Рішення від 06.05.2022 по справі 761/1154/21

Справа № 761/1154/21

Провадження № 2/761/2996/2022

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Макаренко І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні суду цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Позивач звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з вказаним позовом, з урахуванням поданої заяви про зменшення розміру позовних вимог від 09.09.2021, в якому просив суд: стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за житлово-комунальні послуги у загальному розмірі 11 736 грн. 09 коп., з яких: заборгованість за послуги в розмірі 9377,18, інфляційні втрати у розмірі 1462 грн. 29 коп., 3 % річних у розмірі 581 грн. 29 коп.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що ТОВ «Ковальська-Житлосервіс» надає житлово-комунальні послуги мешканцям будинку по АДРЕСА_1 . Відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 та користується всіма послугами, що надає ТОВ «Ковальська-Житлосервіс», але не сплачує їх вартість в повному обсязі. Так, розпорядженнями КМДА встановлено тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, централізованого опалення та постачання гарячої води.

За період з 01.01.2018 по 01.08.2021 у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі - 11 736, 09 грн., яку позивач з урахуванням 3 % річних та інфляційних просить стягнути з відповідача на свою користь.

Ухвалою суду від 25.06.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін.

У відзиві на позов відповідач заперечує щодо задоволення позову, зазначає, що вона є власником квартири АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 17.06.2014. Відповідач підтверджує, що між нею та позивачем були укладені договір №103146 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 21.08.2015 та договір №103146 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води від 01.11.2015. Витрати на утримання служби адміністраторів та охорони можуть надаватись виключно на підставі договору та не підпадають під норми Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Крім цього, вказаними послугами відповідач не користується.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, дійшов до таких висновків.

ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 17.06.2014.

ТОВ «Ковальська-Житлосервіс» надає житлово-комунальні послуги та інші послуги в будинку по АДРЕСА_1 .

04.11.2013 між ОСОБА_1 та ТОВ «Ковальська-Житлосервіс» було укладено договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, предметом якого є забезпечення виконавцем надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у житловому будинку по АДРЕСА_2 та забезпечення споживачем своєчасної оплати таких послуг за встановленим тарифом.

04.11.2013 між ОСОБА_1 та ТОВ «Ковальська-Житлосервіс» було укладено договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води і водовідведення.

21.08.2015 між ОСОБА_1 та ТОВ «Ковальська-Житлосервіс» було укладено договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, предметом якого є забезпечення виконавцем надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у житловому будинку по АДРЕСА_2 .

Вказаним договором встановлено розмір тарифів за послуги та передбачено, що у випадку зміни органом місцевого самоврядування розмірів тарифів виконавець при розрахунках застосовує вказаний тариф.

01.11.2015 між ОСОБА_1 та ТОВ «Ковальська-Житлосервіс» було укладено договір про надання послуг з з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов'язує, що свідчить про наявне у відповідача зобов'язання, нести витрати на утримання належного йому майна, чого він не робить.

Згідно вимог ст.322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст.ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Разом з тим, згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 151, 162 Житлового кодексу Української РСР громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію. Плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначені Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

У постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15 викладено правовий висновок, з яким також погодилася Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц, про те, що споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Таким чином, відсутність укладеного договору не звільняє відповідача від обов'язку оплачувати надані їй послуги.

Тарифи та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій по будинку за адресою: АДРЕСА_1 , які застосовувались позивачем при проведенні нарахувань за житлово-комунальні послуги, були встановлені на підставі розпорядження КМДА №1444 від 15.11.2017.

Судом встановлено, що позивач надавав послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується матеріалами справи, а відповідач належним чином не виконував обов'язок зі сплати вказаних послуг.

Щодо нарахування відповідачу заборгованості за послуги з охорони, служби адміністраторів суд зазначає наступне.

Порядком формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2011 року № 869. визначено розмір та порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Пунктом 25 цього Порядку встановлено, що вартість інших послуг (утримання служб консьєржів, вбудованих паркінгів, установлення і утримання пристроїв замково-переговорного зв'язку тощо) сплачується понад розмір плати за послуги на підставі договорів, укладених між власниками житлових будинків (гуртожитків), власниками (наймачами) квартир (житлових приміщень у гуртожитку), власниками нежитлових приміщень у житловому будинку (гуртожитку) та відповідними надавачами послуг.

Відтак, правовідносини між власником квартири з приводу надання послуг охорони, утримання служби адміністраторів і особою, яка надає такі послуги, виникають на підставі укладеного між ними договору.

04.11.2013 між ОСОБА_1 та ТОВ «Ковальська-Житлосервіс» укладено договір про надання послуг, предметом якого є забезпечення надання послуг з утримання служби адміністраторів; забезпечення силами сторонніх організацій шляхом укладення відповідного договору, контрольно-пропускного режиму на прибудинкову територію за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно п. 1.3 договору розмір щомісячної плати за надані послуги визначається за домовленістю сторін і на дату укладення цього договору становить 1,70 грн за 1 кв.м. загальної площі квартири.

Відповідно до п. 3.2.3. указаного Договору виконавець має право збільшити розмір щомісячної плати у випадку збільшення витрат на послуги з утримання служби адміністраторів та забезпечення контрольно-пропускного режиму на прибудинкову територію

Отже умовами договору не передбачено, що збільшення виконавцем плати потребує обов'язкового узгодження зі споживачем послуг.

Закріплене у п. 3.1.3 Договору право споживача на внесення за погодженням з виконавцем у договір змін, що впливають на розмір плати за послуги, жодним чином не обмежує закріплене у п. 3.2.3. указаного Договору право виконавця в односторонньому порядку збільшити розмір щомісячної плати у випадку збільшення витрат на послуги з утримання служби адміністраторів та забезпечення контрольно-пропускного режиму на прибудинкову територію.

У матеріалах справи наявний договір від 04.11.2013 про надання послуг, зазначений договір відповідачем не оспорювався, а тому підлягає до виконання.

У матеріалах справи містяться також рахунки на оплату послуг відповідачу, в тому числі послуг з утримання служби адміністраторів; забезпечення силами сторонніх організацій шляхом укладення відповідного договору, контрольно-пропускного режиму на прибудинкову територію.

З рахунків на оплату послуг вбачається, що відповідачу було відомо про розмір плати за послуги (а.с. 22).

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

В заявку з цим, обґрунтованим є стягнення з відповідача суми заборгованості за житлово-комунальні послуги за період з 01 січня 2018 року по 01 серпня 2021 року у розмірі - 9377 грн. 18 коп.

Крім цього, статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом було перевірено розмір 3% річних та інфляційних, внаслідок невиконання відповідачем зобов'язання, виходячи з встановленого судом розміру заборгованості. В зв'язку з цим обґрунтованим є стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі - 1462 грн. 29 коп., кошти 3% річних у розмірі - 581 грн. 29 коп.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Європейський Суд з прав людини повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності,суд дійшов обґрунтованого висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс» суму заборгованості за житлово-комунальні послуги за період з 01 січня 2018 року по 01 серпня 2021 року у розмірі - 9377 грн. 18 коп., інфляційні втрати в сумі - 1462 грн. 29 коп., кошти 3% річних у розмірі - 581 грн. 29 коп.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 16, 319, 322, 525, 526 ЦК України, 151, 162, 179 ЖК УРСР, ст.ст. 3-5,12-13, 19, 76-92, 95, 141, 187, 258-259, 264-265, 268, 272-273, 352, 354-355 ЦПК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», суд

вирішив:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс» (ЄДРПОУ 32912720, адреса: м.Київ, вул.Чавдар Єлизавети, 3) заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з 01 січня 2018 року по 01 серпня 2021 року у розмірі - 9377 грн. 18 коп., інфляційні втрати в сумі - 1462 грн. 29 коп., кошти 3% річних у розмірі - 581 грн. 29 коп., а всього в розмірі - 11736,09 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс» (ЄДРПОУ 32912720, адреса: м.Київ, вул.Чавдар Єлизавети, 3) судовий збір у розмірі 2102, 00 грн.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складене 06.05.2022.

Суддя:

Попередній документ
104906018
Наступний документ
104906020
Інформація про рішення:
№ рішення: 104906019
№ справи: 761/1154/21
Дата рішення: 06.05.2022
Дата публікації: 28.06.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Шевченківський районний суд міста Києва
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; надання послуг
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (06.05.2022)
Результат розгляду: заяву задоволено повністю
Дата надходження: 15.01.2021
Предмет позову: за позовом ТОВ "Ковальська-Житлосервіс" до Лущеко Л.М. про стягнення заборгованості