Рішення від 14.06.2022 по справі 708/25/22

Справа № 708/25/22

2/694/212/22

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

14.06.2022 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Сакун Д.І.,

за участю секретаря судового засідання Матвієнко А. А.,

представника позивача ОСОБА_3 (в режимі відеоконференцзв'язку)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Звенигородка в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес- Транс» ( 02094, м.Київ, вул.Хоткевича Гната 5 оф.4, адреса для листування: 07416, Київська область, Броварський район, с.Погреби, вул. Завбірська 17-а, код ЄДРПОУ 33739797, тел. НОМЕР_7) до ОСОБА_1 ( адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , тел. НОМЕР_2 ) про відшкодування матеріальної шкоди,

встановив:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Товариство з обмеженою відповідальністю «Експрес- Транс» звернулось до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди.

Свій позов позивач мотивує тим, що ОСОБА_1 був прийнятий на роботу до Товариства з обмеженою відповідальністю «Експресс-Транс»,в особі

директора ОСОБА_2, який діє на підставі Статуту (далі по тексту -

іивач/підприємство) на посаду водія автотранспортних засобів на підставі власноручно

написаної особистої заяви від 21.09.2020 р. та Наказу підприємства № 57 від

21.09.2020 р. Крім того, між Позивачем та Відповідачем було укладено та підписано Договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 22.09.2020 р.

Відповідно до Договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 22.09.2020 р. працівник ОСОБА_1 , зобов'язався за весь період роботи на підприємстві компенсувати майнову шкоду, яка буде завдана його умисними діями бездіяльністю чи діями по необережності.

Згідно з Наказом підприємства № 104 від 01.04.2021, ОСОБА_1 було відправлено у відрядження на автомобілі д/н НОМЕР_3 / НОМЕР_4 , що належить ТОВ «Експресс-Транс».

18.04.2021 у населеному пункті Любича Крулевська, на національній дорозі №17, для перевірки документів, працівниками правоохоронних органів, було зупинено автопоїзд НОМЕР_3 / НОМЕР_4 , яким керував ОСОБА_1 . Під час відрядження ОСОБА_1 через власну халатність та безвідповідальність допустив помилки при заповненні документів, які дають можливість виконувати міжнародні перевезення, а саме Дозвіл на здійснення міжнародного автомобільного перевезення вантажу територією Республіки Польща, але не придав цьому будь-якої уваги, та нікого не проінформував зі сторони Позивача однак у зв'язку з виявленням у частині Б дозволу неправильних даних щодо кількості товарів, які перевозяться, перевезення було визнано таким, що здійснюється без дозволу, внаслідок чого Відповідача було оштрафовано на суму 12000 злотих (Національна валюта Республіки Польща) після чого ОСОБА_1 зателефонував Директору ТОВ «Експресс-Транс» та проінформував про те, що йому виписали штраф на суму 12000 злотих та він не може продовжувати відрядження, після чого попросив Директора ТОВ «Експресс-Транс» ОСОБА_2 позичити йому кошти для сплати штрафу з подальшим їх відпрацюванням після чого ОСОБА_1 у застосунку Viber, на номер Директора ТОВ «Експресс-Транс» ОСОБА_2 , було надіслано реквізити банківської картки відкритої у Акціонерному товаристві «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (AT «ПУМБ») № НОМЕР_5 на яку Відповідач попросив надіслати позичені йому кошти у розмірі 92162 грн. 00 коп., з метою сплати штрафу.

Директор ТОВ «Експресс-Транс» ОСОБА_2 надав кошти в сумі 92161 грн., 77 коп., співробітнику ТОВ «Експресс-Транс» ОСОБА_3 , який займає посаду Юрисконсульта підприємства на підставі Наказу № 53 від 14 вересня 2020 року та Заяви від 14 вересня 2020 року, з метою подальшого перерахування ОСОБА_3 вищевказаної суми, а саме 92162 грн., 77 коп., на банківську картку, яка належить ОСОБА_1 «ПУМБ» № НОМЕР_5 .

19.04.2021р. у свою чергу ОСОБА_3 поклав на свою власну банківську картку відкриту у AT КБ «ПРИВАТ БАНК» № НОМЕР_6 кошти в сумі 94 810 грн. з яких кошти в сумі 92000 грн. були перераховані ОСОБА_1 на банківську картку AT «ПУМБ» № НОМЕР_5 , перерахування коштів здійснювалося з п'яти операцій на суми 450,00 грн., 1553,00 грн., 29999,00 грн., 29999,00 грн., 29999,00 грн., та також було знято комісію банку в розмірі 162,77 грн.

Після перерахування коштів ОСОБА_1 ним було сплачено штраф який йому було виписано правоохоронними органами в Республіці Польща, за кошти Директора ТОВ «Експресс-Транс» ОСОБА_2 , та Відповідач виконав міжнародне перевезення в повному обсязі, після чого отримав заробітну плату та пообіцяв у найближчий час відпрацювати кошти які йому були позичені Директором ТОВ «Експресс-Транс» ОСОБА_2 в сумі 92162 грн., 77 коп.

Починаючи з 09.08.2021р. ОСОБА_1 перестав з'являтися на робочому місця та виходити на зв'язок з Директором ТОВ «Експресс-Транс» ОСОБА_2 та іншими співробітниками ТОВ «Експресс-Транс».

31.08.2021р. ТОВ «Експресс-Транс» надіслали лист ОСОБА_1 про те, що необхідно з'явитися та пояснити причини відсутності на робочому місці, але Відповідач відмовився від отримання даного листа, та лист повернувся до початкового адресату.

12.10.2021р. ТОВ «Експресс-Транс» повторно надіслали лист ОСОБА_1 щодо його відсутності на робочому місці, та з вимогою повернути кошти, які йому були позичені, але Відповідач відмовився від отримання даного листу, та продовжує ігнорувати усі спроби ТОВ «Експресс-Транс» вийти з Відповідачем на зв'язок.

Внаслідок чого ТОВ «Експресс-Транс» було понесено збитки на суму, яка була позичена ОСОБА_1 , а саме 92000 грн. сума основного боргу, + 162,77 грн. сума комісії банку, + 3103,33 грн. послуги бюро перекладів, підсумувавши загальна сума збитків складає 95 266,10 грн. та сплата судового збору на суму 2 270.00 грн.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові, просив позов задовольнити.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Звенигородського районного суду Черкаської області від 25.03.2022 було відкрито провадження у справі, вирішено цивільну справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

20.05.2022 року на адресу суду від представника ТОВ «Експрес-Транс» ОСОБА_3 надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою суду від 09.06.2022 року заяву представника позивача ОСОБА_3 було задоволено.

Відповідачу ОСОБА_1 за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання було надіслано ухвалу про відкриття провадження у справі разом з позовною заявою та додатками до неї, яку вона отримала особисто. Крім того Відповідач був вчасно повідомлений про місце розгляду справи шляхом розміщення відповідного оголошення на сайті, однак відзиву на позовну заяву не подав, в судові засідання не з'явився.

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе розгляд справи провести за відсутності відповідача.

У судовому засіданні 14.06.2022 було оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Фактичні обставини справи

Судом встановлено, що 21 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до директора ТОВ «Експрес-Транс» ОСОБА_2 із заявою про прийняття на роботу на посаду водія автотранспортних засобів (а.с. 42).

Наказом № 57 від 21.09.2020 року ОСОБА_1 був прийнятий на роботу на посаду водія автотранспортних засобів з 22.09.2020 року (а.с. 43).

22 вересня 2020 року позивач ТОВ «Експрес-Транс» та відповідач ОСОБА_1 уклали безстроковий трудовий договір. Згідно цього договору ОСОБА_1 зобов'язався виконувати роботу в межах посадових обов'язків водія автотранспортних засобів, що визначені в Договорі та/або відповідній посадовій інструкції, наказах підприємства, з підпорядкуванням внутрішнім розпорядчим документам, а підприємство зобов'язалось виплачувати працівникові заробітну плату згідно штатного розпису і забезпечувати матеріальні та організаційні умови праці (а.с. 38-40) .

В цей же день між ТОВ «Експрес-транс» та ОСОБА_1 було укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, згідно якого ОСОБА_1 , що займає посаду водія автомобільних засобів і виконує роботу, безпосередньо пов'язану з отриманням, перевезенням і видачею товарно-матеріальних цінностей, взяв на себе повну матеріальну відповідальність за забезпечення збереження довірених йому підприємством матеріальних цінностей (а.с. 41).

Наказом № 104 від 01.04.2021 року ОСОБА_1 був відправлений у відрядження до країн Європи для перевезення вантажів на автомобілі д.н. НОМЕР_3 / НОМЕР_4 з 1 квітня 2021 року (а.с. 37).

18 квітня 2021 року в ході здійснення перевірки Люблінською митно-податковою службою у м. Бяла Подляска у населеному пункті Любича Крулевська, НД 17 було складено протокол про виявлені порушення, а саме: здійснення міжнародного автомобільного перевезення без наявності на борту транспортного засобу необхідного дозволу (штраф 12000 злотих) та ненадання водію документів, про які йде мова у ст. 87 Закону про автомобільний транспорт - за кожен документ (штраф у розмірі 500 злотих) (а.с. 13-16).

28 липня 2021 року на адресу ТОВ «Експрес-Транс» було направлено постанову начальника Люблянської митно-податкової служби у м. Бяла Поляска про порушення адміністративного провадження щодо допуску до здійснення автомобільного перевезення автопоїздом з реєстраційними номерами НОМЕР_3 / НОМЕР_4 без необхідного дозволу на виконання міжнародних автомобільних перевезень вантажів територією Республіка Польща.

18 квітня 2021 року директор ТОВ «Експрес-Транс» ОСОБА_2 видав наказ про видачу юрисконсульту ОСОБА_3 грошових коштів в розмірі 92 162 грн. 77 коп. для перерахування ОСОБА_1 на банківську картку № НОМЕР_5 для сплати останнім штрафу з подальшим поверненням коштів ТОВ «Експрес-Транс» (а.с. 44).

Згідно квитанцій АТ КБ «Приватбанк» від 19.04.2021 року клієнт ОСОБА_3 зарахував готівку в сумі 94 810 грн. на свою картку № НОМЕР_6 та в подальшому здійснив перекази коштів на загальну сумуі 92162,77 грн. на картку № НОМЕР_5 , що належить ОСОБА_4 (а.с. 20, 29-34).

Мотивувальна частина

Згідно з вимогами ст. 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.

При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.

За наявності зазначених підстав і умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

На працівників не може бути покладена відповідальність за шкоду, яка відноситься до категорії нормального виробничо-господарського ризику, а також за шкоду, заподіяну працівником, що перебував у стані крайньої необхідності. Відповідальність за не одержаний підприємством, установою, організацією прибуток може бути покладена лише на працівників, що є посадовими особами.

Відповідно до ст. 131 КЗпП України роботодавець зобов'язаний створити працівникам умови, необхідні для нормальної роботи і забезпечення повного збереження дорученого їм майна.

Працівники зобов'язані бережливо ставитися до майна підприємства, установи, організації і вживати заходів до запобігання шкоді.

Згідно зі ст. 132 КЗпП України за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків, працівники, крім працівників, що є посадовими особами, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку

Матеріальна відповідальність понад середній місячний заробіток допускається лише у випадках, зазначених у законодавстві

Відповідно до ст. 134 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли:

1) між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей;

2) майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами;

3) шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку;

4) шкоди завдано працівником, який був у нетверезому стані;

5) шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або умисним зіпсуттям матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування;

6) відповідно до законодавства на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків;

7) шкоди завдано не при виконанні трудових обов'язків;

8) службова особа, винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу;

9) керівник підприємства, установи, організації всіх форм власності, винний у несвоєчасній виплаті заробітної плати понад один місяць, що призвело до виплати компенсацій за порушення строків її виплати, і за умови, що Державний бюджет України та місцеві бюджети, юридичні особи державної форми власності не мають заборгованості перед цим підприємством;

10) шкоди завдано недостачею, знищенням або пошкодженням обладнання та засобів, наданих у користування працівнику для виконання роботи за трудовим договором про дистанційну роботу або про надомну роботу. У разі звільнення працівника та неповернення наданих йому у користування обладнання та засобів з нього може бути стягнута балансова вартість такого обладнання у порядку, визначеному цим Кодексом.

Стаття 135-1 КЗпП України передбачає, що письмовий договір про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівником, який досяг вісімнадцятирічного віку та, зокрема, займає посаду або виконує роботу, безпосередньо пов'язану із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або використанням у процесі виробництва переданих йому цінностей. Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

Розмір заподіяної підприємству, установі, організації шкоди згідно з вимогами ст. 135-3 КЗпП України визначається за фактичними втратами, на підставі даних бухгалтерського обліку, виходячи з балансової вартості (собівартості) матеріальних цінностей за вирахуванням зносу згідно з установленими нормами.

Згідно з вимогами ст. 137 КЗпП України суд при визначенні розміру шкоди, що підлягає покриттю, крім прямої дійсної шкоди, враховує ступінь вини працівника і ту конкретну обстановку, за якої шкоду було заподіяно. Коли шкода стала наслідком не лише винної поведінки працівника, але й відсутності умов, що забезпечують збереження матеріальних цінностей, розмір покриття повинен бути відповідно зменшений.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 перебуває в трудових відносинах з позивачем ТОВ «Експрес-Транс» та зобов'язався виконувати роботу в межах посадових обов'язків водія автотранспортних засобів, що визначені в трудовому договорі та/або відповідній посадовій інструкції, наказах підприємства з підпорядкуванням внутрішнім розпорядчим документам. Підприємство зобов'язалось виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати матеріальні та організаційні умови праці, необхідні для виконання посадових обов'язків працівником.

Згідно з укладеним між сторонами договором про повну індивідуальну матеріальну відповідальність ОСОБА_1 взяв на себе відповідальність за збереження довірених йому матеріальних цінностей, зокрема зобов'язався: обережно поводитися з довіреними йому для перевезення цінностями і вживати заходів щодо запобігання шкоди, оберігати рухомий склад підприємства, який був наданий для виконання перевезень; своєчасно повідомляти адміністрацію підприємства про всі обставини, що загрожують безпеці зберігання довірених йому матеріальних цінностей; своєчасно проводити контроль технічного стану рухомого складу до початку перевезень.

Договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність було укладено відповідно до ст. 135-1 КЗпП України в зв'язку з виконанням відповідачем ОСОБА_1 роботи, безпосередньо пов'язаної з отриманням, перевезенням і видачею товарно-матеріальних цінностей, що відповідає вимогам постанови Держкомпраці СРСР та Секретаріату ВЦРПС від 28 грудня 1977 р. №447/24.

Форма договору між сторонами також повністю відповідає вимогам Типового договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, а тому посилання позивача в позові на те, що відповідно вказаного договору відповідач зобов'язався «за весь період роботи на підприємстві компенсувати майнову шкоду, яка буде завдана його умисними діями чи бездіяльністю чи діями по необережності» не відповідає дійсності.

ТОВ «Експрес-Транс» просить стягнути з відповідача суму збитків в розмірі 95266,10 грн., що складається з 92000 грн. основного боргу, 162,77 грн. комісії банку та 3103,33 грн. послуг бюро перекладів. При цьому позивач зазначає, що сума в 92000 грн. була видана директором ТОВ «Експрес-Транс» ОСОБА_2 юрисконсульту підприємства ОСОБА_3 та перерахована останнім на банківську картку відповідача ОСОБА_1 для оплати штрафу, виписаного правоохоронними органами в Республіці Польщі під час здійснення відповідачем міжнародного перевезення вантажу.

Згідно протоколу за результатами придорожньої перевірки суб'єкта, який здійснює автомобільне перевезення ТОВ «Експрес-Транс» від 18 квітня 2021 року, складеного в місці зупинки Любича Крулевська, НД 17, в ході перевірки були виявлені такі порушення: 1) здійснення міжнародного автомобільного перевезення вантажу без наявності на борту транспортного засобу необхідного дозволу - порушення п. 1 ст. 28 Закону про автомобільний транспорт від 06 вересня 2001 року; 2) відсутність у водія дозволу, тобто документа, вказаного в п.п. 3а п.1 ст. 87 Закону про автомобільний транспорт.

Начальником Люблянської митно-податкової служби у м. Бяла Поляска було винесено постанову від 28 липня 2021 року про порушення адміністративного провадження щодо допуску до здійснення автомобільного перевезення автопоїздом з реєстраційними номерами НОМЕР_3 / НОМЕР_4 без необхідного дозволу на виконання міжнародних автомобільних перевезень вантажів територією Республіка Польща.

В постанові зазначено, що згідно з п. 3.3.1 Додатку 3 до Закону про автомобільний транспорт, розмір штрафу за здійснення міжнародного автомобільного перевезення без наявності на борту транспортного засобу необхідного дозволу, про який іде мова у ст. 87 Закону, становить 12000 злотих. Згідно з п. 1.1.12 Додатку 3 до Закону про автомобільний транспорт, у разі відсутності у водія документів, вказаних у ст. 87 Закону про автомобільний транспорт, розмір штрафу становить 500 злотих за кожен документ. У зв'язку з виявленим порушенням, згідно з п. 3 ст. 94 Закону про автомобільний транспорт було стягнуто заставу у розмірі 12000 злотих, що відповідає розмірові передбаченого штрафу. Заставу було сплачено шляхом переказу грошових коштів на банківський рахунок податкової інспекції у м. Новий Тарг.

При цьому в протоколі та постанові зазначається, що водій ОСОБА_1 пред'явив на вимогу митника дозвіл № 7573943 на здійснення міжнародного автомобільного перевезення вантажу територією Республіки Польща, однак у зв'язку з виявленням у частині Б дозволу неправильних даних щодо кількості товарів, які перевозяться, перевезення було визнане таким, що здійснюється без дозволу.

Таким чином, судом встановлено, що збитки, які просить стягнути позивач, завдані підприємству внаслідок сплати адміністративного штрафу та жодним чином не пов'язані з матеріальною відповідальністю за незбереження довірених відповідачу матеріальних цінностей при перевезенні вантажу, а тому до даних правовідносин не можна застосовувати положення ст. 135-1 КЗпП України та договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.

Стаття 130 КЗпП України передбачає, що працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків. Така шкода має бути заподіяна підприємству винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника.

Відповідно до ст. 138 КЗпП України для покладення на працівника матеріальної відповідальності за шкоду роботодавець повинен довести наявність умов, передбачених статтею 130 цього Кодексу.

Позивач вказує на те, що відповідач через власну халатність та безвідповідальність допустив помилки при заповненні документів, які дають можливість виконувати міжнародні перевезення, внаслідок чого перевезення було визнане таким, що здійснюється без дозволу, а відповідача оштрафовано на суму 12000 злотих.

Разом з тим, позивач не надав суду належних і допустимих доказів того, що до посадових обов'язків відповідача ОСОБА_1 входило заповнення документів на перевезення вантажів та шкода була заподіяна внаслідок порушення покладених на нього трудових обов'язків чи інших винних протиправних дій (бездіяльності) відповідача. Сам факт перерахування позивачем коштів відповідачу для сплати штрафів в адміністративному провадженні не може бути підставою для стягнення цих сум з працівника.

Враховуючи вказані обставини, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено обставини, на які він посилається як на підставу для задоволення своїх вимог, а тому в позові слід відмовити повністю.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч.1, ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову, то судові витрати залишаються за позивачкм

На підставі ст.ст.4,12,258,259,264,265,268,280-289 Цивільного процесуального кодексу України, керуючись ст.ст. 130, 135-1, 137, 138 КЗпП, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес- Транс» ( 02094, м.Київ, вул.Хоткевича Гната 5 оф.4, адреса для листування: 07416, Київська область, Броварський район, с.Погреби, вул. Завбірська 17-а, код ЄДРПОУ 33739797, тел. НОМЕР_7) до ОСОБА_1 ( адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , тел. НОМЕР_2 ) про відшкодування матеріальної шкоди - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня підписання рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте Звенигородським районним судом Черкаської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст заочного рішення виготовлено 17.06.2022 року.

Суддя Д.І. Сакун

Попередній документ
104911830
Наступний документ
104911832
Інформація про рішення:
№ рішення: 104911831
№ справи: 708/25/22
Дата рішення: 14.06.2022
Дата публікації: 27.06.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Звенигородський районний суд Черкаської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них; про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної працівниками державним підприємству, установі, організації
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (24.03.2022)
Дата надходження: 24.03.2022
Предмет позову: про відшкодування матеріальної шкоди
Розклад засідань:
18.08.2022 00:00 Черкаський апеляційний суд