Справа № 761/8275/22
Провадження № 1-кс/761/4663/2022
24 травня 2022 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю представника власника майна адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_5 подане в інтересах ОСОБА_6 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 17.11.2021 у кримінальному провадженні за № 12021110000000715 відомості про яке внесені до ЄРДР 08.11.2021,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_5 подане в інтересах ОСОБА_6 про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 17.11.2021 (справа №761/40510/21, провадження № 1-кс/761/22368/2021) у кримінальному провадженні за № 12021110000000715 відомості про яке внесені до ЄРДР 08.11.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.
Клопотання мотивоване тим, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 17.11.2021 (справа №761/40510/21) було накладено арешт на автомобіль «Audi A7», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6 .
В судовому засіданні представник власника майна, адвокат ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив задовольнити, оскільки кримінальне провадження закрито на підставі постанови заступника начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ НП в Київській області ОСОБА_7 від 28.04.2022, а тому арешт майна є недоцільним.
Прокурор ОСОБА_4 щодо розгляду даного клопотання поклався на розсуд суду, повідомив що дійсно слідчим прийнято рішення про закриття кримінального провадження.
Слідчий суддя вивчивши та дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку учасників розгляду клопотання дійшов до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Київській області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021110000000715 08.11.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.
Постановою заступника начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ НП в Київській області ОСОБА_7 від 28 квітня 2022 року кримінальне провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021110000000715 08.11.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України - закрито.
Згідно з п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, до повноважень слідчого судді суду першої інстанції належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Крім того, питання скасування арешту майна, накладеного за правилами КПК України 2012 року та нескасованого після закриття слідчим кримінального провадження, за клопотанням власника або іншого володільця майна вирішує слідчий суддя в порядку, передбаченому ст. 174 КПК України (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 року справа №727/2878/19)
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним ( рішення у справі «Іатрідіс проти Греції», заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадженні слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, згідно вимог ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Так, заходи забезпечення кримінального провадження завжди пов'язані із застосуванням примусу у кримінальному процесі. Процесуальний примус у кожному конкретному випадку застосовується у контексті мети, способів, підстав та умов для застосування конкретних заходів примусу.
Клопотання прокурора, яке слугувало підставою арешту майна заявника, мотивоване тим, що накладення арешту на вказане майно є необхідним на даному етапі кримінального провадження, оскільки вказане майно відповідає критеріям ст.98 КПК України.
Підставою звернення з клопотанням про арешт автомобіля, який належить ОСОБА_6 було забезпечення зберігання речових доказів в кримінальному провадженні.
Статтею 84 КПК України імперативно передбачено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
В той же час нормами п. 3 ч. 2 ст. 171 КПК України визначено, що у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено - документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Із матеріалів клопотання вбачається, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 17.11.2021 (справа №761/40510/21) було накладено арешт у кримінальному провадженні за № 12021110000000715 відомості про яке внесені до ЄРДР 08.11.2021, саме на автомобіль «Audi A7», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6 .
В той же час, як встановлено слідчим суддею під час розгляду клопотання постановою заступника начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ НП в Київській області ОСОБА_7 від 28 квітня 2022 року кримінальне провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021110000000715 08.11.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України закрито.
Стаття 22 КПК України передбачає, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
При розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали від 02.05.2022 про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює доводи клопотання в частині обґрунтованості підстав для скасування раніше накладеного арешту.
За вказаних обставин, слідчий суддя вважає за необхідне скасувати арешт, накладений ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 02.05.2022 (справа № 761/7760/22) у кримінальному провадженні за № 12021110000000715 відомості про яке внесено до ЄРДР 08.11.2021.
Керуючись статтями 2 7, 98, 170, 173-174, 309, 372, 376, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,-
Клопотання адвоката ОСОБА_5 подане в інтересах ОСОБА_6 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 17.11.2021 у кримінальному провадженні за № 12021110000000715 відомості про яке внесені до ЄРДР 08.11.2021 - задовольнити.
Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 17.11.2021 справа № 761/40510/21 провадження № 1-кс/761/22368/2021, а саме на: автомобіль «AUDI A7», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя : ОСОБА_1