Справа № 761/36373/21
Провадження № 1-кп/761/1981/2022
02 червня 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження № 120 211 001 000 023 44 відносно обвинуваченого:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Горлівка Донецької області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше неодноразово судимого, а саме: 18.04.2005 вироком Центрально-міського районного суду м. Горлівка Донецької області за ч.1 ст.15, ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі. На підставі ст.ст.75,76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік; 26.06.2007 вироком Микитівського районного суду м. Горлівка Донецької області за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі; 18.06.2010 вироком Центрально-міського районного суду м. Горлівка Донецької області за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі; 24.01.2014 вироком Калинінського районного суду м. Горлівка Донецької області за ч.2 ст.186 КК України до покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,
Шевченківським районним судом м. Києва здійснюється розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК.
Судом у відповідності до вимог ч.3 ст.331 КПК України на обговорення поставлено питання щодо доцільності подальшого застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурор просив продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого, посилаючись на наявність ризиків його неналежної процесуальної поведінки, оскільки останній може ухилитися від суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Захисник заперечував проти продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого, просив змінити на інший більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Обвинувачений підтримав позицію свого захисника, при цьому зазначив, що тривалий термін утримується під вартою, має постійне місце проживання та роботи, позитивно характеризується, що в даному випадку свідчить про безпідставність застосування відносно нього найбільш суворого запобіжного заходу, у зв'язку з чим просив змінити відносно нього запобіжний захід на більш м'який у виді домашнього арешту.
Суд, заслухавши сторін, дослідивши наявні матеріали кримінального провадження, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Судом при вирішенні зазначеного питання враховується дані про особу обвинуваченого, який не одружений, не працює, є раніше судимими за вчинення аналогічного кримінального правопорушення, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину із застосуванням насильства, що може бути чинником для прийняття спроб ухилитись від суду. Атому ризик щодо переховування від суду є цілком ймовірним.
Також, на переконання суду є наявними і інші ризики, зокрема можливості перебуваючи на волі обвинуваченого вчинити інше кримінальне правопорушення, який поряд із ризиком можливості переховуватися від суду теж залишаться існувати та вірогідність їх настання є досить високою.
Доводи сторони захисту щодо можливості застосування відносно обвинуваченого іншого, більш м'якого запобіжного заходу, або загалом відмови у продовження запобіжного заходу, зважаючи на наявність у останньоого постійного місця проживання, вже неодноразово перевірялись судом та не знайшли свого підтвердження відповідними доказами, будь-яких достатніх нових обставин, які б свідчили про достовірне існування стримуючих факторів для обвинуваченої також наведено не було, а тому такі доводи сторони захисту висновків суду про наявність підстав для подальшого утримання під вартою обвинуваченого не спростовують.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, щодо наявності ризиків визначених ст.177 КПК України на які посилався прокурор, а також доведеність тієї обставини, що обвинувачений може переховуватися від суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення. При цьому суд уважає, що наявність постійного місця проживання в обвинуваченого ОСОБА_5 не може в повній мірі бути стримуючим фактором в запобіганні вищевказаним ризикам.
Аналізуючи наведене, уважаю відсутніми підстав для зміни відносно обвинуваченого раніше застосованого запобіжного заходу.
З огляду на встановлені судом обставини є доцільним продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого з визначенням розміру застави.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.177, 178, 183, 331, 323, 372 КПК України, суд,
Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_5 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком до 31.07.2022.
Визначити ОСОБА_5 заставу у розмірі 45 400 (сорок п'ять тисяч чотириста) гривень.
Застава вноситься підозрюваним/обвинуваченим, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ р/р UA738201720000037318005112089. Призначення платежу: застава за (П.І.Б) згідно ухвали суду (назва суду) від (дата) по справі №, внесені (П.І.Б особи, що вносить заставу).
Документ, що підтверджує внесення застави, надається до суду, а також адміністрації СІЗО.
У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до обвинуваченого обрано запобіжний захід у виді застави.
Покласти на ОСОБА_5 у випадку внесення застави обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до суду за першою вимогою;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання чи роботи;
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
У разі звернення застави в дохід держави, слідчий суддя, суд, вирішує питання про застосування іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.
Ухвала в частині застосування запобіжного заходу може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення
Повний текст ухвали проголошений 02.06.2022 о 14 год. 00 хв.
Суддя: