308/6956/22
21.06.2022 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Хамник М.М., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністрерства юстиції (м.Івано-Франківськ) про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності не притягався,
за ч.1 ст.183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
ОСОБА_1 не сплачував аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , внаслідок чого станом на 30.04.2022 утворилась заборгованість зі сплати аліментів у сумі 128891,38 грн., сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання, вчинивши правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 183-1 КУпАП.
ОСОБА_1 на виклики суду не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідно до положень ст. 268, 277-2 КУпАП, про причини неявки не повідомив.
Зважаючи на викладене, судом вирішено провести розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 , що не суперечить правовим приписам ч. 2 ст. 268 КУпАП.
До вказаних висновків суд дійшов, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року в справі Юніон Аліментаріа проти Іспанії зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Вирішуючи питання про розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 , суд враховує, що останній був обізнаний з фактом складення на нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 183-1 КУпАП, оскільки такий йому був надісланий 19.05.2022. Проте останній не заявляв жодних клопотань до суду про витребування доказів, виклик свідків і не висловлював своїх міркувань щодо законності складення протоколу.
Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з'ясування обставин справи, підстав для скерування справи для додаткового оформлення суддя не вбачає, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, суд вважає, що слід вирішити справу за відсутності ОСОБА_1 та в межах тих доказів, які містяться у матеріалах справи та долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.
Вивчивши протокол про адміністративне правопорушення та дослідивши долучені до нього матеріали, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП, виходячи з наступного.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 183-1 КУпАП адміністративним правопорушенням є несплата аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім'ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
Відповідно до постанови державного виконавця Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Дупин В.М. від 27.03.2019 на підставі виконавчого листа №308/10022/18, виданого 22.02.2019 Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , відкрито виконавче провадження.
Згідно з розрахунком заборгованості по аліментах від 30.04.2022 станом на 30.04.2022 заборгованість зі сплати аліментів становить 128891,38 грн.
Вина ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні доведена протоколом про адміністративне правопорушення №6 від 19.05.2022; постановою про відкриття виконавчого провадження від 27.03.2022; розрахунком заборгованості по аліментах.
Зазначені докази вважаю належними та допустимими, а в своїй сукупності достатніми. Доказів, які б спростовували вищевикладені обставини, суду не надано.
Таким чином, суд всебічно, повно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, вважає, що дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 183-1КУпАП.
Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 , враховую характер вчиненого ним правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини у вчиненому правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 183-1 КУпАП, яка доведена повністю, а тому відносно ОСОБА_1 слід обрати адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 183-1 КУпАП у виді суспільно корисних робіт. Застосування судом до ОСОБА_1 такого адміністративного стягнення є необхідним для досягнення мети, визначеної ст. 23 КУпАП.
Керуючись ст. 23, 33, 283, 284 КУпАП,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 визнати винною у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП, і накласти стягнення у виді суспільно корисних робіт на строк 120 (сто двадцять) годин.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь держави судовий збір в розмірі 496(чотириста дев'яносто шість гривень) 20коп.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її апеляційне оскарження.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду
Закарпатської області М.М. Хамник