ознак підроблення такі марки повертаються підприємству-виробнику для проведення експертизи, про що покупцеві марок видається довідка. Після одержання висновку експертизи складається акт, на підставі якого зазначені марки підлягають знищенню підприємством-виробником, а у разі визнання марок фальшивими чи підробленими - надсилаються до відповідних правоохоронних органів.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що якщо відповідач, як продавець марок, вважав, що після зміни місцезнаходження ПрАТ «Галіція Дистилері» на м. Київ зазначення на марках акцизного податку, замовлених ПрАТ «Галіція Дистилері», індексу регіону « 19» не відповідає вимогам законодавства, то у січні 2021 року відповідач повинен був повернути такі марки підприємству-виробнику.
Однак, як підтверджується заявкою-розрахунком на придбання марок акцизного податку для маркування алкогольних напоїв № 2 від 25.01.2021, відповідач видав позивачу марки акцизного податку з індексом регіону « 19», що також підтверджує, що марки акцизного податку з індексом «19» і після зміни місцезнаходження ПрАТ «Галіція Дистилері» на м. Київ відповідали вимогам законодавства.
Колегія суддів вказує, що в даному випадку є незрозумілим якою, на думку контролюючого органу, мала бути правомірна поведінка позивача після 01 січня 2021 року, адже єдино можливим варіантом згідно позиції відповідача є повне припинення виробництва алкогольних напоїв до отримання марок акцизного податку з індексом регіону « 26», що могло відбутись лише в березні 2021 року на підставі попередньої заявки-розрахунку про потребу в марках, поданої до 08 січня 2021 року.
При цьому, припинення виробництва, і відповідно, реалізації алкогольних напоїв на строк, принаймні, 2 місяці призвело б до неможливості виплачувати заробітну плату працівникам і сплачувати податки.
Крім того, законодавчо є неврегульованим питання, як слід вчинити позивачу після 01 січня 2021 року з марками акцизного податку з індексом регіону « 19», адже Положенням №1251 не передбачено підстав для повернення таких марок продавцю, а також порядку відшкодування їх вартості.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки з однієї сторони п.226.9 Податкового кодексу України розцінений відповідачем на користь того, що продукція позивача після зміни місцезнаходження вважається не маркованою, а марки акцизного збору, отримані у визначеному порядку до зміни місцезнаходження втрачають юридичну значимість, однак з іншої сторони Податковим кодексом України і Положенням №1251 не передбачено підстав для повернення таких марок продавцю, а також порядку відшкодування їх вартості, не кажучи про зупинення позивачем господарської діяльності для отримання нових акцизних марок через 2 місяці після подання заявки за новим місцезнаходженням, позивачем не було допущено порушення п.226.9 Податкового кодексу України,
При цьому, як вже зазначалось, за змістом абз.7 п.5 Положення №1251, передбачено, що на кожну марку наносяться такі реквізити: індекс регіону України (згідно з додатком), що відповідає місцезнаходженню виробника продукції, позначений двома цифрами (для маркування вітчизняної продукції), тощо.
Норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини не конкретизують, чи індекс регіону має відповідати місцезнаходженню виробника на момент подання заявки на отримання акцизних марок чи на момент наклеювання таких марок на підакцизний товар, у разі зміни місцезнаходження суб'єкта господарювання на цей момент.
Оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням №00016140901 до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції на підставі абз.20 ч.2 ст.17 Закону №481.
Відповідно до буквального тлумачення наведеної норми, до суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.
Всі перелічені в акті перевірки алкогольні напої мали марки акцизного податку встановленого зразка, що відповідачем не заперечено і не спростовано, внаслідок чого застосування до позивача штрафу з цих підстав не можна вважати правомірним.
При цьому, матеріали справи не містять доказів того, що суб'єктивна незгода позивача із наявністю підстав для проведення контрольного заходу будь-яким чином впливає на правильність висновків контрольного заходу, адже позивач мав можливість не допустити посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки і оскаржити відповідний наказ.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкові повідомлення-рішення від 06 квітня 2021 року № 00016140901 та № 00016150901 є необґрунтованими, безпідставними, а тому підлягають скасуванню.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 листопада 2021 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 24.06.2022.
Головуючий суддя: А.Ю. Кучма
В.О. Аліменко
Н.В. Безименна