79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
21.06.2022 Справа № 914/3666/21
Господарський суд Львівської області у складі судді Запотічняк О.Д.
за участю секретаря судового засідання Волошин Р.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу
за позовом: Комунального підприємства Червоноградський ринок, м. Червоноград,
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Мариньоха Тетяна Федорівна, м. Червоноград
про зобов'язання повернути об'єкт оренди шляхом виселення
за участю представників:
від позивача: Бердар С.В.;
від відповідача: Савка Р.І., Мариньоха Т.Ф.;
Хід розгляду справи.
Комунальне підприємство Червоноградський ринок звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Мариньоха Т. Ф. про зобов'язання повернути об'єкт оренди шляхом виселення з нежитлового приміщення площею 5,1 м2, що знаходиться за адресою: 80105, Львівська обл., м. Червоноград, вул. Сокальська, 5.
Ухвалою від 07.12.2021 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив розгляд справи на 11.01.2022.
30.12.2021 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву (Вх. № 31690/21).
10.01.2022 на адресу суду надійшли пояснення Позивача (Вх. № 358/22).
В судовому засіданні 11.01.2022 судом оголошено перерву до 25.01.2021.
20.01.2022 через відділ документообігу представником Позивача подано додаткові пояснення (Вх. № 1638/22).
21.01.2022 на адресу суду надійшли заперечення щодо відповіді на відзив (Вх. № 1700/22).
У зв'язку з перебуванням судді О.Д. Запотічняк на лікарняному, підготовче засідання 25.01.2022 не відбулось.
04.02.2022 га адресу суду надійшло клопотання Відповідача про долучення доказів до матеріалів справи (Вх. № 3014/22).
Ухвалою від 15.02.2022 суд призначив розгляд справи на 11.03.2022.
Ухвалою від 11.03.2022 суд відклав розгляд справи на 03.05.2022.
02.05.2022 на адресу суду надійшли заперечення на додаткові пояснення (Вх. № 8970/22).
В судовому засіданні 03.05.2022 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив розгляд справи по суті на 17.05.2022.
Ухвалою від 17.05.2022 суд відклав розгляд справи на 14.06.2022.
В судовому засіданні 14.06.2022 судом оголошено перерву до 21.06.2022.
В судове засідання 21.06.2022 з'явились представники сторін, надали свої пояснення та заперечення по суті спору. Представник Позивача просив позов задоволити, представник Відповідача відмовити.
В судовому засіданні 21.06.2022 було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Правова позиція позивача.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 01.07.2019 між позивачем та відповідачем було укладено Договір оренди майна № 68 за умовами якого відповідачу передано в оренду приміщення, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Червоноград, за адресою вул. Сокальська, 5 для торгівлі товарами підакцизної групи.
Пунктом 9.1. Договору передбачено дію Договору з 01.07.2019 до 30.06.2020. Додатковою угодою №1 від 30.06.2020 строк його дії продовжено з 01.07.2020 до 30.06.2021.
Як зазначає позивач, 30.06.2021 укладений Договір припинив свою дію у зв'язку із закінченням строку і свого обов'язку щодо повернення орендованого майна відповідач не виконав. Вимоги позивача про повернення майна були проігноровані відповідачем.
Відтак, позивач звернувся в суд з позовними вимогами щодо зобов'язання відповідача повернути об'єкт оренди шляхом виселення його з займаного приміщення.
У відповіді на відзив (вх.№358/22 від 10.01.2022) позивач заперечив проти доводів відповідача щодо строку дії договору; зазначив, що Договір оренди № 68 від 01.07.2019 не може бути продовжений без проведення аукціону, оскільки договірні відносини вже продовжувалися Додатковою угодою №1 від 30.06.2020, а тому норма абз.1 ч.2 ст.18 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна» не застосовується до спірних відносин. Щодо продовження терміну дії договору (відповідно до п.9.7 договору), то зазначив, що жодної додаткової угоди про продовження договору оренди після закінчення строку його дії позивач та відповідач не укладали, тому договір №68 не може вважатися продовженим на той самий строк і на тих самих умовах.
Щодо виставлення рахунків на оплату орендних платежів, зазначив, що відповідно до п. 4. 15 Договору оренди майна № 68 та ч. 2 ст. 785 ЦК України Позивач виставляв Відповідачу рахунки на оплату неустойки.
У додаткових поясненнях зазначив, що відповідач після закінчення терміну дії Договору орендоване приміщення не звільнив, і починаючи з липня 2021 року всі платежі, які надходять від нього зараховуються в рахунок погашення неустойки та плати за вивіз сміття. Відтак сплата відповідачем коштів і їх зарахування позивачем жодним чином не свідчить про продовження існування договірних відносин.
Щодо твердження відповідача про неналежність КП «Червоноградський ринок» як позивача у справі, зазначив, що підприємство виступало орендодавцем спірного нерухомого майна за Договором, а відтак і вправі пред'являти вимогу про повернення цього майна після закінчення строку оренди.
Правова позиція відповідача.
Відповідач заперечила проти задоволення позовних вимог, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, додаткових поясненнях та запереченнях. Зокрема зазначила, що Договір оренди було продовжено на 1 рік, адже Додатковою угодою №1 від 30.06.2020 були внесені зміни щодо збільшення строку оренди з одного до двох років, а не продовження дії договору оренди на один рік. Вважає, що спірний договір є продовженим на тих самих умовах і на той самий строк до 30.07.2023.
Виставлення позивачем рахунків на оплату після закінчення строку дії Договору оренди та оплата цих рахунків відповідачем свідчать про продовження існування договірних відносин між сторонами, а тому відсутні правові підстави для задоволення вимог про повернення орендованого майна.
КП «Червоноградський ринок» є неналежним позивачем у справі, оскільки є лише балансоутримувачем нерухомого майна, яке було передано в оренду. Загальна площа приміщень КП «Червоноградський ринок» становить 3 207,8 кв.м. тобто в рази перевищує площу майна котре, за умовами Закону України «Про оренду державного та комунального майна», позивач як балансоутримувач може передавати в оренду. Оскільки позивач не є власником майна, котре було передано в оренду і не може виступати орендодавцем цього майна, то і не наділений правом заявляти вимоги про повернення цього майна. Для підтвердження своєї правової позиції навів висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 01.10.2019 у справі № 910/4446/19.
Фактичні обставини встановлені судом.
01 липня 2019 року між Комунальним підприємством Червоноградський ринок, як Орендодавцем, та Мариньоха Тетяною Федорівною , як Орендарем, укладено Договір оренди майна № 68, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Червоноград (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1. Договору Орендодавець на підставі рішення Червоноградської ради, протоколу конкурсної комісії про передачу майна в оренду № 10 від 06.06.2019, передає, а Орендар приймає в оренду цілісний майновий комплекс підприємства, його структурний підрозділ; майно, що не увійшло до статутних капіталів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації); нерухоме майно (будівлі, споруди, нежитлові приміщення) та окреме індивідуально визначене майно, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Червоноград; далі - об'єкт оренди, яке знаходиться за адресою або специфікації у разі оренди іншого індивідуально визначеного майна: вулиця Сокальська буд. 5, для торгівлі товарами підакцизної групи.
Об'єктом оренди є: цілісний майновий комплекс підприємства, його структурний підрозділ; нежиле приміщення, будівля, споруда загальною площею 5,1 кв.м., в т.ч. на 1 поверсі 5,1 кв.м. Об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Червоноград і знаходиться на балансі КП Червоноградський ринок (п. 2.1. та 2.4. Договору).
Згідно з п. 4.15. Договору Орендар після припинення дії договору оренди зобов'язаний протягом 30 календарних днів передати майно по акту приймання-передачі Орендодавцю. Акт приймання-передачі об'єкта оренди підписується відповідним Орендодавцем, Орендарем. У разі невиконання цього пункту Орендар сплачує неустойку у подвійному розмірі орендної плати.
Пунктом 9.1. Договору закріплено, що цей Договір є укладеним з моменту підписання його Сторонами і діє з 01.07.2019 до 30.06.2020. Договір припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено (п. 9.4. Договору).
У разі відсутності заяви однієї із Сторін про припинення цього Договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором. Зазначені дії оформлюються відповідним договором, який є невід'ємною частиною цього Договору (п. 9.7. Договору).
26.05.2020 відповідач звернувся до позивача із листом в якому висловила прохання продовжити Договір оренди № 68.
25.06.2020 на засіданні конкурсної комісії з підготовки пропозицій для надання в оренду комунального майна прийнято рішення продовжити відповідачу договір оренди на рік. Вказане підтверджується пунктом 1.5. Протоколу засідання комісії №9 від 25.06.2020.
Додатковою угодою № 1 від 30.06.2020 до Договору сторонами погоджено викласти його пункт 9.1. в наступній редакції: Цей договір є укладеним з моменту його підписання його сторонами і діє з 01.07.2020 до 30.06.2021.
04.06.2021 відповідач знову звернулась до позивача з листом з проханням надання дозволу на продовження Договору оренди № 68 з 01.07.2021 р.
10.08.2021 позивач направив міському голові м. Червонограда лист разом із висновком від 06.07.2020 про ринкову вартість орендованого майна, поверховим планом цього майна, розрахунком вартості оренди для розгляду питання щодо продовження Договору № 68 терміном з 01.07.2021 по 30.06.2024. Вказане підтверджується листом позивача № 01-7/554 від 10.08.2021.
10.08.2021 на засіданні конкурсної комісії, рішення за вказаним клопотанням не прийнято у зв'язку з тим, що не набрано необхідної кількості голосів і позивачу доручено розірвати Договір № 68 з моменту його припинення та підготувати лист щодо включення спірного приміщення в перелік об'єктів, щодо яких буде прийнято рішення про передачу в оренду на аукціоні. Вказана обставина підтверджується пунктом 1.4 Протоколу засідання конкурсної комісії №7 від 10.08.2021.
КП Червоноградський ринок 15.09.2021 та 15.10.2021 складено акти про, що станом на день складення актів ФОП Мариньоха Т.Ф. продовжує займати та користуватися нежилим приміщенням загальною площею 5,1 кв.м. за адресою: м. Червоноград, вул. Сокальська, 5.
Як зазначає позивач, всупереч погодженим сторонами умовам, відповідачем не було передано об'єкт оренди після закінчення строку дії Договору, відтак КП Червоноградський ринок звернувся до суду з позовом до ФОП Мариньохи Т.Ф. про зобов'язання повернути об'єкт оренди шляхом виселення з нежитлового приміщення.
Оцінка суду.
За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Стеттею 627 ЦК України передбачено, що у відповідності до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно положень статей 628, 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи, цивільні правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору оренди майна № 68 від 01.07.2019.
Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Аналогічні положення закріплені у частині першій статті 283 Господарського кодексу України.
Водночас, оскільки орендоване майно є комунальною власністю, то відносини сторін даного договору регулюються також Законом України «Про оренду державного та комунального майна» (Закон №157-ІХ), який є спеціальним законом з питань оренди комунального майна та регулює, зокрема, правові, економічні та організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності та майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання такого майна та Порядок передачі в оренду державного та комунального майна, затв. Постановою КМУ №483 від 03.06.2020 (далі - Порядок №483)..
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» оренда - речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов'язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк.
Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (ч. 1 ст. 760 ЦК України).
Відповідно до ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Відповідно до ст. 24 Закону №157-ІХ договір оренди припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його укладено.
У разі припинення договору оренди орендар зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди (ст. 25 Закону №157-ІХ).
Як вбачається з матеріалів справи, предметом даного позову є матеріально-правова вимога про зобов'язання відповідача повернути нежитлове приміщення площею 5,1 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Червоноград, вул. Сокальська, 5 шляхом виселення останнього з цього приміщення. Підставою позовних вимог є факт закінчення 30.06.2021 строку Договору № 68 відповідно до якого вказане приміщення передавалося в оренду відповідачу.
Щодо статусу КП Червоноградський ринок, як позивача у справі, аргументи відповідача про неналежність позивача в даній справі у зв'язку з тим, що позивач є лише балансоутримувачем спірного нежитлового приміщення і правом вимагати його повернення не наділений суд відхиляє, з огляду на наступне.
Відповідач покликається на правову позицію КГС ВС викладену в постанові від 01.10.2019 у справі №910/4446/19. Також зазначає, що в силу вимог ст. 4 Закону №157-ІХ позивач, як балансоутримувач, не може бути орендодавцем спірного нерухомого майна, а відтак і вимагати його повернення, оскільки спірне нежитлове приміщення є лише частиною приміщень, загальна площа котрих становить 3 207,8 кв.м., що значно перевищує законодавчо допустиму площу 400 кв.м.
За змістом ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Юридичні особи мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу (ч. 3 ст. 45 ГПК України).
Як зазначав представник позивача в судових засідання, звертаючись з даним позовом позивач здійснює захист своїх порушених прав володіння та користування нежитловим приміщенням площею 5,1 кв.м., яке полягає в тому, що відповідач не повертає йому, як орендодавцю, це приміщення після закінчення строку дії Договору оренди майна № 68.
Статтею 761 ЦК України передбачено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.
Відповідно до п. 2.3 Положення про оренду комунального майна територіальної громади м. Червонограда, затв. рішенням Червоноградської міської ради № 885 від (чинним на момент укладення Договору №68) від імені територіальної громади м. Червонограда повноваження орендодавця здійснюють, зокрема, комунальні підприємства, установи і організації - балансоутримувачі відносно нерухомого та індивідуально-визначеного майна, уповноважені управляти даним нерухомим комунальним майном, в межах закріпленого на їх балансі рухомого та нерухомого майна.
Таким чином, позивач за Договором № 68 виступає орендодавцем нежитлового приміщення площею 5,1 кв.м., як особа уповноважена на укладення цього договору.
Згідно ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Відтак правом вимоги до відповідача про повернення спірного нежитлового приміщення, позивач наділений в силу вимог чинного законодавства України, як орендодавець та сторона Договору оренди майна № 68.
Суд погоджується з твердженням позивача, що постанова КГС ВС від 01.10.2019 у справі №910/4446/19 на яку покликається відповідач є відмінною обставинам даної справи, оскільки на відміну від справи №910/4446/19, позивач є не лише балансоутримувачем об'єкта оренда, але і його орендодавцем.
Крім цього, як вбачається з матеріалів справи, спірне нежитлове приміщення є частиною ринку і воно надавалося відповідачу для торгівлі непродовольчими товарами.
Враховуючи положення статей 2, 172, 327 ЦК України, статей 78, 136, 137, 145, 147 ГК України і статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування» чинне законодавство не передбачає жодних інших правових режимів належності майна ринку Комунальному підприємству Червоноградський ринок, ніж право господарського відання або оперативного управління.
Відтак, за змістом ст. 136 ГК України позивач наділений правом володіння, користування і обмеженого розпорядження спірним нежитловим приміщенням і неповернення відповідачем цього приміщення вказані права порушує.
Разом з тим, не заслуговують на увагу суду покликання відповідача на ст. 4 Закону №157-ІХ і те, що позивач як балансоутримувач не може виступати орендодавцем приміщення загальна площа якого перевищує 400 кв.м. Такі твердження суперечить доктрині «venire contra factum proprium» в основі якої лежить принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона розумно покладається на них (постанова Верховного суду від 28.04.2021 у справі №910/9351/20).
Отримуючи спірне нежитлове приміщення в оренду від позивача та використовуючи його протягом двох років, відповідач жодного разу не ставила під сумнів належність позивача як орендодавця цього приміщення та правомірність свого користування ним. Відтак, суд розцінює протилежну поведінку відповідача як його намагання уникнути виконання обов'язку щодо повернення майна.
Відповідно до пункту 9.1 Договору № 68 він вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє з 01.07.2019 до 30.06.2020.
Додатковою угодою №1 від 30.06.2020 сторони вирішили внести зміни в пункт 9.1 Договору № 68 та викласти його в наступній редакції: «Цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє з 01.07.2020 до 30.06.2021».
Як встановлено судом, між сторонами існує спір щодо тлумачення умов Додаткової угоди № 1. Так, позивач зазначає, що цією угодою було продовжено строк дії Договору оренди майна № 68 на 1 рік; водночас, на думку відповідача, ця додаткова угода не продовжувала строк дії договору, а внесла зміни в обумовлений сторонами строк дії Договору, збільшивши його з одного до двох років.
Згідно ч. 1 ст. 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 213 ЦК України передбачено, що при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.
Враховуючи те, що закінчується строк дії Договору №68, відповідач звернулась до позивача із листом від 26.05.2020 в якому висловила прохання продовжити Договір оренди майна № 68.
За результатами розгляду вказаного звернення, конкурсною комісією з підготовки пропозицій для надання в оренду комунального майна прийнято рішення продовжити відповідачу договір оренди на рік. Вказане підтверджується пунктом 1.1. Протоколу засідання комісії №9 від 25.06.2020.
З пункту 1 Додаткової угоди №1 від 30.06.2020 вбачається, що цю угоду укладено на виконання Протоколу засідання комісії.
Таким чином, шляхом аналізу намірів сторін, які передували укладенню Додаткової угоди №1 від 30.06.2020, а також враховуючи ту обставину, що ця угода укладалася на виконання рішення про продовження Договору № 68 на рік, суд доходить висновку, що нею сторони не вносили зміни в строк оренди, як це стверджує відповідач, а продовжили строк дії Договору на 1 рік до 30.06.2021.
Твердження відповідача про те, що додатковою угодою вносились зміни не заслуговують на увагу суду, оскільки при внесенні змін в п. 9.1. Договору визначався б термін з моменту укладення договору і до 30.06.2021 р. Однак , у додатковій угоді строк продовжено із зазначенням дати з 01.07.2020 р. тобто моменту закінчення терміну дії договору (згідно Договору) і до 30.06.2021 р.
Враховуючи те, що строк дії Договору оренди майна № 68 закінчився 01.07.2020, то в силу вимог ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №157-ІХ цей Договір продовжено в порядку, визначеному цим Законом.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 18 Закону №157-ІХ продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Без проведення аукціону можуть бути продовжені договори, які, зокрема, укладені та продовжуються вперше, за умови, якщо строк оренди за такими договорами становить п'ять років або менше.
З огляду на вказане, не зважаючи на те, що Договір оренди майна № 68 укладено на строк менше 5 років, подальше продовження строку цього договору повинне здійснюватися за результатами проведення аукціону, оскільки таке продовження буде відбуватися не вперше. З цих підстав суд відхиляє доводи відповідача, що в нього є право на продовження Договору оренди майна № 68 без аукціону.
Не заслуговують на увагу також доводи відповідача, що виставлення позивачем рахунків на оплату після закінчення строку дії Договору № 68 та оплата цих рахунків відповідачем свідчать про продовження існування договірних відносин між сторонами. Зокрема, як зазначив позивач, починаючи з липня 2021 року всі платежі, які надходять від відповідача зараховуються в рахунок погашення неустойки передбаченої ст. 785 ЦК України та плати за вивіз сміття. Відтак сплата відповідачем коштів і їх зарахування позивачем жодним чином не свідчить про продовження існування договірних відносин.
Підсумовуючи все викладене вище, укладений між сторонами Договір оренди майна № 68 припинив свою дію 30.06.2021 у зв'язку із закінченням строку на який його було укладено. Відповідач свого обов'язку щодо повернення позивачу нежитлового приміщення площею 5,1 кв.м. за адресою: м. Червоноград, вул. Сокальська, 5 не виконав ні протягом трьох робочих днів, як це встановлено ст. 25 Закону №157-ІХ, ні протягом 30 календарних днів, як це передбачено в п. 4.14 Договору № 68. Докази протилежного відсутні в матеріалах справи.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст. 77 ГПК України, вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України, встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами ч. ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України, встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У зв'язку з викладеним, враховуючи вищенаведені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги КП Червоноградський ринок про повернення приміщення шляхом виселення з них ФОП Мариньоха Т.Ф. підлягають задоволенню повністю
Судові витрати.
Відповідно до ч. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведене, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 2270,00 грн.
Керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 76, 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги задоволити.
2. Зобов'язати Фізичну особу-підприємця Мариньоху Тетяну Федорівну ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) повернути об'єкт оренди шляхом виселення з нежитлового приміщення загальною площею 5,1 м2, що знаходиться за адресою: 80105, Львівська обл., м. Червоноград, вул. Сокальська, буд. 5.
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Мариньохи Тетяни Федорівни ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства Червоноградський ринок (80100, Львівська обл., м. Червоноград, вул. Сокальська, буд. 5; код ЄДРПОУ 03337929) 2270,00 грн. судового збору.
Накази видати згідно статті 327 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 23.06.2022р.
Суддя Запотічняк О.Д.