Справа № 136/1062/19
Провадження № 1-кп/930/42/22
21.06.2022 року Немирівський районний суд
Вінницької області
в складі головуючого судді: ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
з участю прокурора: ОСОБА_3
обвинуваченого: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Немирові кримінальне провадження внесене до ЄРДР №12018020200000144 від 02.05.2018 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Костилівка, Рахнівського району Закарпатської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, не одруженого, освіта професійно-технічна, офіційно не працюючого, раніше неодноразово судимого, востаннє 23.09.2021 вироком Липовецького районного суду Вінницької області за ч. 2 ст.121, ч.1 ст.71 КК України до покарання у виді 8 років 6 місяців позбавлення волі,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України, суд,-
30.04.2018 біля 21:00 год., ОСОБА_4 знаходячись біля домогосподарства, що по АДРЕСА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, під час раптово виниклої суперечки із ОСОБА_5 , використовуючи малозначний привід, намагаючись самоутвердитись за рахунок приниження інших осіб, безпричинно, грубо порушуючи громадський порядок, незважаючи на існуючі правила і норми поведінки в суспільстві, безпричинно, з хуліганських мотивів, що супроводжувались особливою зухвалістю, яка виразилась у нанесенні тілесних ушкоджень, взяв на території домогосподарства гр. ОСОБА_6 , що знаходиться в АДРЕСА_2 дерев'яну палицю, тобто предмет заздалегідь заготовлений для нанесення тілесних ушкоджень, якою заподіяв ОСОБА_5 один удар в обличчя, а також один удар по передпліччях та вказаними діями спричинив потерпілій ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді синців на обличчі справа та на лівому і правому передпліччях, які виникли від травматичної дії (ударів) тупого предмета (предметів) та належать до легких тілесних ушкоджень, після чого, припинив свої злочинні дії та зник з місця події.
Будучи допитаним в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю, щиро кається, погодився з кваліфікацією вчиненого ним діяння, та дав покази, які є послідовними та повністю підтверджують обставини вчинення злочину, що викладені в обвинувальному акті. Повністю погоджується з обвинуваченням, запевняє, що більше скоювати злочинів не буде, просить суворо не карати. Просить не залучати йому нового захисника.
ОСОБА_7 , будучи належним чином повідомлена про час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не з'явилася, однак в матеріалах справи міститься її заяви про розгляд справи за її відсутності.
А тому, заслухавши думку учасників судового провадження, суд прийшов до висновку про проведення судового розгляду без потерпілої.
Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і учасниками процесу не оспоруються.
А тому, відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, за згодою усіх учасників судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істиною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.
Оцінюючи в сукупності всі досліджені докази, суд вважає, що пред'явлене обвинувачення ОСОБА_4 знайшло своє підтвердження в судовому засіданні в повному обсязі, його дії органами досудового розслідування кваліфіковано правильно за ч.4 ст. 296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, за кваліфікуючою ознакою, вчинене із застосуванням предмета заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.
Вирішуючи питання про призначення підсудному покарання, суд керується вимогами ст.ст.65-67 КК України та роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" з послідуючими змінами та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів, а згідно з ч.2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого суд визнає - щире каяття та визнання вини.
Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
При призначенні міри покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь суспільної небезпеки та тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, його соціальне становище, який на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває, характеризується за місцем проживання посередньо, не одружений, раніше неодноразово судимий, наявність як пом'якшуючих так і обтяжуючих покарання обставин, зважив на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, суд приходить до переконання, що виправлення, перевиховання обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів можливе в ізоляції від суспільства шляхом призначення покарання згідно санкції ч.4 ст. 296 КК України.
Враховуючи, що ОСОБА_4 23.09.2021 засуджений вироком Липовецького районного суду Вінницької області за ч.2 ст. 121, ч.1 ст. 71 КК України, до покарання у виді 8 років 6 місяців позбавлення волі, а злочин, за який він притягується до кримінальної відповідальності, вчинений до постановлення вище вказаного вироку, то остаточне покарання ОСОБА_4 слід призначити на підставі вимог ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, з урахуванням положень ст. 72 КК України.
Цивільний позов по кримінальному провадженні не заявлявся.
Процесуальні витрати та речові докази по справі відсутні.
Міру запобіжного заходу обвинуваченому не обирати.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 50, 63, 65-67, 70, 72, 296 КК України, ст.ст. 349, 368 - 370, 371, 373, 374, 392-395 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.296 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за цим вироком, більш суворим покаранням, призначеного попереднім вироком Липовецького районного суду Вінницької області від 23.09.2021, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років 6 (шість) місяців.
В строк відбування покарання зарахувати ОСОБА_4 частину відбутого ним покарання за вироком Липовецького районного суду Вінницької області від 23.09.2021.
Строк відбування остаточного покарання ОСОБА_4 рахувати з дня проголошення вироку.
Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 не обирати.
Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду через Немирівський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок не може бути оскаржений з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя: ОСОБА_1