Справа № 357/289/22
Провадження 2/357/1237/22
Категорія 65
15 червня 2022 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючий суддя - Цукуров В. П. ,
секретар судового засідання - Чайка О.В., ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Біла Церква Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні квартирою, шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житлом, -
ОСОБА_1 (далі - «Позивач») звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - «Відповідач») про усунення перешкод в користуванні квартирою, шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житлом.
В обґрунтування заявлених вимог Позивач посилається на наступні обставини.
Відповідно договору купівлі-продажу квартири від 07.08.2008 року Позивач є власником квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
У вказаній квартирі зареєстрований Відповідач - колишній чоловік. Проте Відповідач з червня 2020 року не проживає в квартирі, витрат на її утримання не несе.
Посилаючись на приписи ст.ст.386, 450 ЦК України Позивач просить визнати Відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартири АДРЕСА_1 .
Оскільки дана справа є малозначною, ухвалою суду про відкриття провадження у справі від 29.03.2022 року постановлено провести її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с.24).
В судове засідання Позивач не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. 15.6.2022 року засобами електронного зв'язку на адресу суду Позивач направила заяву про розгляд справи без її участі, заяву підтримала у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала (а.с.40).
В судове засідання Відповідач не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, причини неявки не повідомив, будь-яких заяв або клопотань на адресу суду від нього не надходило (а.с.27, 32, 34).
В зв'язку з тим, що сторони не з'явилися в судове засідання, згідно з ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд об'єктивно та всебічно дослідивши матеріали даної справи, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлені наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.
Позивач є власником квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу квартири від 07.08.2008 року, зареєстрованому в реєстрі за №2697, копією витягу з Державного реєстру правочинів від 07.08.2008 року за №6346269 та копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 11.08.2008 року №19837181 (а.с.10, 11, зворот а.с.11).
Відповідно до копії витягу з реєстру Білоцерківської міської територіальної громади від 29.07.2021 року, Відповідач зареєстрований в квартирі АДРЕСА_1 з 27.09.2013 року (а.с.9).
Сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції у Київській області, актовий запис №516 (зворот а.с.12).
19.11.2021 року заочним рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області шлюб було розірвано (а.с.13-14).
Як убачається з акту про фактично проживаючих осіб від 20.09.2021 року, виданого ОСББ «Росток», Відповідач у вказаній квартирі не проживає з червня 2020 року по теперішній час (а.с.15).
Таким чином, Відповідач у вказаній квартирі не проживає більше одного року та витрат на утримання квартири не несе. При цьому, він не є ані власником, ані співвласником цього нерухомого майна, ані членом сім'ї власника.
Розглядаючи дану цивільну справу суд керується наступними нормами права.
Відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.
Згідно з приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який, зокрема, вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Стаття 13 Конвенції гарантує кожному, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, право на ефективний спосіб юридичного захисту в національному органі. А статтею 1 Першого протоколу до Конвенції передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.
У той же час, у пункті 36 рішення від 09 грудня 2010 року у справі «Буланов і Купчик проти України», Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов'язків. У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке, відповідно до практики Суду, включає не тільки право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Така сама правова позиція викладена Європейським судом з прав людини й у пункті 50 рішення від 13 січня 2011 року у справі «Чуйкіна проти України» та інших рішення Суду.
У свою чергу національне законодавство України встановлює наступне.
Відповідно до ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно з ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Відповідно до ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Згідно з ст.21 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст.150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Згідно з ст.405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Такими чином, Позивачем у справі доведено що Відповідач більше року не проживає у спірній квартирі, витрат по утриманню квартири не несе, а тому враховуючи встановлені у справі фактичні обставини та наведені норми матеріального права, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову у повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачами при подачі позову до суду сплачено судовий збір у сумі 908,00 грн., що підтверджено квитанцією №66-1217К від 30.12.2021 року, яка міститься у матеріалах справи. Тобто, судовий збір підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача в розмірі 908,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.316, 317, 319, 321, 405 ЦК України, ст.150 ЖК України, ст.ст.3, 12, 13, 81, 141, 254, 263 - 265, 273, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні квартирою, шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житлом - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908,00 грн. (дев'ятсот вісім гривень 00 копійок).
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.
Повні дані сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Повне судове рішення складено 20.06.2022 року.
СуддяВ. П. Цукуров