Дата документу 20.06.2022 Справа № 554/4695/22
Провадження № 3/554/1755/2022
Іменем України
20 червня 2022 року суддя Октябрського районного суду м. Полтави Савченко А. Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві у залі суду протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) і матеріали справи додані до нього щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, пенсіонера, РНОКПП та інші відомості про особу ініціатором складення протоколу не надані,
Опис обставин, установлених під час розгляду справи
Відповідно до протоколу про вчинення адміністративного правопорушення серії ВАВ № 381313 від 04 червня 2022 року (далі - Протокол), на протязі останніх трьох місяців ОСОБА_1 за місцем мешкання вчиняв сварку, неадекватно себе поводив та підіймав руку на свою дружину ОСОБА_2 , висловлювався по відношенню до неї нецензурною лайкою, чим вчинив домашнє насильство.
Нормативний акт, що передбачає відповідальність за інкриміноване особі адміністративне правопорушення
Ініціатором складення протоколу дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, відповідно до якої вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису, - тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.
Ставлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за вчинення інкримінованого їй правопорушення
В судове засідання ОСОБА_1 не викликався, оскільки суд, дослідивши Протокол та додані до нього матеріали, дійшов висновку про порушення ініціатором складення протоколу процедури притягнення її до адміністративної відповідальності.
Мотиви суду та оцінка наданих сторонами доказів
Дослідивши Протокол і матеріали додані до нього, суд дійшов висновку про відсутність підстав для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення інкримінованого йому адміністративного правопорушення, з огляду на наступне.
Згідно з ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 254 КУпАП, зокрема, протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно з ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Ці вимоги закону ініціатором складення протоколу були грубо порушені.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП виражається в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконанні захисного припису особою, стосовно якої він винесений.
Таким чином, обов'язковою умовою настання відповідальності за цією статтею є, зокрема, вчинення дій, внаслідок яких могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
У Протоколі ініціатором його складення зазначено, що ОСОБА_1 , за місцем мешкання, вчинив домашнє насильство відносно своєї дружини ОСОБА_2 , яке полягало в ініціюванні сварки, неадекватній поведінці по відношенню до останньої, висловлюваннях на її адресу нецензурною лайкою, а також намагався вдарити її. Однак, у Протоколі взагалі не вказано про те, що такими діями чи бездіяльністю могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю ОСОБА_2 .
З доданих до Протоколу пояснень потерпілої ОСОБА_2 (а. с. 4) слідує, що на протязі останніх трьох місяців спільного проживання з чоловіком, він систематично неадекватно себе поводить та піднімає на неї руку.
В той самий час порушник ОСОБА_1 в своїх поясненнях (а. с. 5), які були досліджені в суді, зазначив, що його дружина є інвалідом ІІ групи по психічному захворюванню та періодично проходить стаціонарне лікування в КНП ХОР «Обласній клінічній психіатричній лікарні № 3». Повідомив, що дружина постійно звертається до органів поліції стосовно поганого відношення до неї з боку сусідів, друзів тощо та неодноразово каретою швидкої допомоги доставлялася на лікування до лікарні з цього приводу.
У Протоколі суть адміністративного правопорушення зазначена лише в загальних рисах, без конкретизації конкретних обставин, які б вказували на вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення, що позбавляє суд можливості оцінювати такі дії з точки зору їх протиправності. Крім того, Протокол, навіть, не містить відомостей про дату та час вчинення правопорушення, а зазначено лише, що правопорушник нібито на протязі останніх трьох місяців вчиняє домашнє насильство по відношенню до своєї дружини, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості вирішити питання про накладення адміністративного стягнення в межах строку, визначеного ст. 38 КУпАП або щодо закриття провадження у справі на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.
Відсутність в Протоколі посилання на обов'язкову ознаку об'єктивної сторони вчинення домашнього насильства не дає права суду з'ясовувати це питання, адже в такому випадку суд перебиратиме на себе функції службової особи покликаної збирати такі докази, а отже порушуватиме вимогу щодо неупередженості суду.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству» 07 грудня 2017 року № 2229-VIII (далі - Закон № 2229-VIII), домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Водночас, домашнє насильство характеризується такими ознаками, як умисність (з наміром досягнення бажаного результату), спричинення шкоди, порушення прав і свобод людини, а також значна перевага сил (фізичних чи психологічних) того, хто чинить насильство.
Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства обов'язковим є одночасне існування вищевказаних ознак, а у разі відсутності хоча б однієї із таких ознак дії особи не можна розцінювати як насильство.
При цьому, суд, окрім викладених вище мотивів, виходить з того, що на особу, уповноважену складати протокол про адміністративне правопорушення, покладається обов'язок довести причинно-наслідковий зв'язок між діями, що вчинені порушником, та наслідками, що настали.
Інакше кажучи, саме по собі вживання нецензурної лайки на адресу потерпілої та неадекватна поведінка по відношенню до неї автоматично не утворює собою складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП, оскільки ці дії неминуче мають потягнути за собою наслідки, тобто завдання чи можливість завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого. Однак, ні потерпіла, в своїх поясненнях, не вказує на ці обставини, ні Протокол не містить посилання на них.
Крім того, ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності не за конкретну дію чи бездіяльність, вчинену в порушення вимог вказаної статті КУпАП, за яку передбачена адміністративна відповідальність у встановленому законом порядку, а за вчинення певних дій протягом визначеного періоду, що є не припустимим з огляду на положення ст. 9 КУпАП, відповідно до якої адміністративним правопорушенням (проступком) визнається саме конкретна протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Тим більше, що інкриміноване ОСОБА_1 правопорушення, навіть, не зафіксоване в установленому законом порядку, а фактично встановлено лише зі слів потерпілої, тобто на припущеннях, що так могло бути.
Таким чином, за обставин, викладених в Протоколі, в діях ОСОБА_1 відсутні як об'єктивна, так і суб'єктивна сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та й сам зміст порушення не розкрито, а констатовано факт його вчинення не конкретно у визначені час і місці, а нібито протягом певного періоду, що є неприпустимим. Тим більше, вчинення будь-якого діяння в зазначений період не доведено за стандартом «поза розумним сумнівом», а, відтак, на думку суду, ці доводи ґрунтуються на припущеннях, що прямо суперечить ст. 62 Конституції України, відповідно до якої обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Будь-яких доказів, які б безперечно свідчили про факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому діяння до Протоколу не додано, а сам Протокол складений з порушенням вимог ст. 256 КУпАП, що є неприпустимим, а тому не може прийматись до уваги суду як належний та допустимий доказ по справі.
Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка по суті становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. У протилежному, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
В контексті наведеного варто зазначити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку притягнення особи до відповідальності має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень при складанні протоколу про вчинення адміністративного правопорушення зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За наведених обставин, провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю.
Керуючись ст. ст. 283 та 284 КУпАП, суд,
Закрити справу щодо ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м. Полтави протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Анатолій САВЧЕНКО