Справа №760/19888/20
6/760/222/22
07 червня 2022 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Усатової І.А.,
при секретарі Омелько Г.Т.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Людмили Олегівни про звернення стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 , право власності на яке не зареєстроване в установленому порядку, -
Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Лановенко Л.О. звернулася до суду з поданням про звернення стягнення на майно боржника ОСОБА_1 , право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, а саме: домоволодіння АДРЕСА_1 .
Мотивуючи подання виконавець вказує, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Людмили Олегівни знаходиться виконавче провадження №62316797 з примусового виконання виконавчого листа №2-1102/13 виданого 27.04.2020 Солом'янським районним судом м. Києва про стягнення солідарно з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Дочірній Банк Сбербанку Росії» (ЄДРПОУ 25959784) суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 76 828 110,68 гривень, а також суму сплаченого судового збору в розмірі 3219,00 грн. Всього стягнути 76 831 329 (сімдесят шість мільйонів вісімсот тридцять одну тисячу триста одну тисячу триста двадцять дев'ять гривень) 68 копійок.
Зазначає, що 11 червня 2020 року на адресу приватного виконавця Лановенко Л.О. від стягувача надійшла заява про відкриття виконавчого провадження, в якій стягувач просив приватного виконавця прийняти до виконання виконавчий документ №2-1102/13 виданий 27.04.2020 Солом'янським районним судом м. Києва.
Того ж дня приватним виконавцем, керуючись ст. ст. 24, 26 Закону України «Про виконавче провадження», було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №62316797.
11 червня 2020 року приватним виконавцем, відповідно до вимог статті 28 Закону України «Про виконавче провадження», було направлено боржнику постанову про відкриття виконавчого провадження №62316797 вiд 11 червня 2020 року рекомендованим поштовим відправленням № 0209420375804 на адресу боржника, що зазначена у виконавчому документі.
11 червня 2020 року приватним виконавцем було винесено постанову про арешт майна боржника, вiдповiдно до якого накладено арешт на все майно боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця з урахуванням ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження».
11.06.2020 приватним виконавцем Лановенко Л.О. було винесено постанову про арешт коштів боржника, яку було направлено установам банку для виконання.
Проте, згідно відповідей з установ банків, постанову про арешт коштів боржника прийнято банківськими установами до виконання, однак коштів на рахунках або немає, або їх недостатньо для повного виконання виконавчого листа.
Зазначає, що у відповідь на запит приватного виконавця №3127 до Головного сервісного центру МВС України, Головний сервісний центр МВС зазначили, що на 23.06.2020 року у Єдиному державному реєстрі транспортних засобів запитувана приватним виконавцем інформація відсутня.
Вказує, що будь-якого рухомого майна, на яке можливо звернути стягнення, у боржника ОСОБА_1 відсутнє.
Вiдповiдно до відповідей Держгеокадастру (Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Головного управління Держгеокадастру у Одеській області, Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, Головного управління Держгеокадастру у Волинськiй області, Головного управління Держгеокадастру у м. Києві, Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, головного управління Держгеокадастру у Івано-Франківській області, Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області) встановлено, що за гр. ОСОБА_1 зареєстровано земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:05:102:0023, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
27 липня 2020 року приватним виконавцем Лановенко Л.О. було здійснено виїзд за місцем розташування земельної ділянки, кадастровий номер 3223155400:05:102:0023, за адресою: АДРЕСА_1 та було виявлено, що на зазначеній земельній ділянці розташований будинок з невідомим юридичним статусом, оскільки правовстановлюючого документу на будинок не виявлено, будинок розташований на вищевказаній земельній ділянці з привласненням адреси: АДРЕСА_1 .
Згідно Витягу з Державного ресстру речових прав на нерухоме майно, на будинок розташований на земельній ділянці кадастровий помер 3223155400:05:102:0023, за адресою: АДРЕСА_1, відсутнє зареєстроване право власності.
Таким чином, відповідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно речове право на вищевказане домоволодіння, не було належним чином зареєстроване у встановленому законом порядку за боржником ОСОБА_1 .
У відповідь на запит приватного виконавця №4378 до Козинської селищної ради, Козинська селищна рада повідомила приватного виконавця про те, що у Козинської селищної ради відсутня інформація стосовно зареєстрованих осіб за адресою: АДРЕСА_1 , а також відсутня будь-яка інформація про наявність права власності на будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно відповіді Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, в реєстрі відсутня інформація щодо видачі Департаментом документів дозвільного характеру (дозволів на виконання будівельних робіт, сертифікатів) та реєстрації документів декларативного характеру (повідомлень про початок виконання підготовчих (будівельних) робіт, декларацій про початок виконання підготовчих (будівельних) робіт, декларацій про готовність об'єкту до експлуатації) ОСОБА_1 на об'єкт будівництва, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
29 липня 2020 року, приватним виконавцем було сформовано та направлено запит до Громадської організації Товариства індивідуальних забудовників «Золоті Ворота» із вимогою надати інформацію стосовно правочинів/договорiв, які стосуються розроблення технічної документації, проектування та будівництва наступного об'єкту нерухомого майна: будинок АДРЕСА_1 між Громадською організацією Товариство індивідуальних забудовників "Золоті ворота" та боржником та надати інформацію, яка підтверджує факт будь-яких правовідносин боржника з Громадською організацією Товариство індивідуальних забудовників "Золоті ворота". Проте, вiдповiдь на запит на адресу приватного виконавця не надходила.
Вказує, що в ході вчинення виконавчих дій, приватним виконавцем було проаналізовано і виявлено, що земельна ділянка, кадастровий номер 3223155400:05:102:0023, за адресою: АДРЕСА_1, належать боржнику, проте, право власності на будинок, що розташований на вищевказаній земельній ділянці, не зареєстроване належним чином, що унеможливлює виконання вимог виконавчого документа за виконавчим провадженням №62316797 з примусового виконання виконавчого листа №2-1102/13 виданого 27.04.2020 Солом'янським районним судом м. Києва.
В судове засідання учасники розгляду не з'явились, про місце і час судового засідання повідомлені належним чином.
Відповідно до ч.11 ст. 440 ЦПК України суд негайно розглядає подання державного виконавця без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, приватного виконавця.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження», заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
Згідно з ч. 5 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.
Згідно ч. 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
Частиною 4 статті 50 Закону України «Про виконавче провадження», визначено, що у разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.
Судом встановлено, що на виконанні приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Людмили Олегівни знаходиться виконавче провадження №62316797 з примусового виконання виконавчого листа №2-1102/13 виданого 27.04.2020 Солом'янським районним судом м. Києва про стягнення солідарно з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Дочірній Банк Сбербанку Росії» (ЄДРПОУ 25959784) суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 76 828 110,68 гривень, а також суму сплаченого судового збору в розмірі 3219,00 грн. Всього стягнути 76 831 329 (сімдесят шість мільйонів вісімсот тридцять одну тисячу триста одну тисячу триста двадцять дев'ять гривень) 68 копійок.
11 червня 2020 року приватним виконавцем Лановенко Л.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №62316797.
11 червня 2020 року приватним виконавцем Лановенко Л.О. в рамках вказаного виконавчого провадження винесено постанову про арешт майна боржника.
11.06.2020 приватним виконавцем Лановенко Л.О. в рамках вказаного виконавчого провадження винесено постанову про арешт коштів боржника.
Згідно акту приватного виконавця від 27.07.2020 року, на земельній ділянці, кадастровий номер 3223155400:05:102:0023, за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 , розташований будинок без наявності відповідних правовстановлюючих документів.
Відповідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, відсутній запис щодо реєстрації права власності на будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно відповіді Козинської селищної ради відсутня інформація стосовно зареєстрованих осіб за адресою: АДРЕСА_1 , а також відсутня будь-яка інформація про наявність права власності на будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно відповіді Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, в реєстрі відсутня інформація щодо видачі Департаментом документів дозвільного характеру (дозволів на виконання будівельних робіт, сертифікатів) та реєстрації документів декларативного характеру (повідомлень про початок виконання підготовчих (будівельних робіт, декларацій про початок виконання підготовчих (будівельних) робіт, декларацій про готовність об'єкту до експлуатації) ОСОБА_1 на об'єкт будівництва, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 10 ст. 440 Цивільного процесуального кодексу України, питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.
Так, ч. ч.1, 2ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що звернення стягнення на об'єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник. Разом із житловим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику.
Обов'язок доказування факту ухилення боржника від виконання зобов'язань, відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України покладається в даному випаду на орган виконавчої служби, який звертається до суду із відповідним поданням.
Частиною 3ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі звернення стягнення на об'єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з'ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.
Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об'єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об'єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.
У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.
Таким чином, звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку можливе за умови належного проведення виконавчих дій, достовірного встановлення належності цього майна боржнику та відсутності у боржника коштів чи іншого нерухомого майна, на яке можливо звернути стягнення для задоволення вимог стягувача.
Відповідно до ч. 10 ст. 440 ЦПК України питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.
У такому випадку виконавцю потрібно надати докази, які підтверджують, що боржник фактично є володільцем майна. Такими доказами можуть бути: свідоцтво про право на спадщину, договір купівлі-продажу нерухомого майна, рішення суду, рішення місцевої ради про передачу земельної ділянки у приватну власність, а також інші документи, які підтверджують володіння нерухомими майном.
Окрім зазначених документів виконавцю обов'язково потрібно довести факт того, що у боржника недостатньо грошових коштів або рухомого майна, за рахунок яких можна задовольнити вимоги стягувача. Дане обумовлено тим, що Законом України «Про виконавче провадження» передбачено черговість звернення стягнення на майно боржника, відповідно до якої стягнення на нерухоме майно звертається у останню чергу.
Законодавець у вказаній нормі чітко визначив умову, за якої суд вирішує питання звернення стягнення на нерухоме майно боржника, це відсутність реєстрації права власності в установленому законом порядку як юридичного факту. Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що з 01.01.2013 р. державна реєстрація речових прав на нерухоме майно, офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав на нерухоме майно, здійснюється шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (постанова Верховного Суду від 17.04.2020 р. (справа №1512/7803/2012 ).
Крім цього, в постанові Верховного Суду від 16.03.2020 р. (справа №5023/197/12) зазначено, що звертаючись з відповідною заявою, державний виконавець (приватний виконавець) повинен надати докази на підтвердження того, що вказане право власності на нерухоме майно належить боржнику, але не зареєстроване в установленому законом порядку.
Водночас, приватним виконавцем не доведено та не надано доказів на підтвердження того, що право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 , належить боржнику ОСОБА_1 .
Приватний виконавець зазначає, що ним на адресу боржника ОСОБА_1 було направлено постанову про відкриття виконавчого провадження від 11.06.2020, на підтвердження чого надано список згрупованих поштових відправлень від 11.06.2020.
Згідно вимог ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Абзацом 3 ч. 4 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що документи виконавчого провадження, надіслані каналами факсимільного зв'язку, електронною поштою або з використанням інших засобів зв'язку, вважаються врученими, за наявності належного підтвердження їх одержання адресатами.
У постанові від 31.07.2019 року винесеній у справі № 554/13475/15-ц Верховний Суд зазначив, що державний виконавець повинен не лише направити боржнику копію постанови про відкриття виконавчого провадження, але й встановити факт отримання боржником копії цієї постанови, якою встановлено строк для добровільного виконання рішення суду.
Отже, у будь якому випадку початку проведення виконавчих дій має передувати належне повідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження в порядку визначеному абз. 3 ч. 4 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження».
Натомість, матеріали подання не містять доказів отримання боржником ОСОБА_1 копії постанови про відкриття виконавчого провадження, що могло б свідчити про обізнаність боржника про відкрите виконавче провадження про стягнення з неї заборгованості.
Таким чином, суду не подано достатньо належних і допустимих доказів щодо ухилення боржника від виконання виконавчого листа в добровільному порядку, а копії зазначених постанов не можуть свідчити про навмисне ухилення боржника від виконання виконавчого листа, оскільки суду не подано належних доказів їх направлення та одержання боржником. Суду не подано доказів обізнаності боржника про наявність виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-1102/13 виданого 27.04.2020 Солом'янським районним судом м. Києва.
Відповідно до ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч.1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Крім того, слід зазначити, що право виконавця на звернення з поданням до суду про звернення стягнення на нерухоме майно, виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду зобов'язань, тобто наявність лише самого зобов'язання не наділяє державного/приватного виконавця правом на звернення до суду з поданням про звернення стягнення на нерухоме майно.
Так, суду не подано доказів обізнаності боржника про наявність виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-1102/13 виданого 27.04.2020 Солом'янським районним судом м. Києва.
На підставі викладеного, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що приватним виконавцем на теперішній час не доведено належність боржнику ОСОБА_1 на праві власності домоволодіння АДРЕСА_1 , подання приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Лановенко Людмили Олегівни про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстроване у встановленому законом порядку, задоволенню не підлягає.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 258-261, 263, 268, 352-355, 441 ЦПК України, ст.ст.1, 5, 10, 48, 50 Закону України «Про виконавче провадження», суд,
У задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Людмили Олегівни про звернення стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 , право власності на яке не зареєстроване в установленому порядку - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом 15 днів з дня її проголошення, а у випадку відсутності особи в судовому засіданні з дня отримання копії цієї ухвали.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя І.А.Усатова