Справа № 308/7539/22
1-кс/308/2422/22
17 червня 2022 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді клопотання старшого слідчого Шостого слідчого відділу (з дислокацією в м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові ОСОБА_6 , погоджене прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону ОСОБА_7 , про обрання відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовця Збройних Сил України за мобілізацією, кулеметника НОМЕР_1 роти військової частини НОМЕР_2 , у військовому званні солдата, з професійною технічною освітою, підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, -
Фактичні обставини даного кримінального провадження та обґрунтування стороною обвинувачення клопотання про застосування запобіжного заходу.
Сторона обвинувачення просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного за ч. 4 ст. 402 КК України ОСОБА_4 терміном на шістдесят днів.
Обґрунтованість повідомленої підозри сторона обвинувачення підтверджує зібраними під час досудового розслідування доказами, наданими слідчому судді, а також вказує на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, запобігти яким шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів неможливо.
Позиції учасників судового засідання.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання слідчого, просив його задовольнити, зауважив на наявність обґрунтованої підозри та на наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, зокрема можливість підозрюваного ухилятися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, які будуть виявлені та допитані пізніше; вчинити інше кримінальне правопорушення, пов'язане з ухиленням від проходження служби. Пояснив, що раніше ОСОБА_4 вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.03.2018 року був засуджений за ч.3 ст. 407 КК України до двох років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання строком на два роки; під час досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні три роки перебував у розшуку.
Підозрюваний в судовому засіданні свою вину в інкримінованому йому злочині визнав. Пояснив, що 27.02.2022 після початку війни за його згодою був призваний на військову службу, отримував грошове забезпечення в розмірі приблизно 30 000 гривень на місяць, планував проходити службу поза межами зони бойових дій. Раніше 26.03.2018 року був засуджений за самовільне залишення місця служби, але від органу досудового розслідування не ухилявся, оскільки не знав, що був оголошений у розшук. Проти задоволення клопотання заперечив, просив застосувати інший запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Захисник підозрюваного проти задоволення клопотання заперечила, просила застосувати інший запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Ризики, зазначені у клопотанні, вважає необґрунтованими, при затриманні були порушені вимоги ст. 208 КПК України. Подала для приєднання до матеріалів клопотання характеризуючи документи відносно свого підзахисного, а саме: копію паспорту ОСОБА_8 , яка являється цивільною дружиною підозрюваного; копію свідоцтва про народження ОСОБА_9 серії НОМЕР_3 ; копію свідоцтва про народження ОСОБА_10 серії НОМЕР_4 ; копію свідоцтва про народження ОСОБА_11 серії НОМЕР_5 ; копію свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_6 ; характеристику по місцю проживання, видану 16.06.2022 року директором ТОВ «УК «НАВІБУД» стосовно ОСОБА_4 ; копію пояснень ОСОБА_8 від 16.06.2022 року.
Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Висновки слідчого судді.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що у провадженні Шостого слідчого відділу (з дислокацією в м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові перебувають матеріали кримінального провадження №62022140160000052 за ч. 4 ст. 402 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.06.2022, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 15.06.2022 року.
Підставою внесення зазначених відомостей до ЄРДР відповідно наданого витягу стало те, що «військовослужбовець ВЧ НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 ), кулеметник 3 стрілецької роти, солдат ОСОБА_4 , отримавши 15.06.2022 року бойовий наказ командира ВЧ НОМЕР_2 №102 від 15.06.2022 року про відрядження до місця виконання бойового завдання для подальшого виконання обов'язків військової служби, маючи об'єктивну можливість виконати наказ, без поважних причин відмовився його виконувати».
15.06.2022 року о 20 год. 25 хв. на території військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_4 був затриманий в порядку ст.208 КПК України /див. протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 15.06.2022/.
Слідчий суддя враховує доводи сторони захисту про затримання підозрюваного з порушенням вимог ст. 208 КПК України, і як наслідок вважає за необхідне покласти на процесуального прокурора обов'язок перевірити обґрунтованість заяви адвоката ОСОБА_5 про порушення вимог ст. 208 КПК України при затриманні підозрюваного ОСОБА_4 .
16.06.2022 року ОСОБА_4 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, за кваліфікуючими ознаками непокора, тобто відкрита відмова виконувати наказ начальника, вчинена в умовах воєнного стану.
Обставини кримінального правопорушення та причетність громадянина ОСОБА_4 до даного кримінального правопорушення, обґрунтованість підозри підтверджується:
- рапортом старшого оперуповноваженого П'ятого оперативного відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові підполковника ДБР ОСОБА_12 від 15.06.2022 року;
- повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 402 КК України №814/1/1978 від 15.06.2022 року;
- витягом наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по строковій частині) капітана ОСОБА_13 №102 від 15.06.2022 року;
- відомостями доведення наказу командира військової частини НОМЕР_2 №102 від 15.06.2022 року;
- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 15.06.2022 року;
- поясненнями ОСОБА_4 від 15.06.2022 року;
- витягом наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по строковій частині) старшого лейтенанта медичної служби ОСОБА_14 №4 від 27.02.2022 року;
- медичною характеристикою начальника медичної служби військової частини НОМЕР_2 старшого лейтенанта медичної служби ОСОБА_14 від 15.06.2022 року;
- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 16.06.2022 року.
При цьому слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання доказів вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення кримінального правопорушення.
Обставини, які свідчать про наявність/відсутність в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п.п. 1, 4 ч.1 ст. 177 КПК України: переховуватися від органів досудового розслідування, суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Так, у своїй практиці ЄСПЛ наголошує на тому (рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»), що на етапі розгляду питання щодо взяття заявника під варту аргументами на користь такого рішення стали серйозність звинувачень, пред'явлених заявникові, та ризик його втечі.
Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України. Санкція статті відносить інкриміноване кримінальні правопорушення до тяжких. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення. При чому ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв'язки, а також будь-які інші зв'язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58).
Слідчий суддя враховує обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, приймає до уваги те, що ОСОБА_4 вже був засуджений за самовільне залишення місця служби, під час досудового розслідування злочину за ч.3 ст. 407 КК України був оголошений у розшук, що не заперечувалося учасниками судового розгляду, на даний момент ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби, вчинене в умовах військового стану, у зв'язку з чим існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.
Ризик впливати на свідків, експерта, спеціаліста є необґрунтованим, оскільки органом досудового розслідування таких свідків не встановлено, не опитано, до клопотання не додано протоколи допитів свідків; експертизи у даному кримінальному провадженні не призначалися, спеціаліст не залучався. Отже, даний ризик органом досудового розслідування не підтверджений та зведений до формалізму.
Щодо ризику, передбаченого 4 ч.1 ст. 177 КПК України, то слідчий суддя приходить до висновку про наявність такого, ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (штучне затягування досудового розслідування; розголошення відомостей результатів досудового розслідування, що призведе до його неповноти, втрати доказів вини підозрюваного тощо).
Обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м'якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).
Застосування до підозрюваного ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, буде недостатнім для запобігання реалізації ним встановлених ризиків переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Крім того, слідчий суддя ґрунтує свої твердження на підставі сукупного аналізу як і обставин можливого вчинення кримінального правопорушення, так і зазначених відомостей, що характеризують особу підозрюваного.
Застосування домашнього арешту, особистого зобов'язання та особистої поруки, враховуючи виняткові умови, в яких скоєне інкриміноване ОСОБА_4 правопорушення - воєнний стан, а також враховуючи попередню процесуальну поведінку ОСОБА_4 при розслідуванні злочину за ч.3 ст. 407 КК України (особа була оголошена у розшук), є неможливим з огляду на м'якість, а також з огляду на встановлені в судовому засіданні ризики, що не забезпечить належне виконання підозрюваним обов'язків.
Таким чином, зважаючи на доволі високі встановлені при розгляді клопотання ризики, з урахуванням особистих характеристик підозрюваного, слідчий суддя приходить висновку, що до ОСОБА_4 слід застосувати винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відтак, з огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного можливо шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно останнього більш м'якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.
Наявність у підозрюваного міцних соціальних зв'язків, постійного місця проживання, перебування в зареєстрованому шлюбі, наявність дітей на утриманні, позитивні характеристики за місцем проживання, родинні відносини не можуть бути безумовними підставами для застосування відносно ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, оскільки не спростовують висновки слідчого судді про те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а тому слідчий суддя в цілому вважає, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідатиме потребам, меті та завданням відповідного запобіжного заходу.
Даних щодо неможливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров'я слідчому судді не надано.
При цьому слідчий суддя звертає увагу, що міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для підозрюваного ОСОБА_4 не буде безальтернативною, оскільки передбачатиме можливість внесення останнім відповідного розміру застави.
Таким чином, за наведених вище обставин, слідчий суддя вважає за доцільне обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 днів.
Відомості, які враховуються слідчим суддею при визначенні підозрюваному ОСОБА_4 розміру застави.
За приписами ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Санкція ч. 4 ст. 402 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, зазначене кримінальне правопорушення відноситься до категорії тяжких. Частиною 5 статті 182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину становить від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
При визначенні розміру альтернативного запобіжного заходу слідчий суддя враховує тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , специфіку даного кримінального правопорушення, умови його вчинення.
Грунтуючись на вагомості доказів, наданих стороною обвинувачення, які підтверджують обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, та двох ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя переконаний, що підозрюваному ОСОБА_4 слід визначити заставу у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ця сума застави не порушує принцип пропорційності, проте вона є значною для підозрюваного та, на думку слідчого судді, цілком здатною забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
У разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_4 відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України слід покласти наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду на їх першу вимогу; не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає Закарпатська область, м. Мукачево, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання слідчому у кримінальному провадженні свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Обрати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовця Збройних Сил України за мобілізацією кулеметника НОМЕР_1 роти військової частини НОМЕР_2 , у військовому званні солдата, з професійно технічною освітою, підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, а саме: до 13 серпня 2022 року.
Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, в розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 124 050 (сто двадцять чотири тисячі п'ятдесят) гривень.
У разі внесення застави у вказаному розмірі покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду на їх першу вимогу;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає Закарпатська область, м. Мукачево без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- здати на зберігання слідчому у кримінальному провадженні свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Строк дії покладених на підозрюваного обов'язків визначити до 13 серпня 2022 року.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що у разі невиконання вищевказаних обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення.
Зобов'язати прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону ОСОБА_15 негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_4 про тримання під вартою останнього.
Доручити процесуальному прокурору ОСОБА_15 провести перевірку заяви адвоката ОСОБА_5 про порушення вимог ст. 208 КПК України при затриманні підозрюваного ОСОБА_4 .
Про результати перевірки повідомити слідчого суддю та сторону захисту.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконання після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_16