Справа № 708/352/22
Номер провадження № 3/708/278/22
23 червня 2022 року
Суддя Чигиринського районного суду Черкаської області Івахненко О.Г. розглянувши матеріали, що надійшли з Відділу поліцейської діяльності № 2 Черкаського районного управління поліції ГУ НП в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення про те, що він 02 травня 2022 року о 20 год. 30 хв. перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 вчинив хуліганські дії відносно колишньої дружини ОСОБА_2 та свого сина ОСОБА_3 , а саме виражався нецензурною лайкою на їх адресу та стукав по забору і у двері будинку.
ОСОБА_1 пояснив, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом з дружиною і сином. 02 травня 2022 року у нього виникло непорозуміння з сином через бензин, ці події відбувалися у дворі домоволодіння, інші сторонні особи при сварці присутні не були. На даний час вони примирилися і дружина з сином претензій до нього не мають.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суддя приходить до таких висновків.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
А згідно зі ст. 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення повинен містити встановлені докази провини правопорушника в даному адміністративному правопорушенні, які повинні бути зафіксовані належним чином іншими матеріалами справи.
Ці відомості потрібні суду для всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи, правильної кваліфікації правопорушення та винесення постанови по справі.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 332846 від 02.05.2022 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності по ст. 173 КУпАП за грубе порушення громадського порядку і спокою громадян.
Разом з тим, диспозиція ст. 173 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення особою громадського порядку та спокою, нецензурне висловлювання на адресу оточуючих чи образливе чіпляння до громадян, явну неповагу до громадської моралі та людської гідності, чи інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Так, виходячи з диспозиції цієї норми закону, суб'єктивна сторона цього адміністративного правопорушення характеризується умисною формою вини і обов'язковим мотивом - неповагою до суспільства (хуліганські спонукання), тобто прагненням показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі.
Об'єктом правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, є суспільні відносини саме у сфері громадського порядку, а для кваліфікації дій особи за цією статтею встановлення хуліганського мотиву є обов'язковим.
Водночас, судячи з показань ОСОБА_1 та письмового пояснення потерпілої ОСОБА_2 , яка є колишньою дружиною останнього, однак вони на даний час продовжують проживати як сім'я, в даному випадку мали місце сімейні правовідносини і дії ОСОБА_1 , які полягали в образах нецензурною лайкою, містять ознаки домашнього насильства, яке може вчинятися в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, відповідальність за що передбачена ст. 173-2 КУпАП.
В той же час, суддя не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод .
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998 року, п.54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
Згідно з КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (ч. 1,2 ст.7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст.245).
Діяння тільки тоді визнається адміністративним правопорушенням, коли воно містить всі ознаки його складу, відсутність хоча б однієї з них означає відсутність складу взагалі.
Отже, відповідно до статті 62 Конституції України, положення якої знайшли подальшу конкретизацію в національному законодавстві України, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
При цьому всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
А відповідно до вимог ч. 2 ст. 251 КупАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Аналізуючи зібрані у справі про адміністративне правопорушення докази у їх сукупності, приходжу до висновку, що провадження по справі відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю відповідно до ст.247 п. 1, ст.284 ч. 1 п. 3 КУпАП через відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, оскільки обставини, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, не підтверджені належними та допустимими доказами по справі, які б свідчили про наявність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, тобто, вчинення саме дій хуліганського характеру.
На підставі викладеного та керуючись п. 1 ст. 247, ст., ст. 283, 284 КУпАП, -
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності по ст. 173 КУпАП закрити в зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.Г. Івахненко