Справа № 308/7800/22
1-кс/308/2516/22
22 червня 2022 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , захисника - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції №1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні №12022071170000325 відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Одеса, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, який проходить військову службу на посаді такелажника відділення інженерної техніки, інженерно-саперного взводу військової частини № НОМЕР_1 , з неповною середньою освітою, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України,
На розгляд слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції №1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері про застосування запобіжного заходу у застави у кримінальному провадженні №12022071170000325 відносно ОСОБА_4 .
Клопотання обґрунтовано наступним. 20 червня 2022 року близько о 02 годині 40 хвилин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходячись за адресою: Ужгородський район, с.Соломоново, автодорога сполученням Київ - Чоп, 828-й кілометр, а саме на території паркувального майданчику АЗС №29 «ОККО», де також розташована автомийка, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, помітив запаркований транспортний засіб марки BMW, моделі 525, чорного кольору, 1989 року випуску, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , який належить потерпілому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, з метою задовольнити особисті потреби за рахунок незаконного вилучення майна, тобто діючи з корисливим мотивом, спрямованим на заволодіння транспортним засобом всупереч волі користувача, вважаючи, що робить це непомітно для потерпілого та інших осіб, тобто діючи таємно, через незамкнені двері проник до салону та сів на водійське сидіння вищевказаного транспортного засобу, де в подальшому, за допомогою ключів які знаходились в замку запалювання, заволодів транспортним засобом марки BMW моделі 525 державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , користувачем якого є потерпілий ОСОБА_7 , покинувши на ньому місце події, маючи таким чином реальну можливість розпорядитись ним.
Враховуючи викладене, своїми умисними діями ОСОБА_4 завдав потерпілому ОСОБА_7 матеріального збитку на суму, що встановлюється.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 , інкримінованого правопорушення повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_7 , від 20.06.2022; протоколами огляду місця події від 20.06.2022; протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення; показами потерпілого ОСОБА_7 , від 20.06.2022; показами свідка ОСОБА_8 , від 20.06.2022; показами свідка ОСОБА_9 , від 20.06.2022; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками зі свідком ОСОБА_9 , від 20.06.2022;
21.06.2022 року слідчим слідчого відділення відділу поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області за погодженням прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері було повідомлено про підозру ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого
ч. 1 ст. 289 КК України, тобто у незаконному заволодінні транспортним засобом. Відповідно до ст. 12 КК України, вказаний злочин відноситься до класифікації - нетяжких.
Враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування, усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення даного злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від трьох до п'яти років, наявний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
Крім цього, ОСОБА_4 може незаконно впливати на потерпілого з метою зміни ним показань на його користь та будучи на волі він зможе здійснити підкуп чи застосувати насильство до нього, а також може незаконно впливати на свідків з метою зміни їх показань на його користь, тобто наявний ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України. На думку сторони обвинувачення, потерпілий не зможе почувати себе у безпеці у випадку якщо знатиме, що ОСОБА_4 перебуває на волі.
На думку сторони обвинувачення наявний ризик вчинення іншого кримінального правопорушення (п.5 ст.177 КПК України), оскільки він є особою, яка наважилася вчинити даний злочин в період воєнного стану, добре усвідомлюючи, що правоохоронні органи виконують функції державної влади безпосередньо пов'язані з протидією воєнної агресії Російської Федерації проти України, а тому користуючись цим може вчинити новий злочин.
Беручи до уваги вищевикладене та те, що неможливо запобігти вказаним ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, орган досудового розслідування звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив задовольнити таке з наведених у ньому підстав.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 не заперечувала проти застосування запобіжного заходу до свого підзахисного у вигляді застави, разом з тим, просила визначити її у розмірі 5 прожиткових мінімумів доходів громадян, що дорівнює розміру його грошового забезпечення. Вказаний розмір застави, на думку захисника, достатній для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
У судовому засіданні підозрюваний підтримав позицію свого захисника.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши та оцінивши докази, якими обґрунтовуються клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Частиною 1 статті 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Крім того, згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Слідчим суддею встановлено, що відділом поліції №1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022071170000325 від 20 червня 2022 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.
Як слідує з матеріалів клопотання 21.06.2022 ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, тобто у незаконному заволодінні транспортним засобом
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні ним вказаного кримінального правопорушення підтверджується: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_7 , від 20.06.2022; протоколами огляду місця події від 20.06.2022; протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення; показами потерпілого ОСОБА_7 , від 20.06.2022; показами свідка ОСОБА_8 , від 20.06.2022; показами свідка ОСОБА_9 , від 20.06.2022; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками зі свідком ОСОБА_9 від 20.06.2022.
На переконання слідчого судді, на даному етапі досудового розслідування ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у тому що, 20 червня 2022 року близько о 02 годині 40 хвилин, знаходячись за адресою: Ужгородський район, с. Соломоново, автодорога сполученням Київ - Чоп, 828-й кілометр, а саме на території паркувального майданчику АЗС №29 «ОККО», перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, помітивши запаркований транспортний засіб марки BMW, моделі 525, чорного кольору, 1989 року випуску, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , який належить потерпілому ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, з метою задовольнити особисті потреби за рахунок незаконного вилучення майна, тобто діючи з корисливим мотивом, спрямованим на заволодіння транспортним засобом всупереч волі користувача, вважаючи, що робить це непомітно для потерпілого та інших осіб, тобто діючи таємно, через незамкнені двері проник до салону та сів на водійське сидіння вищевказаного транспортного засобу, де в подальшому, за допомогою ключів які знаходились в замку запалювання, заволодів транспортним засобом марки BMW моделі 525 державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , користувачем якого є потерпілий ОСОБА_7 , покинувши на ньому місце події, маючи таким чином реальну можливість розпорядитись ним.
Не вирішуючи питання про доведеність вини у діях ОСОБА_4 за ч.1 ст. 289 КК України, а виходячи лише з фактичних даних, що містяться в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про можливу причетність останнього до вчинення злочину за викладених у клопотанні обставин.
Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.
У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
Згідно з ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа.
Так, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 289 КК України, тобто є підстави вважати, що останній, може виїхати за межі області з метою уникнення покарання.
Слідчий суддя вважає, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від суду. Таке твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.07.2001), де Суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. При цьому тяжкість покарання слідчий суддя оцінює в сукупності з іншими факторами, які можуть підтвердити ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду, зокрема, що підозрюваний не має офіційного місця роботи та постійного джерела доходу. Вказане дає підстави вважати, що підозрюваний з метою уникнення покарання за вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення може безперешкодно залишити місце свого проживання та переховуватись від органів досудового розслідування та суду не лише на території інших країн, а й на території України. Відтак слідчий суддя вважає, що ризик переховування від органів досудового розслідування та суду є досить вірогідним та доведеним стороною обвинувачення.
Окрім того, слідчий суддя вважає доведеним наявність ризику впливу підозрюваного на свідків, потерпілого у кримінальному провадженні та вчинити нове кримінальне правопорушення.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав від свідків під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч.4 ст. 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Відповідно п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України визначено розмір застав, а саме щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Гафа проти Мальти», було встановлено що гарантія, передбачена статтею 5 §3 Конвенції покликана забезпечити явку обвинуваченого у судовому засіданні. Тому розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підозрюваного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі. Оскільки питання, яке розглядається, є основним правом на свободу, гарантованим статтею 5, органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою. Крім того, розмір застави, має бути належним чином обґрунтовано у рішенні про визначення застави і повинна враховувати майновий стан обвинуваченого. Нездатність національних судів оцінити здатність заявника сплатити необхідну суму може викликати виявлення Судом порушення. Проте обвинувачений, якого судові органи готові звільнити під заставу, повинні вірно подати достатню інформацію, яку можливо перевірити, якщо це буде необхідно, щодо суми застави, яку необхідно встановити.
Під час розгляду даного клопотання, при вирішенні питання про обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави та визначаючи його розмір, слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_4 має визначене місце проживання, його матеріальний стан, стан його здоров'я, наявність єдиного джерела доходу - грошового утримання.
Також при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, яке відноситься до категорії нетяжких наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, і вважає доцільним з метою запобігання доведених стороною обвинувачення ризиків застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави з покладенням обов'язків, передбачених 5 ст. 194 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
У відповідності до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Приймаючи до уваги вищевикладене, слідчий суддя вважає, що відносно підозрюваного ОСОБА_4 слід обрати запобіжний захід у вигляді застави в розмірі п'яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки такий запобіжний захід та його розмір буде достатнім задля забезпечення дієвості даного кримінального провадження, є достатньою мірою гарантування виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та може бути помірним для нього.
При визначенні розміру застави, слідчий суддя поряд з положеннями ст.182 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.
У відповідності до положень ч. 6 ст. 182 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Відповідно до ч.7 ст. 194 КПК України, обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Обов'язки визначенні даною ухвалою суду, покладаються на підозрюваного ОСОБА_4 згідно ст.194 ч.5 КПК України на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжено за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 186, 193-194, 196, 309, 392, 395 КПК України, суд, -
Клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції №1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні №12022071170000325 відносно ОСОБА_4 - задовольнити.
Обрати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі - п'яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 12 405 (дванадцять тисяч чотириста п'ять ) гривень.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- не відлучатись за межі території Ужгородського району Закарпатської області без відповідного дозволу слідчого, прокурора;
- повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
Роз'яснити підозрюваному, що не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави він зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду
Закарпатської області ОСОБА_1