Україна
Донецький окружний адміністративний суд
23 червня 2022 року Справа№200/212/22
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Бєломєстнова О.Ю.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
05.01.2022 року позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради (код ЄДРПОУ: 41336065, місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, просп. Миру,70), у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради щодо невиплати ОСОБА_1 у повному обсязі щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій за 2021 рік;
- зобов'язати Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня як учаснику бойових дій за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням виплачених раніше сум, що складає суму у розмірі 7354,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона є учасником бойових дій. Посилається на протиправну бездіяльність відповідача, яка полягає у невиплаті разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. При цьому позивач посилається на рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020. Наведене стало підставою її звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 10.01.2022 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб.
09.02.2022 року відповідач надав суду відзив на адміністративний позов, у якому вказав, що адміністративний позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав. Щорічна разова грошова допомога до 5 травня за 2021 рік була нарахована та виплачена ОСОБА_1 у розмірі 1491,00 грн. відповідно до діючих положень Бюджетного кодексу України та постанови КМ України «Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» від 08.04.2021 року № 325. Враховуючи рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року №3-р/2020, відповідним рішенням Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради позивачу здійснено нарахування допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми, в розмірі 7354,00 грн. Вказана сума буде виплачена позивачу після надходження бюджетних асигнувань. Вважав, що усунув порушення самостійно та в добровільному порядку.
З 31.01.2022 року по 28.02.2022 року суддя перебував у відпустці. Після її завершення у зв'язку з введенням воєнного стану в Україні згідно з Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, рішенням Ради суддів України №9 від 24.02.2022, наказом голови Донецького окружного адміністративного суду №14/І-г від 26.02.2022 про запровадження особливого режиму роботи суду, у встановлений КАС України строк рішення по справі з об'єктивних причин не було прийнято. Зважаючи на вихід судді з відпустки 23.06.2022, справу розглянуто у розумний строк після виникнення можливості для цього.
Дослідивши подані сторонами документи, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 є громадянкою України, про що свідчить паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий 26.01.2008 року. Належить до осіб, що мають право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 від 30.11.2016 року.
Відповідач - Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради (код ЄДРПОУ: 41336065, місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, проспект Миру, 70) є суб'єктом владних повноважень, який у спірних правовідносинах реалізує повноваження, передбачені ст.17-1 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22 жовтня 1993 року N 3551-XII.
Сторонами не заперечується, що позивачу було виплачено разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік для учасників бойових дій у розмірі 1491,00 грн.
Згідно рішення Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради № 02.3.18-0400 від 28.01.2022 року позивачу на підставі ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 10.01.2022 року по справі № 200/212/22 нараховано суму недоотриманої грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі 7354,00 грн.
Не погодившись з діями відповідача, які полягають в неповній виплаті коштів, на які розраховував позивач, остання звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правовий статус ветеранів війни визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №3551-XII від 22 жовтня 1993 року (далі - Закон №3551).
Відповідно до ч. 5 ст. 12 цього Закону (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25 грудня 1998 року №367-XIV) щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Підпунктом «б» підпункту 1 пункту 20 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VI від 28 грудня 2007 року (набрав чинності 01 січня 2008 року) частину п'яту статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» викладено у такій редакції: «Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення підпункту "б" підпункту 1 пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-VI від 28 грудня 2007 року.
В подальшому Законом України від 28 грудня 2014 року № 79-VІІІ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» (набрав чинності 01 січня 2015 року) розділ VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
На виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", Кабінетом Міністрів України щороку приймалися відповідні щодо окремого бюджетного року постанови, якими визначався розмір та порядок виплати разової грошової допомоги учасникам бойових дій.
Так, у постанові Кабінету Міністрів України «Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» № 325 від 08 квітня 2021 року визначено розмір виплати разової грошової допомоги учасникам бойових дій- 1491,00 грн.
Водночас, рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 у справі №1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У цьому ж рішенні зазначено, що окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Отже, з 27 лютого 2020 року норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», не можуть застосовуватися у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Тому з 27 лютого 2020 року застосовуються положення статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25 грудня 1998 року №367-XIV (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10рп/2008), а саме: щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09 липня 2003 року, мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 28 вказаного Закону мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» № 1082-IX від 15 грудня 2020 року установлено у 2021 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2021 року - 1769 гривень.
З урахуванням цього, розмір щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2021 році становить 8845,00 грн. (1769,00 грн. х 5).
Аналогічні правові висновки викладені у рішенні Верховного Суду від 29 вересня 2020 року за результатами розгляду справи № 440/2722/20. Посилання на дане рішення, яке приймається судом до уваги відповідно до ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», не свідчить про його застосування в порядку ст. 291 КАС України.
Оскільки разову грошову допомогу позивачу виплачено у 2021 році у розмірі меншому, ніж передбачено частиною п'ятою статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", суд дійшов висновку про те, що відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо невиплати йому частини щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік, внаслідок чого її розмір не відповідає п'яти мінімальним пенсіям за віком.
Разом з тим, посилання відповідача на самостійне та добровільне усунення порушень прав позивача шляхом прийняття відповідного рішення є неприйнятними, оскільки станом на час розгляду даної справи недоплачена частина допомоги до 5 травня за 2021 рік позивачу не виплачена.
Надаючи правову оцінку обраному позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі “Чахал проти Об'єднаного Королівства” (Chahal v. TheUnitedKingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Афанасьєв проти України” від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02). Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
Враховуючи наведене, суд вважає, що достатнім, необхідним, ефективним та повним способом захисту є:
визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати позивачу разової грошової допомоги відповідно до ст. 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їй соціального захисту” до 05 травня за 2021 рік, як учаснику бойових дій, у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком;
зобов'язання відповідача виплатити позивачу частину грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з відрахуванням раніше виплаченої суми такої допомоги, а саме у розмірі 7354,00 грн.
Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред'явленого позову, а відповідачем доводи позовної заяви не були спростовані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257, 293-295 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради щодо невиплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги відповідно до ст. 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їй соціального захисту” до 05 травня за 2021 рік, як учаснику бойових дій, у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Зобов'язати Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради (код ЄДРПОУ: 41336065, місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, проспект Миру, 70) виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) частину грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з відрахуванням раніше виплаченої суми такої допомоги, а саме у розмірі 7354 (сім тисяч триста п'ятдесят чотири) грн. 00 коп.
Повний текст судового рішення складено та підписано 23 червня 2022 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя Бєломєстнов О.Ю.