Справа № 568/114/22
Провадження № 3/568/138/22
22 червня 2022 р. м. Радивилів
Суддя Радивилівського районного суду Рівненської області Троцюк В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли від Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, паспорт серії НОМЕР_1 виданого Радивилівським РВ УМВС України в Рівненській області 13.01.1999 р.,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
(права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП та вимоги ст. 63 Конституції України ОСОБА_1 роз'яснені),
встановив:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ДПР18 №304723 від 21.01.2022 року водій ОСОБА_1 21.01.2022 року о 21 год. 30 хв. на автодорозі М-06 «Київ-Чоп» 428 км. (с.Бугаївка) керував транспортним засобом «PEUGEOT BOXER» д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alcotest №0327 та проведення такого огляду у медичному закладі відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав. Заявив клопотаня про закриття провадження у справі та просив його задовільнити, а саме закрити справу у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Вказав, що 21.01.2022 року у вечірню пору керував транспортним засобом «PEUGEOT BOXER» д.н.з. НОМЕР_2 , коли під'їхав до повороту в с.Бугаївка Дубенського району Рівненської області, то помітив працівників поліції, які наближались до нього на автомобілі з проблисковими маяками червоного кольору. Він зупинився на вимогу працівників поліції. Поліцейський перевірив документи та відпустив його. Про те що на нього складений протокол довідався, коли отримав судову повістку. В цей день, коли його зупинили працівники поліці,ї ні яких документів не підписував, свідків на місці зупиники транспортного засобу ні яких не було. В його автомобілі були пасажири ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які можуть підтвердити ним сказане.
Захисник ОСОБА_1 адвокат Созонюк Т.М. вказав, що належних доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення працівниками поліції не надано. Працівники поліції при складанні протоколу порушили ч.2 ст.266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів, огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. В матеріалах справи відсутня відеофіксація вчинення правопорушення ОСОБА_1 . Якщо водій ухиляється від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, та має можливості зафіксувати відмову на спецзасоби, то таку відмову фіксують в присутності двох свідків. В протоколі Серії ДПР18 №304723 від 21.01.2022 р. та акті огляду на стан алкогольного сп'яніння вказано двоє свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Більше того прізвище вказаних свідків в протоколі дописані ручкою іншого кольору, та іншим почерком, та й взагалі матеріали складенні трьома працівниками поліції. ОСОБА_6 складав протокол про адміністративне правопорушення, ОСОБА_7 - акт огляду на стан алкогольного сп'яніння, а ОСОБА_8 - направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння. В сукупності всіх факторів просив провадження у справі №568/114/22 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП закрити за відсутності в його діях події і складу адміністративного правопорушення на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила що 21.01.2022 р. вона із ОСОБА_2 були в гостях. Пізно вечері зателефонувала до ОСОБА_1 , щоб він їх забрав. Коли він за ним приїхав і вони виїхали на автодорогу «Київ-Чоп», помітили поліцейську машину з маячками червоного кольору. Водій зупинився, працівник поліції перевірив його документи і відпустив. Поліцейський не пропонував ОСОБА_1 пройти огляд на визначили стану алкогольного сп'яніння. Ні яких свідків на місці зупинки транспортного засобу вона не бачила і ні яких документів при них працівник поліції не складав.
Аналогічні покази дала свідок ОСОБА_2 .
Працівники поліції Ющук М.В., ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на неодноразові виклики до суду в судове засідання не зв'явились.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , його захисника адвоката Созонюк Т.М., свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Вислухавши всіх учасників судового засідання, вивчивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суддя приходить до наступного.
17 липня 1997 року Верховна Рада України ратифікувала Європейську конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод. Отже, Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (далі - Конвенція) є частиною національного законодавства України, і підлягає застосуванню нарівні з національним законодавством України.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
В контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (Заява N7460/03) правопорушення, яке розглядаються, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011 року), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.
У своєму рішенні від 10 лютого 1995 року, у справі «Аллене де Рібермон проти Франції», Європейський Суд з прав людини зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23.10.1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998 року).
Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може гуртуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно зі ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
За правилами ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з положеннями ст.280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, у даному випадку, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов'язаний з'ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Із змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження огляду в установленому законом порядку на виявлення стану алкогольного сп'яніння відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху.
Відповідно до диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У відповідності до п. 6 Постанови КМ України «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» від 17 грудня 2008 р. N 1103 водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я у відповідності до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої Наказом МВС України 09.11.2015 № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858.
Разом з тим, відповідно до ст.266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським, а в разі неможливості застосування такиз засобів оглдя проводиться в присутності двох свідків.
У разі незгоди воді на проведення зазначеного огляду поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Таким чином, законодавством передбачений порядок направлення водія на огляд, форма цього направлення. Належним і допустимим доказом відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння є направлення водія на огляд (Додаток 1 до Наказу МВС України 09.11.2015 № 1452/735В).
Так, в доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним правопорушення за ст. 130 ч. 1 КУпАП, інспектором до протоколу про адміністративне правопорушення додано акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, де зазначено в графі «свідки огляду» вказано - «ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ». (а.с.4). Данні свідки вказані і в протоколі про адміністративне правопорушення Серії ДПР18 №304723 від 21.01.2022 р. (а.с.2) Прізвище свідків в протоколі дописано ручкою іншого кольору.
Крім того матеріали справи складенні трьома працівниками поліції. Поліцейським взводу №2 роти №2 батальйону УПП в Рівненській області ДПП рядовим поліції Ющук М.В. складений протокол про адміністративне правопорушення Серії ДПР18 №304723 від 21.01.2022 р. Поліцейським взводу №1 роти №2 батальйону УПП в Рівненській області ДПП молодшим лейтенантом Лісовець Д.В. - акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. (а.с.4) Інспектором взводу №2 роти №2 батальйону УПП в Рівненській області ДПП старшим лейтенантом поліції Хомич С.В. - направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування від впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. (а.с.5)
Окрім того, відповідно до п.3 Порядку КМУ огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом, лікарем закладу охорони здоров'я.
Згідно до п.6 Порядку КМУ та п.7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такій огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я.
Із аналізу наведених вимог законодавчих актів слід зробити висновок, що огляд на визначення перебування особи, яка керує транспортним засобом, в стані алкогольного сп'яніння має бути проведеним поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, виключно в присутності двох свідків, і тільки у разі відмови особи від проходження такого огляду або незгоди із результатами такого огляду, лікарем закладу охорони здоров'я.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 працівниками поліції не було запропоновано проведення огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння в найближчому закладі охорони здоров'я.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що процедура проведення огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 , була порушена.
Окрім того, на виконання вимог п.2.7 Інструкції по оформленню матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.02.2001 року N 185, до протоколу залучаються матеріали, які підтверджують факт здійснення адміністративного правопорушення (рапорту посадовців, заяви, пояснення правопорушників, потерпілих, свідків правопорушення, протоколи виявлення, знищення та ін.).
В протоколі Серії ДПР18 №304723 від 21.01.2022 р. вказано що відеофіксація проводилась на технічний пристрій №472917, №476626, №472453. Однак до матеріалів справи не долучених диск. На запит суду від 06.05.2022 р. щодо витребування вище вказаного відеозапису, Департамент патрульної поліції Управління патрульної поліції в Рівненській області зазначив, що у зв'язку з технічними можливостями термін зберігання відео з портального реєстратора становить 30 діб, після чого відео видаляється. На даний час термін зберігання відеозапису минув, а тому немає можливості надати його суду.
Поряд з цим, за вимогами ч.2 ст. 266 КУпАП встановлення поліцейським ознак сп'яніння в особи, що керує транспортним засобом є правовою підставою для огляду на стан сп'яніння та/або направлення такої особи для огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Відповідно до вищеперерахованих вимог, працівниками поліції не здійснено всіх необхідних дій для встановлення, з'ясування та фіксування обставин адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а протокол про адміністративне правопорушення складено з численними порушеннями вимог КУпАП, тому не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Таким чином, оскільки будь-яких належних, допустимих доказів того, що працівником поліції було виконано вимоги ст.266 КУпАП та Інструкції №1452/735, слід вважати, що в такому випадку, через порушення положень зазначених нормативно-правових актів, які регулюють процедуру проведення огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння, відсутнє порушення ОСОБА_1 вимог п.2.5 ПДР України, тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини та презумпцію невинуватості, передбачену статтею 62 Конституції України, суд не знаходить підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП України через відсутність в його діях складу і події даного адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо, зокрема відсутній склад адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7, 130, п.1 ч.1 247, 279, 280, 283, 284, 285 КУпАП, суд, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити, за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Радивилівський районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Суддя В.О. Троцюк