Справа № 760/24869/21
Провадження № 2/761/1801/2022
02 червня 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого: судді - Притули Н.Г.
при секретарі: Бондар О.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа - Дев'ята київська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини,-
16.09.2021 року зазначена позовна заява надійшла до Солом'янського районного суду м.Києва.
11 листопада 2021 року до Шевченківського районного суду м.Києва надійшла зазначена позовна заява за підсудністю.
В позовних вимогах позивач просить: визначити їй додатковий строк тривалістю в три місяці з дня набрання рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Донецьк.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на тимчасово окупованій території помер її батько - ОСОБА_3 після смерті якого відкрилась спадщина на грошові вклади (депозит).
Позивач зазначає, що так як батько помер на тимчасово окупованій території, вона зверталась до Шевченківського районного суду м.Києва із заявою про встановлення факту смерті та рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 10.09.2021 року було встановлено факт смерті батька. На підставі зазначеного рішення 10.09.2021 року було видано свідоцтво про смерть батька.
Після звернення до нотаріальної контори, державний нотаріус повідомила позивача про те, що нею пропущено шестимісячний строк для прийняття спадщини.
Як зазначає позивач, вона з поважних причин пропустила строк на звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини так як батько помер на тимчасово окупованій території; свідоцтво про смерть видане органами окупаційної влади не є дійсним на території України. Позивач, як зазначено у позовній заяві, не мала можливості потрапити до тимчасово окупованої території для отримання документів, що підтверджують смерть батька та в подальшому для можливості звернення до суду для встановлення факту смерті батька. Крім того, з 12.03.2020 року на всій території України було введено карантин. Після цього звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, проте нотаріус відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом та роз'яснила право звернутись до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
В судове засідання позивач не з'явилась, звернулась до суду із заявою про слухання в її відсутність та просила задовольнити заявлені вимоги.
Відповідач представника в судове засідання не направив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи, звернувся до суду із заявою про слухання справи в його відсутність та просить прийняти рішення на підставі наданих доказів.
Третя особа - в судове засідання представника не направила, просила слухати справу в її відсутність.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов'язок доказування покладений на сторони.
Дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, врахувавши процесуальні заяви сторін, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_3 .
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з 26.07.2013 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Як встановлено рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 10.09.2021 року, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 .
На підставі зазначеного рішення, 10.09.2021 року позивачу було видано свідоцтво про смерть ОСОБА_3
ОСОБА_1 звернулась до Дев'ятої Київської нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після померлого батька. Однак листом №4979/01-16 від 14.09.2021 року повідомлено ОСОБА_1 про необхідність звернення до суду за захистом своїх порушених прав, свобод чи інтересів на тій підставі, що вона пропустила встановлений законодавством строк для прийняття спадщини, із спадкодавцем постійно не проживала.
Як зазначала позивач в позовній заяві, до спадкової маси належать банківські вклади померлого батька. Однак позивач не надала суду доказів на підтвердження наявності коштів на банківських рахунках батька.
Згідно з ч. 1 ст. 1270 ЦК України, передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 3 ст. 1222, ч.1 ст. 1220, ч. 1 ст. 1270 ЦК України).
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. (ч.ч. 1, 2 ст. 1269 ЦК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Тобто право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
У пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" судам роз'яснено, що, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Ураховуючи викладене, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1/ у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2/ ці обставини визнані судом поважними.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах: від 26 вересня 2012 року № 6-85цс12, від 04 листопада2015 року № 6-1486цс15, яка є незмінною.
Позивач в позовній заяві зазначала, що вона з поважних причин не могла звернутись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, так як після смерті батька вона тривалий час не мала можливості потрапити до окупованої території та отримати документи для подальшого встановлення факту смерті в судах України та отримання свідоцтва про смерть батька українського зразка.
Проте позивач не надала суду будь-яких доказів на підтвердження зазначеного. Зокрема, не надано докази поважності причин неможливості виїзду за межі міста Києва, перетину контрольного пункту з окупованою територією. Як вбачається з матеріалів справи, батько позивача помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та лише у вересні 2021 року, через рік та майже два місяці, позивач звернулась до Шевченківського районного суду м.Києва із заявою про встановлення факту смерті батька.
Також при зверненні до суду позивач зазначала, що вона не мала можливості звернутись до нотаріальної контори через карантинні заходи.
Постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та від 22 липня 2020 року № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" з 12 березня 2020 року до 31 серпня 2020 року в Україні було запроваджено карантин. В подальшому карантин на території України неодноразово продовжувався.
Позивач не надала суду доказів, що обмеження, які діяли після 25.07.2020 року в Україні у зв'язку із запровадженням карантину, вплинули на пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до державного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті її батька. Також суд враховує, що пропуск є значним (із заявою про прийняття спадщини позивач звернулася у вересні 2021 року, тобто через сім місяців після закінчення шестимісячного терміну).
Таким чином, судом не встановлено, що необхідність дотримання карантинних обмежень і запобігання зараженню й поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) створили позивачу перешкоди у тому, щоб своєчасно подати до державного нотаріуса заяву про прийняття спадщини після смерті батька.
Отже, враховуючи встановлене в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що позивачем не надано доказів, що вона з поважних причин не мала можливості звернутись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, і з врахуванням зазначеного, суд не вбачає підстав для надання додаткового строку для звернення із заявою про прийняття спадщини та задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1270, 1272 ЦК України, ст.ст.4, 77-81, 141, 263, 265, 352, 354 ЦПК України, суд
вирішив:
В позові ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа - Дев'ята київська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Н.Г.Притула