Справа № 761/7833/22
Провадження № 1-кс/761/4443/2022
06 травня 2022 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , розглянувши клопотання старшого слідчого Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві підполковника поліції ОСОБА_2 про тимчасовий доступ до речей і документів, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021102100000227 від 16 листопада 2021 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України,
встановив:
Старший слідчий Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві підполковник поліції ОСОБА_2 внесла до суду клопотання про тимчасовий доступ до речей з можливістю їх вилучення
Клопотання мотивовано тим, що в провадженні ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходиться кримінальне провадження №42021102100000227 від 16 листопада 2021 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.
Досудовим розслідування встановлено, що у період часу з 2000 по 2011 роки ОСОБА_3 працювала на Державному видавництві « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Державного управління справами на різних посадах, остання - начальник юридичного відділу.
У 2005 році ОСОБА_3 з метою отримання права на користування службовим житлом, яке перебувало у державній власності ДВ « ОСОБА_4 », подала до ІНФОРМАЦІЯ_3 , заяву із відповідними додатками про постановку її квартирний облік, як особу яка потребує поліпшень житлових умов. ІНФОРМАЦІЯ_3 14.02.2005 ухвалено рішення про прийняття ОСОБА_5 на квартирний облік та заведено відповідну справу за №37191. Визначено про постановку останньої в загальну чергу обліку. Після постановлення ОСОБА_5 на квартирний облік у 2005 році, згідно контрольного списку працівників ДВ « ОСОБА_4 », які перебували на квартирному обліку, остання в порядку черговості отримання житла, перебувала на 79 місці, та мала право на поліпшення житлових умов, у разі задоволення зазначених потреб інших працівників, які раніше були поставлені на відповідний облік.
04 липня 2005 року між Державним видавництвом « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Державного управління справами та ОСОБА_6 укладено договір оренди №38, житлового приміщення, що розташоване за адресою АДРЕСА_1 . 07 жовтня 2010 між Державним видавництвом « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та ОСОБА_3 укладено договір найму житлового приміщення, а саме, вище зазначеного об'єкту нерухомого майна. 08 червня 2011 року між Державним видавництвом « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та ОСОБА_3 укладено договір №38/2 найму житлового приміщення, що розташоване за адресою АДРЕСА_1 . Зазначена вище інформація разом із підтверджуючими документами знаходяться у ДВ « ОСОБА_4 ».
У 2021 році за ініціативою Державного управління справами було проведено аудит майна Державного видавництва « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Проведеним аудитом встановлено, що 11.10.2011 право власності на житлове приміщення, що розташоване за адресою АДРЕСА_2 , на підставі свідоцтва про право власності зареєстровано за ОСОБА_7 . Свідоцтво було видане відповідно до розпорядження органу приватизації ІНФОРМАЦІЯ_3 від 11.10.2011 № 772.
Правові основи приватизації державного житлового фонду, його подальшого використання і утримання, регулюються Житловим кодексом та Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до пункту 3 статті 9 ЖК Української РСР громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом.
Статтею 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» визначено, що державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.
Тобто, нормами які діють на даний час та діяли станом на 11.10.2011, здійснювалося розмежування державного житлового фонду на майно яке перебуває у власності територіальних громад (комунальній власності) та майно яке перебуває у господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.
Житловим кодексом надавалося право громадянам на приватизацію виключно майна державного житлового фонду, яке перебуває у власності територіальних громад (комунальній власності).
Щодо можливості приватизації майна, яке перебуває у господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ (як у випадку ДВ « ОСОБА_4 ), то пунктом 9 статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачалося, що державний житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні або оперативному управлінні державних підприємств, організацій та установ, за їх бажанням може передаватись у комунальну власність за місцем розташування будинків з наступним здійсненням їх приватизації органами місцевої державної адміністрації та місцевого самоврядування згідно з вимогами цього Закону.
Частиною 4 пункту 9 статті 8 Закону визначено, що порядок передачі житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні підприємств, установ чи організацій, у комунальну власність визначається Кабінетом Міністрів України.
З метою врегулювання вказаних суспільних відносин Постановою КМУ від 6 листопада 1995 р. №891 затверджено «Положення про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій».
Таким чином, виключно у випадку передачі власником, майна яке перебувало господарському віданні чи оперативному управлінні, у комунальну власність, у громадян виникає право на здійснення його приватизації.
Постановою Верховного суду від 29 серпня 2019 у справі №759/14670/16 сформовано аналогічний правовий висновок.
Разом із тим, Державне видавництво « ОСОБА_4 », не здійснювало жодних дій у відповідності до положень Постанови КМУ від 6 листопада 1995 р. №891, щодо передачі квартири АДРЕСА_3 , у комунальну власність, у зв'язку із чим у службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 не було правових підстав для оформлення свідоцтва про право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .
Зібрані під час досудового розслідування матеріали дають підстави вважати, що внаслідок протиправних дій службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , квартира АДРЕСА_4 вибула із державної власності, чим державі завдано майнової шкоди в особливо великих розмірах.
З метою повного, всебічного і об'єктивного дослідження всіх обставин, документування та здобуття доказів, встановлення осіб, які причетні до вчинення кримінального правопорушення, виникла необхідність у тимчасовому доступі до документів, які містяться у приватизаційній справі щодо квартири АДРЕСА_4 та подальше вилучення їх копій у ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_5 , а саме: заява про видачу свідоцтва про право власності на житло, заява про приватизацію, розрахунок площі квартири, що приватизується; ордер на житло, розпорядження органу приватизації від 11.10.2011 № 772, довіреності, копія паспорту ОСОБА_3 , приватизаційне доручення, розписка про отримання документів.
Відповідно до ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.
Одержати в інший спосіб, без рішення суду, тимчасовий доступ до документів та їх подальше вилучення неможливо, оскільки дана інформація міститься лише у ІНФОРМАЦІЯ_5 , що розташована за адресою: АДРЕСА_5 .
Отримані в результаті документи, будуть використанні під час досудового розслідування кримінального провадження за №42021102100000227 від 16 листопада 2021 року, а саме: при допиті свідків, одночасних допитів, документуванні злочинних дій службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , а також встановлення інших осіб, які причетні до незаконного заволодіння держаним майном.
Враховуючи положення п. 7 ч. 1 ст. 162 КПК України, речі і документи до яких планується здійснити тимчасовий доступ містять охоронювану законом таємницю.
Слідчий подав заяву про розгляд справи у його відсутність, клопотання просив задовольнити з підстав наведених в ньому.
Вивчивши клопотання та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, вважаю, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КПК України визначено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно п. 2) ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку). Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.
За змістом п. 2) ч. 5 ст. 163 КПК України, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливихо бставин у кримінальному провадженні.
Враховуючи, що отримати дані документи в добровільному порядку органам слідства не вдається, при цьому, дані документи мають важливе значення для досудового розслідування кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що слідчим доведено необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як тимчасовий доступ до речей і документів.
За таких обставин, з урахуванням доводів слідчого викладених у клопотанні, вважаю, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з того, що речі та документи, які необхідно вилучити, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.
Керуючись ст.ст. 132, 159-164 КПК України, слідчий суддя,
ухвалив:
Клопотання старшого слідчого Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві підполковника поліції ОСОБА_2 про тимчасовий доступ до речей і документів, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021102100000227 від 16 листопада 2021 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України - задовольнити.
Надати дозвіл на тимчасовий доступ до документів, що містяться у приватизаційній справі квартири АДРЕСА_4 , яка знаходиться у ІНФОРМАЦІЯ_5 , що розташована за адресою: АДРЕСА_5 , та подальше вилучення їх копій, а саме:
- заява про видачу свідоцтва про право власності на житло;
- заява про приватизацію;
- розрахунок площі квартири, що приватизується;
- ордер на житло;
- розпорядження органу приватизації від 11.10.2011 № 772;
- довіреності;
- копія паспорту ОСОБА_3 ;
- приватизаційне доручення;
- розписка про отримання документів.
Строк дії ухвали встановити 1 (один) місяць з дня її постановлення, тобто до 06.06.2022.
Роз'яснити посадовим особам ІНФОРМАЦІЯ_5 , що у відповідності до ч. 1 ст. 166 КПК України, у разі невиконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано право на доступ до речей і документів на підставі ухвали, має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку згідно з положеннями цього Кодексу з метою відшукання та вилучення зазначених речей і документів.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: